Рішення № 140283651, 02.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 рокуСправа №160/23571/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свергун І.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в м. Дніпрі справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

05.08.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно ОСОБА_1 шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 до Національної поліції України щодо порушення ОСОБА_1 законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зареєстроване за № Е5132650 від 20.04.2026 відділом поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо повторного внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про розшук ОСОБА_1 з тих самих фактичних підстав після виконання судового рішення, яке набрало законної сили;

- визнати протиправними будь-які подальші дії відповідача, спрямовані на повторне внесення відомостей про порушення позивачем законодавства про військовий обов`язок та військову службу і повторне направлення повідомлень до органів Національної поліції з тих самих фактичних обставин, які були предметом судового розгляду та визнані судом незаконними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він з невідомих йому причин перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 20.04.2026 відповідач направив до Національної поліції звернення щодо порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доставлення його до ТЦК та СП для складання протоколу, яке зареєстроване за № Е5132650 від 20.04.2026 відділом поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Представником позивача адвокатом Поміновим О.В. на адресу відповідача 04.06.2026, 26.06.2026 та 17.07.2026 направлялися адвокатські запити щодо підстав внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук. Відповідь на запит від 04.06.2026 не надходила, у відповіді, яка надійшла 17.07.2026, відповідач повторно надав раніше складену відповідь на адвокатський запит від 30.09.2025, у відповіді від 22.07.2026 питання адвокатського запиту, на думку позивача, були проігноровані.

Позивач стверджує, що жодних повісток, повідомлень та викликів до ТЦК та СП він не отримував, протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) щодо нього не складався, до адміністративної відповідальності він не притягувався, а строки накладення адміністративного стягнення, визначені статтею 38 КУпАП, сплинули. Вважає, що відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру можуть вноситися лише відомості про притягнення особи до адміністративної відповідальності, а тому внесення відомостей про порушення ним правил військового обліку та звернення до органів поліції щодо його доставлення є протиправними.

Крім того, позивач зазначає, що у справі № 209/9923/25 між тими самими сторонами судом визнано безпідставним внесення відомостей про порушення ним правил військового обліку, проте відповідач, формально виконавши судове рішення, повторно вніс до Реєстру відомості про його розшук з тих самих фактичних підстав, змінивши лише формулювання підстави на «непроходження (відмова від проходження) ВЛК». Посилаючись на пункт 3 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає, що ефективним способом захисту є, зокрема, визнання протиправними будь-яких подальших дій відповідача, спрямованих на повторне внесення відповідних відомостей та направлення повідомлень до органів поліції з тих самих фактичних обставин.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення її недоліків шляхом надання копії позовної заяви з додатками для відповідача та доказів сплати судового збору в сумі 3993,60 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано від відповідача відомості щодо перебування позивача на військовому обліку, документи щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та оголошення позивача у розшук, докази направлення та вручення позивачу повістки, документи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а також відомості щодо направлення (ненаправлення) до органів Національної поліції України відомостей про оголошення позивача у розшук.

22.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшла заява, в якій на виконання ухвали суду від 24.08.2026 відповідач надав витяг з облікової картки позивача та повідомив, що відповідно до облікової картки дані про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 відсутні, позивач у розшуку не перебуває, знятий у зв`язку з помилковим поданням, підстав для подання для розшуку немає.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ), старший лейтенант запасу, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних (офіцерський склад) у ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується витягом з облікової картки позивача та відповідями відповідача на адвокатські запити.

Згідно з рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 у справі № 209/9923/25 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ; визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо звернення 27.06.2025 року до Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 ; зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомити Кам`янське районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_6 до Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.06.2025 року для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 . В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

У повідомленні ІНФОРМАЦІЯ_3 на адвокатський запит від 30.09.2025, копію якого відповідач повторно надав представнику позивача на адвокатський запит від 26.06.2026, зазначено, що згідно з даними електронного реєстру «Оберіг» позивачу була вручена повістка Укрпоштою з викликом на 06.05.2025, після неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 у вказаний час позивача оголошено в розшук; протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Згідно з відповіддю ІНФОРМАЦІЯ_3 від 22.07.2026 на адвокатський запит від 17.07.2026 стосовно позивача подано інформацію щодо порушення правил військового обліку до відділення поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, номер звернення Е5132650 від 20.04.2026, причина: непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (пункт 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист»). Станом на дату надання відповіді протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП щодо позивача не складався, постанова не виносилася. Також у відповіді зазначено, що рішення суду у справі № 209/9923/25 виконано в повному обсязі, відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення за номером звернення Е2649606 від 27.06.2025 скасовано 03.03.2026.

Відповідно до витягу з облікової картки позивача, наданого відповідачем 22.09.2026, щодо позивача було внесено відомості: причина - «Не проходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії (п. 2 розділу II ЗУ Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист)», порушення військового обліку від 20.04.2026 до 19.04.2027, номер звернення Е5132650, дата звернення 20.04.2026 14:14; у графі «Примітка» зазначено: «Подано помилково, відсутність підстав».

