Рішення № 140287114, 21.09.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/231/26

Справа № 582/669/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Яковенко Н.М., за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

з участю представника позивача Чебанова О.О.

представника відповідача Тащі М.М.

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» Марія Ткаченко звернулась до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ) заборгованість за договорами у розмірі 160 451,24 грн, витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн витрати на правову допомогу в розмірі 25 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.02.2019 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір № 014/0255/82/91828823, 31.07.2018 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір №010/0255/82/0489109. 13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3229840. 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 102567476. 10.10.2021 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 987545.

В подальшому ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право вимоги за цими договорами до відповідача ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними договорами на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 160451.24 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 42724.45 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 112962.75 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 856.11 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами - 3852.54 грн.; заборгованість за комісіями - 0.00 грн; інфляційні збитки - 48.00 грн.; нараховані 3% річних -7.39 грн.

У поданій відповіді на візив представник, позицію викладену в позові підтримав та просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 направила до суду відзив на позов, у якому просила позовні вимоги про стягнення заборгованості із відповідача за кредитними договорами задовольнити частково, а саме у сумі 53 230 грн 95 коп., у задоволенні інших позовних вимог просила відмовити.

Представник відповідача вказує, що позивачем у позові порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки заявлені вимоги про стягнення заборгованості за п`ятьма договорами укладеними відповідачем з різними фінансовими установами. Вважає, що вказані вимоги є самостійними вимогами, які не пов`язані ні підставами виникнення, ні поданими доказам та не є основними і похідними одна від одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших, тому відповідно до ч. 1 ст. 188 ЦПК України ці вимоги не можуть бути об`єднані в одному провадженні.

Також представник позивача не погоджується із зазначеним позивачем розміром загальної заборгованості, а саме розрахунками заборгованості за кредитними договорами та договором позики. Представник позивача до кожного укладеного договору надала свій розрахунок заборгованості.

Крім того, представник вважає, що обсяг роботи виконаної адвокатом у цій цивільній справі, неспіврозмірний із розміром оплати послуг, які просить стягнути позивач, а саме 25000 грн. Позивачем не додано доказу сплати гонорару за надання правової допомоги, а отже, позивачем не доведено здійснення витрат на правову допомогу, а тому відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 11 червня 2026 року у цій цивільній справі відкрито спрощене

Провадження у ухвалено розгляд справи проводити в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Представник позивача Чебанов О.О. у судовому засіданні позовну заяву підтримав з наведених у ній та відповіді на відзив підстав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача Тащі М.М. у судовому засіданні проти позову заперечував, з мотивів, що викладені у відзиві на позов та просив позов задовольнити частково на суму 53 230,95. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши позицію сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в різний період часу уклав ряд договорів з метою отримання коштів у кредит (позику).

Так, 07.02.2019 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено договір №014/0255/82/91828823, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в сумі 22 182,79 грн на строк 48 місяців з 07.02.2029 по 07.02.2023 та зобов`язався повернути отриманий кредит в указаний строк, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 52.9 % річних.

31.07.2018 між Акціонерним товариством «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір № 010/0255/82/0489109, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 5600,00 грн на строк 48 місяців з 31.07.2018 (дата надання кредиту) по 31.07.2022 та зобов`язався повернути отриманий кредит в указаний строк, сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45.00 % річних.

13.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір № 3229840, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 8 000 грн на строк 30 днів з 13.08.2021 (дата надання кредиту) по 12.09.2021. та зобов`язався повернути отриманий кредит в указаний строк, сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 800.00 грн., яка нараховується за ставкою 10.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

П.1.5.2. Проценти за користування кредитом: 3000.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

П.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 укладено Договір №102567476, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 8 000 грн на строк 15 днів з 27.08.2021 по 11.09.2021 та зобов`язався повернути отриманий кредит в указаний строк та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до п. 1.5.1. договору, комісія за надання кредиту: 1520.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово.

