Ухвала суду № 140290414, 29.09.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1949/26

Провадження № 1-кс/346/928/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі слідчого судді ОСОБА_1

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

представника заявника адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу

ОСОБА_4 , подану в його інтересах адвокатом ОСОБА_3 , про

скасування постанови, винесеної 24.06.2026 року старшим дізнавачем сектору дізнання

Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , про

закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 року за №12026096180000032, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України,

В С Т А Н О В И В:

в поданій скарзі представник заявника вказує, що 24.06.2026 року старшим дізнавачем сектору дізнання Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 (далі - дізнавач) винесено постанову про закриття даного кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України).

Оскаржувана постанова була винесена за відсутності заявника та його представника. Копію вказаної постанови вони перше побачили в системі «Електронний суд» 14.08.2026 року в цивільній справі № 347/1088/26. Даний факт підтверджуємо роздруківкою карти руху документа. З огляду на те, що строк оскарження пропущено з поважних причин (у зв`язку з несвоєчасним направленням та отриманням рішення), сторона заявника вважає. що цей строк підлягає поновленню.

Вказану постанову сторона заявника вважає незаконною, необґрунтованою, передчасною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне:

І. Щодо незаконності висновків дізнавача про «законність приватизації» та відсутність складу злочину.

У своїй постанові дізнавач поверхово зазначила про «законність реєстрації» та наявність виключно цивільно-правових відносин. Вказане трактування є повністю вірним та суперечить вимогам чинного законодавства України з огляду на наступне:

1. Відсутність рішення органу місцевого самоврядування (ст.ст. 116, 118, 122 Земельного кодексу України): безоплатна передача (приватизація) земельної ділянки комунальної власності у приватну власність громадян здійснюється виключно на підставі рішення відповідної ради. Згідно з офіційними відповідями Косівської міської ради Івано-Франківської області (далі - Косівська міська рада) від 15.10.2025 р. № 1558 та № 3157-60/2025, ця міська рада не надавала дозволу ОСОБА_6 на розробку технічної документації, не затверджувала її та не приймала рішення про передачу цієї ділянки у власність. Отже, підстави для такої приватизації були відсутні.

2. Підміна понять щодо рішення суду 2001 року: державну реєстрацію здійснено на підставі рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 р. у справі № 2-7. Проте це рішення суду визначало лише порядок користування спільною земельною ділянкою та порядок поділу будинковолодіння. Воно не є правовстановлюючим документом на право приватної власності та не замінює собою рішення міської ради про безоплатну передачу землі у власність.

3. Використання прострочених документів: дозвіл Вербовецької сільської ради Косівського району Івано-Франківської області від 24.02.2017 р. № 79-ІХ/2017р. мав строк дії лише 1 рік. Проведення державної реєстрації у 2024 році за документом, строк дії якого закінчився 6 років тому, є грубим порушенням Порядку ведення Державного земельного кадастру.

4. Незаконні дії державного реєстратора (ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»): за відсутності розпорядчого акта (рішення ради) про передачу землі у власність державний реєстратор зобов`язаний був відмовити у проведенні державної реєстрації прав.

5. Внесення завідомо неправдивих відомостей щодо меж (ст. 198 ЗК України, ст. 358 КК України): згідно з Кадастровим планом, виготовленим ФОП ОСОБА_7 у 2025 р., площа накладення зареєстрованої ділянки ОСОБА_6 на землекористування та споруди ОСОБА_4 становить 0,0133 га. Межа фактично проведена через житловий будинок та господарські будівлі ОСОБА_4 . Подання органу держреєстрації документації із викривленими межами без погодження із суміжним землекористувачем свідчить про використання завідомо підроблених документів (ст. 358 КК України).

ІІ. Неповнота досудового розслідування.

Щодо ігнорування дізнавачем обставин, викладених у заяві про злочин, та відсутності кримінально-правової оцінки дій причетних осіб, то під час винесення оскаржуваної постанови дізнавачем повністю проігноровано фактичні дані, наведені заявником заяві про злочин, а саме щодо протиправних та узгоджених дій ОСОБА_6 та державного реєстратора Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано - Франківської області ОСОБА_8 . Як вбачається з матеріалів справи, у листопаді 2024 року здійснено незаконну державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий №2623682403:03:002:0212, із накладенням її меж безпосередньо на житловий будинок ОСОБА_4 . Вказане відбулося без надання Косівською міською радою дозволу на розробку та без затвердження технічної документації, що підтверджено відповіддю цієї ради від 1 5.10.2025 р. № 1558. У заяві про злочин заявник прямо вказував на наявність у діях вказаної групи осіб ознак складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 197-1 КК України (самовільне зайняття земельної ділянки, вчинене групою осіб); ч. 2 ст. 358 КК України (складання, видача та використання державним реєстратором завідомо підроблених землевпорядниками офіційних документів); ч. 1 ст. 366 КК України (службове підроблення (внесення завідомо неправдивих відомостей до державних реєстрів)).

Попри те, що заявник чітко поставив перелік перевірочних запитань (щодо підстав виготовлення документації ТзОВ «Геоземкадсервіс», відсутності її примірника у фондах УДЗК та Косівської міськради, а також правомірності дій реєстратора ОСОБА_8 ), орган дізнання не провів жодної процесуальної дії для їх з`ясування. Посилання дізнавача на цивільно-правовий характер відносин є безпідставним, оскільки заявник ініціював кримінальне провадження не для вирішення майнового спору, а задля притягнення винних осіб до відповідальності за вчинення вище вказаних кримінальних правопорушень, що є виключною компетенцією органів досудового розслідування.

Однак, дізнавач ОСОБА_5 на порушення вимог статей 2, 9 КПК України не провела жодної слідчої дії для всебічного дослідження обставин: не витребувала та не дослідила оригінали реєстраційної справи щодо ділянки, кад. № 2623682403:03:002:0212; не допитала службових осіб органу держгеокадастру та розробників землевпорядної документації (ТзОВ «Геоземкадсервіс») щодо внесення завідомо неправдивих даних про межі та дозволи; не призначила судово-земельну експертизу. Посилання дізнавача на наявність цивільного спору є безпідставним, оскільки наявність судового спору в цивільному суді не виключає складу кримінального правопорушення за ст. 358 КК України. Оскаржувана постанова не відповідає вимогам ч. 2 ст. 110 КПК України щодо вмотивованості та обґрунтованості.

На підставі викладеного, представник заявника просить: поновити строк на оскарження зазначеної постанови від 24.06.2026 року як такий, що пропущений з поважних причин (у зв`язку з невчасним отриманням копії цієї постанови) та скасувати дану постанову та матеріали даного кримінального провадження надіслати до Коломийського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області для продовження досудового розслідування.

В судовому засіданні представник заявника підтримав подану скаргу з викладених в ній мотивів, додатково зазначивши, що в разі нескасування оскаржуваної постанови дане кримінальне провадження не зможе бути поновлене після вирішення вище вказаних цивільно-правових спорів, та просить скаргу задовольнити в повному обсязі.

Старший дізнавач сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, старший лейтенант поліції ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилася. 10.09.2026 року ця дізнавач подала письмову заяву про розгляд даної скарги без її участі та просить відмовити у задоволенні скарги.

Відповідно до положень ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи принцип диспозитивності кримінального провадження, вказані положення ч.3 ст.306 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу за відсутності дізнавача.

Слідчий суддя, заслухавши представника заявника, вивчивши скаргу, та матеріали кримінального провадження, дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 24 вказаного Кодексу кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

З урахуванням доводів представника заявника про обізнаність вперше з існуванням оскаржуваної постанови лише 14.08.2026 року, і відсутність доказів про отримання стороною заявника копії цієї постанови раніше, слідчий суддя вважає, що вказаний строк стороною заявника не пропущено, оскільки цей строк рахується з дня отримання копії оскаржуваної постанови.

Тому відсутні підстави для поновлення строку на звернення з даною скаргою, який слід рахувати саме з 14.08.2026 р., а скаргу подано 24.08.2026 року, тобто в межах визначеного ч.1 ст.304 КПК України строку.

Щодо суті доводів сторони заявника у розглядуваній скарзі, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Частина 1 ст. 358 КК України передбачає відповідальність за підроблення посвідчення або іншого офіційного документа, який видається чи посвідчується підприємством, установою, організацією, громадянином-підприємцем, нотаріусом, державним реєстратором, суб`єктом державної реєстрації прав, особою, яка уповноважена на виконання функцій держави щодо реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, державним виконавцем, приватним виконавцем, аудитором чи іншою особою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, і який надає права або звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою або збут такого документа, а також виготовлення підроблених печаток, штампів чи бланків підприємств, установ чи організацій незалежно від форми власності, інших офіційних печаток, штампів чи бланків з тією самою метою або їх збут.

З об`єктивної сторони кримінальний проступок виражається в таких альтернативних діях: а) підроблення посвідчення або іншого офіційного документа; б) збут підробленого офіційного документа; в) виготовлення підроблених печатки, штампа чи бланка підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, а так само інших офіційних печатки, штампа чи бланка; г) збут підроблених печатки, штампа чи бланка.

Підроблення посвідчення або іншого офіційного документа - це: а) повне виготовлення фальшивого документа, схожого на справжній (відтворення як матеріальної форми, так і змісту носія інформації); б) внесення у справжній з точки зору форми документ неправдивих відомостей (наприклад, бездоганно оформлений листок тимчасової непрацездатності, виданий завідомо здоровій людині); в) зміна змісту або характеру документа шляхом механічних маніпуляцій (дописування, підтирання, підчистка, витравлення тексту тощо); г) підроблення відбитків штампа, печатки як необхідного реквізиту документа.

Кримінальний проступок вважається закінченим з моменту вчинення хоча б однієї із зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 358 КК дій.

Суб`єктивна сторона вказаного кримінального проступку характеризується прямим умислом і спеціальною метою - використання підробленого документа, штампа, печатки чи бланка за призначенням як самим підроблювачем, так і іншою особою. Мета використання підробленого документа означає бажання винного набути певних суб`єктивних прав або звільнитися від юридичних обов`язків (приховати наявність вищої освіти, щоб за рахунок бюджетних коштів одержати другу вищу освіту). Якщо мета інша (продемонструвати майстерність, поповнити колекцію та ін.), склад злочину відсутній.

У примітці до ст. 358 КК України вказано, що під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

Слідчим суддею встановлено, що оскаржуваною постановою, винесеною старшим дізнавачем сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківської області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 24.06.2026 року, закрито вказане кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, а саме у зв`язку з відсутністю в діянні складу зазначеного кримінального правопорушення.

В цій постанові зазначено наступне.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 04.02.2026 до чергової частини Коломийського РВП надійшла заява від ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , про те, що його колишня дружина ОСОБА_6 , підробила технічну документацію на земельну ділянку №2623682403:03:002:0212, яка розташована під будинком ОСОБА_4 та здійснила її приватизацію.

Допитаний в процесуальному статусі свідка ОСОБА_4 повідомив, що проживає за адресою АДРЕСА_1 спільно із дружиною ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , донькою ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та двома малолітніми онуками. На запитання з якого по який період ОСОБА_4 перебував у шлюбі з ОСОБА_6 , останній відповів, що на його думку з 1977 року по 1986 рік. На запитання яке майно ОСОБА_4 із колишньою дружиною ОСОБА_6 набули за час шлюбу, останній відповів, що за час спільного проживання із ОСОБА_6 . ОСОБА_4 особисто держава надала земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Житловий будинок останній збудував власними силами за власні грошові кошти.

