Рішення № 140283524, 21.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року Справа №160/11948/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняЛебеденко В.В. за участі: представника позивача Слєпцової О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06.05.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (Вх.№41276/26 від 02.07.2026) просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 травня 2025 № 4453-45/VIII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 травня 2025 № 4453-45/VIII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське" є регуляторним актом, а тому відповідач повинен був дотриматися процедури прийняття оскаржуваного нормативно-правового акту відповідно до положень Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", однак цього не зробив. Також позивач вказує про невідповідність розрахунку Методиці при прийнятті спірного рішення. Зазначає, що всупереч вимозі про встановлення чисельності населення саме станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки, для складання даної технічної документації прийнято відомості станом на 01 січня 2022. Проте, Методика станом на день складання та затвердження технічної документації не передбачає прийняття для розрахунку будь-якого іншого показника чисельності населення, окрім як станом на 01 січня року, що передує тому, в який затверджується оцінка. Відповідно, в даному випадку розрахунок міг здійснюватись виключно на підставі відомостей про чисельність населення станом на 01 січня 2024. Крім того, посилається на те, що порушення вимог ЗУ Про засади державної регуляторної політики є підставою для скасування і того акту, який ухвалено в період дії правового режиму воєнного стану. Відтак, позивач вважає, що оскаржуваний акт має бути визнаний протиправним та нечинним.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення залишено без руху, запропоновано позивачу надати до суду документ про сплату судового збору.

20.05.2026 року позивач на виконання вимог ухвали від 11.05.2026 року надав документ про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 04 червня 2026 року о 13:30.

04.06.2026 судом відкладено підготовче засідання на 02.07.2026 у зв`язку із заявленим клопотанням представника відповідача про відкладення підготовчого засідання.

12.06.2026 на адресу суду від відповідача через систему Електронний суд (документ сформовано в системі 11.06.2026) надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що з аналізу положень Земельного кодексу України, Податкового кодексу України, Законів України Про оцінку земель та Про землеустрій вбачається, що орган місцевого самоврядування під час проведення нормативної грошової оцінки земель виступає виключно замовником відповідної документації та здійснює її затвердження. Розрахунок показників нормативної грошової оцінки, застосування коефіцієнтів та формування технічної документації здійснюється сертифікованими розробниками документації із землеустрою, які несуть відповідальність за достовірність проведених розрахунків. При цьому нормативна грошова оцінка конкретної земельної ділянки визначається на підставі витягу з технічної документації та використовується для обчислення земельного податку й орендної плати. Зі змісту технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське, затвердженої рішенням Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08.05.2025 № 4453-45/VIII вбачається, що документація містить систему розрахункових показників, коефіцієнтів та формул, що використовуються під час визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Водночас зазначеним рішенням не встановлено базову вартість одного квадратного метра земель населеного пункту у грошовому вираженні. Таким чином, оскаржуване рішення має техніко-розрахунковий характер та фактично затверджує механізм і показники, які підлягають застосуванню при визначенні нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а не встановлює безпосередньо розмір плати за землю щодо конкретних землекористувачів. Крім того, таке рішення не має ознаки неодноразового застосування, обов`язкової для регуляторного акта, оскільки його дія фактично вичерпується затвердженням та введенням у дію відповідної технічної документації, а надалі застосуванню підлягають результати нормативної грошової оцінки, визначені відповідно до такої документації. Таким чином, оскаржуване рішення ради про впровадження нормативної грошової оцінки землі є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Враховуючи наведене, оскаржуване рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах села Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області без встановлення цим рішенням базової вартості 1 кв. м землі не є регуляторним актом, відповідно, його прийняття без урахування вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, проте з дотриманням положень законів України Про місцеве самоврядування в Україні, Про оцінку земель, Про землеустрій, свідчить про те, що будь-яких процедурних порушень під час прийняття зазначеного рішення відповідачем допущено не було. Крім того, щодо прийняття рішення Слобожанської селищної ради від 08.05.2025 року № 4453-45/VIII у період військового стану, відповідач зазначив, що Законом України від 12 травня 2022 року № 2259-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану" (далі - Закон № 2259-IX) було доповнено статтю 9 Закону № 389-VIII. Зазначена норма була запроваджена з метою забезпечення оперативного та ефективного здійснення повноважень органами місцевого самоврядування в умовах воєнного стану, коли звичайні процедури регуляторної політики можуть перешкоджати швидкому реагуванню на виклики, пов`язані з забезпеченням життєдіяльності територіальних громад, захистом інтересів громадян та функціонуванням комунального сектору економіки. Таким чином, звільнення від вимог Закону № 1160-ІV поширюється на всі акти органів місцевого самоврядування, прийняті в період воєнного стану, незалежно від того, чи вони безпосередньо пов`язані з переліком заходів, викладеним у статті 8 Закону № 389-VIII, що зумовлено виключно необхідністю забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування в умовах воєнної загрози і підтримки стабільності та безпеки громад.

02.07.2026 на адресу суду від представника позивача через систему Електронний суд (документ сформовано в системі 01.07.2026) надійшла заява про уточнення позовних вимог.

У підготовчому засіданні 02.07.2026 усною ухвалою суду прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та оголошено перерву до 21.07.2026 о 11:30 год., надано стороні відповідача час для ознайомлення із заявою про уточнення позовних вимог та підготовкою відзиву.

13.07.2026 на адресу суду від відповідача через систему Електронний суд (документ сформовано в системі 10.07.2026) надійшов письмовий відзив на уточнену позовну заяву, в якому представник у задоволенні позову просив відмовити повністю, посилаючись на те, що за твердженням позивача, всупереч вимозі про встановлення чисельності населення саме станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки, для складання даної технічної документації прийнято відомості станом на 01 січня 2022. Проте Методика станом на день складання та затвердження технічної документації не передбачає прийняття для розрахунку будь-якого іншого показника чисельності населення, окрім як станом на 01 січня року, що передує тому, в якому затверджується оцінка. Відповідно, в даному випадку розрахунок міг здійснюватись виключно на підставі відомостей про чисельність населення станом на 01 січня 2024. Відповідно до даних Головного управління статистики у Дніпропетровській області, так і відповідно до даних Реєстру Слобожанської селищної територіальної громади, чисельність населення адміністративного центру Слобожанської селищної територіальної громади селища Слобожанське становить 14 661 особу (14,661 тис. осіб). Зазначена чисельність населення відноситься до діапазону "від 5 до 20 тис. осіб", визначеного додатком 1 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 676), якому відповідає норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) у розмірі 133 грн за 1 кв. метр. Отже, вихідні дані щодо чисельності населення адміністративного центру територіальної громади, використані при розробленні технічної документації, відповідають вимогам пункту 4 Методики та додатку 1 до неї.

Усною ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 21.07.2026, закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити з підстав, зазначених у позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, з підстав зазначених у відзивах.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 13.09.2012, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевою Т.М. із реєстровим номером 2114, у користуванні позивача перебуває земельна ділянка із кадастровим номером 1221486600:01:005:0126 загальною площею 16,3838 га, яка знаходиться в межах с. Партизанське (після перейменування Орільське) та надана в користування для обслуговування виробничого комплексу згідно рішення Партизанської сільської ради ІХ сесії IV скликання від 27.09.2012.

Вказаний договір оренди землі від 13.09.2012 укладено строком на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору.

Згідно із пунктом 9 договору орендна плата за користування земельною ділянкою виплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 12885,86 грн. щомісячно, і вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця.

Також відповідно до договору оренди землі від 05.12.2012 у користуванні позивача перебуває земельна ділянка із кадастровим номером 1221486600:01:004:0286 загальною площею 2.8755 га, яка знаходиться на території Партизанської сільської ради в межах населеного пункту по вул. Леніна (після перейменування вул. Заводська), 25-з та надана в користування на підставі рішення Партизанської сільської ради 39 сесії V скликання від 22.09.2010.

Даний договір оренди землі від 05.12.2012 укладено строком на 49 років, починаючи з дати державної реєстрації цього договору.

17.09.2020 до цього договору укладено додаткову угоду, згідно якої змінено розмір орендної плати та встановлено, що вона сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік (тобто 102 856,64 грн. на рік), що складає 8 571,398 гривень щомісячно, і вноситься на розрахунковий рахунок орендодавця.

Крім того, відповідно до договору оренди землі від 14.07.2009 у користуванні позивача перебуває земельна ділянка із кадастровим номером 1221486800:01:061:0062 загальною площею 9.04 га, яка передавалась в оренду Закритому акціонерному товариству Будіндустрія, правонаступником якого є позивач.

Строк дії цього договору складає 49 років, починаючи з дати державної реєстрації договору.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області № 3863-38/VІІІ від 05.09.2024 та на підставі договору № 45 від 19.03.2025, укладеного між Виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради (замовник) та ТОВ «Земельно правові відносини» (виконавець), останнім у 2025 році було розроблено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок села Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області.

08 травня 2025 Слобожанською селищною радою Дніпровського району Дніпропетровської області прийнято рішення № 4453-45/VIII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське"».

Пунктом 1 рішення затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області, розроблену ТОВ Земельно-правові відносини.

Пунктом 2 рішення введено в дію нормативну грошову оцінку земельних ділянок у межах села Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області з 01.01.2026.

Підпунктами 4.2, 4.3 пункту 4 рішення з дня введення у дію нормативної грошової оцінки зобов`язано: орендарів земельних ділянок забезпечити внесення змін до договорiв оренди землi у частині розрахунку орендної плати за землю; вiддiл земельних відносин та охорони навколишнього середовища провести згідно з чинним законодавством перерахування орендної плати та внести відповідні зміни до договорів оренди землі шляхом укладання додаткових угод.

Вважаючи оскаржуване рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до пункту в частини першої статті 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 201 ЗК України передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 13 Закону України Про оцінку земель від 11 грудня 2003 року № 1378-IV (далі - Закон № 1378-IV) передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до статті 1 Закону № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Статтею 18 Закону № 1378-IV встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5-7 років.

Згідно з положеннями статті 23 Закону № 1378-IV виготовлена технічна документація нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Відповідно до частини першої статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

За приписами частин першої, п`ятої, одинадцятої та дванадцятої статті 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України Про доступ до публічної інформації. Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України Про доступ до публічної інформації, крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався відповідними указами Президента України, та воєнний стану в Україні діє на час розгляду цієї справи.

Пунктами 2, 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 було постановлено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Постановлено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України Про правовий режим воєнного стану.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України від 12 травня 2015 року № 389-VIII Про правовий режим воєнного стану.

Визначення воєнного стану наводиться у статті 1 вищезгаданого Закону, за яким воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За правилами частин першої, другої та десятої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

У період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, військово-цивільних адміністрацій та військових адміністрацій, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги пункту 3 частини першої (у частині оприлюднення проектів актів), частини четвертої статті 15 Закону України Про доступ до публічної інформації, Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та Закону України Про державну допомогу суб`єктам господарювання.

Статтю 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану доповнено частиною десятою згідно із Законом України від 12 травня 2022 року № 2259-ІХ Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану.

Частина десята статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану набула чинності 20 травня 2022 року.

Статтею 13 цього ж Закону встановлено, що нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які стосуються прав і свобод людини і громадянина, що обмежуються у зв`язку з введенням воєнного стану, тимчасово не застосовуються.

Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону (частина перша статті 20 Закону України Про правовий режим воєнного стану).

Оскаржуючи рішення Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 травня 2025 № 4453-45/VIII "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське", позивач пов`язував його протиправність з недотриманням відповідачем процедури розроблення, розгляду такого рішення, встановленої Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Заперечуючи вказані доводи позивача, відповідач покликався на відсутність у нього обов`язку виконання таких регуляторних процедур з огляду на норми частини десятої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану, за якими вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності у період дії воєнного стану на оскаржене рішення не поширюються.

У постанові від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/7868/13 Верховний Суд дійшов висновку, що рішення про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки мають ознаки нормативно-правового акта, оскільки прийняті уповноваженим органом суб`єкта владних повноважень, змінюють норми права, скасовують інший правовий акт, поширюються на невизначене коло осіб та спрямовані на правове регулювання адміністративних відносин між регуляторним органом та іншими суб`єктами господарювання.

Оскаржене у цій справі рішення належить до нормативно-правових актів регуляторного характеру. Прийняття такого рішення належить до повноважень відповідача за результатами розгляду технічної документації, складеної уповноваженими особами.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності дія цього Закону поширюється на відносини у сфері здійснення державної регуляторної політики та регуляторної діяльності.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2024 у справі № 260/1011/23 зазначив, що як випливає із визначення поняття воєнний стан, наведеного у статті 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану, такий стан є особливим правовим режимом, який вводиться в Україні, зокрема, у разі збройної агресії, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності й передбачає надання, у тому числі органам місцевого самоврядування, відповідних повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану повноваження здійснюються органами місцевого самоврядування з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

Закон вимагає, щоб суб`єкти владних повноважень, яким у спірних правовідносинах виступає відповідач, використовували свої повноваження виключно з тією метою, з якою це повноваження їм надано, що є одним із критеріїв, який визначений у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, й перевіряється адміністративним судом у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Ще одним критерієм, який висувається до рішень суб`єктів владних повноважень, є вимога про те, що вони повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України. Такі приписи містяться у пункті 2 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також закріплені у частині другій статті 19 Конституції України.

Із вказаними вище нормами кореспондується положення частини третьої статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, у яких задекларовано, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

У цій же статті визначено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

За результатом аналізу цих норм Основного Закону України Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію про те, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, побудованого на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону та прийнятих відповідно до закону підзаконних нормативно-правових актів і тим самим істотно звужує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Такий висновок щодо застосування норм права неодноразово наводився Верховним Судом, зокрема у постановах колегії суддів Касаційного господарського суду від 7 березня 2023 року у справі № 910/13573/21 та від 22 жовтня 2020 року у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у справі № 711/1837/18, та інших.

Беручи до уваги вищевикладене, Верховний Суд у постанові від 04.11.2024 у справі № 260/1011/23 виснував, що у період дії воєнного стану як особливого правового режиму органи місцевого самоврядування, які у своїй діяльності керуються, окрім іншого Конституцією та законами України, актами Президента України, зокрема Указами, зобов`язані запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України Про правовий режим воєнного стану заходи і повноваження з метою забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, не можуть відмовлятись від їх здійснення і відступати від вимог закону, який врегульовує правовідносини у державі під час дії правового режиму воєнного стану.

Питання щодо здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану регламентовані статтею 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану, у частині десятій якої наведено імперативні приписи, зокрема, про те, що у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Стаття 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану доповнена частиною десятою відповідно до Закону України від 12 травня 2022 року № 2259-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування державної служби та місцевого самоврядування у період дії воєнного стану, який набрав чинності 20 травня 2022 року, а отже діяв станом на момент прийняття відповідачем спірного рішення і підлягав застосуванню у спірних правовідносинах.

Згідно з пояснювальною запискою до згаданого вище Закону обґрунтування необхідності його прийняття мотивовано таким: В умовах воєнного стану критично важливим є забезпечення належного та безперервного функціонування органів місцевого самоврядування. Особливо актуальною є потреба в оперативному прийнятті рішень, які безпосередньо впливають як на життєздатність територіальної громади (її спроможність якісно опрацьовувати виклики воєнного часу), так і обороноздатність і безпеку територіальних громад і держави на тлі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України. Таким чином, існує потреба у прискоренні прийняття управлінських рішень в умовах війни, забезпечення безперервності функціонування органів публічної влади, в тому числі комунального сектору економіки на усіх рівнях.

У рішенні Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області від 08 травня 2025 № 4453-45/VIII зазначено, що таке приймається з урахуванням рекомендацій та висновку постійної комісії з питань містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає стаття 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, аналіз змісту якої засвідчує, що до таких актів належать: нормативні та інші акти відповідної ради у формі рішень, у тому числі ті, які відповідно до закону є регуляторними актами; рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради; розпорядження сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради.

Верховний Суд звернув увагу на імперативність приписів частини десятої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану, які не дають органам місцевого самоврядування та їх посадовим особам інших варіантів поведінки, окрім як у період дії воєнного стану не поширювати на усі без виключення акти, у тому числі регуляторного характеру, вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. Інших варіантів дій відповідач, який керується спеціально-дозвільним типом поведінки, у спірних правовідносинах не мав, інакше це суперечило б приписам частини другої статті 19 Конституції України, статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Врахуванню підлягає і те, що вищевказана норма Закону України Про правовий режим воєнного стану не містить будь-яких винятків чи застережень стосовно видів актів органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, на які у період дії воєнного стану не поширюються вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, не виокремлює, у якій саме частині цей Закон не застосовується у період дії воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 04.11.2024 у справі № 260/1011/23 дійшов висновку про те, що у період дії воєнного стану вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності не поширюються у повному обсязі на усі без винятку акти органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, у тому числі щодо розроблення, розгляду, прийняття та оприлюднення проектів таких актів у порядку, встановленому вищезгаданим Законом.

Таке правове регулювання спірних правовідносин у період дії воєнного стану жодним чином не звільняє органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб від обов`язку неухильного дотримання усіх інших вимог національного законодавства та актів міжнародного права, які ставляться до діяльності та рішень зазначених органів та осіб у цих відносинах, а лише надають їм повноваження під час дії воєнного стану оперативно, у спрощеному та прискореному порядку приймати передбачені законом акти без врахування вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності з тією метою, щоб забезпечити у цей час належне та безперервне функціонування органів місцевого самоврядування і комунального сектору економіки.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, що дійшов висновку про наявність у відповідача передбачених законом повноважень щодо прийняття у період дії воєнного стану оскарженого акту без урахування вимог Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду щодо застосування частини десятої статті 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану, викладеними у постановах від 28 листопада 2023 року у справі № 640/10063/22 та від 13 лютого 2024 року у справі № 320/5934/22, за змістом яких у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування поширюються обмеження щодо виконання вимог, зокрема Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Висновки Верховного Суду в постанові від 10.03.2025 у справі № 320/10183/22, на яку посилається позивач, викладені щодо правовідносин, які виникли за іншого правового регулювання.

