Рішення № 140286150, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року № 520/17354/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання неправомірними дії, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:

- визнати неправомірною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації та інших складових грошового забезпечення;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 19.04.2017 по 29.05.2026, інших складових грошового забезпечення - з 05.09.2025 по 09.06.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем, на думку позивача, допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації та інших складових грошового забезпечення.

Відповідач, Військова частина НОМЕР_1 , подала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просила доводи викладені у відзиві на позовну заяву, вважати необґрунтованими та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходила військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України №956-ОС від 03.09.2025 позивача виключено зі списків особового складу з 04.09.2025.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 року по справі №200/10293/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 19.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 19.04.2017 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 4456,83 грн. в місяць у загальній сумі 258 496,14 грн., відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4456,83 грн. в місяць у загальній сумі 258 496,14 гривень (двісті п`ятдесят вісім тисяч чотириста дев`яносто шість гривень 14 копійок) за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.03.2023 включно з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.03.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки та допомоги по вагітності та пологам за 2023 рік, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 змінено. Абзац четвертий та п`ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 викладено в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за періоди з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно у фіксованій величині 1 735,62 грн. в місяць, відповідно до абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 1 735,62 грн. в місяць за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 включно, відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.». Абзац сьомий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 08.03.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, та 2023 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2022 та 2023 роки та допомоги по вагітності та пологам за 2023 рік, грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, додаткової відпустки учасника бойових дій, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, з урахуванням виплачених сум.». Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 скасовано в частині відмови в задоволені позовних вимог щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2018-2022 роки з урахуванням сум винагороди АТО/ООС, включення до складу грошового забезпечення сум індексації-різниці при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки, додаткової відпустки учасника бойових дій, розміру допомоги по вагітності та пологам. Ухвалено нове рішення у цій частині. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру допомоги на оздоровлення за 2018-2022 роки сум додаткової винагороди АТО/ООС, передбаченої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 18.03.2016 №188 № Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду». Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплати ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за 2018-2022 роки з урахуванням сум винагороди АТО/ООС, з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплати ОСОБА_1 компенсацію за невикористані нею дні оплачуваної основної щорічної відпустки та додаткової відпустки учасника бойових дій з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», при обчисленні розміру допомоги по вагітності та пологам. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати і виплати ОСОБА_1 допомогу по вагітності та пологам з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, установленої Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05 березня 2026 р. у справі № 200/10293/25 залишено без змін.

29.05.2026 та 09.06.2026 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026, постанови Перший апеляційний адміністративний суд від 07.05.2026 у справі № 200/10293/25 Військовою частиною НОМЕР_1 перераховано на рахунок позивача 385 223,39 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №8381, №8382, №8383, №8569.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-III (далі по тексту - Закон № 2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (ст.3 Закону № 2050-III).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст.4 Закону № 2050-III).

Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає (ст. 5 Закону № 2050-III).

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку (ч.1 ст.7 Закону № 2050-III).

Зі змісту наведеної вище ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати. А статті 2,3 цього Закону встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Підстави та механізм виплати компенсацій встановлено відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі по тексту - Порядок №159).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Статтею 3 Закону України №2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але невиплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно з положеннями статті 4 Закону України №2050-III виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Так, 29.05.2026 та 09.06.2026 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2026, постанови Перший апеляційний адміністративний суд від 07.05.2026 у справі № 200/10293/25 Військовою частиною НОМЕР_1 перераховано на рахунок позивача 385 223,39 грн., що підтверджується платіжними інструкціями №8381, №8382, №8383, №8569.

Відповідно до довідок-розрахунків грошового забезпечення згідно рішення суду у справі № 200/10293/25 позивачу нараховано грошове забезпечення на загальну суму 224461,07 грн. (без відрахування військового збору).

При цьому, до вказаної суми увійшла нарахована сума допомоги по вагітності та пологам 32853,14 грн. (без відрахуванням військового збору), допомоги для оздоровлення 24272,60 грн. (без відрахуванням військового збору), матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань 495,00 грн. (без відрахуванням військового збору).

Також, 29.05.2026 відповідачем перераховано на рахунок позивача 25044,16 грн. допомогу на оздоровлення із врахуванням винагороди за участь в АТО/ООС, компенсацію за невикористані дні відпустки, що підтверджується платіжним дорученням №8383 та розрахунками Військової частини НОМЕР_1 .

