Рішення № 140283507, 07.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 рокуСправа №160/21903/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 21.07.2026 року про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн на Головне управління ПФУ в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 81247039 за виконавчим листом № 360/1734/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 28.05.2026 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 21.07.2026 позивачем отримано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління МЮУ від 21.07.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 81247039, якою на Головне управління ПФУ в Луганській області за виконавчим листом № 360/1734/25, виданим 28.05.2026 Луганським окружним адміністративним судом накладено штраф у розмірі 5100 грн за невиконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі №360/1734/25 в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату боржника штрафу у пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 13.06.2025 №Л-0240, та фактично сплачених сум. Головне управління не погоджується з зазначеною постановою про накладення штрафу, вважає її безпідставною, протиправною та такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню, оскільки заборгованість, визначена на виконання рішень суду, обліковується в електронних пенсійних справах за датою набрання ними законної сили. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. На виконанні в Головному управлінні перебуває рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 360/1734/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Луганській області про зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, по якому вже розпочато виплату коштів за минулий період. Пенсійний фонд України фінансує вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету у межах виділених асигнувань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати до суду завірену належним чином копію постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.07.2026 року про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн на Головне управління ПФУ в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 81247039 за виконавчим листом № 360/1734/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 28.05.2026 року.

10.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що на виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження № 81247039 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Луганським окружним адміністративним судом 28.05.2026 у справі № 360/1734/25, про зобов`язання Головного управління ПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, визначених у довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 13.06.2025 № Л-0240, та фактично виплачених сум. Так, постановою державного виконавця від 12.06.2026 відкрито виконавче провадження та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом десяти робочих днів. Боржник повідомив про здійснення перерахунку пенсії стягувачу та включення нарахованої заборгованості до відповідного переліку для її виплати в межах бюджетних асигнувань. При цьому Головне управління посилалося на Порядки, затверджені постановами КМУ від 10.11.2021 № 1165 та від 14.07.2025 № 821, а також зазначало, що ПФУ профінансовано погашення заборгованості у сумі 936 грн. Проте, надані боржником документи не підтверджували виконання судового рішення в повному обсязі, оскільки належні стягувачу кошти не були виплачені. У зв`язку із чим 21.07.2026 державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу в розмірі 5100 грн, встановлено новий строк для виконання рішення суду - десять робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання судового рішення. Посилаючись на статті 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" та принцип обов`язковості судового рішення, відповідач наголосив, що боржник зобов`язаний самостійно забезпечити виконання рішення, яке набрало законної сили, не очікуючи вчинення відповідних дій державним виконавцем. Відповідач вважає оскаржувану постанову правомірною та просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 360/1734/25 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково, а саме:

- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 , на підставі оновленої довідки Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 13.06.2025 № Л-0240;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, які визначені в довідці Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях від 13.06.2025 № Л-0240, та фактично сплачених сум;

- у задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

12.06.2026 позивачем отримано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 12.06.2026 про відкриття виконавчого провадження №81247039 за виконавчим листом №360/1734/25, виданим 28.05.2026 Луганським окружним адміністративним судом.

17.06.2026 позивачем листом № 1200-0306-5/15651 повідомило відповідача про стан виконання рішення суду з додатком щодо проведеного перерахунку згідно із рішенням від 03.11.2025 у справі № 360/1734/25, заборгованість за яким буде виплачено після виділення бюджетних асигнувань в порядку черговості набрання судовим рішенням законної сили.

18.06.2026 року позивачем (до отримання постанови про накладання штрафу) було направлено лист до ПФУ щодо надання роз`яснень порядку подальшого виконання судових рішень та виплати заборгованості яка залишилась не виплаченою листом № 1200-0501-5/15738.

21.07.2026 позивачем отримано постанову відповідача від 21.07.2026 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн у виконавчому провадженні №81247039.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Частиною 1 статті 18 Закону №1404-VIII, визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Згідно із ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Частиною 6 ст.26 Закону №1404-VIII визначено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.63 Закону №1404-VІІІ, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення, виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Статтею 75 Закону №1404-VІІІ передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії.

Відповідно до цієї норми, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, невиконання боржником рішення суду, за яким він зобов`язаний вчинити певні дії у строки, визначені законодавством, без наявності для цього поважних причин, тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн (для юридичних осіб), а у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин у вигляді штрафу у подвійному розмірі 10200,00 грн.

Згідно зі змістом ст.75 Закону №1404-VIII, підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання у встановлений виконавцем строк рішення саме без поважних причин.

Поважними в розумінні норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Отже, лише невиконання боржником рішення суду і саме без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". На час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлено, по-перше, факт невиконання боржником судового рішення і, по-друге, відсутність поважних причин. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це об`єктивно перешкодило виконати судове рішення.

Поважними, в розумінні норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Враховуючи встановлені обставини та законодавчі норми, суд зазначає, що відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.