П. 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 3000.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

П.1.6. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

10.10.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 укладено Договір № 987545, відповідно до умов якого Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики( п.1 Договору).

Відповідно до п. 2 договору позика надається на таких умовах: сума позики 3000.00 (три тисячі гривень нуль копійок) грн. 2.2 Строк Позики (Строк Договору) 30 днів 2.3 Базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики (фіксована) 2.00%. Дата надання Позики 10.10.2021, дата повернення Позики (останній день) 09.11.2021. Процентна ставка за перший день користування Позикою 29.71%, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики 0.01%. Процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день- 2.70% (не застосовується у період карантину), пеня/день 2.70% (не застосовується в період карантину) Орієнтовна реальна річна процентна ставка, 2333.94%. Орієнтовна загальна вартість позики, у грн 3900.00 грн.

П.4 передбачено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Позивач ТОВ «Коллект центр» набуло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вище вказаними договорами наступним чином.

20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0255/82/91828823.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/0255/82/91828823.

20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F відповідно до якого АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0255/82/0489109.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0255/82/0489109.

28.12.2021 було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3229840.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3229840.

29.12.2021 було укладено договір № 29-12/2021-45 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102567476.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 102567476.

25.01.2022 було укладено договір № 25/01/2022/1 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 987545. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 987545.

З досліджених судом доказів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які виникли з договорів позики (кредиту) та які нормативно врегульовані таким чином.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно з висновками, які викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частина перша ст.1048 ЦК визначає, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (пункт 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

У відповідності до ч. 1, 3 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідач факт укладення вищевказаних кредитних договорів на зазначених в них умовах та набуття позивачем права вимоги до нього за цими договорами визнає.

Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання відповідачем, тому відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, вважає їх таким, що не підлягають доказуванню.

Як вбачається з відзиву на позов, відповідач оспорює лише розмір заборгованості за цими договорами, надаючи альтернативний розрахунок.

Вирішуючи питання, щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 за цим позовом суд виходить з такого.

Відповідно до усталеної судової практики, сама по собі незгода з наданим позивачем розрахунком не є підставою для відмови у позові, оскільки у справах про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави, кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором. Така позиція суду узгоджується з висновками, які викладені в постановах Верховного суду від 07.06.2023 у справі №234/3840/15 (провадження № 61-3014св22), № 464/4985/15-ц (провадження № 61-43538св18).

З Розрахунків заборгованості, які надані позивачем, встановлено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №014/0255/82/91828823 від 07.02.2019, що підлягає стягненню з позичальника станом на 19.05.2026 становить 50267,61 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 21096,46 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги до ТОВ «КоллектЦентр» 24462,50 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами (нарахована позивачем з моменту відступлення права вимоги по строк дії договору до 06.02.2023 - 856.11 грн);

- заборгованість за пенею та/або штрафами - 3852.54 грн.

Представник відповідача вважає, що сума заборгованості за процентами у розмірі 24462,50 грн. є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг кредитодавця, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Вказана у Кредитним договорі річна процентна ставка 52,90%, на думку представника, значно перевищує облікову ставку, встановлену НБУ.

Представник надає альтернативний розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість за процентами розрахована таким чином (21096,46 грн. (тіло кредиту)*18% (облікова ставка НБУ на момент укладення договору)/365 (днів в році) =10,40 грн.* 226 днів (строк протягом якого нараховувалися відсотки за користування кредитом до відступлення права вимоги за договором) = 2351,24 грн. Отже заборгованість відповідача за цим кредитним договором, на її думку, має складати 23447, 70 грн (тіло кредиту+ заборгованість за несплаченими відсотками = 21096,46 грн. + 2351,24 грн).

Крім того представник вважає, що з наданих позивачем розрахунків заборгованості неможливо встановити за який період нараховані проценти за користування кредитом та у якому розмірі нараховувалися проценти. Не надано розрахунок заборгованості по процентах з дати відступлення права вимоги ТОВ Вердикт Капітал від 20.09.2019., тому вимогу про стягнення заборгованості по процентах у розмірі 856,11 грн також вважає необґрунтованою. З посиланням на п. 18 "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК вважає, що пеня за цим договором у розмірі 3852.54 грн також підлягає списанню.

Суд не погоджується з такими висновками представника відповідача. Суд вважає, що п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовний до даних правовідносин, оскільки сплата відсотків за договором позики не є сумою компенсації за невиконання споживачем зобов`язань за договором, а є платою за користування чужими коштами, як це передбачено ст.1046,1054 ЦК України.

Надані позивачем розрахунки чіткі, зрозумілі, арифметично правильні, містять періоди та порядок нарахування відсотків за договором, відповідно до погодженої сторонами річної процентної ставки. У розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» враховано також часткову сплату відповідачем відсотків за позикою. ТОВ «Колект Центр» додатково нарахувало відсотки за 28 днів в межах строку дії договору, укладеного між відповідачем та первісним кредитором. Тому суд вважає, що вимоги позивача за цим договором підлягають задоволенню в повному обсязі.

Суд також вважає, що оскільки пеня у розмірі 3 852,54 грн була нарахована станом на 13.11.2019, тобто до дня набрання чинності п.18 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, то відсутні підстави для її списання.

Отже позовні вимоги за Договором №014/0255/82/91828823 від 07.02.2019 підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 50267,61 грн.

З Розрахунків заборгованості, які додано до позову позивачем, встановлено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №010/0255/82/0489109 від 31.07.2018, що підлягає стягненню з позичальника станом на 19.05.2026 становить 13533,75 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 6243,99 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами 7289,76 грн.

Представник відповідача вважає, що сума заборгованості за процентами у розмірі 7289,76 грн є несправедливою у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказана у Кредитним договорі річна процентна ставка 45 %, на думку представника, значно перевищує облікову ставку, встановлену НБУ.

Оскільки тіло кредиту за кредитним договором № 010/0255/82/0489109 від 31.07.2018 становить 5600 грн., а сума заборгованості за відсотками за користування кредитом становить 7289,76 грн. що перевищує розмір наданого кредиту, порушує критерії справедливості, добросовісності, пропорційності та розумності, є несприятливою для споживача, представник розраховує розмір заборгованості за цим договором виходячи з облікової ставки НБУ на момент укладення договору (17.5%).

На її думку, сума заборгованості за тілом кредиту та несплаченими процентами повинна становити 9518,16 грн та розрахована наступним чином: 5 600 грн. (тіло кредиту) *17.5% (облікова ставка НБУ на момент укладення договору)/365 (днів в році) = 2,68 грн.* 4 роки (строк протягом якого нараховувалися відсотки за користування кредитом) = 3918,16 грн. Тіло кредиту + заборгованість за несплаченими відсотками = 5600 грн. + 3918,16 грн. грн. = 9518,16 грн.

Суд частково погоджується з позицією представника відповідача щодо того, що розрахунок заборгованості за кредитним договором №010/0255/82/0489109 від 31.07.2018 має здійснюватися виходячи з вказаного самим позивачем у позові тіла кредиту у розмірі 5 600 грн, а не 6 243,99 грн, як це вказано в розрахунках ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КоллектЦентр». Оскільки з додатку №1 до Заяви про надання кредиту «Кредитна Картка» №010/0255/82/0489109 від 31.07.2018 та розрахунку заборгованості за цим договором від АТ «РайффайзенБанк» встановлено, що розмір тіла кредиту за цим договором становить 5600 грн.

Таким чином, заборгованість за цим договором, на думку суду має, становити 12 000,11 грн, які розраховані таким чином : тіло кредиту 5600 грн + відсотки за кредитом 6400,11 грн (відсотки за кредитом = (тіло кредиту 5600/100*45%/365)?927 днів (кількість днів періоду з 16.01.2020 по 30.07.2022 в межах строку дії договору кредиту).

