Ухвала суду № 140286069, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 жовтня 2026 р. Справа № 520/31451/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Олена Ізовітова-Вакім, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не встановлення та невиплати ОСОБА_1 з урахуванням членів сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) пільгових коштів на знижку в 50% за користування житлом та оплату ЖКТ як військовослужбовцю Збройних Сил України з 24.03.2022 на підставі заяви від 24.06.2026 - незаконною;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не встановлення та невиплати ОСОБА_1 з урахуванням членів сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) пільгових коштів на знижку в 75% за користування житлом та оплату ЖКТ як УБД з 01.04.2023 на підставі заяви від 01.02.2024 - незаконною;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не встановлення та невиплати ОСОБА_1 з урахуванням членів сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) пільгових коштів на знижку в 100% за користування житлом та оплату ЖКТ як особі з інвалідністю внаслідок війни з 27.02.2024 на підставі заяви від 01.02.2024 - незаконною;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неврахування членів сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) при нарахуванні пільгових виплат за користування житлом та оплату ЖКП;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням членів його сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) пільгових коштів на знижку в 50% за користування житлом та оплату ЖКТ як військовослужбовцю Збройних Сил України з 24.03.2022 до отримання статусу УБД (01.04.2023);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням членів його сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) пільгових коштів на знижку в 75% за користування житлом та оплату ЖКТ як УБД з 01.04.2023 до встановлення МСЕК інвалідності внаслідок війни ІІ групи (27.02.2024);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з урахуванням членів його сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) пільгових коштів на знижку в 100% за користування житлом та оплату ЖКТ як особі з інвалідністю внаслідок війни з 27.02.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виконати перерахунок усіх вчинених пільгових виплат як військовослужбовцю, УБД та особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи з урахуванням членів його сім`ї (дружини - ОСОБА_2 , доньки - ОСОБА_3 ) та виплатити утворену заборгованість у повному обсязі встановленим порядком.

Відповідно до п.3 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст.160, 161 КАС України, виходячи з наступного.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчинюються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За приписами частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами; для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Так, у позовній заяві міститься клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.

В обґрунтуванні вказаного клопотання про поновлення строку звернення до суду зазначено, що позивач через об`єктивні обставини (проходження військової служби під час дії воєнного стану, виконання бойових та невідкладних службових завдань, проходження лікування і реабілітації) раніше не мав можливості звернутися до суду із позовом щодо захисту своїх прав та інтересів, а також намагався владнати спір із відповідачем у досудовому порядку.

Суд зауважує, що позивач не надав жодного доказу поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, зокрема із зазначенням обставин, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав за кожною із заявлених вимог.

Від так суд не вбачає підстав для задоволенні вказаного клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно із пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а саме 1331,20 грн., враховуючи те, що подання позовної заяви відбулося засобами автоматизованої системи "Електронний суд", зменшена ставка судового збору становить 1064,96 грн.

У позовній заяві міститься клопотання позивача від сплати судового збору як УБД та особу з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, відповідно до п. 8 та 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

8) особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи;

13) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Судом встановлено, що позивач надав до суду довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №319246, відповідно до якої позивачу була встановлена інвалідність 2 групи до 01.03.2025, що є аналогічним із відомостей з копії посвідчення позивача УСЗНА Слобідського району ХМР серії НОМЕР_1 .

Позивач звернувся до суду 30.09.2026, що підтверджується відтиском штампу канцелярії Харківського окружного адміністративного суду. Суд наголошує увагу, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що станом на момент звернення до суду позивач мав статус особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.

Крім того, у матеріалах справи наявний скрін-шот посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , однак вказаний документ не є електронним документом у розумінні приписів Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Від так, суд приходить до висновку по відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 8 та 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Отже, для усунення недоліків позивачу або представнику позивача необхідно надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн за наступними реквізитами:

"отримувач коштів - УК Основ"ян/мХар Основ"янсь/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом _(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), або документи, що підтверджують право заявника на звільнення від сплати судового збору відповідно до закону" або документи, що підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно ч.2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу (ч.3 ст.169 КАС України).

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись ст. 5, 44, 121, 132, 133, 160, 161, 167, 168, 169 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом - залишити без задоволення.

Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору на підставі п. 8 та 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір"- залишити без задоволення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. залишити без руху.

Надати позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо заявлених позовних вимог із зазначенням підстав для поновлення такого строку;

- доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, зокрема із зазначенням обставин, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав за кожною із заявлених вимог;

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, зокрема, належним чином завірену копію посвідчення учасника бойових дій.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачеві, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена ІЗОВІТОВА - ВАКІМ