Рішення № 140284488, 02.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року Київ справа №320/4086/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі відповідач-1, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_2 , що дає право на отримання пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , а саме з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987, а також служби в армії з 17.10.1981 по 10.11.1983;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_2 , що дає право на отримання пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , а саме з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987, а також службу в армії з 17.10.1981 року по 10.11.1983 року та провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з урахуванням стажу роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , а саме з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987 а також служби в армії з 17.10.1981 по 10.11.1983 з дати призначення пенсії - з 01.07.2022.

В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено, що при визначенні страхового стажу та призначенні пенсії за віком відповідачем протиправно не був зарахований до страхового стажу період роботи з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987, згідно трудової книжки НОМЕР_1 , а також службу в армії з 17.10.1981 по 10.11.1983.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду, у зв`язку з перебуванням судді Шевченко А.В. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з метою додержання процесуальних строків, встановлених КАСУ у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.

28.02.2024 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.05.2024 справу прийнято до свого провадження суддею Горобцовою Я.В. та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що 22.06.2022 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за принципом екстериторіальності розглянуто вищезазначену заяву та винесено рішення від 28.06.2022 №262340016224 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком. З огляду на що наявні підстави для залучення у справі в якості співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.03.2026 залучено як співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач-2, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області).

Відповідач-2 у подано відзиві проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що до страхового стажу не зараховані періоди роботи згідно з трудової книжки НОМЕР_2 від 13.08.1980 року, оскільки записи внесені з порушенням вимог до інструкції про порядок введення трудових книжок. Зокрема, при заповнені на першій сторінці на другій сторінці при звільненні з роботи, не можливо прочитати, назву підприємства на печатці, тому для зарахування до загального стажу передів роботи з трудової книжки не має підстав. Крім того, не зараховано період військової служби 17.10.1981 по 10.11.1983, оскільки у військовому квитку по батькові не співпадає з паспортними даними.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_3 від 27.12.2000.

22.06.2022 позивач по досягненні 60-річного віку та звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві з заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.06.2022 № 262340016224 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В рішенні зазначено:

- необхідний вік становить 60 років,

- вік позивача 60 років,

- необхідний страховий стаж 29,

- страховий стаж позивача 21 рік 1 місяць 10 днів.

Рішення обґрунтовано тим, що:

- періоди з трудової книжки НОМЕР_4 від 13.08.1980 року записи внесенні з порушенням вимог п. 2.11 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників № 162 від 20.06.1974 при заповненні на першій сторінці та на другій сторінці при звільненні з роботи, не можливо прочитати, назву підприємства на печатці, тому для зарахування до загального стажу періодів роботи з трудової книжки не має підстав.

- період військової служби з 17.10.1981 по 10.11.1983, оскільки у військовому квитку по батькові не співпадає з паспортними даними.

Вважаючи протиправними такі дії відповідача-2 щодо відмови у призначенні пенсії позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону №1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

Згідно із пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №1058-IV, в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Приписами частини першої статті 26 Закону №1058-ІV визначено умови призначення пенсії за віком, а саме передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Згідно із частиною другої статті 24 Закону №1058-ІV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII від 05.11.1991 (далі - Закон № 1788-ХІІ) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 62 Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637), пунктом 3 якого визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20.01.2022 у справі №219/4003/17, від 28.12.2021 у справі №539/1398/17, від 12.12.2019 у справі №219/2866/17, від 21.11.2019 у справі №701/1232/16-а, від 08.05.2018 у справі № 559/484/17, від 07.11.2019 у справі № 686/19477/16.

Тобто, законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, відповідно до пункту 2.2 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

До прийняття наведеної вище Інструкції порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, правилами якої було також передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Як вбачається матеріалів справи предметом спору у даному випадку є неврахуванням відповідачем до страхового стажу позивача період його роботи згідно з трудової книжки НОМЕР_4 від 13.08.1980, оскільки при заповненні на першій сторінці та на другій сторінці при звільненні з роботи, не можливо прочитати, назву підприємства на печатці.

Судом встановлено, що трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 від 13.08.1980 містить наступні записи про його роботу:

- запис №1 від 13.08.1980 прийнятий учеником фрезировщика в монтажно-збірний цех Київський дослідний завод «Еталон»(наказ № 430-к від 12.08.1980);

- запис №2 від 19.03.1981 наданий другий розряд фрезировщика (наказ № 121-к від 20.03.1981);

- запис №3 від 13.10.1981 звільнений по п. 3 ст. 36 КЗоТ УРСР у зв`язку з призовом в ряди Радянської армії (наказ № 413-к від 12.10.1981);

- запис №4 17.10.1981 10.11.1983 служба в Радянській армії (військовий квиток НОМЕР_5 );

- запис №5 від 17.01.1984 - прийнятий фрезировщиком другого розряду в монтажно-збірний цех Київський дослідний завод «Еталон»(наказ № 23-к від 17.01.1984);

- запис №6 від 27.08.1984 звільнений за власним бажанням (наказ № 474-к від 24.08.1981);

- запис №7 від 03.09.1984 - прийнятий фрезировщиком в УПМ (наказ № 264 від 03.09.1984);

- запис №8 від 28.11.1984 наданий розряд токаря (наказ № 350 від 28.11.1984);

- запис №9 від 29.06.1987 звільнений за власним бажанням (наказ № 170 від 29.06.1987);

- запис №10 від 09.07.1987 прийнятий учеником слесаря в сборочний цех Київського производственного об`єднання Артема (наказ № 600 від 20.07.1987);

- запис №11 від 11.02.1988 наданий 2 разряд слесаря (наказ № 26 від 11.01.1988);

- запис №12 від 01.04.1990 - наданий 3 разряд слесаря (наказ № 187 від 15.03.1990);

- запис №13 від 18.05.1992 - наданий 4 разряд слесаря (наказ № 224 від 18.05.1992);

- запис №14 від 04.09.1995 переведений на ТП завод «Русава» (наказ № 519-к від 12.09.1995;

- запис №15 від 27.07.1998 звільнений по скороченню (наказ № 230-к від 27.07.1998);

- запис №16 від 04.08.1998 призначена виплата допомоги по безробіттю (розпорядження № 5732 від 04..08.1998);

- запис №17 від 04.08.1998 відкладена виплата допомоги по безробіттю (розпорядження № 5732 від 04.08.1998);

- запис №18 від 28.10.1998 поновлено виплату допомоги по безробіттю (розпорядження № 8583 від 29.10.1998);

- запис №19 від 09.12.1998 припинено виплату допомоги по безробіттю (розпорядження № 10587 від 15.12.1998);

- запис №20 від 09.12.1998 прийнятий на посаду сторожа середня школа № 283 м. Києва (наказ № 191-к);

- запис №21 від 04.10.1999 - звільнений за власним бажанням (наказ № 178-к від 04.10.1999);

- запис № 22 від 20.10.1999 призначений на посаду інспектора ЧП «Кондор-Секюріті» (наказ № 39-ок від 18.10.1999);

- запис №23 від 31.12.1999 - звільнений за власним бажанням (наказ № 50-ок від 30.12.1999);

- запис №24 від 21.01.2000 - призначений на посаду інспектора з охорони ООО «НПК КСБ «Гарант»(наказ № 03-к від 21.01.2000);

- запис №25 від 29.12.2000 - звільнений за власним бажанням (наказ № 63-к від 29.12.2000);

- запис №26 від 03.01.2001 - призначений на посаду інспектора з охорони ЧП КСБ «Серпень» (наказ № 05/к від 03.01.2001);

- запис №27 від 31.10.2003 звільнений за власним бажанням (наказ № 29/к від 31.10.2003);

- запис №28 від 03.11.2003 - призначений на посаду інспектора з охорони ПП КСБ «Зубр» (наказ № 5/ВК від 03.11.2003);

- запис №29 від 01.10.2004 звільнений за власним бажанням (наказ № 32/ВК від 30.09.2004);

- запис №30 від 01.10.2004 - призначений на посаду інспектора з охорони ПП «Символ» (наказ № 02/1/ВК від 01.10.2004);

- запис №31 від 02.10.2006 - звільнений за власним бажанням (наказ № 20/ВК від 02.10.2006);

- запис №32 від 19.10.2006 - призначений на посаду охоронника ТОВ «Фора» (наказ № 6209к від 18.10.2006);

- запис №33 від 14.01.2007 - звільнений за власним бажанням (наказ № 43-к від 12.01.2007);

- запис №34 від 17.04.2008 прийнятий на дільницю № 1 токарем 3 розряду Київського дослідного виробничого підприємства «Контакт» (наказ № 106-к від 18.04.2008);

- запис №35 від 24.04.2008 переведений на посаду налагоджувальника 4 розряду (наказ № 130-к від 30.04.2008);

- запис №36 від 19.05.2008 переведений на постійну роботу (наказ № 144-к від 20.05.2008);

- запис №37 від 28.05.2008 присвоєний 5 разряд (наказ № 154-к від 30.05.2008);

- запис №38 від 02.03.2009 переведений на дільницю № 4 (наказ № 45-к від 13.02.2009);

- запис №39 від 01.04.2009 - переведений на дільницю № 8 (наказ № 107-к від 02.04.2009);

- запис №40 від 01.04.2009 присвоєн 4 розряд слюсара-сантехніка (наказ № 108 від 02.04.2009);

- запис №41 від 05.03.2010 - звільнений за власним бажанням (наказ № 56-к від 09.03.2010);

- запис №42 від 26.05.2010 прийнятий на посаду охоронника ТОВ «Київське детективно-охоронне агенство «Безпека ЛТД» (наказ № 99-ос від 26.05.2010);

- запис №43 від 25.06.2010 присвоєний 1 разряд охоронника (наказ № 127-ос від 25.06.2010);

- запис №44 від 29.06.2011 - присвоєний 2 разряд охоронника (наказ № 130-ос від 29.06.2011);

- запис №45 від 01.01.2015 - звільнений за власним бажанням (наказ № 2-ос від 05.01.2015);

- запис №46 від 02.01.2015 прийнятий на посаду охоронника ТОВ «Охоронне агенство «Безпека ЛТД» (наказ № 1-к від 05.01.2015);

- запис №47 від 05.09.2018 звільнений по переводу до ТОВ «Безпека ЛТД» (наказ № 49-К від 05.09.2018);

- запис №48 від 06.09.2018 прийнятий на роботу охоронником по переведенню в ТОВ «Безпека ЛТД» (наказ № 8-к від 05.09.2018).

Вказані записи у трудовій книжні позивача підтверджують факт його роботи, в них є посилання на відповідні накази, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою підприємства, не містять виправлень.

Аналізуючи наведене вище суд приходить до висновку, що надана позивачем трудова книжка НОМЕР_4 від 13.08.1980 підтверджує страховий стаж позивача.

Щодо певних недоліків трудової книжки позивача, на які посилається відповідач-2, суд вважає за необхідне зазначити, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.

Так, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 28.02.2018 у справі № 428/7863/17, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача вказано посади де працював позивач, містяться дати прийняття на роботу та звільнення, міститься номери наказів про прийняття на роботу та звільнення, як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, містять прізвище та ініціали особи яка зробила ці записи.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідачами не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

При розгляду даної справи суд також враховує що, обставини, які підлягають встановленню і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача (її відсутність) неможливості надати повний об`єм необхідних для реалізації його прав документів та повноти записів у наявних підтверджуючих страховий стаж документах з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2019 у справі № 159/4178/16-а.

Щодо служби в армії, у трудовій книжці позивача зазначено, що він проходив службу в радянській армії з 17.10.1981 по 10.11.1983 (запис № 4, який внесений на підставі військового квитка № НОМЕР_6 ).

Крім того, факт проходження служби позивачем підтверджується військовим квитком № НОМЕР_6 .

Посилання відповідача-2 у рішенні від 28.06.2022 №262340016224 на те, що у військовому квитку по батькові не співпадає з паспортними даними суд вважає необґрунтованими, оскільки в паспорті позивача та трудовій книжці по батькові позивача вказано на українській мові « ОСОБА_3 », а у військовому квитку по батькові вказано на російській мові « ОСОБА_4 ».

Враховуючи вищевикладене, відповідач-2 протиправно не зарахував періоди роботи позивача відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987, а також службу в армії з 17.10.1981 по 10.11.1983.

Крім того факт роботи позивача в «Укроборонпромі» з 09.07.1987 по 27.07.1998 додатково підтверджується довідкою №45 від 05.07.2022. Інформація у даній довідці повністю збігається з записами у трудовій книжці позивача.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії та частини третьої статті 46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Крім того, при вирішенні даної справи суд враховує те, що за наявності у відповідача будь-яких сумнівів щодо недоліків заповнення трудової книжки застрахованої особи, відповідачем необхідно враховувати наступне.

Спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція).

Згідно з пунктом 2.6 Інструкції у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповідно до пункту 2.8 Інструкції якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції № 58 від 29.07.1993 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Аналогічні норми містить Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, яка втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України № 58 від 29.07.1993 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

Отже, обов`язок щодо внесення достовірних та правильних записів до трудової книжки працівника покладається саме на власника або уповноважений ним орган, тобто на роботодавця.

На переконання суду, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 25.04.2019 у справі №593/283/17 та від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.

Щодо певних недоліків трудової книжки позивача, суд зазначає наступне.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи.

Так, в постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 28.02.2018 у справі № 428/7863/17, від 04.09.2018 у справі № 423/1881/17, від 29.03.2019 у справі № 548/2056/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а.

Судом не встановлено недостовірності вказаних записів та трудової книжки в цілому, а тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

Суд також враховує, що обов`язок належного оформлення таких документів як трудова книжка покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб, обставини, які підлягають встановленню у даній справі і доказуванню, значно віддалені у часі, при цьому враховує ступінь вини позивача (її відсутність).

Крім того, суд зазначає, що чинним трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем його трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 28.06.2022 № 262340016224 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що оскільки оскаржуване у даній справі рішення від 28.06.2022 №262340016224 про відмову позивачу в призначенні пенсії було ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, право позивача на призначення пенсії було порушено безпосередньо ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.

Отже суд зобов`язує саме ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового пенсійного стажу позивача періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , а саме з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987, а також службу в армії з 17.10.1981 по 10.11.1983.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024 у справі №460/17257/23.

В силу статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.

У даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність прийняття спірного рішення, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії.

Враховуючи наведене, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат пов`язаних зі сплатою судового збору, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 992,40 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 992,40 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 28.06.2022 №262340016224 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) зарахувати до страхового стажу роботи ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_7 ; адреса: АДРЕСА_1 ;) періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 , а саме з 13.08.1980 по 13.10.1981, з 17.01.1984 по 27.08.1984, з 03.09.1984 по 29.06.1987, а також службу в армії з 17.10.1981 по 10.11.1983 та призначити з 01.07.2022 пенсію за віком відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_7 ) судовий збір у сумі 992,40 грн (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.