На запитання яким чином ОСОБА_4 здійснював поділ набутого майна із ОСОБА_6 , останній відповів, що відповідно до рішення Яремчанського районного суду суд розділив між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 вищевказану земельну ділянку та житловий будинок відповідними частинами. На запитання кому належала земельна ділянка із кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 до приватизації ОСОБА_6 останній відповів, що дана земельна ділянка була вільною, однак поділена Яремчанським районним судом 16.01.2001, оскільки в минулому було скасовано Державний акт в частині вказаного землеволодіння та поділено на частки до її будинку володіння, яка загороджена огорожею. До 19.11.2024 ОСОБА_6 не заперечувала фактичний поділ земельної ділянки. На момент узаконення своєї частини земельної ділянки працівниками ДЗК виявлено накладення вказаного кадастрового номеру, після чого довідалися про власника вказаної земельної ділянки. На запитання коли було збудовано будинок, в якому проживає ОСОБА_4 останній повідомив, що в період 1990 по 1992 роки. На запитання чи наявні судові спори поділу майна та рішення суду з даного приводу, якщо так то які саме, ОСОБА_4 відповів, що наразі судових спорів щодо поділу майна немає. Наявне рішення Яремчанського районного суду, яке надано до заяви, згідно якого ОСОБА_6 не було визнано правом власності на земельну ділянку 0,0659 га. Документи які були надані приватному нотаріусу реєстратору речових прав не відповідають вимогам, встановленим законом, для проведення реєстрації правом власності.

Також, ОСОБА_4 хоче доповнити, що ОСОБА_6 не отримувала із Косівської міської ради дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . У Косівській міській раді, а також у Вербовецькому старостинському окрузі відсутня технічна документація із землеустрою на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Косівською міською радою а також Вербовецькою сільською радою не передавалася у власність земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 . Враховуючи відсутність правових підстав, ОСОБА_4 вважає, що ОСОБА_6 умисно увела в оману реєстратора для реєстрації своєї земельної ділянки.

Згідно з рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 суд вирішив визнати за ОСОБА_6 та виділити їй у власність із спільного майна будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_2 приміщення площею 11.8 м2 вартістю 2604 грн., приміщення площею 12,4 м2 вартістю 1589 грн., приміщення площею 18.3 м2 вартістю 4079 грн., підвал вартістю 1589 грн., всього на суму 16027 грн., що становить 44.5/100 ідеальної долі.

Виходячи із розміру часток у праві спільної власності на будинковолодіння встановити порядок використання земельною ділянкою, згідно якого ОСОБА_6 належить земельна ділянка розміром 0,0659 га., яка прилягає до виділеної їй у власність частини будинковолодіння. ОСОБА_4 земельна ділянка розміром 0.096 га., яка прилягає до виділеної йому у власність частини будинковолодіння.

Державний акт ІФ №08-08-2/000437 на право приватної власності на землю, виданий 10.02.1998 року ОСОБА_4 Вербовецькою сільською радою визнати недійсним в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки розміром 0.084 га.

Будучи допитаною в процесуальному статусі свідка ОСОБА_6 повідомила, що з 20.09.1977 р. по 11.03.1986 р. вона перебувала в шлюбі з ОСОБА_4 . Після розірвання шлюбу вище вказаним рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 р., ухваленим у цивільній справі № 2-7, поділено спільне майно подружжя між мною, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та визнано недійсним Державний акт ІФ № 08-08-2/000437 про право приватної власності на землю від 10.02.1998р., виданий Вербовецькою сільською радою на ім`я ОСОБА_4 в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки розміром 0,84га. Зокрема, суд вирішив, що ОСОБА_6 належить земельна ділянка розміром 0,0659 га, яка прилягає до виділеної їй у власність частини будинковолодіння, у АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 - земельна ділянка розміром 0,096 га, яка прилягає до виділеної йому у власність частини будинковолодіння.

