Ухвала суду № 140284725, 28.09.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

28 вересня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6129/26

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 40, код ЄДРПОУ 26241445)

відповідач: Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Поштова, 30, код ЄДРПОУ 02896816)

про визнання протиправним та скасовування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області, у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №257-к/к 03.12.2025 року "Про застосування до посадового окладу регіонального коефіцієнту ОСОБА_1 " у частині застосування до посадового окладу судді ОСОБА_1 регіонального коефіцієнта 1,1.

Ухвалою судді від 02.09.2026 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 КАС України, та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

1) виправленої позовної заяви, у якій вказати в якому статусі у цьому спорі виступає Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області:

- як юридична особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду (у такому разі - навести обґрунтування порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача),

- чи як суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду (у такому разі - навести закон, який дає право на звернення до адміністративного суду для вирішення публічно-правового спору);

2) заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

На виконання цієї ухвали позивач подав до суду виправлену позовну заяву, у якій вказав, що звертається до суду як суб`єкт владних повноважень, на виконання покладених на нього законом повноважень щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів та здійснення функцій розпорядника бюджетних коштів, які надані йому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та Бюджетним кодексом України.

Також позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, у якій зазначив, що 17.07.2026 року ДСА України як головний розпорядник бюджетних коштів направила до ТУ ДСА України в Кіровоградській області лист щодо необхідності нарахування та виплати суддівської винагороди відрядженим суддям з дотримання вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів". На виконання цього листа ТУ ДСА України в Кіровоградській області 27.07.2026 року звернулося до голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області з пропозицією про скасування наказу №257-к/к від 03.12.2025 року, яким безпідставно встановлений регіональний коефіцієнт до посадового окладу судді Дубровської Н.М. Голова суду надала відповідь від 28.07.2026 року, у якій повідомила про відсутність підстав для скасування наказу. Таким чином позивач вживав заходи для з`ясування обставин, які стали підставою для звернення до суду, та для врегулювання спірного питання. Посилаючись на ці обставини, просить суд визнати причини пропуску строку поважними.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У статті 4 КАС України встановлено, що у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

2) публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

8) позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

9) відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

19) індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно з частинами 1, 2 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами частини 4 статті 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Суд зазначає, що можливість звернення суб`єкта владних повноважень до суду адміністративної юрисдикції має бути пов`язана з виконанням ним владних управлінських функцій у межах повноважень та за умови, що повноваження на таке звернення прямо передбачене законом.

Водночас, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів за зверненням суб`єкта владних повноважень, оскільки положеннями статті 19 КАС України, чітко визначені випадки, у яких органи державної влади можуть звертатися в адміністративному процесі з позовами один до одного (спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів; спори за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом). В усіх інших випадках, окрім наведених вище виключень із загального правила, суб`єкти владних повноважень (зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування) можуть вирішувати спори між собою в рамках існуючих адміністративних процедур, оскільки такі органи по суті є представниками держави в адміністративних правовідносинах, і звернення одного органу державної влади до іншого фактично означало би вирішення судом спору держави самої з собою. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі № 9901/511/19).

У цій справі сторонами є органи державної (судової) влади, які є суб`єктами владних повноважень. Позивач оскаржує індивідуальний акт - наказ голови Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області №257-к/к від 03.12.2025 року щодо розміру суддівської винагороди судді цього суду. Цей наказ стосується проходження публічної служби суддею і не пов`язаний із реалізацією владних управлінських повноважень позивача.

Право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої його прийнято або щодо прав, свобод та інтересів якої воно стосується.

В оскаржуваному наказі відсутні владні приписи, адресовані Територіальному управлінню Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області.

Цей спір не є спором між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, оскільки не стосується визначення меж компетенції позивача та відповідача у сфері правосуддя.

Позивач не навів норму закону, яка надає йому як суб`єкту владних повноважень та територіальному органу Державної судової адміністрації України право на звернення до суду з позовом про скасування наказу голови місцевого суду щодо розміру суддівської винагороди судді, зокрема щодо встановлення регіонального коефіцієнту до посадового окладу.

У Законі України "Про судоустрій і статус суддів" та у Бюджетному кодексі України такі норми відсутні.

Наявність у ТУ ДСА України повноважень щодо фінансового та організаційного забезпечення діяльності місцевих судів сама по собі не означає наявності у нього передбаченого законом права на звернення до адміністративного суду з вимогою про скасування індивідуального акта голови місцевого суду щодо визначення розміру суддівської винагороди конкретного судді. Загальні повноваження ТУ ДСА України у сфері фінансового та організаційного забезпечення діяльності судів та розпорядження бюджетними коштами не є тотожними спеціальному повноваженню на оскарження такого індивідуального акта.

Таким чином позивач, звертаючись до адміністративного суду як суб`єкт владних повноважень, не довів наявності передбаченої Конституцією України або законом підстави для звернення до суду з цим позовом.

Крім того, суд установив, що позивач пропустив як загальний шестимісячний строк звернення до суду з позовом, так і спеціальний тримісячний строк, установлений частиною 2 статті 122 КАС України.

Позивач достеменно знав про прийняття спірного наказу у грудні 2025 року, про його зміст та правові наслідки. Отже, саме з цього часу позивачу були відомі обставини, які, на його думку, свідчать про протиправність оскаржуваного наказу.

Наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення до суду обставини не свідчать про те, що підстави для звернення до суду виникли лише у липні 2026 року, та не обґрунтовують причин, з яких позивач не міг звернутися до суду раніше, якщо він вважав наказ протиправним чи таким, що порушує його права, свободи або законні інтереси.

Тому суд не вбачає підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: 1) позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; 9) у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