Рішення № 140284269, 30.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року м. Київ справа №320/64893/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС (код ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, електронна адреса: kyiv.elsud@tax.gov.ua) з позовом до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ), у якому просить суд прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, яким стягнути кошти платника податків з усіх розрахункових рахунків на суму податкового боргу у розмірі 377328,98 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за відповідачем обліковується заборгованість з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), єдиного податку з фізичних осіб, податку на доходи фізичних осіб, який виник внаслідок подання податкових декларацій, здійснення перевірок та прийняття податкових повідомлень рішень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07 січня 2026 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Станом на час прийняття даного рішення по справі, відзив від Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 не надходив. В матеріалах справи наявні відомості про направлення відповідачу на його зареєстровану адресу ( АДРЕСА_1 ) позовної заяви з додатками згідно з відправленням №0505523221170 та ухвали про відкриття провадження згідно з відправленням №R067076904860, проте поштові повідомлення повернулися на адресу відправника з незалежних від суду причин.

Відповідно, згідно з ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України відповідне поштове відправлення вважається належним чином врученим.

Відтак, 15-ти денний строк, з урахуванням поштового перебігу, сплинув.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, суд визнав за можливе розгляд справи здійснювати за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму - 377 328,98 грн., податок на додану вартість на загальну суму - 55 185,28 грн., єдиний податок з фізичних осіб на загальну суму - 222 237,30 грн., податок на доходи фізичних осіб на загальну суму - 92 221,29 грн., та військовий збір на загальну суму - 7 685,11 гривень.

Заборгованість з податку на додану вартість, виникла на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з ПДВ № 9346625248 від 20.12.2023 на загальну суму 1,67 гривень.

Заборгованість з податку на додану вартість, виникла на підставі контрольно-перевірочних заходів, за наслідками яких винесені такі документи:

- податкове повідомлення-рішення (форма «Н») № 31312240106 від 18.04.2024 на загальну суму - 54 163,61 грн.;

- податкове повідомлення-рішення (форма «ПС») № 81770240106 від 25.07.2024на загальну суму - 1 020,00 гривень.

Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб, виникла на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з єдиного податку №9152975225 від 09.08.2022 на загальну суму 51 090,85 грн; податковою декларацією з єдиного податку № 9152989774 від 09.08.2022 на загальну суму 61 105,09 грн; податковою декларацією з єдиного податку № 9231416871 від 07.11..2022 на загальну суму 64 235,63 грн; податковою декларацією з єдиного податку № 9303041953 від 01.02.2023 на загальну суму 45805,73 гривень.

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, виникла на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з ПДФО №9386286939 від 30.04.2024 на загальну суму 92 221,29 гривень.

Заборгованість з військового збору, виникла на підставі самостійно задекларованих грошових зобов`язань згідно з податковою декларацією з військового збору № 9386286939 від 30.04.2024 на загальну суму 7 685,11 гривень.

Зазначені податкові повідомлення - рішення були надіслані на адресу відповідача та повернулися відправнику за закінченням терміну зберігання, з незалежних від контролюючого органу причин.

У зв`язку з несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов`язань контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 11.03.2021 №10993-13, яка була направлена на адресу відповідача та повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання, з незалежних від контролюючого органу причин згідно з відправленням № 0103328901360.

Доказів оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень в адміністративному чи судовому порядку матеріали справи не містять.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлено Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1-36.3 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з пунктами 58.2, 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

За правилами пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

З матеріалів справи вбачається, що контролюючим органом були вжиті заходи щодо стягнення податкового боргу, а саме сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 11.03.2021 №10993-13, яка була направлена на адресу відповідача та повернулася відправнику за закінченням терміну зберігання, з незалежних від контролюючого органу причин, згідно з поштовим відправленням №0103328901360.

Податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Згідно з положеннями пунктів 41.1, 41.2 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, нормами ПК України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.

Разом з тим, у межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення податкового боргу суд не здійснює правового аналізу правомірності нарахування контролюючим органом відповідних грошових зобов`язань.

Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки, на підставі якої контролюючим органом прийнято акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акта індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення.

У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, факт його оскарження платником податку в адміністративному та/або судовому порядку, факт сплати або несплати узгодженого грошового зобов`язання у встановлені законодавством строки, факт направлення податкової вимоги та дотримання контролюючим органом порядку, визначеного статтями 59 і 95 ПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20 та інших.

Такий підхід обумовлений правовою природою спорів про стягнення податкового боргу, які не є способом перевірки законності податкового повідомлення-рішення чи інших рішень контролюючого органу по суті. Предметом судового контролю у цій категорії справ є перевірка наявності передбачених законом умов для застосування процедури примусового стягнення узгодженого податкового боргу. Дослідження обставин, які стосуються правильності визначення контролюючим органом суми грошового зобов`язання або правильності висновків акта перевірки, виходило б за межі предмета цього спору.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.06.2023 у справі №160/13436/22, відповідно до якої в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, що зобов`язує суд вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі. Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Зазначений принцип закріплений у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

При цьому матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачем правомірності нарахування за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями відповідної суми.

Суд також враховує, що після закінчення строку на судове оскарження податкових повідомлень-рішень грошові зобов`язання набули статусу узгоджених у розумінні ПК України.

З урахуванням наведеного суд вважає, що грошове зобов`язання в сумі 377328,98 грн є узгодженим.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів погашення податкового боргу, його відстрочення, розстрочення чи списання у встановленому законом порядку, а також не підтвердив наявності інших обставин, які б свідчили про припинення податкового обов`язку або виключали можливість примусового стягнення відповідного податкового боргу.

З огляду на те, що суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, її наявність підтверджується матеріалами справи, а контролюючим органом вжито передбачених ПК України заходів щодо стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Звернення контролюючого органу до суду є завершальним етапом процедури примусового погашення податкового боргу, визначеної ПК України. Матеріалами справи підтверджується, що грошові зобов`язання набули статусу узгоджених, контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу, а звернення до суду здійснено після спливу строку, визначеного статтею 95 ПК України.

Таким чином, контролюючий орган реалізував надані йому законом повноваження у спосіб та в межах, визначених податковим законодавством.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, що його обслуговують.

Суд звертає увагу відповідача, що у справах, предметом яких є стягнення податкового боргу, суд відповідно до вимог чинного процесуального законодавства не надає правової оцінки обставинам та правовим підставам визначення грошових зобов`язань, несплата яких у встановлені законом строки призвела до утворення податкового боргу. Дослідженню підлягають питання щодо узгодженості грошового зобов`язання та наявності передбачених законом підстав для примусового стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних пов та об`єднав кілька повторних висновків про те, що суд перевіряє лише узгодженість боргу і дноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути до бюджету на користь Головного управління ДПС у м. Києві з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг у розмірі 377328,98 грн (триста сімдесят сім тисяч триста двадцять вісім гривень, 98 копійок).

Позивач: Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження Україна, 04116, місто Київ, вул.Шолуденка, будинок 33/19).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2026.

Суддя Панченко Н.Д.