Ухвала суду № 140286194, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

02 жовтня 2026 року Справа № 200/2107/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання внести зміни до наказу по особовому складу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції по не внесенню змін в наказ ДПП по особовому складу від 11.02.2025 №248о/с;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) визначити днем звільнення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) день видачі трудової книжки 24.02.2025;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) внести зміни до наказу Департаменту патрульної поліції від 11.02.2025 №248 о/с про звільнення ОСОБА_1 вказавши датою звільнення 24 лютого 2025 року;

- стягнути з Департамент патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОЩАДБАНК») суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у розмірі середньоденного заробітку 1390 (одна тисяча триста дев`яносто) гривень 99 коп. за кожен календарний день, за весь час затримки видачі трудової книжки, починаючи з 11.02.2025 і по день проведення фактичного розрахунку відповідно до положень статті 117 Кодексу законів про працю України;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ідентифікаційний код юридичної особи 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , IBAN: НОМЕР_2 в АТ«ОЩАДБАНК») компенсацію у зв`язку з втратою частини доходів внаслідок порушення строків виплати частини грошового забезпечення, з 11.02.2025 по день фактичного розрахунку;

- допустити рішення суду до негайного виконання;

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.03.2025 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі № 200/2107/25.

Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Витребувано у Департаменту патрульної поліції:

- довідку про розмір середньоденного та середньомісячного грошового забезпечення позивачки та розрахунок суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оформлені відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100;

- інші наявні документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідачем через систему «Електронний суд» 05.05.2025 подано відзив на позовну заяву, у якому заявлено наступні клопотання:

- постановити ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху;

- розгляд справи проводити в судовому засіданні з викликом сторін.

Відповідачем через систему «Електронний суд» 04.06.2025 подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час затримки видачі трудової книжки.

Позивачем через систему «Електронний суд» 13.06.2025 подано заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час затримки видачі трудової книжки.

Відповідачем через систему «Електронний суд» 16.06.2025 подано додаткові пояснення щодо заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час затримки видачі трудової книжки.

Рішенням Вищої ради правосуддя № 960/0/15-26 від 21.05.2026 територіальну підсудність судових справ Донецького окружного адміністративного суду змінено та передано до Харківського окружного адміністративного суду.

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 справу №200/2107/25 розподілено судді Супрун Ю.О..

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти до провадження вказану адміністративну справу.

Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що позовні вимоги, заявлені позивачем, не стосується соціального і правового захисту особи зі статусом УБД. Позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність ДПП по не внесенню змін в наказ ДПП по особовому складу від 11.02.2025 №248о/с; зобов`язання ДПП визначити днем звільнення позивача день видачі трудової книжки 24.02.2025; зобов`язання ДПП внести зміни до наказу ДПП від 11.02.2025 №248 о/с про звільнення позивача вказавши датою звільнення 24 лютого 2025 року не відповідають підпункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Сплата судового збору також відповідає пункту 1 частини 2 статті 129 Основного Закону України, згідно з яким до основних засад (принципів) судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Суд зазначає, що за змістом частин 1, 2 статті 132 КАС України судовий збір входить до складу судових витрат, а його розмір та порядок сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI судовий збір це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Таким чином, судовий збір це обов`язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом.

Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв`язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.

Згідно з пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, пільги та гарантії їх соціального захисту визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-XII.

За змістом частини 2 статті 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предмет та підстави позову стосуються оскарження відмови відповідача в зарахуванні часу роботи в органах внутрішніх справ.

Тобто, спір у цій справі стосується соціальних прав позивача.

У зв`язку з викладеним, суд, враховуючи обставини цієї справи та предмет спору, дійшла висновку про те, що позивач звільняється від сплати судового збору за розгляд цієї справи в частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача визначити днем звільнення позивача день видачі трудової книжки 24.02.2025 та внести зміни до наказу ДПП від 11.02.2025 №248 о/с про звільнення позивача, на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI.

Щодо клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03.10.2017 у справі Віктор Назаренко проти України).

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №820/5121/18.

Представники сторін не обґрунтували, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін цьому сприятиме.

В даному випадку у відповідності до ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження, суд прийшов до висновку про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, а представником позивача, у свою чергу, не доведено зворотнє.

У взаємозв`язку з наведеними правилами, суд вважає за доречне також звернути увагу на певні висновки ЄСПЛ в аспекті доводів заявника. Так, у п. 44 Рішенні ЄСПЛ від 13.03.2018 у справі "Mirovni Inљtitut v. Slovenia" зазначено, що внутрішнє законодавство не завжди вимагає провести слухання в Адміністративному суді. Винятковий характер обставин, що можуть бути підставами для відмови в усному розгляді великою мірою залежить від характеру проблеми, що вирішується компетентним національним судом, а не від частоти виникнення таких ситуацій (Miller v. Sweden (Міллер проти Швеції), § 29; Martinie v. France (Мартіньє проти Франції), § 41). Суд також постановив, що відмова у розгляді може бути обґрунтованою у справах, що стосуються лише правових питань обмеженого характеру (Allan Jacobsson v. Sweden (No. 2) (Аллан Якобсон проти Швеції), §§ 48-49; Valovа and Others v. Slovakia (Валова та інші проти Словакії), §§ 65-68) або які не несуть певної складності (Varela Assalino v. Portugal (Варела Ассаліно проти Португалії); Speil v. Austria (Шпайль проти Австрії).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Щодо клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час затримки видачі трудової книжки, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

За змістом статті 236 КЗпП України у разі затримки роботодавцем виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, згідно з яким Верховний Суд сформулював таке.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, визначений ст. 117 КЗпП України мають різну правову природу.

Середній заробіток за ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Середній заробіток за ст. 117 КЗпП України за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій) та є своєрідною санкцією для роботодавця за винні дії щодо порушення трудових прав найманого працівника. Середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

За пред`явлення вимоги про стягнення середнього заробітку, передбаченого ч. 2 ст. 235 КЗпП України позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI.

Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу охоплюється поняттям справи про стягнення заробітної плати для цілей пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Виходячи з положень статей 171 та 257 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки справа належить до справ незначної складності, її належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Керуючись ст. 160, ст. 161 ст. 162, ст. 171, ст. 173, ст. 175, ст. 180, ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти до розгляду адміністративну справу №200/2107/25 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп: НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Федора Ернста, буд. 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання внести зміни до наказу по особовому складу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін - відмовити.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за весь час затримки видачі трудової книжки - відмовити.

Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати до суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Запропонувати позивачу подати до суду у п`ятиденний строк з дня отримання копії відзиву - відповідь на відзив та надати також до суду докази її надіслання (подання) іншим учасникам справи.

Запропонувати відповідачу подати до суду заперечення на відповідь позивача протягом п`яти днів з дня отримання відповіді позивача на відзив та надати до суду також докази надіслання (подання) їх копії іншим учасникам справи.

Повідомити учасників справи, що заяви по справі, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази можуть бути подані ними в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі Електронний суд.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Супрун Ю.О.