Ухвала суду № 140284009, 02.10.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/3600/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить: 1. Визнати протиправними рішення та дії, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000,3Закарпатська область. м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) щодо не виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду, від 02 червня 2025 року у справі №260/3181/25 і постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2025 року, провадження №A/857/27670/25, по справі №260/3181/25 та порушення при проведенні індексації (перерахунку) пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) механізму, передбаченого частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», через неправомірне застосування у перерахунку індексації пенсії за віком з 28.10.2024 року «обмеження в індексації з 01.03.2023 - 803,69 гривень», «обмеження в індексації з 01.03.2024 - 1132,37 гривень» та застосування з 01.03.2025 року «обмеження в індексації з 01.03.2023 - 803,69 гривень», «обмеження в індексації з 01.03.2024 - 1132,37 гривень» «обмеження в індексації з 01.03.2025 - 803,73 гривень», які підлягають видаленню з перерахунку індексації пенсії за віком, зробленого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області. 2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область. м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) щодо застосування до виплати заборгованості пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) норм постанови Кабінету Міністрів України №821 від 14 липня 2025 року «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень» та норм постанови Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 року №1165 «Про затвердження Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», які не встановлені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. 3. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область. м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) заборгованість пенсії за віком ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 28.11.2024 року по 28.02.2026 року в сумі 74450,52 (сімдесят чотири тисячі чотириста п`ятдесят гривень 52 копійок) гривень, у повному обсязі без застосування приписів про виконання рішення суду по окремому порядку затвердженому підзаконним актом Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Цією ухвалою також витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області: належним чином завірені копії протоколу про перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду від 02.06.2025 у справі №260/3181/25, повного помісячного розрахунку пенсії ОСОБА_1 з 28.10.2024 року по 01.03.2025 року включно, розрахунку заборгованості пенсії на виконання рішення суду від 02.06.2025 у справі №260/3181/25.

15 червня 2026 року представником відповідача подано до суду клопотання про долучення доказів, в якому відповідачем повідомлено суд, що по ЕПС 072250005726 гр. ОСОБА_1 у листопаді 2025 року проведено розрахунок боргу на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3181/25 від 02.06.2025 року. Після виконання вищезазначеного рішення суду, загальна сума заборгованості становить 33916,88 грн. за період з 28.10.2024 року по 28.02.2026 року, що облікована ГУ ПФУ в Закарпатській області. Що стосується копій відомостей на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в установах банку, надання їх не є можливим, так як передача відомостей здійснюється засобами електронного зв`язку, а саме вивантаженням через підсистему ІКІС ПФУ «Підсистема електронного обміну даними». Також на виконання ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі за № 260/3600/26 від 01.06.2026 щодо виконання рішення суду у справі №260/3181/25 від 02.06.2025 ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , Головне управління надало пакет сканкопій документів повного помісячного розрахунку пенсійної виплати ОСОБА_1 : протокол перерахунку пенсії з 28.10.2024, розрахунок стажу, розрахунок заробітної плати; протокол перерахунку пенсії з 01.03.2025, розрахунок стажу, розрахунок заробітної плати.

23.09.2026 року позивачем було подано до суду заяву про невиконання відповідачем ухвали суду про витребування доказів, в якій, серед іншого, позивач просив:

1) повідомити позивача, чи надходили до Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/3600/26 витребувані ухвалою суду від 01 червня 2026 року докази, а саме: завірені копії протоколу про перерахунок пенсії, повного помісячного розрахунку пенсії з 28.10.2024 по 01.03.2025 включно та розрахунку заборгованості пенсії, із зазначенням дати та реєстраційного номера вхідної кореспонденції до суду і переліку фактично поданих документів.

2) у разі неподання відповідачем зазначених доказів - застосувати до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області заходи процесуального примусу, передбачені статтями 144, 145, 149 КАС України, а саме: накласти штраф на відповідальну посадову особу за невиконання ухвали суду про витребування доказів.

3) визнати встановленими обставини, для з`ясування яких судом витребовувалися докази, а саме: що розмір пенсії за віком позивача, який підлягав нарахуванню та виплаті на виконання рішення суду від 02.06.2025 у справі №260/3181/25, становить 17056,29 гривень з 28.10.2024 та 19005,82 гривень з 01.03.2025, а заборгованість за період з 28.10.2024 по 28.02.2026 становить 74450,52 гривень, та вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.

4) постановити окрему ухвалу в порядку статті 249 КАС України щодо порушення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області статті 129-1 та частини 2 статті 19 Конституції України, статей 79, 80 і частини 3 статті 162 КАС України, направивши її Пенсійному фонду України та іншим відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, а також щодо наявності підстав для розгляду питання про притягнення винних службових осіб до відповідальності.

Відповідно до частини 3 статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд вважає за можливе розглянути дане клопотання без участі представників сторін у письмовому провадженні.

Розглянувши клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Відповідно до частини 2 статті 249 КАС України у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Згідно частини 4 статті 249 КАС України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Положеннями частини 9 статті 249 КАС України передбачено, що окрема ухвала стосовно порушення законодавства, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи у визначений в окремій ухвалі строк. За відповідним клопотанням прокурора або органу досудового розслідування вказаний строк може бути продовжено.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що окрема ухвала - це рішення, яким суд реагує на виявлені під час розгляду справи порушення закону, причини та умови, що сприяли вчиненню порушення. Окрема ухвала є формою профілактичного впливу судів на правопорушників.

Необхідність її винесення зумовлена завданнями адміністративного судочинства - захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових, службових осіб у процесі здійснення ними управлінських функцій.

Слід зазначити, що суд має право, а не зобов`язаний постановити окрему ухвалу. Проте, враховуючи особливий статус суду в системі органів, що забезпечують правовий порядок, суд зобов`язаний реагувати на випадки очевидних, умисних або системних порушень закону.

Так, у своєму клопотанні позивач просить суд винести окрему ухвалу за невиконання відповідачем вимог суду.

Натомість підставою для окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час саме судового розгляду конкретної справи встановлено певне правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити (службова недбалість, зловживання владою тощо).

Таким чином, з огляду на викладене, суд зазначає про відсутність підстав для постановлення окремої ухвали за невиконання чи несвоєчасне виконання вимог ухвал суду, оскільки судові рішення не є законом в розумінні статті 249 КАС України та за невиконання вимог суду передбачена інша процедура вжиття відповідних заходів до порушника, аніж винесення окремої ухвали.

Суд зауважує, що винесення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду, і реалізація такого права безпосередньо пов`язана з виявленням саме судом під час розгляду справи порушення закону.

Беручи до уваги той факт, що матеріали справи не містять будь-яких доказів вчинення представником відповідача порушень закону, суд не вбачає підстав для ухвалення судового рішення в порядку статті 249 КАС України.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

При цьому, з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства судом може бути застосовано до відповідної особи засоби процесуального примусу, передбачені главою 9 КАС України.

Так, відповідно до статті 149 КАС України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;

4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.

Отже, стаття 149 КАС України містить диспозитивну норму та закріплює право суду щодо постановлення відповідної ухвали, а не обов`язок, а тому може бути ініційована виключно з ініціативи суду.

Отже, за наведеного правового регулювання та обставин даної справи, суд приходить до висновку про відсутність необхідності на даному етапі застосування до відповідача заходів процесуального примусу.

Керуючись статтями 77, 80, 144, 145, 149, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання позивача про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали в порядку статті 249 КАС України в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними і стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується.

СуддяМ.М. Луцович