Постанова № 140287240, 01.10.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7938/26

Провадження по справі № 3/522/3163/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі судового засідання Урум Т.В., за участю адвоката Федоренко Ю.М., діючого в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 651555 від 27.04.2026 вбачається, що 27.04.2026 о 21 год. 29 хв., громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

У судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав.

У судовому засіданні адвокат Федоренко Ю.М. просив провадження у справі закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. Свої доводи мотивував тим, що під час спілкування з ІПП в Одеській області ОСОБА_1 запитував дозволу у працівників поліції, щоб відвезти дружину додому, оскільки була пізня година та діти не могли одні залишатись вдома, та обіцяв після цього поїхати до медичного закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що йому ІПП в Одеській області було відмовлено.

Після цього ОСОБА_1 самостійно направився до медичного закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується медичним висновком лікаря-нарколога, згідно результату огляду тверезий.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали адміністративної справи та відеозапис, напрацьований ІПП в Одеській області, заслухавши надані у судовому засіданні пояснення учасників провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5) ПДР України визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 266 КУпАП та п.1.2 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395 - огляд водіїв на стан сп`яніння проводиться лише у тому випадку, коли є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Так, п. 3. Інструкції передбачено, що направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103(зі змінами). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 6 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїогляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 7 вказаної Інструкції передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно достатті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

В свою чергу, ст. 266 КУпАП регламентує порядок огляду водія на стан сп`яніння, зокрема передбачає, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

За змістом вказаних норм підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення п. 2.5) Правил дорожнього руху України, є відповідно засвідчений у передбачену законом порядку факт відмови водія транспортного засоби пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager» та в медичному закладі.

Слід зазначити, що обов`язок особи на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, співвідноситься з обов`язком працівників поліції забезпечити такий огляд у медичному закладі у відповідності із нормами ст. 266 КУпАП у порядку визначеному законом.

Як обов`язок пройти огляд так і відповідальність за відмову в проходженні останнього настають виключно в разі дотримання порядку такого огляду.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан сп`яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, тобто законодавець чітко встановив вимоги до порядку проведення огляду на стан сп`яніння, як на місці, так і в закладах охорони здоров`я, що зобов`язує співробітників поліції дотримуватись вказаного порядку, адже за ст. 19 конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення ісуть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення;прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно протоколу про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 № 651555 від 27.04.2026 вбачається, що 27.04.2026 о 21 год. 29 хв., громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками: відмова водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння.

Слід зазначити, що в процесі доказування вини доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису, напрацьованого ІПП в Одеській області вбачається, що 27.04.2026 о 21 год. 29 хв., громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Leaf» д.н.з. НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції у зв`язку із тим, що рухався без увімкненого світла фар. Під час керування ІПП в Одеській області повідомив, що в нього є підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп`яніння. ОСОБА_1 наголосив на тому, що їде з дружиною додому, оскільки вже пізня година, попросив пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер, на що йому було відмовлено. Після чого ОСОБА_1 запитував у працівників поліції, щоб відвезти дружину додому, оскільки вже пізня година та діти не можуть одні залишатись вдома, та після цього він поїде до медичного закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що йому також було відмовлено.

Суд також звертає увагу на те, що під час дослідження вказаного відеозапису встановлено, що ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, які були виявлені ІПП в Одеській області є необґрунтованими та формальними, оскільки ОСОБА_1 поводив себе адекватно.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 послідовно та логічно спілкувався з працівниками поліції, розумів зміст поставлених йому запитань та надавав на них відповідні відповіді, пояснював обставини керування транспортним засобом, повідомляв про необхідність доставити дружину додому та неодноразово висловлював готовність пройти медичний огляд.

Особливої уваги заслуговує та обставина, що ОСОБА_1 не висловлював категоричної незгоди з необхідністю встановлення стану сп`яніння як такого. Навпаки, з відеозапису вбачається, що він запропонував пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», однак працівники поліції відмовили у проведенні такого огляду та наполягали на проходженні огляду в медичному закладі.

Після цього ОСОБА_1 звертався до працівників поліції з проханням надати йому можливість спочатку відвезти дружину додому, посилаючись на пізній час та необхідність забезпечити перебування дітей удома, після чого, за його словами, він готовий був самостійно прибути до медичного закладу та пройти відповідний огляд.

За таких обставин поведінку ОСОБА_1 не можна беззаперечно трактувати як свідому та категоричну відмову від встановлення фактичного стану сп`яніння.

Досліджений у судовому засіданнні відеозапис не містить достатньо переконливих даних, які б безсумнівно свідчили про те, що ОСОБА_1 категорично та остаточно відмовився від проходження медичного огляду. Навпаки, його поведінка, зафіксована на відеозаписі, свідчить про намагання з`ясувати можливість пройти відповідний огляд, у тому числі після виконання сімейних обов`язків, на які він посилався під час спілкування з працівниками поліції.

При цьому наведені у протоколі ознаки наркотичного сп`яніння виражене тремтіння пальців рук, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, та поведінка, що не відповідає обстановці, самі по собі не можуть бути визнані судом беззаперечним підтвердженням факту перебування особи у стані наркотичного сп`яніння.

Крім того, істотне значення для оцінки доказів у даній справі має висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння № 000846 від 02.05.2026.

Також у судовому засіданні стороною захисту надано висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння № 000846 від 02.05.2026. З вказаного висновку вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд 27.04.2026 о 23 год. 40 хв., та згідно результатів вказаного огляду не перебуває в стані наркотичного сп`яніння.

Зазначений доказ має істотне значення для вирішення справи, оскільки безпосередньо стосується обставин, які стали підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд враховує, що медичний огляд було проведено невдовзі після зупинки транспортного засобу, а тому його результати мають об`єктивне доказове значення для перевірки обґрунтованості висновків працівників поліції щодо наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння.

Суд при цьому виходить із того, що відповідно до принципу презумпції невинуватості особа не зобов`язана доводити свою невинуватість, а всі сумніви щодо доведеності її вини повинні тлумачитися на її користь.

Застосовуючи положення ст. 62 Конституції України та загальні засади доказування, суд враховує також практику Європейського суду з прав людини щодо стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Так, у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з посиланням на сформульований Судом підхід у справі «Avsar v. Turkey») зазначено, що доказування, зокрема, може випливати із співіснування достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою висновків або схожих неспростовних презумпцій факту.

Отже, встановлення вини особи не може ґрунтуватися на припущеннях, окремих непідтверджених твердженнях чи доказах, які між собою суперечать. Сукупність доказів повинна бути такою, щоб у суду не залишалося обґрунтованих сумнівів щодо фактичних обставин правопорушення та вини особи.

Суд також бере до уваги, що саме по собі зазначення працівником поліції певних ознак можливого наркотичного сп`яніння не є тотожним встановленню факту такого сп`яніння, а тим більше не може автоматично підтверджувати факт відмови особи від медичного огляду.

У справі відсутні належні та достатні докази, які б спростовували результати проведеного невдовзі після зупинки транспортного засобу медичного огляду.

Суд наголошує, що завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є не формальне підтвердження відомостей, викладених у протоколі, а встановлення об`єктивної істини у справі та прийняття законного, обґрунтованого й мотивованого рішення.

При цьому судове рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватися на припущеннях або на доказах, достовірність яких викликає обґрунтовані сумніви.

Наявність протоколу про адміністративне правопорушення само по собі не є достатньою підставою для висновку про винуватість особи, оскільки викладені у ньому обставини не знайшли належного та беззаперечного підтвердження іншими доказами.

Натомість відеозапис, досліджений судом, не підтверджує викладені у протоколі обставини в тій мірі, яка була б достатньою для висновку про вчинення правопорушення, а результати медичного огляду, проведеного 27.04.2026 року о 23 год. 40 хв., свідчать про відсутність у ОСОБА_1 стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до вимог ч. 5ст. 266 КУпАП та пункту 22 Розділу ІІІ Інструкції, огляд на стан сп`яніння, проведений з порушенням, зокрема пунктів 6, 7 Розділу І Інструкції, вважається недійсним.

З огляду на вищевикладене, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів вини, що тягне за собою визнання недійсним результату огляду.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. В багатьох справах Європейський суд з прав людини тлумачить поняття «кримінальний» автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Таким чином, відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій прав особи, що передбачені законодавством.

Таким чином, серйозність покарання за статтею 130КУпАП підкреслює її «Такими гарантіями є встановлене статтею 6 «Конвенції…» право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.

Диспозитивність, тобто здійснення процесуальних прав в межах і в спосіб, що передбачені законними процедурами, є однією з засад кримінального судочинства.

В своєму рішенні «Маліга проти Франції» від 23.09.1998 року ЄСПЛ визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Тобто, якщо за вчинення адміністративного правопорушення, передбачена, крім іншого, така санкція, як позбавлення права керувати транспортним засобом, таке інкриміноване діяння має характер кримінального, що в свою чергу, говорить про необхідність забезпечення і дотримання процедурних гарантій, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод: забезпечення прав людини на захист, в тому числі: знати про можливості застосування адміністративної санкції і про факти, які ставляться йому в провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту, отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти нього.

Підсумовуючі всевищевикладене слідтакож зазначити,що в своїх рішеннях у справі «Малофєєва проти Росії» та справі «Карелін проти Росії» Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23лютого 2006 року №3477-IV«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з правлюдини» застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардз проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

За вказаних вище обставинах, встановленні під час документування події, що мали місце 27.04.2026, докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є сумнівними, а процедура проведення освідування на стан алкогольного сп`яніння є такою, що проведена з порушенням норм законодавства України, що є не прийнятним, оскільки суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ч. 3 ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

За вищезазначених обставин, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст.ст.9, 245, 247 ч.1 п.1, 280, 283 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 діб.

Суддя

Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