Щодо нарахування та виплати компенсації втрат доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги по вагітності та пологам, компенсації за невикористані дні відпустки, суд виходить з наступного.

Статтею 2 Закону № 2050-III передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру.

Відповідно до п. 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.

Відповідно до п.1 глави 6 розділу IV Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі по тексту Інструкція № 558) військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за рішенням начальника (командира) органу Держприкордонслужби може надаватися у межах фонду грошового забезпечення, затвердженого в кошторисі органу Держприкордонслужби, один раз на рік матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань (далі - матеріальна допомога) в розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.1 глави 7 розділу IV Інструкції № 558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.1 глави 7 розділу V Інструкції № 558 у разі надання військовослужбовцям-жінкам відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами їм виплачується допомога у зв`язку з вагітністю та пологами у розмірі 100 відсотків їх середньомісячного грошового забезпечення відповідно до Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2025 року № 1805).

Відповідно до п.6 глави 8 розділу V Інструкції № 558 виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Враховуючи вказані норми, допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога по вагітності та пологам, компенсація за невикористані дні відпустки відповідають ознакам одноразових видів грошового забезпечення та не мають постійного характеру.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2025 року по справі №280/8933/24 зазначив, що нормативне урегулювання відносин щодо компенсації громадянам втрати частини доходів вказує на те, що така компенсація пов`язана, по-перше, з порушенням встановлених строків виплати таких доходів; по-друге, з виключним переліком доходів як систематичних грошових виплат громадянам; по-третє, з фактом виплати нарахованих доходів. При цьому, підставою для компенсації є затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців. Тому розмір компенсації невід`ємно пов`язаний з видом та розміром невчасно виплаченого доходу, а також з тривалістю часу, протягом якого була затримка його виплати. У питанні про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати ключовим питанням є дохід. Законодавець в абзаці першому ч.2 ст.2 Закону України №2050-III акцентував увагу саме на виді доходу, а не на його окремих складових чи ознаках такого доходу, при цьому підкресливши, що такі доходи не мають разового характеру.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене та приписи ст.2 Закону № 2050-III і п. 3 Порядку № 159 допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога по вагітності та пологам, компенсація за невикористані дні відпустки не підпадають під дохід, за затримку виплати яких нараховується компенсація у відповідності до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави у спірних правовідносинах виплачувати позивачу компенсацію втрати доходів у зв`язку із порушенням термінів виплати допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги по вагітності та пологам, компенсації за невикористані дні відпустки виплачених у розмірі 81800,59 грн. (з відрахуванням військового збору).

При цьому, відповідачем не доведено нарахування та виплати позивачу компенсації втрати частини доходів за період з 19.04.2017 по 29.05.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у сумі 139085,08 грн. та за період з 29.01.2020 по 09.06.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 164337,73 грн.

Враховуючи викладене, відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 19.04.2017 по 29.05.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у сумі 139085,08 грн. та за період з 29.01.2020 по 09.06.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 164337,73 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсацію втрати частини доходів за період з 19.04.2017 по 29.05.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у сумі 139085,08 грн. та за період з 29.01.2020 по 09.06.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 164337,73 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частково задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

До суду подано заяву позивача, в якій просила суд стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

Відповідачем подано клопотання, в якому просив зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами за наслідками розгляду справи № 520/16042/26 в суді.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно зі ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правничої допомоги №34/25 від 18.12.2025 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Матвійчук Наталією Євгеніївною.

Також, до позову додано копію додаткової угоди до договору №34/25 від 18.12.2025 року, згідно якої гонорар адвоката складає 20000,00 грн., копію акту наданих послуг до договору №34/25 від 18.12.2025, згідно якого вартість послуг склала 20000,00 грн., копію квитанції до прибуткового касового ордера №34/2 від 04.07.2026 що сплати 20000,00 грн.

Положеннями ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи часткове задоволення позову, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що понесені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 5000,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання неправомірними дії, стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 19.04.2017 по 29.05.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у сумі 139085,08 грн. та за період з 29.01.2020 по 09.06.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 164337,73 грн.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 суму компенсацію втрати частини доходів за період з 19.04.2017 по 29.05.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у сумі 139085,08 грн. та за період з 29.01.2020 по 09.06.2026 у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення у сумі 164337,73 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Бабаєв А.І.