Рішення № 140286001, 01.10.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

01 жовтня 2026 року №520/17620/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії № 930070186459 від 08.01.2026 року;

2. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області призначити, розрахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації за місцем проживання: АДРЕСА_1 , пенсію по інвалідності, що сталася внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія, друга група інвалідності) на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з застосуванням показника заробітної плати за повний календарний місяць роботи у зоні відчуження за травень 1986 року, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, враховуючи вже виплачені суми пенсії за віком з 3 січня 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.01.2026 звернувся до відповідача із заявою № 71 про призначення пенсії. Однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.01.2026 № 930070186459 йому відмовлено у призначенні пенсії з підстав невідповідності відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату від 03.07.2025 № 170, даним особових рахунків, зокрема за травень 1986 року. Вважаючи таку відмову протиправною та такою, що порушує його право на пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 25.06.2026 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в зазначеній справі.

Відповідач, скориставшись своїм правом на надання відзиву, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на те, що позивач вже отримує пенсію по інвалідності за Законом № 1058, а 03.01.2026 звернувся із заявою про перехід на пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796 із врахуванням заробітної плати за травень 1986 року. Відмову у перерахунку відповідач обґрунтовує розбіжністю між сумою заробітної плати, зазначеною у довідці від 03.07.2025 № 170, та даними особового рахунку за травень 1986 року, а також відсутністю акта перевірки довідки. У зв`язку з цим пенсію обчислено із заробітної плати, визначеної з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що становить 14 649,68 грн, тобто менше розміру пенсії, яку позивач уже отримує за Законом № 1058 (25 950 грн). Відповідач також зазначає, що питання призначення та перерахунку пенсії належить до його компетенції, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що відповідач у відзиві навів інші підстави відмови та інші відомості щодо розбіжностей у заробітній платі, ніж ті, що зазначені в оскаржуваному рішенні. Позивач вказує, що фактичний розмір його заробітної плати за травень 1986 року підтверджується особовими рахунками з урахуванням доплати за роботу у святкові дні, а відповідач, встановивши розбіжності, мав провести перевірку достовірності довідки про заробітну плату, чого не зробив. Також позивач заперечує доводи відповідача щодо неможливості суду зобов`язати призначити пенсію та зазначає, що суд у цій справі перевіряє правомірність рішення Пенсійного фонду. Вважаючи оскаржуване рішення необґрунтованим та таким, що прийняте без повного з`ясування обставин, позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно приписів ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, категорії 1, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_2 , виданим Київською міською державною адміністрацією 21.05.2019.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, пов`язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, встановленою безстроково з 30.12.1998, що підтверджується довідкою до акта огляду МСЕК серії КИО-І №077476.

12.10.1977 позивач розпочав роботу в Дирекції будівництва Чорнобильської АЕС. 21.10.1977 Дирекцію будівництва Чорнобильської АЕС ліквідовано та перейменовано на Чорнобильську атомну електростанцію згідно з наказом Міністерства енергетики СРСР від 21.10.1977 № 167. Позивач продовжував працювати на Чорнобильській атомній електростанції на різних посадах до 02.01.1988, після чого був звільнений у зв`язку з переведенням до філії Міжнародного господарського об`єднання «Інтератомінструмент».

У період з 26.04.1986 до 02.01.1988 ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується копією довідки №31747 від 26.06.2025 року.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

03.01.2026 позивач звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою № 71 про призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення розрахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням заробітної плати за повний календарний місяць роботи у зоні відчуження у травні 1986 року.

До заяви позивачем, зокрема, додано довідку про заробітну плату від 03.07.2025 № 170, копії архівних документів, у тому числі табелів обліку робочого часу та особових рахунків на нарахування заробітної плати, а також документи, що підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та встановлення інвалідності.

Заяву позивача зареєстровано 03.01.2026 за № 71 та за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.01.2026 № 930070186459 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за заявою № 71 від 03.01.2026. Підставою для відмови зазначено невідповідність відомостей щодо заробітної плати за травень 1986 року, наведених у довідці від 03.07.2025 № 170, даним особових рахунків. Зокрема, у довідці зазначено заробітну плату в розмірі 0,05609 грн, тоді як, за висновком відповідача, в особових рахунках зазначені нараховані суми 1470,80 та 1357,20, що в сумі складає 2828 грошових одиниць.

Вважаючи рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 08.01.2026 № 930070186459 протиправним, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991 (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 10 Закону №796-ХІІ визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною 1 статті 54 Закону №796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Статтею 57 Закону №796-ХІІ визначено, що обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 54 Закону №796-ХІІ).

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Постанова КМУ №1210) затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок №1210), який відповідно до пункту 1 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення. Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Отже, призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження.

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України №1210 було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і від 26.09.2012 №886 "Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках", яка набрала чинності з 01.01.2022, крім підпунктів 6 та 8 пункту 1 змін, затверджених цією постановою, які набирають чинності з 01.12.2022, та якою, зокрема було постановлено Пенсійному фонду України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ з 01.12.2022 на найбільш вигідних умовах.

Зазначеною постановою було передбачено, що в разі, якщо розмір пенсії, обчислений відповідно до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням змін, затверджених цією постановою, буде більшим від розміру пенсії, обчисленої відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", здійснюється автоматичне, без звернення особи, переведення на пенсію на умовах, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", за документами, що містяться в матеріалах пенсійних справ, про що органи Пенсійного фонду України інформують зазначених осіб шляхом надсилання листа або смс-повідомлення на номер мобільного телефону операторів мобільного зв`язку.

Пунктом 9 Порядку №1210, з урахуванням змін, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1307 від 09.12.2021, які набрали законної сили з 01.12.2022, передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв`язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за відповідною формулою.

У разі коли особа з інвалідністю із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", стосовно яких установлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа, виявили бажання обчислювати пенсію із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, такі пенсії обчислюються у порядку, передбаченому цим пунктом, з урахуванням середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс), що визначається за іншою формулою.

Пенсії, що обчислені із заробітної плати (доходу), яка визначалася виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого цього пункту, перераховуються у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

Розмір відшкодування фактичних збитків (Кв) визначається: для пенсій по інвалідності - як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи; для пенсій по втраті годувальника - як співвідношення кількості непрацездатних членів сім`ї до кількості таких членів сім`ї з урахуванням потерпілого (у відсотках) Кв = Ку/(Ку+1) * 100%, де Ку - кількість непрацездатних членів сім`ї.

Під час визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) у випадках, передбачених цим пунктом, середня заробітна плата (дохід) за рік у відповідному періоді вважається середньомісячною платою робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, відповідного року.

Отже, з аналізу вищенаведених норм матеріального права слідує, що у разі коли особа звернулася за призначенням пенсії з урахуванням заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, з 01.12.2022 органи Пенсійного фонду України визначають два показники середньомісячного коефіцієнта заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, (Кзс): обчислений відповідно до абзаців шостого - дванадцятого цього пункту, а також відповідно до абзаців тринадцятого - шістнадцятого цього пункту, і призначають пенсію з урахуванням вищого середньомісячного коефіцієнта заробітної плати.

У період з 26 квітня 1986 року до 2 січня 1988 року ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, що підтверджується копією довідки №31747 від 26.06.2025 року.

30.12.1998 року йому встановлено довічно другу групу інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією довідки МСЕК серії КИО-І №077476.

Отже, позивач має підстави для призначення йому пенсії на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з обчисленням її розміру із заробітної плати за повний календарний місяць роботи у зоні відчуження у травні 1986 року.

Відповідно до ч. 2 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 р. до 1 серпня 1987 р., за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження.

Отже, позивач мав право на обчислення розміру його пенсії, виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження у період з 26.04.1986 року до 01.08.1987 року.

Згідно з пп.4 п.3 даного Порядку №1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

За загальним правилом видача довідок про заробітну плату за період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюється підприємствами, установами та організаціями або їх правонаступниками.

Форму довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках затверджено наказом Міністерства соціального захисту населення України №644 від 12.10.2012.

Судом з матеріалів справи встановлено, та не заперечується відповідачем, що в матеріалах пенсійної справи позивача наявна довідка Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильська АЕС" від 03.07.2025 №170, відповідно до якої заробітна плата позивача за травень 1986 року становила 5609 крб 36 коп.

Зазначений розмір заробітної плати підтверджується особовим рахунком на нарахування заробітної плати та утримання за 1986 рік, відповідно до якого у травні 1986 року позивачу нараховано заробітну плату за 31 відпрацьований день у загальному розмірі 5609 крб 36 коп., у тому числі погодинну оплату, премію з фонду матеріального заохочення, оплату за роботу у святкові дні та доплату за травень за роботу у святкові дні, нараховану у червні 1986 року.

Також відповідно до табеля обліку робочого часу працівників ООТ та ТБ за травень 1986 року позивач у зазначеному місяці виконував роботи у першій, другій та третій зонах небезпеки. У табелі відображено відпрацьовані позивачем робочі, святкові та вихідні дні, кількість відпрацьованих годин, а також відповідні суми нарахованої заробітної плати та премій.

