Ухвала суду № 140284227, 02.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"02" жовтня 2026 р. справа № 300/1849/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Остап`юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа № 300/1849/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання відсутності повноважень і компетенції з 2022 року, який діє без перевиборів більше двох строків по п`ять років, порушення статті 50 Закону України "Про адвокатуру"; скасування рішення від 18 березня 2026 року №3/4-2026, яке ухвалене з порушенням адміністративної процедури; стягнення з моральної шкоди в розмірі 35000 Євро.

29.09.2026 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Микитин Н.М. із визначенням обставин, які у позивача викликають сумнів щодо неупередженості та об`єктивності судді, яка обґрунтована не згодою заявника із процесуальними діями та рішеннями судді.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2026 визнано необґрунтованим відвід судді Микитин Н.М. за заявою ОСОБА_1 від 29.09.2026, а адміністративну справу № 300/1849/26 передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу і визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2026 визначено головуючого суддю Остап`юка С.В.

Вирішуючи питання про відвід судді Микитин Н.М., суд виходить з наступного.

Згідно частин 3 та 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Згідно вказаного припису процесуального закону, заява про відвід судді вирішена в порядку письмового провадження.

За наслідками розгляду вищевказаної заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав з наведених в заяві обставин для відводу головуючого судді у справі.

Статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України Про судоустрій та статус суддів, здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України не згода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною 4 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заявник звільняється від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу виключно у випадку встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини 1 статті 36, статті 37 цього Кодексу.

Однак, в заяві про відвід судді обставини, визначені пунктами 1-3, 5 частини першої статті 36, статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, не зазначені, та, як наслідок, на позивача покладений обов`язок доведення підставності сумніву в неупередженості або об`єктивності судді, з посиланням на конкретні факти, які мають бути підтверджені відповідними доказами.

При цьому, заявником жодного доказу існування будь-яких обставин, які викликають у нього аргументований сумнів у неупередженості або об`єктивності судді в заяві не наведено та суду не надано, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Як наслідок, суд приходить до висновку, що заява позивача про відвід судді Микитин Н.М. задоволенню не підлягає, оскільки, не містить обґрунтованих підстав для відводу судді.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 36, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задоволенні заяви від 29.09.2026 про відвід судді Микитин Н.М. в справі № 300/1849/26 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Запорізької області про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала окремо не оскаржується, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Остап`юк С.В.