Згідно із заявою відповідача від 22.09.2026 станом на час розгляду справи дані про порушення позивачем правил військового обліку в обліковій картці відсутні, позивач у розшуку не перебуває, знятий з розшуку у зв`язку з помилковим поданням, підстави для подання щодо розшуку позивача відсутні. Позивач заперечень чи зауважень проти наданої відповідачем інформації до суду не надав.

Доказів того, що після зняття позивача з розшуку відповідач повторно вносив до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку чи повторно звертався до органів Національної поліції щодо його доставлення, матеріали справи не містять.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, є Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону № 2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначені Законом України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).

Статтею 1 Закону № 1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VІІІ визначено, що основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (частина восьма статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних (частина дев`ята статті 5 Закону № 1951-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 1951-VІІІ до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VІІІ визначено, що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Пункт 1 частини першої статті 8 Закону № 1951-VIII передбачає, що до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону № 1951-VІІІ призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону № 1951-VІІІ ведення Реєстру включає, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок № 1487).

Відповідно до абзаців першого, третього пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів, надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ.

У пункті 79 Порядку № 1487 визначено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; забезпечують захист цілісності бази Реєстру, достовірності даних Реєстру; звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З наведених положень нормативно-правових актів слідує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , як орган ведення Реєстру, є відповідальним за внесення до Реєстру відомостей щодо військовозобов`язаних, які перебувають у нього на обліку, їх актуалізацію та достовірність, а також за звернення до органів Національної поліції щодо доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені (порушуються) її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3), визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (частина друга статті 77 КАС України).

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку та визнання протиправним звернення до Національної поліції № Е5132650 від 20.04.2026, суд зазначає таке.

Як установлено судом, 20.04.2026 відповідачем внесено до Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку з причини «непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії» та на підставі цих відомостей сформовано звернення до відділення поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області № Е5132650 від 20.04.2026, у зв`язку з чим позивача було оголошено в розшук.

Наведені положення законодавства свідчать, що внесення до Реєстру відомостей про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку та звернення до органів Національної поліції щодо його доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки можуть здійснюватися лише за наявності фактичних підстав, тобто у разі вчинення особою відповідного порушення, яке підтверджене належними доказами.

Ухвалою суду від 24.08.2026 у відповідача було витребувано, зокрема, докази направлення та вручення позивачу повістки, документи щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності та всі документи, що були взяті до уваги відповідачем при оголошенні позивача в розшук.

Проте відповідач не надав суду жодних доказів направлення позивача на військово-лікарську комісію, виклику його для проходження такої комісії, належного повідомлення позивача про дату, час і місце її проходження чи відмови позивача від її проходження. Протокол про адміністративне правопорушення щодо позивача не складався, до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП позивач не притягувався, що визнається відповідачем у відповіді на адвокатський запит від 22.07.2026.

Більше того, відповідач у заяві від 22.09.2026 повідомив, що позивача знято з розшуку у зв`язку з помилковим поданням, а підстави для подання щодо розшуку позивача відсутні. В обліковій картці позивача щодо звернення № Е5132650 зазначено: «Подано помилково, відсутність підстав».

Отже, відповідач фактично визнав, що внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та звернення до Національної поліції № Е5132650 від 20.04.2026 здійснено ним помилково, за відсутності для цього фактичних та правових підстав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо внесення до Реєстру даних про порушення позивачем правил військового обліку та звернення до Національної поліції № Е5132650 від 20.04.2026 вчинені не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Те, що відповідач після звернення позивача до суду самостійно скасував внесені відомості та зняв позивача з розшуку, не свідчить про правомірність оскаржених дій, оскільки на момент їх вчинення та на момент звернення позивача до суду такі дії порушували права позивача. Визнання цих дій протиправними є належним та ефективним способом захисту, оскільки підтверджує відсутність у позивача порушення правил військового обліку за обставин, наведених у зверненні № Е5132650, та запобігає повторному використанню цих самих обставин як підстави для внесення відповідних відомостей.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та належать до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача привести у відповідність дані у Реєстрі шляхом виключення з нього даних про порушення позивачем правил військового обліку суд зазначає таке.

Згідно з витягом з облікової картки позивача та заявою відповідача від 22.09.2026 станом на час розгляду справи дані про порушення позивачем правил військового обліку в Реєстрі відсутні, позивач у розшуку не перебуває.

Отже, дані, про виключення яких просить позивач, відповідач на час ухвалення рішення вже виключив, тобто бажаний для позивача правовий результат за цією вимогою вже досягнутий.

Суд зазначає, що судовий захист спрямований на поновлення порушеного права, яке залишається порушеним на час ухвалення рішення. Зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити дію, яка ним уже вчинена, не призведе до відновлення будь-яких прав позивача, а таке рішення суду не може бути виконане.

