Ухвала суду № 140286172, 01.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

01 жовтня 2026 року Справа № 200/9075/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Зеленова А.С., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судових рішень по адміністративній справі № 200/9075/25,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення, в якій просить суд:

Встановити судовий контроль за виконанням ГУ ПФУ в Донецькій області судового рішення від 22.01.2026р. по справі №200/9075/25 шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення суду в частині нарахування та виплати Позивачу поточних пенсійних виплат, зокрема, проте не обмежуючись, за травень-липень 2026р. та в подальшому.

Встановити відповідний строк для цього 7 робочих днів;

Постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі №200/9075/25, та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику) - Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За наслідками розгляду звіту Головного управління ПФУ в Донецькій області про виконання рішення суду від 22.01.2026р. по справі №200/9075/25 в частині нарахування та виплати Позивачу поточних пенсійних виплат, зокрема, проте не обмежуючись, за травень-липень 2026р. та в подальшому, накласти на керівника ГУ ПФУ в Донецькій області ОСОБА_1 , відповідальну за виконання рішення суду, штраф в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатної особи, визначеного станом на 01.01.2026р., половину якого стягнути на користь Позивача.

На обґрунтування вказаної заяви зазначає про невиконання відповідачем судового рішення.

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 200/9075/25 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій щодо зупинення нарахування та виплати пенсії з 01.02.2025; зобов`язання поновити нарахування та виплату пенсії з 01.02.2025 року, з проведенням її індексації за 2025 рік та виплатити заборгованість з пенсії.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року позов задоволений:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо зупинення нарахування та виплати позивачу пенсії з 01.02.2025;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити позивачу нарахування та виплату пенсії з 01.02.2025 року, з проведенням її індексації за 2025 рік та виплатити заборгованість з пенсії.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 апеляційна скарга ГУ ПФУ в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року по справі №200/9075/25 була залишена без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Отже, зазначене рішення Донецького окружного адміністративного суду набрало законної сили.

Ухвалою суду від 22.09.2026 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області строк для надання пояснень щодо заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - до 28.09.2026.

У запереченнях на заяву про встановлення контролю відповідач вказує, що Головним управлінням вжито всіх залежних від нього заходів, спрямованих на виконання Рішення суду, у тому числі здійснено нарахування належних сум, їх облік та часткову виплату, а також направлено до Пенсійного фонду України звернення щодо забезпечення необхідного фінансування. Подальше повне погашення заборгованості здійснюється відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України механізму фінансування та в межах виділених бюджетних асигнувань. Відсутність виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даного судового рішення не залежить від волі керівника Головного управління і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав. Головне управління при цьому вживає залежних від нього заходів для забезпечення фінансування та фактичної виплати належних сум у межах установленого законодавством механізму. Сам по собі факт нездійснення одномоментної виплати всієї нарахованої суми за наявності встановленого нормативно-правового механізму пропорційного розподілу бюджетних асигнувань не свідчить про умисне ухилення від виконання судового рішення. Водночас, Головним управлінням забезпечено нарахування та облік належної суми, а також вжито передбачених його повноваженнями заходів для забезпечення її фактичної виплати.

Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю суд виходить з такого.

Згідно ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно статті 381-1 КАС України, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 2 та 4 статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Заява про встановлення судового контролю обґрунтована тим, що на даний час рішення суду у цій справі не виконано належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення має містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається звіт; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) особи, яка подає звіт, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) номер справи, в межах якої ухвалено відповідне судове рішення; 5) відомості про виконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, строк, порядок та спосіб його виконання; 6) у разі невиконання судового рішення: орієнтовні строки виконання такого рішення та їх обґрунтування; відомості про обставини, які ускладнюють виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, які заходи вжито та вживаються ним для їх усунення; 7) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до звіту та підтверджують обставини, зазначені у ньому.

До звіту додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо звіт поданий представником і такі документи раніше не подавалися; 2) докази направлення копій звіту та доданих до нього матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу (ч. 2 ст. 382-3 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 382-3 КАС України, у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 п. п. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Аналіз зазначеного дає підстави для висновку, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб`єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов`язковості судового рішення.

Відтак, суд приходить до переконання, що з метою забезпечення права позивача на справедливий суд в частині виконання судового рішення, ухваленого на його користь, відповідачу слід встановити строк для подання звіту про виконання рішення суду у цій адміністративній справі.

Однак, суд вважає строк в 7 днів з моменту отримання цієї ухвали замалим.

Тому вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт протягом 60 днів.

Також суд вважає вимогу про накладання штрафу на керівника ГУ ПФУ в Донецькій області передчасним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява позивача в порядку ст.382 КАС підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 248, 256, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №200/9075/25 - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Харківського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду та Другого апеляційного адміністративного суду у справі №200/9075/25 протягом 60 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що відповідно до ч. 10 ст.382-3 КАС України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду про задоволення заяви та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 382-3 КАС України.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Зеленов А.С.