Рішення № 140290489, 02.10.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1977/26

Провадження № 2/352/1652/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі судді Гриньків Д.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

06.08.2026 року представник позивача звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.05.2025 року відповідач та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» уклали договір кредитної лінії № 00-103674440 в формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого відповідач отримала у кредит грошові кошти в загальному розмірі 7 800 грн, на строк 360 днів до 09.05.2026 року зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою, яка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії та зниженої процентної ставки 0,49%. Комісія за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1560 грн.

Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12 562,68 грн, яка складається з: 7 800 грн - заборгованість по тілу кредиту; 3 592,68 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 1 170 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

13.05.2026 ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 13052026-МК/Ейс згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10367440 від 14.05.2025 року в загальному розмірі 12 562,68 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 11 392,68 грн та судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, без участі представника позивача, зазначив, що не заперечує щодо ухвалення судом заочного рішення.

Відповідачу ОСОБА_1 була надіслана ухвала про відкриття провадження у справі до її електронного кабінету 11.08.2026 року. Правом на подання відзиву не скористалася.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Тисменицького районного суду від 11.08.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, витребувано докази.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 14.05.2025 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ" та відповідачем укладено кредитний договір № 00-10367440 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.

Відповідно до п. 1.1. кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно п.1.2. договору сума ліміту кредитної лінії складає: 7 800 гривень. Тип Кредиту кредитна лінія. Цільове призначення кредиту: на споживчі потреби.

Пунктом 1.3. договору передбачено, що строк дії кредитної лінії: 360 календарних днів. Позичальник зобов`язаний повернути суму кредиту кредитодавцю в останній день строку кредитування (дата остаточного повернення кредиту) «09» травня 2026р. згідно умов пункту 3.6 цього договору.

Пунктом 1.4. встановлено, що розрахунковий платіжний період за цим договором становить 15 днів.

Тип процентної ставки фіксована (п. 1.5 договору). Пунктом 1.5.1. договору вказано, що стандартна процента ставка складає 0,94% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього договору (за виключенням строку кредитування, коли позичальник має право на використання зниженої процентної ставки).

Знижена процентна ставка становить 0,49% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати платежу у встановленому графіком платежів розмірі не пізніше наступного дня за першою періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування кредитом (датою видачі кредиту) (п.1.5.2).

Відповідно до п. 1.5.3. договору у разі здійснення Позичальником платежу не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою платежу, визначеною п.1.4. цього Договору, до Позичальника, як учасника Програми лояльності, застосовується індивідуальна знижка (Знижена процентна ставка) на Стандартну процентну ставку, розмір якої зазначено в п.1.5.2. цього Договору. У випадку невиконання Позичальником умов для отримання від Кредитодавця індивідуальної знижки (застосування Зниженої процентної ставки), користування Кредитом для Позичальника здійснюється за Стандартною процентною ставкою, яка зазначена у п. 1.5.1. цього Договору.

У п.1.6. договору передбачено, що кредитодавець одноразово в момент видачі кредиту нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 20,00% від суми кредиту, що складає: 1560 грн, яку позичальник зобов`язаний сплатити на умовах, визначених пунктом 3.5. цього договору. Комісія за надання кредиту (Комісія) - одноразова плата, яку здійснює Позичальник за надання кредиту. Плата за надання кредиту є економічною сутністю Комісії, при цьому базою розрахунку Комісії є сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту), визначеного у п.1.2. цього Договору. Комісія розраховується як фіксований відсоток від суми ліміту кредитної лінії (суми кредиту). У будь-якому разі Комісія не є платою за додаткову та/або супутню послугу Кредитодавця.

Відповідно до п. 2.2. договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України « Про електронну комерцію» .

Згідно п. 2.10 договору, кредитодавець зобов`язаний надати кредит у дату надання/видачі кредиту: "14"травня 2025 р. сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 7800 грн на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 22365, 14.05.2025 року, який був надісланий на відповідний номер телефону (доказ в електронному вигляді).

У паспорті споживчого кредиту, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 49739, зазначена інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту: кредитна лінія, сума кредиту: 7 800 грн, строк кредитування: 360 днів, мета отримання: споживчі потреби, спосіб отримання кредиту - безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) споживача; інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка: 336.35% річних, тип процентної ставки: фіксована; платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 1560 грн (доказ в електронному вигляді).