Згідно із Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №4901-VI бюджетні асигнування на погашення заборгованості за рішеннями суду визначаються законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. В силу пунктів 20 та 29 частини першої статті 116 БК України, взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Статтею 22 БК України чітко визначено виключний перелік розпорядників бюджетних коштів за видами бюджетних призначень. У вказаному переліку Пенсійний фонд України, його регіональні та територіальні органи відсутні.

Разом з тим, відповідно до статті 2 БК України, Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, тобто суб`єктом, уповноваженим розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.

Отже, Пенсійний фонд України є одержувачем бюджетних коштів, а не їх розпорядником.

Водночас, 01.04.2021 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 №1279 "Деякі питання організації виплати пенсій та грошової допомоги", якою передбачене централізоване перерахування коштів на фінансування пенсійних виплат.

Також постановою КМУ від 27.12.2022 року №1465 "Про затвердження Порядку казначейського обслуговування коштів загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та загальнообов`язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та Порядку казначейського обслуговування коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття".

З набранням чинності постанови №1279 з 01.04.2021 змінився порядок розподілу та фінансування пенсій, оскільки дана функція на сьогодні належить Пенсійному фонду України, а не Головному управлінню.

Суд зазначає, що порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 4 Порядку, видатки на виплату нарахованих пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за рішеннями суду за минулий час (тобто за період, визначений за рішеннями суду, які набрали законної сили та видані або ухвалені після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", на виконання яких визначено зобов`язання органу Пенсійного фонду України здійснити нарахування/перерахунок/виплату сум пенсії, доплат, надбавок тощо до пенсії, довічного грошового утримання суддям у відставці, за час, що передує даті набрання законної сили такими рішеннями суду) та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Згідно із пунктами 5, 6 Порядку, виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік. Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 7, 8 Порядку, для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

Отже, Порядок виплати пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою №821 кардинально відрізняється від порядку виконання судових рішень, який діяв до набрання чинності цієї постанови та передбачав виплату усієї суми боргу разово в порядку черговості набрання рішення суду, при наявності виділених на цю мету бюджетних коштів.

Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України, а саме виплата заборгованості здійснюється відповідно до Порядку затвердженого постановою №821 у сумі пропорційно виділеної бюджетними асигнуваннями на цю мету.

Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Вказане відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 січня 2020 року (справа №400/1954/19), від 10 грудня 2020 року (справа №826/19276/16), від 10 вересня 2020 року (справа №824/308/20-а), від 31.03.2021 у справі №360/3573/20, від 13.10.2021 у справі №360/4705/20 та у справі №360/4708/20, від 31 травня 2022 року у справі №360/940/20.

Згідно із вимогами п.1, 3 ч.3, ч.5 ст.18 Закону №1404-VІІІ, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

За наслідками офіційного з`ясування фактичних обставин справи вбачається, що приймаючи акт індивідуальної дії суб`єктом владних повноважень не досліджено питання наявності чи відсутність відповідного фінансового забезпечення та відповідно наявності чи відсутності коштів, виділених бюджетом та спрямованих на виконання рішення суду за відповідними виплатами.

Державним виконавцем не вчинялося жодних дій щодо одержання належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позиції органу Пенсійного фонду України стосовно відсутності фінансування для виконання рішення суду. Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів направлення на адресу позивача відповідної вимоги або листа державного виконавця з пропозицією надавати пояснення за фактами невиконання рішення, а відразу було винесено оскаржувану постанову.

Враховуючи викладене, суд вважає, що Головним управлінням ПФУ в Луганській області на виконання рішення по даній конкретній справі вжито всіх можливих (конкретних) заходів. Проведення виплати заборгованості за рішенням суду не належить до компетенції позивача, який водночас не має як повноважень, так і можливості вплинути на Пенсійний фонд України.

За встановлених обставин суд дійшов висновку, що позивач здійснив перерахунок пенсії на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 03.11.2025 у справі № 360/1734/25 та вжив заходів для виплати нарахованої заборгованості. Водночас відповідач не спростував доводів позивача щодо об`єктивних причин невиплати заборгованості та не довів, що невиконання судового рішення в цій частині відбулося без поважних причин. Отже, оскаржувана постанова від 21.07.2026 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 81247039 є протиправною та підлягає скасуванню.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява є обґрунтованою та належить до задоволення.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви позивача, наявні підстави для стягнення судового збору з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в зазначеному розмірі.

У період з 10.08.2026 року по 04.09.2026 року (включно) суддя Кучма К.С. перебував у щорічній відпустці, у зв`язку з чим ухвала винесена у перший робочий день 07.09.2026 року.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241 - 246, 262, 268, 269, 272, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.07.2026 року про накладення штрафу в розмірі 5 100 грн на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 81247039 за виконавчим листом № 360/1734/25, виданим Луганським окружним адміністративним судом 28.05.2026 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДПРОУ 45752470, вул.Ярослава Мудрого, буд.26, м.Харків, 61024) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.В`ячеслава Чорновола, буд.157, м.Черкаси, 18003, код ЄДРПОУ 21782461) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 КАС України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 КАС України.

Суддя К.С. Кучма