Отже позовні вимоги за кредитним договором № 010/0255/82/0489109 підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 12 000,11 грн.

При цьому суд відхиляє розрахунок представника відповідача в частині застосування для обрахування заборгованості за відсотками облікової ставки НБУ, оскільки, як вже зазначалося вище, п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» не застосовний до даних правовідносин, так як сплата відсотків за договором позики не є сумою компенсації за невиконання споживачем зобов`язань за договором, а є платою за користування чужими коштами.

З Розрахунків заборгованості, які надані позивачем встановлено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №3229840 від 13.08.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на 19.05.2026 становить 39303,34 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 6192,00 грн ;

- заборгованість за нарахованими процентами 33 111,40 грн.

Представник відповідача щодо стягнення боргу за цим кредитним договором зауважує, що строк кредиту, узгоджений сторонами складає 30 днів. Вважає також, що доказів на підтвердження тих обставин, що після спливу зазначеного строку кредитний договір було автоматично пролонговано та строк користування кредитом було продовжено, позивачем суду не надано, а несплата та/або несвоєчасна сплата позичальником кредитних платежів не може слугувати належною підставою для продовження строку користування кредитом без наявності волевиявлення сторін.Тому представник вважає, що з відповідача має бути стягнено заборгованість за Договором про споживчий кредит №3229840 від 13.08.2021 у розмірі 9192 грн ( 6192.00 грн.(тіло кредиту) + 3000 грн. проценти за користування кредитом (1,25 % в день х 8 000,00 = 100*30 днів (строк кредитування).

Розмір належного до стягнення тіла кредиту 6192,00 грн за цим договором відповідачем не оспорюється.

Суд не погоджується з розрахунком представника відповідача щодо розміру відсотків, які мають бути стягнуті з відповідача, оскільки умовами укладеного ОСОБА_1 договору передбачена його пролонгація (п. 2.3).

Так п.п.2.3.1. договору передбачено, що продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Пунктом 2.3.1.2. визначено, що пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Таким чином, сторонами погоджено, що строк користування кредитом автоматично продовжується у разі продовження позичальником користування кредитними коштами, що не потребує додаткових дій ні від кредитора, ні від позичальника.

З огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати у цей період відсотки у визначеному договором розмірі, тобто на стандартних базових умовах за ставкою, яка визначена пунктом 1.6 кредитного договору.

Підписанням цього договору відповідач погодився на зазначені умови, отже ним було надано згоду на пролонгацію договору у разі продовження користування кредитними коштами після спливу 30-денного строку кредитування, визначеного згідно п.1.3 Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, який надано первісним кредитором, ОСОБА_1 після 20.08.2021 продовжив користуватись кредитними коштами, сплативши частину тіла кредиту, відсотки за кредитом та комісію за пролонгацію договору, тому відповідно до п. 2.3.1.1 відбулася пролонгація строку кредитування на пільгових умовах. В подальшому відповідач неодноразово вчиняв дії спрямовані на пролонгацію договору.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами, в розмірі 3000 грн нараховані за період первісного строку кредитування з 13.08.2021 по 12.09.2021, та відсотки нараховані за період з 13.09.2021 до 09.11.2021 включно в межах погодженого пунктом 2.3.1.2 Договору максимального строку пролонгації строку кредитування (60 днів) в розмірі 10 206,70 грн.

При цьому слід врахувати сплачені відповідачем відсотки за договором, які відображені в розрахунку ( 13 206,70 грн. 3520 грн).

Отже заборгованість ОСОБА_1 за цим договором становить 15 878,70 грн.(тіло кредиту 6192,00 грн + 9 686,70 грн відсотки за договором), тому позов в частині стягнення заборгованості за Договором №3229840 від 13.08.2021 підлягає частковому задоволенню.

З Розрахунків заборгованості, які додано до позову встановлено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №102567476 від 27.08.2021 що підлягає стягненню з позичальника станом на 19.05.2026 становить 47 871,15 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 6192,00 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 41679,15 грн.