За таких обставин підстави для зобов`язання відповідача виключити з Реєстру дані про порушення позивачем правил військового обліку на час ухвалення рішення відсутні, а тому в задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо повторного внесення до Реєстру відомостей про розшук позивача з тих самих фактичних підстав після виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд зазначає таке.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що рішення суду у справі № 209/9923/25 стосувалося відомостей про порушення правил військового обліку за номером звернення Е2649606 від 27.06.2025, підставою для якого, згідно з повідомленням відповідача на адвокатський запит від 30.09.2025, було неприбуття позивача за повісткою з викликом на 06.05.2025. Відомості за вказаним зверненням скасовано 03.03.2026.

Натомість звернення № Е5132650 від 20.04.2026 мало іншу зазначену відповідачем підставу - непроходження (відмова від проходження) військово-лікарської комісії, тобто твердження позивача про повторне внесення відомостей саме з тих самих фактичних підстав належними доказами не підтверджене.

Крім того, протиправність дій відповідача щодо внесення до Реєстру відомостей за зверненням № Е5132650 визнана судом у цьому рішенні за результатами розгляду першої позовної вимоги, а тому ця позовна вимога фактично дублює її в іншому формулюванні та не потребує окремого задоволення.

Суд також зазначає, що у разі, якщо позивач вважає, що відповідач, виконуючи судове рішення, яке набрало законної сили, вчинив дії, спрямовані на порушення його прав, підтверджених таким рішенням, питання щодо правомірності дій суб`єкта владних повноважень, вчинених на виконання судового рішення, вирішуються в порядку, визначеному статтями 382, 383 КАС України, в межах справи, в якій ухвалено відповідне рішення.

За таких обставин у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними будь-яких подальших дій відповідача, спрямованих на повторне внесення відомостей про порушення позивачем законодавства про військовий обов`язок та військову службу і повторне направлення повідомлень до органів Національної поліції з тих самих фактичних обставин, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також з дотриманням інших критеріїв, визначених цією нормою.

Отже, предметом судового контролю є рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які вже прийняті (вчинені, допущені) і якими порушено права, свободи чи інтереси особи. Дії, які відповідачем не вчинялися і можуть бути вчинені лише в майбутньому, не можуть бути предметом оцінки на відповідність критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки на час розгляду справи не існує ні самих дій, ні обставин, за яких вони можуть бути вчинені.

Конституційний Суд України у рішенні від 01.12.2004 № 18-рп/2004 визначив охоронюваний законом інтерес як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлене загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередковане у суб`єктивному праві, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, що не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Вказана позовна вимога спрямована на захист прав позивача, які, на його думку, можуть бути порушені в майбутньому, тобто на захист від можливих порушень, які на час звернення до суду та розгляду справи не настали. Разом з тим, судовому захисту підлягає лише порушене право, а не право, яке може бути порушене в майбутньому.

Крім того, задоволення такої вимоги фактично означало б наперед визнання протиправними будь-яких майбутніх дій відповідача щодо позивача незалежно від обставин, які можуть виникнути надалі, що є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та виходить за межі повноважень суду, визначених статтею 245 КАС України.

Посилання позивача на пункт 3 частини першої статті 5 КАС України (зобов`язання утриматися від вчинення певних дій) суд не бере до уваги, оскільки такий спосіб захисту може застосовуватися лише у поєднанні з визнанням протиправними конкретних дій, які вже вчинені суб`єктом владних повноважень, та за умови встановлення порушення прав позивача такими діями. Крім того, позивач просить не зобов`язати відповідача утриматися від вчинення певних дій, а визнати протиправними дії, які відповідачем не вчинялися.

Матеріали справи не містять доказів того, що після зняття позивача з розшуку відповідач повторно вносив до Реєстру відомості про порушення позивачем правил військового обліку чи повторно звертався до органів Національної поліції. Водночас у разі вчинення відповідачем у майбутньому дій, які позивач вважатиме протиправними, він не позбавлений права оскаржити їх у встановленому законом порядку.

За таких обставин у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити.

Інші доводи позивача, зокрема щодо сплину строків, визначених статтею 38 КУпАП, та неналежного розгляду відповідачем адвокатських запитів, не впливають на висновки суду за наслідками розгляду цієї справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що право на вмотивованість судового рішення не може розумітися як вимога детальної відповіді на кожен аргумент (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994).

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у загальному розмірі 5324,80 грн (1331,20 грн згідно з платіжною інструкцією від 28.07.2026 та 3993,60 грн згідно з платіжною інструкцією від 11.08.2026) за чотири вимоги немайнового характеру (з урахуванням того, що вимога зобов`язального характеру є похідною від першої вимоги, що визначено в ухвалі суду від 10.08.2026).

Оскільки судом задоволено дві вимоги немайнового характеру (визнання протиправними дій щодо внесення до Реєстру даних про порушення правил військового обліку та визнання протиправним звернення до Національної поліції № Е5132650), на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2662,40 грн (1331,20 грн х 2).

Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 162, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати протиправним звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 до Національної поліції України щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зареєстроване за № Е5132650 від 20.04.2026 відділом поліції № 2 Кам`янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун