Рішення № 140286066, 02.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02.10.2026р. справа №520/21814/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом

Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі за текстом - позивач, заявник, суб`єкт владних повноважень) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми "Жнива" (далі за текстомм - відповідач, боржник)пронадання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна,

встановив:

Суб`єкт владних повноважень, Головне управління ДПС у Харківській області, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 52212,90 гривень за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми «ЖНИВА» (код ЄДРПОУ 33561394), що перебуває у податковій заставі.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що платник податків у добровільному порядку не виконав податкового обов`язку з оплати самостійно визначених податкових зобов`язань у податковій звітності. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Контролюючим органом було вжито всі передбачені чинним податковим законодавством необхідні заходи щодо стягнення вказаного боргу, а саме: направлено податкову вимогу, прийнято рішення про стягнення коштів з рахунків у банках, направлено платіжні інструкції на примусове списання коштів до банківських установ, описано майно в податкову заставу згідно акту опису майна, однак це не призвело до погашення податкового боргу.

Відповідач, який був сповіщений про розгляд справи завчасно та у передбачений процесуальним законом спосіб, не виконав обов`язку із подання відзиву та доказів в обґрунтування незгоди із позовом.

За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже наявні у справі докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Жнива" пройшов визначену законодавством процедуру державної реєстрації суб"єктів господарювання; набув правового статусу юридичної особи - приватного права; перебуває в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з ідентифікаційним кодом 33561394.

Податковою адресою відповідача є: вул. Зоряна, буд.49, с. Яковлівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62470.

Підгрунттям заявленої владним суб`єктом вимоги є невиконаний відповідачем податковий обов`язок: 1) з податку на додану вартість iз вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) в сумі 0,90 грн, що виник на підставі самостійно визначених грошових зобов`язань по податковій декларації платника податків № 9122904560 вiд 01.03.2025 терміном сплати 05.05.2025 в сумі 0,90 гривень; 2) з податку на прибуток приватних підприємств (11021000) в сумі 52 212,00 грн, що виник на підставі самостійно визначених грошових зобов`язань по податковій декларації платника податків: №9315195199 вiд 12.05.2025 терміном сплати 12.05.2025 в сумі 10257,00 грн; №9315195199 вiд 12.05.2025 терміном сплати 12.05.2025 в сумі 308,00 грн; №9387953008 вiд 12.05.2025 терміном сплати 12.05.2025 в сумі 10257,00 грн; №9387953008 вiд 12.05.2025 терміном сплати 12.05.2025 в сумі 308,00 грн; № 9428963549 вiд 12.05.2025 терміном сплати 12.05.2025 в сумі 404,00 грн; №9428963549 вiд 12.05.2025 терміном сплати 12.05.2025 в сумі 13474,00 грн; №9438310560 вiд 02.03.2026 терміном сплати 11.03.2026 в сумі 17204,00 гривень.

Матеріали справи не містять доказів, які б спростовували як достовірність самостійно задекларованих та узгоджених платником грошових зобов`язань, так і факт добровільної подачі платником цих документів обов`язкової податкової звітності.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягають оскарженню грошові зобов`язання, самостійно визначені платником податків.

Сума боргу з виконання податкового обов`язку підтверджується відомостями інтегрованих карток платника за відповідними платежами.

02.05.2023 р. контролюючим органом було сформовано податкову вимогу № 0002980-1310-2040, котра була вручена уповноваженій особі боржника 03.05.2023 р. (а.с. 36).

Отже, за правилами ст.ст. 42, 45, 59 Податкового кодексу України дану податкову вимогу належить кваліфікувати у якості врученої платнику податків - боржнику.

З моменту вручення зазначеної податкової вимоги податковий борг платника податків існував не припиняючись, податкова вимога не скасовувалась, не оскаржувалась та на теперішній час є діючою.

03.05.2023 р. ГУ ДПС у Харківській області було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 145/20-40-13-10-31 (а.с. 71 зворот).

Податковий керуючий на підставі рішення уповноваженої особи Головного управління ДПС у Харківській області від 03.05.2023 р. №145/20-40-13-05-21 та на підставі наказу від 13.04.2023 р. № 207 склав Акт опису майна ТОВ Агрофірма "Жнива" у податкову заставу №41/20-40-13-05-18 від 03.05.2023 р. (а.с. 72).

Згідно із складеним актом опису у податкову заставу було описано рухоме майно відповідача, а саме: телескопічний навантажувач MANITOU MLT-X 735. Реєстраційний номер: НОМЕР_1 .

Згідно з витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 27.03.2024 за №31245590 зареєстровано податкову заставу за Актом №41/20-40-10-21 (а.с. 73).

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України контролюючим органом було винесено рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 12.12.2025 р. №1190/4-2040 на суму 33.988,00 гривень. (а.с. 41 зворот); рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу від 17.06.2026 р. №496/4-2040 на суму 18.224,90 гривень. (а.с. 43).

Доказів втрати юридичної сили цим правовим актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень матеріали справи не містять.

На виконання вищезазначеного рішення контролюючим органом проводилося направлення платіжних інструкцій до установ банків щодо списання коштів в рахунок погашення податкового боргу. Зокрема: АТ "БАНК "ГРАНТ" на рахунок UA023516070000002600805956603 ПІ: ЕПІ-2040- 1305-000711619 від 25.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000703655 від 24.06.2026; ЕПІ-2040- 1305-000694053 від 23.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000510663 від 22.05.2026; ЕПІ-2040- 1305-000437986 від 08.05.2026; ЕПІ-2040-1305-000327854 від 13.04.2026; ЕПІ-2040- 1305-000297153 від 06.04.2026; ЕПІ-2040-1305-000229526 від 23.03.2026; ЕПІ-2040- 1305-000175243 від 12.03.2026; ЕПІ-2040-1305-000120380 від 20.02.2026; ЕПІ-2040- 1305-000111842 від 13.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000053683 від 26.01.2026; ЕПІ-2040- 1305-000025397 від 15.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000010956 від 09.01.2026; ЕПІ-2040- 1305-000176240 від 25.12.2025; ЕПІ-2040-1305-000174075 від 23.12.2026;

АТ "БАНК "ГРАНТ" на рахунок UA283516070000000026001059566 ПІ: ЕПІ-2040-1305- 000711607 від 25.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000694212 від 23.06.2026; ЕПІ-2040-1305- 000581516 від 03.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000458189 від 13.05.2026; ЕПІ-2040-1305- 000437984 від 08.05.2026; ЕПІ-2040-1305-000429778 від 06.05.2026; ЕПІ-2040-1305- 000346710 від 16.04.2026; ЕПІ-2040-1305-000255970 від 27.03.2026; ЕПІ-2040-1305- 000179952 від 13.03.2026; ЕПІ-2040-1305-000120368 від 20.02.2026; ЕПІ-2040-1305- 000066205 від 29.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000049137 від 21.01.2026; ЕПІ-2040-1305- 000023310 від 14.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000006331 від 06.01.2026; ЕПІ-2040-1305- 000178115 від 26.12.2025; ЕПІ-2040-1305-000174073 від 23.12.2025;

АТ "БАНК "ГРАНТ" на рахунок UA343516070000000260490595661 ПІ: ЕПІ-2040-1305- 000711635 від 25.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000675653 від 19.06.2026; ЕПІ-2040-1305- 000638237 від 15.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000615437 від 10.06.2026; ЕПІ-2040-1306- 000549634 від 01.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000449545 від 12.05.2026; ЕПІ-2040-1305- 000384312 від 24.04.2026; ЕПІ-2040-1305-000256596 від 30.03.2026; ЕПІ-2040-1305- 000119172 від 19.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000066205 від 29.01.2026; ЕПІ-2040-1305- 000051503 від 23.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000176242 від 25.12.2026;

АТ "БАНК "ГРАНТ" на рахунок UA593516070000000026045059566 ПІ: ЕПІ-2040- 1305-000243514 від 25.03.2026; ЕПІ-2040-1305-000236150 від 24.03.2026; ЕПІ-2040- 1305-000229538 від 23.03.2026; ЕПІ-2040-1305-000217926 від 20.03.2026; ЕПІ-2040- 1305-000211934 від 19.03.2026; ЕПІ-2040-1305-000198317 від 17.03.2026; ЕПІ-2040- 1305-000111846 від 13.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000105073 від 12.02.2026; ЕПІ-2040- 1305-000098287 від 10.02.2026; ЕПІ-2040-1306-000073678 від 03.02.2026; ЕПІ-2040- 1305-000067400 від 30.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000066211 від 29.01.2026; ЕПІ-2040- 1305-000059057 від 27.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000053687 від 26.01.2026; ЕПІ-2040- 1305-000023316 від 14.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000013809 від 13.01.2026; ЕПІ-2040- 1305-000010960 від 09.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000006337 від 06.01.2026; ЕПІ-2040- 1305-000178121 від 26.12.2025; ЕПІ-2040-1305-000176244 від 25.12.2025; ЕПІ-2040- 1305-000174079 від 23.12.2025;

АТ "БАНК "ГРАНТ" на рахунок UA823516070000002600705956602 ПІ: ЕПІ-2040-1305- 000711651 від 25.06.2026 ; ЕПІ-2040-1305-000711654 від 25.06.2026; ЕПІ-2040-1305- 000711753 від 25.06.2026 ; ЕПІ-2040-1305-000703671 від 24.06.2026; ЕПІ-2040-1305- 000703761від 24.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000703762 від 24.06.2026; ЕПІ-2040-1305- 000694238 від 23.06.2026; ЕПІ-2040-1305-000389190 від 27.04.2026; ЕПІ-2040-1305- 000384314 від 24.04.2026; ЕПІ-2040-1305-000373402 від 22.04.2026; ЕПІ-2040-1305- 000365755 від 21.04.2026; ЕПІ-2040-1305-000359359 від 20.04.2026; ЕПІ-2040-1305- 000129214 від 24.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000120398 від 20.02.2026; ЕПІ-2040-1305- 000119179 від 19.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000116295 від 18.02.2026; ЕПІ-2040-1305- 000112059 від 16.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000111848 від 13.02.2026; ЕПІ-2040-1305- 000105075 від 12.02.2026; ЕПІ-2040-1305-000025403 від 15.01.2026; ЕПІ-2040-1305- 000023318 від 14.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000013811 від 13.01.2026; ЕПІ-2040-1305- 000010962 від 09.01.2026; ЕПІ-2040-1305-000006339 від 06.01.2026; ЕПІ-2040-1305- 000178123 від 26.12.2025; ЕПІ-2040-1305-000176246 від 25.12.2025; ЕПІ-2040-1305- 000174081 від 23.12.2025.

Наданими контролюючим органом реєстрами направлених електронних платіжних інструкцій підтверджені обставини відсутності у боржника безготівкових коштів на рахунках в установах банків у сумі, достатній для погашення податкового боргу протягом тривалого періоду часу - з грудня 2025 року по червень 2026 року.

Стверджуючи, що заходи стягнення не призвели до погашення відповідачем у повному обсязі податкового боргу, суб`єкт владних повноважень ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З 01.01.2011 р. таким законом є Податковий кодекс України.

Суд зазначає, що п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 134.1.1 ст.134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Платники податку на прибуток - виробники сільськогосподарської продукції, які обрали річний податковий (звітний) період відповідно до підпункту 137.4.1 пункту 137.4 статті 137 цього Кодексу, фінансовий результат до оподаткування за податковий (звітний) період обчислюють шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування за минулий звітний рік на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя такого року та збільшення на фінансовий результат до оподаткування за перше півріччя поточного звітного року, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.49.1 ст.49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

За правилами п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: 49.18.1. календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; 49.18.2. календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); 49.18.3. календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом 49.18.4 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; 49.18.4. календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; 49.18.6. календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п.202.1 ст.202 Податкового кодексу України за загальним правилом звітним (податковим) періодом для справляння податку на додану вартість є один календарний місяць.

Згідно з п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Суд відмічає, що у межах спірних правовідносин визначені національним законом строки сплати податку на прибуток та податку на додану вартість спливли, доказів припинення податкового обов"язку заявника з будь-яких причин матеріали справи не містять.