Розмір належного до стягнення тіла кредиту 6192.00 грн за цим договором відповідачем не оспорюється.

Представник відповідача щодо стягнення боргу за цим кредитним договором зауважує, що встановлення кредитодавцями процентів у кредитних договорах не може бути свавільним, а має бути обґрунтованим та бути наближеним до облікової ставки НБУ. З офіційної інформації НБУ станом на час укладення кредитного договору № 102567476 від 27.08.2021 року вбачається, що облікова ставка НБУ становила 8%. А вказана у Кредитним договорі річна процентна ставка 5,409,714.00%, що значно перевищує облікову ставку, встановлену НБУ. Крім того, кредит є споживчим, договір має укладатись із дотриманням вимог ЗУ «Про захист прав споживачів» і продавець не повинен використовувати умови, які є несправедливими, такими, що шкодять інтересам споживача. Умови про нарахування та сплату відсотків, які явно завищені, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності.

Представник вважає, що для розрахунку заборгованості за відсотками слід використовувати облікову ставку НБУ на момент укладення договору (8%) та надає такий розрахунок заборгованості : 8000 грн., (тіло кредиту) *8% (облікова ставка НБУ на момент укладення договору)/365 (днів в році) = 1,75 грн.* 15 днів (строк кредитування) = 26,30 грн. Загальна сума заборгованості 6192,00 грн. (тіло кредиту) + 26,30 грн. (проценти) = 6 218 грн.

Суд не погоджується з таким розрахунком представника відповідача щодо розміру відсотків, які мають бути стягнуті з відповідача.

Підписавши цей договір, ОСОБА_1 погодися на його умови, включаючи розмір кредиту, строк кредитування, а також право кредитора нарахувати відсотки у визначеному договором розмірі(п.1.5.,п.1.6 Договору) та інші його істотні умови, у тому числі і пролонгацію договору у разі продовження користування кредитними коштами після спливу 15-денного строку кредитування ( п. 2.3- 2.3.2 Договору).

Так п.п.2.3.1. договору передбачено, що продовження вказаного в п.1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином: 2.3.1.1. Пролонгація на пільгових умовах: Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Пунктом 2.3.1.2. визначено, що пролонгація на стандартних (базових) умовах: Позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів.

Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо Позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо Позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

З огляду на свободу договору, яка передбачена статтями 6, 627 ЦК України, сторони на власний розсуд визначили строк кредитування, а також передбачили право кредитора нарахувати у цей період відсотки у визначеному договором розмірі, тобто на стандартних базових умовах за ставкою, яка визначена пунктом 1.6 кредитного договору.

Підписанням цього договору відповідач погодився на зазначені умови. Отже, ним було надано згоду на пролонгацію договору у разі продовження користування кредитними коштами після спливу15-денного строку кредитування, визначеного згідно п.1.3 Договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, який надано первісним кредитором, ОСОБА_1 після 11.09.2021 продовжив користуватись кредитними коштами, сплативши частину тіла кредиту, відсотки за кредитом та комісію за пролонгацію договору, тому відповідно до п. 2.3.1.1 відбулася пролонгація строку кредитування на пільгових умовах. В подальшому відповідач неодноразово вчиняв дії спрямовані на пролонгацію договору.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування кредитними коштами, в розмірі 3000 грн нараховані за період первісного строку кредитування з 27.08.2021 по 11.09.2021, та відсотки нараховані за період з 13.09.2021 до 09.11.2021 в межах погодженого пунктом 2.3.1.2 Договору максимального строку пролонгації строку кредитування (60 днів) в розмірі 16 748,94 грн.

При цьому слід врахувати сплачені відповідачем відсотки за договором, які відображені в розрахунку (16 748.94 грн. 5 073 грн).

Таким чином заборгованість ОСОБА_1 за цим договором становить 17 867,94 грн. (тіло кредиту 6192,00 грн + 11 675,94 грн відсотки за договором), а тому позов в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором № 102567476 від 27.08.2021 підлягає частковому задоволенню.

З Розрахунків заборгованості, які додано до позову встановлено, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором позики №987545 від 10.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на 19.05.2026 становить 9 475,39 грн, з яких:

- заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3000 грн;

- заборгованість за нарахованими процентами 6420 грн;

- інфляційні збитки 48,00 грн;

- нараховані 3% річних -7,39 грн.

Розмір належного до стягнення тіла кредиту 3000 грн за цим договором відповідачем не оспорюється.

Щодо стягнення заборгованості за відсотками за договором та іншими платежами, представник відповідача з посиланням на практику Верховного Суду значила, що первісним кредитором протиправно нараховані відсотків поза межами строку позики. Тому загальний розмір заборгованості за Договором позики повинен становити - 3000 грн. (сума позики)*2%(денна процентна ставка) *30 днів (строк позики) = 1800 грн (проценти за користування позикою в межах строку кредитування) + 3000 грн. (сума позики) = 4800 грн. ( чотири тисяч вісімсот грн. 00 коп.)

Вирішуючи питання про стягнення відсотків за цим договором суд виходить з такого.

Відповідно до п.2 договору строк позики визначено 30 днів. Дата надання Позики 10.10.2021, дата повернення Позики (останній день) 09.11.2021.

П.4 договору передбачено, що проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

В п. 6.2 вказано, що підписанням цього Договору Позичальник підтверджує, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою мобільного додатку «СlickCredit» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті http://clickcredit.com.ua/documents-license.html (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення Позичальником подовження строку користування позикою (пролонгація), йому зрозумілі. 6.3. Позичальник розуміє та погоджується, що у випадку подовження строку користування позикою (пролонгації) процентна ставка за кожен день подовження становитиме 2.00% від суми Позики (її частини).

Обґрунтовуючи стягнення відсотків за цим договором за 108 днів з 10.10.2021 по 25.01.2022 включно, позивач посилається на п. 6.5 ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (на умовах повернення позики в кінці строку позики) у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення Позики та процентів, Позичальнику на таку неповернуту Позику (або її частину) Товариство має право нараховувати Проценти у розмірі, передбаченому Договором позики, за кожний день понадстрокового користування Позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення Позики (або її частини) та Процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування Процентів на Позику (або її частину) за понадстрокове користування Позикою за Договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на Позику за понадстрокове користування.

З досліджених «ПРАВИЛ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» вбачається, що вони не підписані відповідачем ОСОБА_1 .

При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цими «ПРАВИЛАМИ НАДАННЯ ГРОШОВИХ КОШТІВ У ПОЗИКУ ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи договір позики.

За таких умов роздруківка цих Правил із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (Кредитодавця) яка може вносити і вносить відповідні зміни в згадані Правила.

Така практика є усталеною, зокрема висловлена в постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), постанові КЦС ВС від 13.01.2025 № 336/6542/21 (61-1635св24).

Отже суд виходить з того, що строк дії договору за таких умов має становити 30 днів, як це вказано в п.2 Договору позики.

Умовами Договору позики передбачено кілька видів процентних ставок : у п. 2.3 Базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики (фіксована) 2.00%. в цьому ж пункті в таблиці вказано ще інші види ставок : процентна ставка за перший день користування Позикою 29.71%, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення Позики 0.01% , процентна ставка за понадстрокове користування Позикою (її частиною) за день - 2.70% (не застосовується у період карантину).

В п.5 договору зазначена можливість застосування зниженої процентної ставки. Так, знижена процентна ставка з другого дня користування позикою встановлюється Позичальнику відповідно до умов акції «Економ». У разі порушення Позичальником умов зазначеної акції, Позичальник є таким, що не відповідає умовам акції, відтак не має право на отримання зниженої процентної ставки, визначеної в п. 2 Договору, у зв`язку із чим нараховані згідно умов Договору Проценти за зниженою процентною ставкою підлягають перерахуванню до базової процентної ставки, розмір якої зазначається в п.п. 2.3. п.2 Договору та підлягають оплаті Позичальником в повному обсязі на загальних умовах незалежно від запропонованих особливих умов.

Враховуючи, що відповідач порушив свої зобов`язання за договором позики, суд вважає за можливе стягнути відсотки за договором відповідно до базової процентної ставки 2%, в межах визнаних відповідачем позовних вимог.

Тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором позики №987545 від 10.10.2021 в розмірі 4 800 грн ( 3000 грн. (сума позики)*2%(денна процентна ставка) *30 днів (строк позики) = 1800 грн (проценти за користування позикою в межах строку кредитування) + 3000 грн. (сума позики).

Також суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення інфляційних збитків на суму 48,00 грн та 3% річних 7,39 грн, які нараховані кредитором ТОВ «ВердиктКапітал» за період з 25.01.2022 по 23.02.2022, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду.

Так в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 та підтвердженого у постанові від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги да Договором позики №987545 підлягають частковому задоволенню та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 4 855,39 грн.

Крім того з приводу зауважень представника відповідача щодо несправедливих відсотків за цими договорами, суд вважає за необхідне заначити таке.

У постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15 зроблено висновок, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункту 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

З досліджених доказів суд приходить до висновку, що укладаючи спірні угоди, відповідач повною мірою був ознайомлений з їх умовами, вільно та свідомо надав свої персональні дані для його укладення та погодився виконувати усі зазначені в ньому зобов`язання.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про невідповідність умов цих договорів вимогам законодавства про несправедливість його умов, без їх доведення відповідно до статей 76-81 ЦПК України.

Ці договори містять істотні умови, характерні для такого виду договорів, відповідач погодився з такою їх редакцією, самостійно надав свої персональні дані, необхідні для укладення договорів, та особисто підписав їх, отримав кредитні кошти, чим підтверджується свідоме визнання ним умов договорів, у тому числі щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами в встановленому розмірі.

Виходячи з оплатного характеру договору позики(кредиту),відсутні підстави вважати, що умови договорів про сплату відсотків за користування (позикою)кредитом, є несправедливими та призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін договору, оскільки розмір відсоткової ставки погоджено сторонами.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» слід стягнути 100 869,75 грн заборгованості за договорами кредиту(позики).

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У поданому позові позивач просить стягнути із відповідача на свою корить судові витрати на сплату судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на сплату судового збору та витрати професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( далі Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону). Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Так, судом встановлено, що 01.07.2024 року між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» було укладено договір № 01-07/2024 про надання правничої допомоги.

Згідно витягу з Акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 сторони за договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатське об`єднання «ЛігаАссістанс», погодили надання наступних правових послуг Адвокатським об`єднанням Товариству у відповідності до Заявок на надання юридичної допомоги щодо примусового стягнення заборгованості щодо: ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) за договорами №№014/0255/82/91828823, 010/0255/82/0489109, 3229840, 102567476, 98754 за наступним списком: надання усної консультації 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 18 000,00 грн, вивчення документації Клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики(письмово) 3 000,00 грн.

У цій справі представник відповідача заявила клопотання про зменшення судових витрат, мотивуючи його незначною складністю справи та типовою для представника позивача а також вказала, що до матеріалів справи не надано підтвердження перерахування коштів за договором про надання правової допомоги. А тому вважає що відсутні підстави для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Суд не погоджується з аргументами представника відповідача, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 (провадження № 61-22131св19). Така практика є усталеною.

Суд, враховуючи складність справи, ціну позову, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 25 000 грн є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову на суму 100 869,75 грн із заявлених 160 451,24 грн, що становить 62,87%, то з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 673,85 грн витрат на сплату судового збору та 15 717,50 грн витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за договорами кредтиту(позики) 100 869,75 грн, судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1 673,85 грн та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 717,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя : Н. М. Яковенко