Рішення № 140287109, 21.09.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/139/25

Справа № 582/682/25

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Яковенко Н.М., за участю секретаря Ярмоленко А.І., розглядаючи у залі суду селищі Недригайлів у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ "СГ "ТАС", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах позивача ОСОБА_1 із вказаним позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі у розмірі 758 994, 2 грн. та моральну шкоду в сумі 40 000 грн., а також стягнути з відповідача понесені судові витрати пов`язані з розглядом справи.

26.05.2026 до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, представник позивача просив стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі у розмірі 331 394, 21 грн, моральну шкоду в розмір 40 000 грн та судові витрати по справі.

Позов обґрунтований тим, що 06 грудня 2024 року о 13 годині 50 хв. гр ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем марки ЗАЗ моделі 110308 «Славута» державний номерний знак НОМЕР_3 , рухаючись в межах населеного пункту селища Недригайлів Роменського району по вул. Сумській, в межах Т-подібного перехрестя з метою з`їзду з головної дороги в напрямку прилеглої другорядної в бік вулиці Піски селища Недригайлів, здійснюючи маневр у вигляді повороту ліворуч та з`їзду в напрямку прилеглої другорядної дороги, не надала перевагу в русі автомобілю марки «TOYOTA» моделі «HIGHLANDER» державний номерний знак НОМЕР_4 під керування ОСОБА_1 , яка рухалася по головній дорозі в зустрічному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів.

Згідно постанови Недригайлівського районного суду від 16 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Постанова суду набрала законної сили 27.05.2025 року.

В результаті даної ДТП транспортному засобу «TOYOTA» «HIGHLANDER» спричинені значні механічні пошкодження, В зв`язку з чим позивачеві ОСОБА_1 спричинена матеріальна шкода.

29.05.2025 позивачка звернулась до АТ «СГ «ТАС» з заявою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП. АТ «СГ «ТАС» має обов`язок відшкодувати ОСОБА_1 спричинену водієм ОСОБА_2 шкоди, в межах лімітів відповідальності страховика. Так, АТ «СГ «ТАС» має сплатити на користь ОСОБА_1 206 800 грн.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) має відшкодувати ОСОБА_2 . Тобто із відповідача підлягає до стягнення спричинена шкода в сумі 331 394,21 грн (965 794 грн. 20 коп. - 206 800 грн - 427 599, 99 грн. = 331 394,21 грн.).

Крім того, позивачкою були понесені витрати на проведення експертного товарознавчого дослідження в сумі 6 106 грн. та 5140 грн додаткової автотоварознавчої експертизи, що разом на проведення експертиз становить 11 246

Ухвалою суду від 05.06.2025 відкрито загальне провадження.

Ухвалою суду від 05.06.2025 забезпечено позов шляхом накладення арешту на частку у праві власності відповідача на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 13.08.2025 призначено проведення залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - АТ "СГ «ТАС» та призначено додаткову судову авто-товарознавчу експертизу.

Ухвалою від 09.06.2026 закрито підготовче провадження в справі та розпочато розгляд справи по суті.

Позивач у судове засідання не з`явився. Представник позивача у підготовчому судовому засіданні вимоги позивача підтримав та просив суд їх задовольнити. Із клопотаннями до суду не звертався. Не заперечував проти призначення справи до судового розгляду.

Відповідач та її представник у підготовче судове засідання не прибули, є належним чином повідомлені про розгляд справи. Із клопотаннями до суду не зверталися.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ "СГ "ТАС", у судове засідання не прибув, із клопотаннями до суду не звертався.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує представник позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 06.12.2024 о 13 год 50 хв водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ЗАЗ 110308 реєстраційний номер НОМЕР_3 , в с. Недригайлів, Роменського району Сумської області, по вул. Сумська, здійснюючи манер у вигляді повороту ліворуч та з`їзду в напрямку прилеглої другорядної дороги, не переконалася, що це буде безпечно та не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху , не надала перевагу в русі автомобілю Toyota Highlander д.н.з. НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалася по головній дорозі у зустрічному напрямку, в результаті чого відбулося зіткнення даних транспортних засобів, внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень.