У постанові Верховного Суду від 30.06.2025 у справі № 420/4475/24 не було викладено висновків щодо застосування положень ч. 10 ст. 9 Закону України Про правовий режим воєнного стану, відповідно до яких у період дії воєнного стану на акти органів місцевого самоврядування, а також їх посадових осіб не поширюються вимоги Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності.

Стосовно тверджень позивача про те, що всупереч вимозі про встановлення чисельності населення саме станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки, для складання даної технічної документації прийнято відомості станом на 01 січня 2022, проте Методика станом на день складання та затвердження технічної документації не передбачає прийняття для розрахунку будь-якого іншого показника чисельності населення, окрім як станом на 01 січня року, що передує тому, в який затверджується оцінка. Відповідно, в даному випадку розрахунок міг здійснюватись виключно на підставі відомостей про чисельність населення станом на 01 січня 2024.

Щодо цього суд зазначає, що документом, який визначає порядок розроблення технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, є Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі Методика).

Відповідно до п. 4 Методики чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки. У разі відсутності даних Держстату про чисельність наявного населення станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки, чисельність наявного населення приймається за даними, наданими відповідним органом місцевого самоврядування.

Відповідно до наявного в матеріалах справи листа Головного управління статистики у Дніпропетровській області від 12.03.2025 року № 37/25, що також міститься у технічній документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах села Орільське Дніпровського району Дніпропетровської області, зазначено, зокрема, що, зважаючи на відсутність адміністративних даних у період дії воєнного стану, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства, було надано статистичну інформацію про чисельність наявного населення Слобожанської селищної територіальної громади, а також окремих запитуваних населених пунктів громади станом на 01.01.2022 року: Слобожанська селищна ТГ 23854 ос.; с-ще Слобожанське 14661 ос.; с. Орільське 2325 ос.

Згідно зазначених даних статистики, норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю (Нрд) 14 661 особа = 14,661 тис. осіб, тобто потрапляє до інтервалу "від 5 до 20 тис. осіб".

Отже, для 14 661 особи Нрд становить 133 грн/кв. м.

Відповідно до даних Реєстру Слобожанської селищної територіальної громади, чисельність населення станом на 01.01.2024 року складала: Слобожанська селищна ТГ 23854 ос.; с-ще Слобожанське 14661 ос.; с. Орільське 2325 ос.

Така ж інформація оприлюднена Слобожанською селищної радою Дніпровського району Дніпропетровської області на офіційному вебсайті Слобожанської селищної ради та її виконавчих органів (slobozhanska-gromada.gov.ua).

Таким чином, як відповідно до даних Головного управління статистики у Дніпропетровській області, так і відповідно до даних Реєстру Слобожанської селищної територіальної громади, чисельність населення адміністративного центру Слобожанської селищної територіальної громади селища Слобожанське становить 14 661 особу (14,661 тис. осіб). Зазначена чисельність населення відноситься до діапазону "від 5 до 20 тис. осіб", визначеного додатком 1 до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2026 № 676), якому відповідає норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) у розмірі 133 грн за 1 кв. метр.

Отже, вихідні дані щодо чисельності населення адміністративного центру територіальної громади, використані при розробленні технічної документації, відповідають вимогам пункту 4 Методики та додатку 1 до неї.

Таким чином, суд доходить висновку, що твердження позивача про невідповідність технічної документації вимогам пункту 4 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок є необґрунтованим.

Крім того, суд враховує, що рішення прийнято 08.05.2025 в умовах дії правового режиму воєнного стану, під час якого законодавством встановлено особливості застосування регуляторних процедур, а тому доводи позивача щодо недотримання відповідачем вимог регуляторного законодавства є безпідставними.

Таким чином, суд доходить висновку, що спірне рішення Слобожанської селищної ради від 08.05.2025 № 4453-45/VIII Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах села Орільське прийнято уповноваженим органом у межах наданих законом повноважень, на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд доходить висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду докази, які спростовують доводи позивача, а відтак, довів правомірність свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

У відповідності до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сулові витрати у справі стягненню не підлягають.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст.ст. 241-246, 255, 295 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД ІНДУСТРІЯ" до Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 30 вересня 2026 року.

Суддя Н.Є. Сліпець