Видача кредиту відповідачу ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , в сумі 7 800 грн за договором № 00-10367440 від 14.05.2025 року здійснена шляхом перерахування на банківську картку НОМЕР_1 , номер транзакції 44724-35606-69313, підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів та додатку до цієї інформаційної довідки, згідно якої ТОВ «Макс Кредит» надало додаткову інформацію щодо ПІБ та РНОКПП, номерів договорів позичальників, яким були перераховані кошти через ТОВ «ПрофітГід» (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за кредитним договором № 00-10367440 від 14.05.2025 року за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість у загальному розмірі 11 392,68 грн, з яких: 7 800 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 3592,68 грн - заборгованість за процентами, 1170 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Нарахування відсотків здійснювалось за період з 14.05.2025 року по 19.01.2026 року. Також у розрахунку заборгованості вказано про нарахування штрафних санкцій, однак такі не заявлені до стягнення.

13.05.2026 року між ТОВ ФК «ЕЙС» та ТОВ «Макс Кредит» було укладено договір факторингу №13052026-МК/ЕЙС згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-10367440 від 14.05.2025 року в загальному розмірі 11 392,68 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників до договору факторингу (доказ в електронному вигляді).

Виписка ТОВ «Фінансова Компанія «ЕЙС» з особового рахунка за кредитним договором № 00-10367440 від 14.05.2025 року свідчить про наявність у ОСОБА_1 станом на дату 01.06.2026 року заборгованості за договором, за яким: прострочене тіло 7 800 грн, прострочені відсотки 3 592,68 грн, заборгованість за штрафними санкціями - 1 170 грн, що в загальному становить 12 562,68 грн (доказ в електронному вигляді).

Згідно інформації, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» на вимогу ухвали суду, в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) емітовано картку № НОМЕР_3 ; 14.05.2025 року сума коштів 7 800 грн надійшла на вказаний рахунок. Номер НОМЕР_4 був фінансовим номером ОСОБА_1 (доказ в електронному вигляді).

V. Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1 ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Щодо стягнення неустойки.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Судом встановлено, що 14.05.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит" укладено кредитний договір № 00-10367440 в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму кредиту 7 800 грн зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 560 грн, строком на 360 днів, шляхом переказу на її банківську картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом за стандартною процентною ставкою 0,94% за кожен день користування кредитом протягом строку дії кредитної лінії, та за зниженою процентною ставкою 0,49% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, за умов, визначених договором, який підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 22365, що був надісланий на номер телефону, що вказаний в договорі.

Відповідач отримала кредит, що підтверджується інформацією наданою АТ КБ «Приватбанк», в подальшому розпорядилася даними коштами на власний розсуд, свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів не виконала, кредитні кошти не повернула.

У зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором № 00-10367440 від 14.05.2025, яка за розрахунком позивача становить 12 562,68 грн, з яких: 7 800 грн заборгованості за тілом, 3 592,68 грн заборгованості за відсотками, 1 170 грн заборгованості за штрафними санкціями. Однак, як зазначено у позовній заяві, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 11 392,68 грн, і саме цю суму просить стягнути позивач.

Проте, зважаючи на те, що відповідачем здійснювалось погашення заборгованості за кредитом, зокрема у більшому розмірі, ніж це передбачено графіком платежів, тому надлишок сплачених коштів у рекомендовані дати платежів за умовами договору мали бути зараховані на погашення тіла кредиту як часткове дострокове повернення кредиту (п.1.5.3. договору).

Крім цього, згідно розрахунку заборгованості наявне нарахування та сплату відповідачем штрафних санкцій, що суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Тому, суд здійснивши власний розрахунок вважає, що заборгованість позичальника за тілом кредиту становитиме 4224,04 грн, а за відсотками за користування кредитом 1826,48 грн.

В той же час, у зв`язку із тим, що позичальником сплачено перший платіж не в дату платежу, що передбачена графіком платежів, тому суд вважає, що нарахування відсотків у перший період (15 днів) необхідно здійснювати за стандартною процентною ставкою 0,94% в день(п. 1.5.3.).

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір № №00-10367440 вiд 14.05.2025 року .

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісій, нарахованих за видачу кожного з траншів по кредиту, в розмірі 1560 грн підлягає стягненню з відповідача.

Отже, згідно здійсненого судом розрахунку:

За період з 14.05.2025 по 02.06.2025 року (20 днів) 7800*0,94%*20 =1466,40 грн - сума відсотків. Сплачено позичальником 2272,40 грн, з яких: 1466,40 грн погашено відсотки, 806 грн часткове погашення комісії, залишок комісії 754 грн;

За період з 03.06.2025 по 18.06.2025 року (16 днів) 7800*0,94%*16=1173 грн відсотки. Сплачено позичальником 1411,80, з яких 1173,12 грн погашено відсотки, 238,68 погашено комісії, залишок комісії -515,32 грн.

За період з 19.06.2025 по 03.07.2025 (15 днів) 7800*0,94%*15=1099,80 грн відсотки. Сплачено позичальником 1411,80 грн, з яких 1099,80 грн відсотки, 312 грн комісії, залишок комісії 203,32 грн.

За період з 04.07.2025 по 18.07.2025 (15днів) 7800*0,94%*15=1099,80 грн відсотки. Сплачено позичальником 1411,80 грн, з яких:1099,80 грн відсотки, 203,32 грн комісії, залишок 108,68 грн на часткове погашення тіла кредиту;

За період з 19.07.2025 по 02.08.2025 року (15 днів) 7691,32*0,94%*15=1084,48 грн відсотки. Сплачено позичальником 1307,80 грн, з яких: 1084,48 грн на погашення відсотків, 223,32 грн на часткове погашення тіла кредиту;

За період з 03.08.2025 по 18.07.2025 (15 днів) 7468*0,94%*15=1052,99 грн відсотки. Сплачено позичальником 1099,80 грн, з яких:1052,99 грн відсотки, 46,81 грн тіло кредиту.

За період з 18.08.2025 по 01.09.2025 (15 днів) 7421,19*0,94%*15=1046,39 грн відсотки. Сплачено позичальником 1099,80 грн, з яких: 1046,39 грн відсотки, 53,41 грн тіло кредиту.

За період з 02.09.2025 року по 16.09.2025 (15 днів) 7367,78*0,94%*15=1038,86 грн відсотки. Сплачено позичальником 1099,802 грн, з яких: 1038,86 грн відсотки, 60,94 грн тіло.

За період з 17.09.2025 по 01.10.2025 (15 днів)7306,84*0,94%*15=1030,26 грн. Сплачено позичальником 1099,80 грн, з яких: 1030,26 грн відсотки, 69,54 грн тіло.

За період з 02.10.2025 по 16.10.2025 року (15 днів) 7237,30*0,94%*15=1020,46 грн відсотки. Сплачено позичальником 1099,80 грн, з яких:1020,46 грн відсотки, 79,34 грн тіло.

За період з 17.10.2025 по 04.11.2025 року (20 днів) 7157,96*0,94%*20=1345,70 грн відсотки. Сплачено позичальником 1000 грн, з яких 1000 грн відсотки, залишок непогашених відсотків 345,70 грн.

За період з 05.11.2025 по 06.11.2025 (2 дні) 7157,96*0,94%*2=134,57 грн відсотки + 345,70 грн залишок відсотків. Сплачено позичальником 1783,04 грн з яких:480,27 відсотки, 1302,77 грн на тіло кредиту.

За період з 07.11.2025 року (1 день) 5855,19*0,94%*1=55,04 грн відсотки. Сплачено позичальником 73,32, з яких 55,04 грн відсотки, 18,28 грн на тіло кредиту.

За період з 08.11.2025 по 01.12.2025 (24 дні) 5836,91*0,94%*24=1316,81 грн відсотки. Сплачено позичальником 2929,68 грн, з яких:1316,81 грн на відсотки, 1612,87 грн на тіло кредиту.

За період з 02.12.2025 по 19.01.2026 року (46 днів) 4224,04*0,94%*46=1826,48 грн.

Відтак позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 6050,52 грн., з яких 4224,04 грн - тіло кредиту, 1826,48 грн. - відсотки.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому з відповідача слід стягнути 1413,97 гривень судового збору на користь позивача.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що очікує понести 7 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору від 20.01.2026 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача.

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази:

договір про надання правової допомоги №20/01/26-01 від 20.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс" та адвокатським об`єднанням «Тимошенко та партнери» (доказ в електронному вигляді);

додаткову угоду № 25771576905 від 25.05.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026 (доказ в електронному вигляді);

акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026 до договору про надання правової № 20/01/26-01 від 20.01.2026 на загальну суму 7000 грн(доказ в електронному вигляді);

свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4267/10 від 26.08.2010 року виданого на ім`я Тимошенка О.О. (доказ в електронному вигляді);

довіреність від 12.02.2026 року, (доказ в електронному вигляді);

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 7000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився.

В той же час, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткової відмови у стягненні зазначеного розміру витрат та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн.

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі наведеного, ст.ст. 525, 526, 610, 611, 1048, 1054, 1055, 1056-1, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 82, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10367440 від 14.05.2025 року в сумі 6 050 (шість тисяч п`ятдесят) грн 52 коп, з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 4 224 (чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн 04 коп., заборгованість за сумою відсотків - 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 48 коп. грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 413 (одна тисяча чотириста тринадцять) грн 97 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000 (три тисячі) грн.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "ЕЙС», вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, ЄДРПОУ: 42986956;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Рішення складене у повному обсязі 02.10.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.