Постановою слідчого від 31 березня 2025 було закрито кримінальне провадження №12024200470001030 від 07.12.2024 у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ( а.с.19-20).

Із змісту цієї постанови також встановлено, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 87 від 27.03.2025 ОСОБА_1 в наслідок ДТП отримала тілесні ушкодження у вигляді забою обох гомілок, гематоми правої гомілки. За ступенем тяжкості тілесні ушкодження оцінюються як легке тілесне ушкодження

Постановою Недригайлівського районного суду від 16 травня 2025 року ОСОБА_2 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн. Постанова суду набрала законної сили 27.05.2025 року (а.с.21).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 власником автомобіля «TOYOTA» державний номерний знак НОМЕР_4 є ОСОБА_1 позивач у справі.(а.с.7)

В дорожньо-транспортній пригоді було пошкоджено автомобіль «TOYOTA» «HIGHLANDER» державний номерний знак НОМЕР_4 належний позивачу.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №629 від 16.05.2025 вартість матеріального збитку нанесеного власнику автомобіля марки(моделі) «TOYOTA» «HIGHLANDER» державний реєстраційний знак НОМЕР_4 , номер кузова VIN № НОМЕР_6 , 2015 року випуску після ДТП, що сталася 06.12.2024 станом на дату події з урахуванням ПДВ на складники, що підлягають заміні складає 965 794, 20 грн. (а.с.24-40)

Згідно висновку № 121 за результатами проведення транспортно-товарознавчої експертизи від 14.04.2026 залишкова ринкова вартість автомобіля марки(моделі) «TOYOTA» «HIGHLANDER» державний реєстраційний знак НОМЕР_4 , номер кузова VIN № НОМЕР_6 , 2015 року випуску право власності зареєстровано за ОСОБА_1 , після ДТП, що сталася 06.12.2024 складає 427 599, 99 грн. (а.с.162-173)

29.05.2025 позивачка звернулась до АТ «СГ «ТАС» з заявою про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП (а.с.42).

З наданої представником позивача виписки по рахунку ОСОБА_1 встановлено, що 05.06.2025 нею від АТ «СГ «ТАС» отримано страхове відшкодування на загальну суму 206 800 грн.(а.с.194)

З огляду на встановлені обставини, слід дійти висновку, що між сторонами склалися правовідносини щодо відшкодування шкоди.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед іншого : 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

В силу з ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За правилом, яке міститься в ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акту (аварійного сертифіката).

Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції яка була чинною на момент події встановлено, що страховим випадком є дорожньотранспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Відповідно до п.п. 22.1-22.2 ст. 22 вказаного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, в разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6, судам роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Враховуючи, що позивачу ОСОБА_1 внаслідок вчинення відповідачкою ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, заподіяно майнову шкоду, з неї слід стягнути різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Таким чином з відповідача підлягає стягненню спричинена шкода в розмірі 331 394,21 грн (965 794, 20 грн.(розмір матеріального збитку) - 206 800 грн( страхове відшкодування) - 427 599, 99 грн залишкова вартість автомобіля). = 331 394,21 грн.).

Тому позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяною внаслідок вчинення ОСОБА_5 ДТП підлягають задоволенню в повному обсязі.

Визначаючись щодо відшкодування позивачу моральної шкоди, суд виходить із такого.

Частина 1 ст. 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів такого захисту є відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що гарантується в першу чергу Конституцією України, а також Цивільним Кодексом і відповідними законами України.

Статтею 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди» зазначено, що моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у порушенням права власності (в тому числі інтелектуальної),інших цивільних прав, порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд погоджується з тим, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 зазнала моральних страждань.

Так, вона отримані тілесні ушкодження у вигляді забою обох гомілок та гематоми правої гомілки завдали значного фізичного болю, обмежили рухливість, змусили звертатися за медичною допомогою, проходити лікування, терпіти дискомфорт і зміну звичного способу життя. Подія ДТП викликала сильний стрес, почуття страху за власне життя та здоров`я, а також хвилювання під час подальших поїздок автомобілем. Від моменту пригоди ОСОБА_1 перебуває у стані нервового напруження, що проявляється у підвищеній тривожності, нервозності та психологічному дискомфорті.