Позивач зазначає, що наведені в довідці від 03 липня 2025 року № 170 відомості про розмір заробітної плати за травень 1986 року узгоджуються з даними особового рахунку та табеля обліку робочого часу, а загальна сума нарахованих виплат за цей місяць становить 5609 крб 35 коп.

При цьому, оскаржуване рішення про відмову у призначенні пенсії мотивоване тим, що зазначені у довідці від 03 липня 2025 року № 170 відомості про заробітну плату за травень 1986 року у розмір 0,05609 грн не підтверджуються даними особових рахунків, оскільки в них зазначено суми 1470,80 та 1357,20.

Позивач заперечує такий висновок відповідача, зазначаючи, що останнім враховано лише окремі суми, відображені у первинних документах, без урахування інших складових заробітної плати, зокрема виплат за роботу у першій та другій зонах небезпеки, а також премій та доплат, нарахованих за травень 1986 року.

Позивач вказує, що розмір заробітної плати, зазначений у довідці від 03 липня 2025 року № 170, підтверджується первинними документами, на підставі яких здійснювалося нарахування заробітної плати.

Суд зазначає, що зазначена довідка про заробітну плату від 03.07.2025 №170, видана Державним спеціалізованим підприємством "Чорнобильська АЕС", за формою та змістом відповідає вимогам наказу Міністерства соціального захисту населення України №644 від 12.10.2012.

Суд зауважує, що довідка від 03.07.2025 №170 не була визнана судом незаконною, недійсною або такою, що видана безпідставно чи з порушенням правил її видачі.

При цьому, суд звертає увагу на інші беззаперечні докази перебування позивача у зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та надав їм оцінку.

Крім того, суд враховує, що відповідач, не будучи органом, який є компетентним та уповноваженим встановлювати факт участі особи у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, перебирає на себе не властиві йому повноваження ставити під сумнів чинні, не скасовані, не визнані недійсними офіційні документи, які свідчать про особисту участь позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, нехтуючи правом особи, яка жертвуючи власним здоров`ям, виконувала свій громадянський обов`язок перед державою.

Доказів того, що відповідачем направлялись запити про надання підтверджуючих документів або вчинялись інші дії і за наслідками таких дій відповідачем були отримані докази, що свідчать про невідповідність сум, зазначеної у довідці про заробітну плату фактичним обставинам, відповідач під час розгляду справи не надав.

Рішенням від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 №1-р(II)/2019 міститься висновок, згідно з яким аналіз положень, зокрема статті 16 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; за Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2020 №5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави".

За встановлених судом фактичних обставин, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії № 930070186459 від 08.01.2026 року є безпідставною та підлягає скасуванню.

Стосовно вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Частина 2 статті 5 КАС України передбачає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував на тому, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникав би необхідності повторного звернення до суду, а здійснювалося б примусове виконання рішення.

Окрім цього, надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, «ефективний засіб правового захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

У відповідності до пункту 1 абзацу 1 частини 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

30.03.2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Враховуючи вимоги Порядку № 22-1, органом, що приймав оскаржуване рішення за заявою позивача від 03.01.2026 року про призначення пенсії, є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, всупереч нормам чинного законодавства пенсійний орган - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відмовив позивачу у призначенні пенсії з підстав невідповідності відомостей, зазначених у довідці про заробітну плату від 03.07.2025 № 170, даним особових рахунків, зокрема за травень 1986 року.

Відтак, з метою належного та ефективного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2026 №71 про призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення розрахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням заробітної плати за повний календарний місяць роботи у зоні відчуження у травні 1986 року, з урахуванням висновків суду.

Щодо вимоги про призначення додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, суд зазначає, що така пенсія призначається після виникнення права на державну пенсію. Оскільки на момент розгляду справи державну пенсію відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу ще не призначено, підстави для вирішення питання щодо призначення додаткової пенсії відсутні.

У частині позовних вимог про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати ОСОБА_1 пенсію по інвалідності, що сталася внаслідок захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС (1 категорія, друга група інвалідності) на підставі ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, яка постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з застосуванням показника заробітної плати за повний календарний місяць роботи у зоні відчуження за травень 1986 року, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію, враховуючи вже виплачені суми пенсії за віком з 3 січня 2026 року, суд відмовляє, оскільки в цій частині позовні вимоги є передчасними та заявлені на майбутнє.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовної заяви.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до положень статті 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 930070186459 від 08.01.2026 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2026 №71 про призначення пенсії відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведення розрахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, із застосуванням заробітної плати за повний календарний місяць роботи у зоні відчуження у травні 1986 року, з урахуванням висновків суду.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину сплаченого судового збору в розмірі 745 (сімсот сорок п`ять) грн. 47 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 01.10.2026 року, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко