Рішення № 140290587, 25.08.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/278/26

Номер провадження по справі 2/387/545/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстера І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 03 березня 2026 року надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 2338627 від 30 травня 2025 року в розмірі 35 000,00 гривень.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» обґрунтовує тим, що 30 травня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою укладено договір про надання споживчого кредиту № 2338627.

16 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» укладено договір факторингу № 16122025, відповідно до умов якого до позивача перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором.

Однак відповідачка належним чином не виконує взятих на себе зобов`язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів, у зв`язку з чим у неї утворилася заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 35 000,00 грн, яку в добровільному порядку вона не погашає, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином. У позовній заяві представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Судом вживалися передбачені законом заходи для належного повідомлення відповідачки про дату, час і місце судового розгляду.

Так, ухвалою суду про відкриття провадження у справі відповідачці за її зареєстрованим місцем проживання направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі, якою їй встановлено строк тривалістю п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Поштове відправлення повернулося до суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, судом здійснювався виклик відповідачки відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення про її виклик на офіційному веб-сайті судової влади України.

Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, однак у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 09.03.2026 відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 25.08.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 21 вересня 2021 року ТОВ «Селфі Кредит» зареєстровано як фінансову установу 30 квітня 2021 року (а.с. 36).

З матеріалів справи вбачається, що 30 травня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2338627, відповідно до умов якого відповідачці надано споживчий кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів, з кінцевою датою повернення кредиту 25 травня 2026 року (а.с. 914).

Відповідно до умов договору кредит надається для задоволення особистих потреб позичальника, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 1.5.1 договору визначено, що стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується за перший день користування кредитом.

Договором також визначено порядок надання та повернення кредиту, сплати процентів, а також відповідальність позичальника за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором.

Договір про надання споживчого кредиту укладено в електронній формі. Відповідачка підписала його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором К882. Таким чином, договір був укладений у встановленій законом формі та набув чинності для його сторін.

16 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» укладено договір факторингу № 16122025, відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передало (відступило) за плату ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» належні йому права грошових вимог до боржників, зазначених у Реєстрі боржників, а ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» прийняло такі права вимоги (а.с. 23).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 16122025 від 16 грудня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2338627.

Згідно із зазначеним витягом розмір заборгованості за вказаним кредитним договором становить 35 000,00 грн, у тому числі: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 14 000,00 грн заборгованість за процентами, 14 000,00 грн заборгованість за пенею (а.с. 30).

На підтвердження заявленого до стягнення розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2338627 (а.с. 2022).

Згідно з указаним розрахунком станом на визначену позивачем дату загальний розмір заборгованості відповідачки становить 35 000,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 14 000,00 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 14 000,00 грн заборгованість за пенею.

Розрахунок містить відомості про рух заборгованості за кредитним договором, нарахування передбачених договором платежів та визначення загального розміру заборгованості.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повернення відповідачкою отриманої суми кредиту в розмірі 7 000,00 грн, сплати нарахованих процентів та інших платежів за договором у строки та в порядку, визначених договором.

Також матеріали справи не містять доказів оспорювання відповідачкою факту укладення договору про надання споживчого кредиту № 2338627, факту отримання кредитних коштів, розміру основної заборгованості або переходу права вимоги до позивача.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Згідно з частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України письмова форма правочину вважається дотриманою, зокрема, у разі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, та воля сторін виражена за допомогою електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що договір про споживчий кредит укладається у письмовій формі у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 1 цього Закону одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, який надав таку пропозицію.

Частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, а електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Таким чином, укладення договору про споживчий кредит в електронній формі відповідає вимогам законодавства за умови дотримання встановленого законом порядку його укладення та підписання.

Судом встановлено, що 30 травня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2338627. Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором К882.

Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання та повернення споживчого кредиту, а відповідачка, підписавши договір, погодилася з його умовами та взяла на себе передбачені ним зобов`язання.

Відповідно до пункту 1.5.1 договору стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1 % від початкової суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачці надано кредит у розмірі 7 000,00 грн строком на 360 днів.

16 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» укладено договір факторингу № 16122025, відповідно до якого ТОВ «Селфі Кредит» передало (відступило) позивачу права грошових вимог до боржників, зазначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 16122025 від 16 грудня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 2338627.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови одержання від клієнта або фактора письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові та визначення у такому повідомленні грошової вимоги, яка підлягає виконанню, і фактора, якому має бути здійснений платіж.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за договором про надання споживчого кредиту № 2338627 від 30 травня 2025 року.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості загальний розмір заборгованості відповідачки становить 35 000,00 грн, з яких 7 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 14 000,00 грн заборгованість за процентами та 14 000,00 грн пеня.

Матеріали справи не містять доказів повернення відповідачкою отриманої суми кредиту та сплати нарахованих процентів у строки та в порядку, визначених договором. Відповідачкою розрахунок заборгованості не спростовано, доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за договором суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідачки заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 7 000,00 грн та заборгованості за процентами в розмірі 14 000,00 гривень.

Щодо вимог про стягнення пені

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 2338627 від 30 травня 2025 року відповідачці нараховано пеню в розмірі 14 000,00 гривень.

Відповідно до розділу 8 «Відповідальність сторін» договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Пунктом 8.3 договору передбачено відповідальність позичальника у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань за договором.

Таким чином, сторони при укладенні договору погодили умови відповідальності позичальника за порушення зобов`язань, у тому числі можливість нарахування передбачених договором штрафних санкцій.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою, а відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Отже, передбачена умовами договору пеня є мірою цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачкою грошового зобов`язання. Водночас умови договору щодо відповідальності позичальника підлягають застосуванню з урахуванням установлених законом обмежень та спеціальних правил, що діють щодо договорів про споживчий кредит.

Договір про надання споживчого кредиту № 2338627 укладено 30 травня 2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При цьому неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, положення пункту 8.3 договору, яким передбачено відповідальність позичальника за порушення договірних зобов`язань, не можуть застосовуватися всупереч імперативним вимогам пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

З огляду на те, що позивач просить стягнути з відповідачки пеню у розмірі 14 000,00 грн, нараховану у зв`язку з простроченням виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним у період дії воєнного стану, суд дійшов висновку, що зазначена сума пені не підлягає стягненню.

При цьому наявність у договорі пункту 8.3, який передбачає відповідальність позичальника за порушення умов договору, не змінює правових наслідків, установлених законом, оскільки умови договору не можуть звільняти кредитодавця від дотримання імперативних норм законодавства.

За таких обставин у задоволенні позовних вимог у частині стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 14 000,00 грн слід відмовити.

Воєнний стан неодноразово було продовжено.

З урахуванням викладеного, нарахування ТОВ ФК «Європейська агенція з повернення боргів» штрафних санкцій відповідно до кредитного договору №2338627 від 30.05.2025 є безпідставним.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Позовні вимоги заявлено на загальну суму 35 000,00 грн, з яких судом задоволено вимоги про стягнення 21 000,00 грн, що становить 60 відсотків від заявленої до стягнення суми.

Отже, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 597,44 грн (2 662,40 грн ? 60 %).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263265, 280283 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2338627 від 30 травня 2025 року в розмірі 21 000 (двадцять одна тисяча) гривень 00 копійок, з яких: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 14 000 (чотирнадцять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів"» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 597 (одна тисяча п`ятсот дев`яносто сім) гривень 44 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити ІВАN № НОМЕР_1 у АТ «ТАСкомбанк»);

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.