Відтак, суд зазначає, що ключовим у цій справі питанням є застосування норм Податкового кодексу України, які визначають перелік заходів, що вчиняються контролюючим органом задля погашення податкового боргу платника податків, як передумови для звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Положеннями абзацу першого підпункту 87.1 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України".

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами (підпункт 87.2 статті 87 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Підпунктами 88.1, 88.2 статті 88 Податкового кодексу України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 (30 - з 23 травня 2020 року) календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Питання застосування перелічених вище норм Податкового кодексу України у подібних правовідносинах було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом (зокрема, але не виключно, постанови від 31 березня 2025 року у справі № 340/2276/23, від 08 січня 2025 року у справі № 808/2925/17, від 15 червня 2023 року у справі № 160/13436/22, від 22 травня 2023 року у справі № 280/3408/19, від 28 березня 2023 року у справі № 440/11471/21, від 25 листопада 2021 року у справі № 580/3199/19, від 28 січня 2020 року у справі № 520/3516/19, від 16 липня 2019 року у справі № 809/654/18).

Позиція Верховного Суду полягає в тому, що податковий борг платника податків може бути погашений за рахунок будь-якого майна такого платника, переданого у податкову заставу, при цьому рішення про погашення усієї суми податкового боргу шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі приймається на підставі рішення суду. Обов`язковими умовами, наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду задля отримання дозволу на погашення податкового боргу за платника податків за рахунок його майна є: наявність у платника податків податкового боргу внаслідок несплати в установлений законом строк узгоджених сум податкових зобов`язань; направлення платнику податків податкової вимоги про сплату податкового боргу не пізніше, ніж за 60 (30 - з 23 травня 2020 року) календарних днів до дня звернення до суду з відповідним позовом; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; у платника податків - боржника є майно, яке передано у податкову заставу і за рахунок вартості якого може бути погашено податковий борг.

Отже, встановленими і не спростованими у цій справі є обставини наявності несплаченого податкового боргу, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, звернення до банку, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів.

Також суд вважає за необхідне наголосити, що судове рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу платника податків за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі, є лише підставою для прийняття контролюючим органом відповідного рішення, однак, не підміняє його.

Суд надає лише дозвіл на погашення суми податкового боргу учасника суспільних відносин із правовим статусом платника податків, тоді як безпосередній продаж заставленого майна проводиться відповідно до Порядку проведення цільових аукціонів з продажу майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22 травня 2017 року № 518.

Про це зазначав Верховний Суд і в постанові від 08 січня 2025 року у справі № 808/2925/17.

У постанові від 25 листопада 2021 року у справі №580/3199/19 Верховний Суд звертав увагу, що рішення про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, не позбавляє органи ДПС України права продовжувати заходи по стягненню такого боргу за рахунок коштів, якщо такі з`являються у платника податків. При цьому податковим органом має бути врахована динаміка надходження коштів та співвідношення залишку боргу до його початкової величини та до вартості майна, що передається на реалізацію.

Рішення контролюючого органу про погашення усієї суми податкового боргу, прийняте на підставі рішення суду про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є самостійним індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, який стосується прав або інтересів визначеної у ньому особи.

У постанові від 16 липня 2019 року у справі №809/654/18 Верховний Суд зазначав, що у разі надходження позовних заяв про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку суди вимагають у позивача письмові докази: постанову суду про стягнення коштів; документи, що свідчать про відсутність коштів на рахунках; витяг з Єдиного реєстру застав про перебування майна в податковій заставі; акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави; рішення керівника органу податкового органу про опис майна. Доказів відсутності інших обтяжень майна у податкового органу не вимагають.

У постанові від 09 травня 2023 року у справі № П/811/1396/16 Верховний Суд підтримав сформовану до цього позицію про те, що положеннями підпункту 87.3.1 пункту 87.3 статті 87 ПК України встановлено обмеження щодо майна платника податків, яке не може бути саме використане як джерело погашення податкового боргу платника податків (реалізовано для погашення відповідного податкового боргу) на час дії відповідної застави (зареєстрованої у порядку встановленому чинним законодавством), з урахуванням положень статті 89 та 90 ПК України щодо опису майна та меж (пріоритету) податкової застави, а також визначення їх черговості. Однак, вказаними положеннями не обмежено право контролюючого органу здійснити саме опис майна (у порядку встановленому чинним законодавством) у податкову заставу відповідного платника податків, який на час вчинення таких дій має податковий борг (без здійснення дій щодо отримання дозволу та реалізації такого майна). Перебування нерухомого майна в іпотеці чи заставі саме по собі не є перешкодою для застосування стосовно такого майна податкової застави, однак підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо звернення стягнення на майно, яке перебуває в податковій заставі з дотриманням законодавчо встановленого пріоритету обтяжень.

У постанові від 28 березня 2023 року у справі № 440/11471/21 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду зазначав, що у разі звернення податкового органу з позовом до суду про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, застосуванню підлягає Податковий кодекс України, який встановлює механізм і процедуру такого погашення, а норми Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" розповсюджуються на механізм звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, а не податковим органом.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-78, 90, 211 КАС України, суд доходить до переконання про наявність усіх вищезазначених обов`язкових умов у їх сукупності.

У межах спірних правовідносин грошові зобов`язання заявника з податків є узгодженими, позаяк заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно визначених у податкових деклараціях грошових зобов`язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, котрі відповідно до п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягають.

Платнику податків було вручено 03.05.2023р. податкову вимогу №0002980-1310-2040 від 02.05.2023р.

Доказів скасування у процедурах позасудового або судового оскарження податкової вимоги ГУ ДПС у Харківській області №0002980-1310-2040 від 02.05.2023р або втрати цим рішенням суб"єкта владних повноважень юридичної сили з інших причин матеріали справи не містять.

За матеріалами справи податковий борг відповідача з моменту вручення означеної вище податкової вимоги існував безперервно, вимога не скасовувалась та не оскаржувалась.

Контролюючим органом вжито належних заходів щодо стягнення коштів з рахунків платника податків.

Матеріалами справи підтверджено систематичне направлення платіжних інструкцій на примусове списання коштів до усіх банківських установ, в яких відповідач має відкриті рахунки протягом періоду - з грудня 2025р. по червень 2026р.

Матеріали справи не містять обставин того, що відповідач як добросовісний платник повідомляв контролюючий орган про надходження на його рахунки коштів, які могли бути використані задля погашення податкового боргу.

Доказів звернення відповідача до контролюючого органу в порядку статті 100 ПК України із заявою про розстрочення та/або відстрочення податкового боргу матеріали справи не містять.

За змістом статей 36, 37 Податкового кодексу України сплата податків є реалізацією основного обов`язку платника податків, який закріплений для усіх платників податків, незалежно від форм власності або специфіки діяльності.

Отже, встановленими і не спростованими у цій справі є обставини наявності несплаченого податкового боргу відповідача, вжиття податковим органом заходів з погашення податкового боргу відповідача, у тому числі шляхом направлення податкової вимоги, прийняття рішення про стягнення коштів з рахунків у банках, направлення платіжних інструкцій до банківських установ, що не призвело до погашення податкового боргу відповідача за рахунок його грошових коштів у повному обсязі, відсутності на рахунках останнього грошових коштів у достатній сумі, а також наявності у відповідача майна, переданого у податкову заставу, за рахунок якого може бути погашено податковий борг.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою суб`єктом владних повноважень вимогою в частині надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі прав та інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин у галузі податкової справи, то позов належить задовольнити.

Розподіл судових витрат необхідно провести за правилами ст. 139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4-12, 72-77, 90, 211, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов - задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України дозвіл на погашення суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Жнива» (ідентифікаційний код - 33561394, місцезнаходження - вул. Зоряна, буд.49, с. Яковлівка, Харківський р-н, Харківська обл., 62470) у розмірі 52.212,90 грн (п`ятдесят дві тисячі двісті дванадцять гривень 90 копійок) за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Жнива», що перебуває у податковій заставі.

Роз`яснити, що рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Суддя А.В. Сліденко