Окрім цього, пошкодження автомобіля, ремонт якого перевищує його вартість до події, фактично означає для позивача втрату транспортного засобу, який мав важливе значення у її житті як засіб пересування, виконання робочих, сімейних та особистих потреб. Це завдало значних переживань, пов`язаних із втратою звичного рівня мобільності, необхідністю шукати альтернативи, витрачати додатковий час та ресурси. Додатковий стрес позивачеві завдали дії, пов`язані з оформленням ДТП, необхідністю спілкування з поліцією, страховими компаніями, ремонтними службами, юридичними представниками, що спричинило витрати часу, сил і нервів, погіршило психологічний стан. Остання також відчуває сильне моральне напруження через усвідомлення несправедливості ситуації: незважаючи на те, що винуватою в ДТП є інша особа, страждає саме ОСОБА_1 .

Суд вважає, що сукупність зазначених факторів призвела до моральних страждань позивачки, що є підставою для відшкодування моральної шкоди.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що відповідачка, яка заподіяла шкоду не вчинила жодних заходів щодо її відшкодування, суд приходить до висновку, що позовну вимогу про стягнення моральної шкоди слід задовольнити та стягнути зі відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 40 000 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст. 83 ЦПК України).

Відповідач заперечення до суду не надала, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 135 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи, 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до приписів ст.141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Як встановлено з матеріалів справи, судові витрати ОСОБА_1 у цій цивільній справі складаються з витрат: на професійну правничу допомогу згідно договору від 22.05.2025, витрат на проведення транспортно-товарознавчих досліджень № 629 від 16.05.2025 та №121 від 14.04.2026 , витрат на сплату судового збору .

Представник позивача у позові просив стягнути з відповідачки судові витрати у справі пов`язані зі сплатою судового збору, витрат на проведення експертизи та витрат на правову допомогу. Також подав Попередній орієнтовний розрахунок судових витрат пов`язаних з наданням правової допомоги (а.с.49)

За змістом ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно ч.ч. 3-6 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

На підтвердження витрат, які поніс позивач на правову допомогу та її розмір представник позивача разом з позовом подав ордер, Договір про надання правової допомоги від 22 травня 2026 року, акт про виконання договору про надання правової допомоги, копію квитанції про оплату послуг (а.с.43-48).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону). Закон формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 цього ж Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру, або погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

З квитанції від 29.05.2025 (а.с.48) встановлено, що ОСОБА_1 сплатила за надання правничої допомоги адвокату Склярову С.Л. 15 000 грн.

Відповідно до ст. 139 ЦПК України суми, що підлягають виплаті залученому судом експерту, сплачуються особою, на яку суд поклав такий обов`язок, або судом за рахунок суми коштів, внесених для забезпечення судових витрат. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

З копій Квитанції до платіжної інструкції (а.с.23,144) та встановлено, що ОСОБА_1 сплатила вартість проведених експертиз 6106.80 грн та 5089 грн відповідно.

Враховуючи вище викладене, а також відсутність клопотання про зменшення судових витрат, суд приходить до висновку що з відповідача на користь позивача слід стягнути 15000 грн витрат на правову допомогу, 11195,80 грн. витрат на проведення транспортно-товарознавчих досліджень

При подачі позову позивач сплатила судовий збір за подання позову 7990 грн (а.с.1) та судовий збір за подання заяви про забезпечення позову 605,60 грн ( а.с.52).

В подальшому представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з відповідачки 331 394,21 грн.

Отже з відповідачки на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору слід стягнути 3 313,94 грн за подачу позову та 605,60 грн. за подання заяви про забезпечення позову.

Надлишково сплачена сума судового збору відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» має бути повернена позивачу за його клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141-142, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, АТ "СГ "ТАС", про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі у розмірі 331 394,21 грн, моральну шкоду в сумі 40 000 грн та судові витрати пов`язані з розглядом справи на суму 30 115,34 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко