Рішення № 140284340, 01.10.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2026 року Київ № 320/26377/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у встановлені та виплаті ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до призначеної пенсії у відповідності до постанови КМУ від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.07.2021 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, з врахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 доплат до пенсії у розмірі 2000,00 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату з 01.07.2021 ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 858,88 (вісімсот п`ятдесят вісім) гривні 88 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №320/26377/23, а саме щодо позовних вимог: без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.12.2019, з урахуванням доплати та індексацій згідно постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, від 16.02.2022 № 118 від 24.06.2022 №727.

Зважаючи на те, що дана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також враховуючи введення воєнного стану в Україні, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення судом розглянуто у письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Вирішуючи заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, суд виходить з такого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Так, у позовній заяві позивач просив суд, у тому числі, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 із обмеженням максимальним розміром, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно.

При цьому, питання щодо обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, для осіб які втратили працездатність починаючи з 01.12.2019, з урахуванням індексацій згідно постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, від 16.02.2022 №118 від 24.06.2022 №727 у рішенні від 12.09.2024 судом не вирішувалось.

Вирішуючи позовні вимоги в частині обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, для осіб які втратили працездатність починаючи з 01.12.2019, з урахуванням індексацій згідно постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, від 16.02.2022 №118, від 24.06.2022 №727, суд зазначає наступне.

Як було встановлено судом, представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з адвокатським запитом, у якому, зокрема, порушив питання щодо виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 640/37111/21, правильності здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а також врахування при її перерахунку доплати у розмірі 2000,00 грн, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі №640/37111/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії та зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату раніше призначеної пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII у розмірі 85 % сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» № 1574 від 29.06.2021, починаючи з 01.12.2019.

Вказане судове рішення набрало законної сили.

Листом від 17.07.2023 № 2600-0202-8/140220 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що у липні 2023 року на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 640/37111/21 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 у розмірі 85 % сум грошового забезпечення та здійснено нарахування коштів, що підтверджується наданим розрахунком пенсії.

Водночас у зазначеному листі Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що у зв`язку з проведенням перерахунку пенсії розмір її збільшення з 5565,00 грн до 18740,44 грн перевищив 2000,00 грн, у зв`язку з чим, на думку відповідача, відсутні підстави для нарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.

Таким чином, на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 640/37111/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 у розмірі 85 % сум грошового забезпечення. Водночас відповідач не здійснив нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 713, посилаючись на те, що розмір пенсії позивача після проведеного перерахунку збільшився більш ніж на 2000,00 грн.

Не погоджуючись із діями відповідача щодо визначення розміру пенсії та вважаючи, що при її перерахунку не були враховані всі належні йому складові пенсійної виплати, позивач звернувся до суду з позовом у справі № 320/26377/23, у якому, зокрема, просив зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами, з урахуванням доплат та індексацій згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, від 16.02.2022 № 118 та від 24.06.2022 № 727.

Щодо правомірності обмеження пенсії позивача максимальним розміром, суд зазначає таке.

Відповідно до преамбули Закону №2262 цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон № 3668-VІ), який набрав законної сили 01.10.2011.

Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Таким чином, з 20 грудня 2016 року, з урахуванням положень рішення КСУ № 7-рп/2016, у Законі України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб відсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Даний висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/4267/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 06 листопада 2018 року у справі № 522/3093/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 14 травня 2019 року у справі № 591/2109/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 30 жовтня 2020 року у справі № 522/16881/17 та від 17 травня 2021 року у справі № 343/870/17.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.

Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262.

При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону №2262.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин наявна колізія між Законом №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI у частині обмеження максимальним розміром пенсії особам, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким призначена пенсія відповідно до Закону №2262, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.

Щодо вимоги позивача про врахування при перерахунку та виплаті пенсії індексації, передбаченої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.06.2022 № 727, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» передбачено проведення з 01.03.2022 перерахунку пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у тому числі пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, із застосуванням коефіцієнта збільшення, визначеного пунктом 1 цієї постанови.

Відповідно до пункту 2 постанови №118 з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ, без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, щомісячної доплати до пенсії та інших доплат до пенсії, підвищуються на відповідний коефіцієнт збільшення.

Отже, положеннями постанови №118 прямо передбачено окреме підвищення основного розміру пенсії, яке здійснюється без урахування щомісячної доплати до пенсії, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713.

Суд зазначає, що право на індексацію пенсії відповідно до постанови № 118 виникло у позивача з 01.03.2022 та не залежить від проведення у подальшому перерахунку його пенсії на виконання судового рішення.

Як встановлено судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 у справі № 640/37111/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов`язано здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 раніше призначеної пенсії відповідно до Закону № 2262-ХІІ у розмірі 85 % сум грошового забезпечення на підставі довідки ДУ «ТМО МВС України по місту Києву» № 1574 від 29.06.2021, починаючи з 01.12.2019.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та підлягало обов`язковому виконанню.

При цьому проведення відповідачем перерахунку пенсії позивача на виконання судового рішення від 08.06.2023 не змінює та не припиняє права позивача на передбачене законодавством підвищення пенсії у зв`язку з її індексацією з 01.03.2022.

Виконуючи судове рішення щодо перерахунку пенсії з 01.12.2019, відповідач зобов`язаний визначити належний позивачу розмір пенсії з урахуванням усіх складових пенсійної виплати, право на які виникло у позивача після визначеної судовим рішенням дати, у тому числі індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118.

Суд також враховує, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 727 «Деякі питання індексації пенсій» внесено зміни до порядку проведення індексації пенсій та визначено механізм подальшого підвищення пенсійних виплат.

Відповідно до зазначеного нормативного регулювання щомісячна доплата до пенсії, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, виплачується додатково до розміру пенсії, підвищеного внаслідок індексації.

Таким чином, індексація пенсії та щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн, встановлена постановою № 713, є різними за своєю правовою природою складовими пенсійної виплати, а тому наявність права позивача на отримання щомісячної доплати не виключає права на проведення індексації пенсії.

Аналогічно проведення індексації відповідно до постанови № 727 має здійснюватися з урахуванням розміру пенсії, визначеного після проведення попередньої індексації, відповідно до встановленого законодавством порядку.

Суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача на виконання рішення суду від 08.06.2023 у справі № 640/37111/21 має здійснюватися з відновленням належного розміру пенсії з 01.12.2019, а всі наступні зміни розміру пенсійної виплати, право на які виникло після цієї дати, підлягають врахуванню при визначенні фактичного розміру пенсії позивача.

Отже, право позивача на перерахунок пенсії з 01.12.2019 відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду від 08.06.2023 не виключає його права на отримання передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 118 та № 727 підвищень пенсії у зв`язку з її індексацією.

При цьому щомісячна доплата у розмірі 2000,00 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713, підлягає виплаті додатково до підвищеного внаслідок індексації розміру пенсії, право позивача на яку встановлено рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 320/26377/23.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 30.01.2024 у справі №580/1974/23, щодо необхідності врахування підвищення пенсії, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України №118, додатково до щомісячної доплати, встановленої постановою № 713.

Таким чином, відповідач, здійснюючи перерахунок та виплату пенсії позивачу, протиправно не врахував належні йому підвищення пенсії, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.06.2022 № 727.

З огляду на встановлені обставини та наведені норми права, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині врахування при перерахунку та виплаті пенсії індексацій, передбачених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 та від 24.06.2022 № 727.

Водночас такий перерахунок та виплата пенсії мають здійснюватися без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.12.2019, з урахуванням доплати та індексацій згідно постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, від 16.02.2022 № 118 від 24.06.2022 №727, та з урахуванням раніше виплачених сум.

За таких обставин суд вважає за необхідне заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити та постановити додаткове судове рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі № 320/26377/23.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №320/26377/23 задовольнити.

Постановити додаткове судове рішення, яким:

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неврахування при перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.12.2019, з урахуванням доплати та індексацій згідно постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, від 16.02.2022 № 118 від 24.06.2022 №727.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність починаючи з 01.12.2019, з урахуванням доплати та індексацій згідно постанов Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713, від 16.02.2022 № 118 від 24.06.2022 №727, з урахуванням раніше виплачених сум.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.