Дане рішення суду було виконано 11 травня 2007 року виконавчою групою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції, якою було винесено межові знаки та передано земельну ділянку площею 0,0659 га, в конфігурації яка є зареєстрована під кадастровим номером 2623682403:03:002:0212.

Оскільки за рішенням суду при його примусовому виконанні ОСОБА_6 була передана земельна ділянка площею 0,069 га в певній конфігурації із винесеними межовими знаками, межі її погоджені суміжними землекористувачами та Вербовецькою сільською радою, ОСОБА_6 мала право на те щоб отримати дану земельну ділянку у приватну власність. ОСОБА_4 з 2007 року постійно перешкоджав їй у цьому. Тому процедура реєстрації земельної ділянки затягнулась. За цей час неодноразово були змінені вимоги чинного законодавства щодо порядку отримання земельних ділянок у власність.

27 листопада 2018 року Косівським районним судом було винесено рішення у справі №347/1723/17 за позовом ОСОБА_6 до Вербовецької сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_12 та до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про визнання нечинними рішень та скасування державної реєстрації земельної ділянки, яким позовні вимоги задоволено. Предметом спору в даній справі було скасування кадастрового номера ОСОБА_4 , який він зареєстрував на земельну ділянку право власності на яку було скасовано рішенням Яремчанського суду від 16.01.2001 року, що ще раз доводить факт того, що ОСОБА_4 завжди створює перешкоди в отриманні ОСОБА_6 земельної ділянки у власність.

Відповідно до абзацу 5 розділу Х пункту 1 Земельного кодексу України (в редакції станом на день реєстрації земельної ділянки в ДЗК), внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, відомості про які не внесені до Державного земельного кадастру, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно статей 184 - 185 Земельного кодексу України, землеустрій передбачає встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок. Землеустрій здійснюється суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом.

Тому, ОСОБА_6 звернулась до землевпорядної організації з заявою на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Відповідно до статті 186 Земельного кодексу України, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності; власником земельної ділянки, у разі якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності.

Стаття 198 Земельного кодексу України, передбачає, що кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки; б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості; г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; ґ) виготовлення кадастрового плану.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та кадастровий план були погоджені Вербовецькою сільською радою.

Варто зазначити, що земельна ділянка під кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 була сформована та зареєстрована в реєстрі ДЗК на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в основу даної технічної документації лягли наступні документи:

рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року у цивільній справі № 2-7; постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2007р.

акт виконавчої групи відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції від 11.05.2007р.; акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки складеного в день виконання рішення суду державною виконавчою служби; кадастровий план земельної ділянки складений Косівським районним відділом регіональної філії в особі начальника ОСОБА_13 ; рішення Вербовецької сільської ради від 24.10.2007 року.

З усіма вищезазначеними документами ОСОБА_4 був ознайомлений та жоден з цих документів ним не оспорювався та не скасовувався.

З вищезазначеного випливає, що Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області при реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 2623682403:03:002:0212, не порушили жодної вимоги чинного законодавства.

Спір про поділ майна між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та визначення реальних меж тобто ліній розподілу як будинковолодіння так і земельної ділянки, є вирішеним.

Саме рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 у цивільній справі № 2-7 було поділено спільне майно подружжя між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та визнано недійсним Державний акт ІФ № 08-08-2/000437 про право приватної власності на землю від 10.02.1998р.виданий Вербовецькою сільською радою на ім`я ОСОБА_4 в частині передачі ОСОБА_4 у приватну власність земельної ділянки розміром 0,084га. Зокрема, суд вирішив, що ОСОБА_6 належить земельна ділянка розміром 0,0659 га, яка прилягає до виділеної мені у власність частини будинковолодіння, у АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 - земельна ділянка розміром 0,096 га, яка прилягає до виділеної йому у власність частини будинковолодіння.

ОСОБА_4 знав і добре розумів яку саме земельну ділянку було виділено ОСОБА_6 у власність при примусовому виконанні рішення суду від 16.01.2001р. Станом на 2007 р. жодного житлового будинку на виділеній ОСОБА_6 земельній ділянці не було, це були господарські будівлі, які були збудовані ним самочинно, та без дотримання вимог та норм ДБН, тобто підлягали знесенню та звільненню її земельної ділянки. На той час ці будівлі були без даху, деревинними та без вікон. З метою унеможливити ОСОБА_6 отримати виділену земельну ділянку у власність ОСОБА_4 свідомо почав її забудовувати, щоб рейдерським шляхом відібрати земельну ділянку ОСОБА_6 .

Остання неодноразово зверталась із відповідними скаргами та заявами до контролюючих органів, і щоразу отримувала відповіді про незаконність дій ОСОБА_4 , невідповідність його будівництву нормам ДБН та про те, що дозволи які отримував позивач є без підпису архітектора та є недійсними.

Окрім того, по даному факту хоче зазначити, про те, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212 площею 0,0659 га, реєстраційний номер об`єкта: 3048477526236, місцезнаходження об`єкту: АДРЕСА_1 , за мною, ОСОБА_6 , була проведена державним реєстратором в установленому законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

ОСОБА_6 було подано державному реєстратору заяву про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212, площею 0,0659 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та копії необхідних документів для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.

Так, до поданої заяви, ОСОБА_6 було долучені копії наступних документів:

- паспорта, ідентифікаційного коду та витягу з реєстру територіальної громади;

- вказане рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року. Даним рішенням суд вирішив, що ОСОБА_6 належить земельна ділянка розміром 0,0659 га, яка прилягає до виділеної мені у власність частини будинковолодіння, у АДРЕСА_2 , а ОСОБА_4 - земельна ділянка розміром 0,096 га, яка прилягає до виділеної йому у власність частини будинковолодіння.

- постанови державного виконавця від 14.05.2007 року про закінчення виконавчого провадження № 3593994 по виконанню рішенню Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі № 2-7/2001;

- акту державного виконавця від 18.05.2007 року, яким виконавчою групою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції в присутності спеціаліста Косівського РВЗР та понятих, ОСОБА_6 було передано земельну ділянку площею 0,0659 га із визначенням контрольних точок меж ділянки.

- кадастрового плану та акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки, який засвідчує встановлення меж земельної ділянки, наданої мені в користування згідно рішення суду із закріпленням межових знаків. Межі земельної ділянки були погоджені із суміжними землекористувачами: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та Вербовецькою сільською радою.

- рішення Вербовецької сільської ради від 24 жовтня 2007 року № 82-ХІ, яким надано дозвіл ОСОБА_6 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної на місцевості ділянки площею 0,0659 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_2 без підпису суміжника гр. ОСОБА_4

- витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2610320582020 від 01.06.2020 року, згідно якого земельній ділянці площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212.

- висновку експерта № 02/11-з земельно-технічної експертизи від 09.11.2023 року по зверненню адвоката ОСОБА_16 , яким встановлено, що конфігурація, площа та площа забудови земельної ділянки, що відображена на кадастровому плані технічної документації із землеустрою для виготовлення правовстановлюючих документів на землю ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , виготовленої Косівським районним відділом регіональної філії центру ДЗК від 2007 року співпадає з конфігурацією, площею та площею забудови земельної ділянки, що відображена на кадастровому плані технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , розробленої ТзОВ «Геоземкадсервіс» від 2017 року.

На підставі вищезазначених поданих ОСОБА_6 документів, державний реєстратор виготовивши електронні копії поданих документів шляхом сканування та їх розміщення у Державному реєстрі прав, здійснивши їх перевірку з відомостями Державного реєстру прав, відомостями реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212 за ОСОБА_6 та провів державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку, надавши мені витяг про державну реєстрацію прав.

Так, відповідно до частини 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі:

1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;

4) зміни найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство.

4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33 - 38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Тобто, при проведенні реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку державним реєстратором було чітко дотримано процедури та вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та із поданих ОСОБА_6 документів для проведення реєстрації земельної ділянки не вбачалося жодних підстав передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для прийняття рішення державним реєстратором про відмову в державній реєстрації прав.

Станом на час винесення оскаржуваної постанови судами не прийнято жодного рішення, яким би визнано саме за ОСОБА_4 право власності на частину земельної ділянки площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212, яка належить на праві власності ОСОБА_6 .

Крім того, хоче зазначити і те, що ОСОБА_4 звертався до Косівського районного суду Івано-Франківської із позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212, справа № 347/1124/21.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2024 року по справі № 347/1124/21 в задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 17 січня 2024 року ОСОБА_4 було подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду Івано-Франківської області від 07 травня 2024 року по справі № 347/1124/21 апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_17 задоволено частково. Вказане рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області скасовано і в задоволенні позову ОСОБА_4 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: Косівська міська рада, ОСОБА_6 , про скасування державної реєстрації земельної ділянки відмовлено з тих підстав, що позов пред`явлено з неналежним суб`єктним складом учасників справи.

Крім того, ОСОБА_4 звертався до Міністерства юстиції України із скаргою на рішення державного реєстратора про проведення державної реєстрації права власності на зазначену земельну ділянку площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212 за ОСОБА_6 , в якій просить скасувати прийняте рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку, в задоволенні якої було відмовлено.

Будучи допитаною в процесуальному статусі свідка ОСОБА_8 державний реєстратор Відділу Центр надання адміністративних послуг апарату Матеївецької сільської ради повідомила, що 19.11.2024 до неї звернулась ОСОБА_6 із заявою №64075925 про проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212, площею 0,0659 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та копіями необхідних документів для проведення державної реєстрації прав у паперовій формі, з дотриманням вимог, передбачених Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141.

Так, до поданої заяви ОСОБА_6 , нею було долучено копії наступних документів:

-паспорта, ідентифікаційного коду та витягу з реєстру територіальної громади;

- зазначене рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року -постанови державного виконавця від 14.05.2007 року про закінчення виконавчого провадження № 3593994 по виконанню рішенню Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі № 2-7/2001;

-акту державного виконавця від 18.05.2007 року, яким виконавчою групою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції в присутності спеціаліста Косівського РВЗР та понятих, ОСОБА_6 було передано земельну ділянку площею 0,0659 га із визначенням контрольних точок меж ділянки.

-кадастрового плану та акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки, який засвідчує встановлення меж земельної ділянки, наданої ОСОБА_6 в користування згідно рішення суду із закріпленням межових знаків. Межі земельної ділянки були погоджені із суміжними землекористувачами: ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та Вербовецькою сільською радою.

-вказане рішення Вербовецької сільської ради від 24 жовтня 2007 року № 82-ХІ; -витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2610320582020 від 01.06.2020 року, згідно якого земельній ділянці площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212.

-висновку експерта № 02/11-з земельно-технічної експертизи від 09.11.2023 року по зверненню адвоката ОСОБА_16 , яким встановлено, що конфігурація, площа та площа забудови земельної ділянки, що відображена на кадастровому плані технічної документації із землеустрою для виготовлення правовстановлюючих документів на землю ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , виготовленої Косівським районним відділом регіональної філії центру ДЗК від 2007 року співпадає з конфігурацією, площею та площею забудови земельної ділянки, що відображена на кадастровому плані технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , розробленої ТзОВ «Геоземкадсервіс» від 2017 року.

На підставі вищезазначених документів ОСОБА_8 , виготовивши електронні копії поданих документів шляхом сканування та їх розміщення у Державному реєстрі прав, здійснивши їх перевірку з відомостями Державного реєстру прав, відомостями реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для залишення заяви без руху, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень, дійшов до висновку про відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 0,0659 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2623682403:03:002:0212 за ОСОБА_6 , я 22.11.2024 провела державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку.

Так, відповідно до частини 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, зокрема за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

2. За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

3. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі:

1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру;

4) зміни найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство.

4. Відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що є невід`ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна - у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину;

7) державної реєстрації права власності на нерухоме майно іпотекодержателем - фінансовою установою в порядку, передбаченому статтями 33 - 38 Закону України "Про іпотеку". Наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

5. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Тобто, при проведенні реєстрації права власності на земельну ділянку із кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 мною було чітко дотримано процедури та вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та із поданих ОСОБА_6 документів для проведення реєстрації земельної ділянки не вбачалося жодних підстав передбачених ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для прийняття рішення мною як державним реєстратором про відмову в державній реєстрації прав.

Окрім того, хоче вказати що за скаргою ОСОБА_4 від 31.01.2025 щодо реєстрації ОСОБА_8 земельної ділянки із кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 від 22.11.2024, Центральною Колегією Міністерства юстиції України складено висновок з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 04.03.2025 згідно якого комісія постановила залишити без розгляду по суті скарги ОСОБА_4 від 31.01.2025 оскільки їх подано особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено.

Тому, свої дії як державного реєстратора вважає законними, жодних порушень чинного законодавства з її сторони під час проведення державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 допущено не було, всі звернення та скарги ОСОБА_4 вважає безпідставними.

У відповідь на запит до СІП Коломийського РВП до матеріалів кримінального провадження долучено копії всіх наявних документів, які наявні в реєстраційній справі щодо земельної ділянки із кадастровим номером 2623682403:03:002:0212.

Згідно з п. 9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості.

Проаналізувавши та оцінивши всі отримані під час розслідування докази та в їх сукупності, дізнавач дійшла висновку, що в даному кримінальному провадженні відсутні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, а вбачаються ознаки цивільно-правових відносин.

Відповідно до положень ст.2 КПК України зміст та форма кримінального проваджених повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, рівність перед законом та судом, повага до людської гідності, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Частина 2 ст.9 КПК України закріплює обов`язок прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.

Орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, на власний розсуд визначає об`єм слідчих та процесуальних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч.2 ст.283 КПК України.

Даючи оцінку щодо всебічності та повноти досудового розслідування, слідчий суддя зазначає, що дізнавачем вказані вимоги дотримано в достатньому обсязі. Зокрема, нею допитано свідків, вжито достатніх та можливих заходів щодо витребування матеріалів, які стосуються обставин, які підлягають встановленню в кримінальному провадженні, та здійснено їх детальний та обгрунтований аналіз. При цьому слід звернути увагу, що матеріали даного провадження налічують 247 аркушів.

Крім того, зі змісту скарги вбачається, що сторона заявника вважає, що дане провадження мало здійснюватися за ч.2 ст.197-1, ч.2 ст.358, ч.1 ст.366 КК України, однак, ці доводи не можуть братися судом до уваги при перевірці законності прийнятого дізнавачем рішення виключно за ч.1 ст.358 КК України.

Інші доводи сторони заявника також не спростовують законності оскаржуваної постанови та в основному зводяться до незгоди із цим рішенням, а також з прагненням поновити дане провадження до вирішення в судовому порядку відповідних цивільно-правових спорів.

Тому в задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.26, 117 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

в задоволенні скарги ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , поданої 24.08.2026 року (скарги) в його інтересах адвокатом ОСОБА_3 , про скасування постанови, винесеної 08.04.2026 року старшим дізнавачем сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , про 24.06.2026 року старшим дізнавачем сектору дізнання Коломийського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано- Франківській області, старшим лейтенантом поліції ОСОБА_5 , про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.02.2026 року за №12026096180000032, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, відмовити у зв`язку з безпідставністю поданої скарги.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення

(постановлення ) безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 01.10.2026 року о 13 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1