Окрема ухвала № 140283172, 02.10.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

ОКРЕМА УХВАЛА

м. Вінниця

02 жовтня 2026 р. Справа № 120/3346/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крапівницької Н. Л.,

розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням суду від 04.06.2024 року адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2024, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

10.07.2024 року у вказаній справі видано виконавчі листи.

Позивачем подано заяву в порядку ст. 383 КАС України, в якій просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного виконання рішення суду. Зокрема, зауважує, що відповідачем повторно здійснено обмеження пенсії максимальним розміром.

Ухвалою суду від 09.07.2026 дану заяву призначено до розгляду та встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області строк для надання суду письмових пояснень.

На адресу суду від представника відповідача надійшла заява, у якій останній зазначив, що на виконання рішення суду Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024. Розмір пенсії заявника на виконання рішення суду після перерахунку склав: з 01.03.2024 - 49067,21 грн., що підтверджується перерахунком пенсії з 01.03.2024, та за результатами даного перерахунку донараховано заявнику кошти в сумі 7890,50 грн., та 24190,80 грн., що підтверджується розрахунками на доплату.

Відповідач у заяві вказує, що проблема невиконання рішень національних судів у соціальних та інших публічно-правових спорах має загальнодержавний характер та пов`язана виключно із проблемою фінансування цих виплат з Державного бюджету, особливо в умовах воєнного стану.

Визначаючись щодо поданої заяви позивача та надаючи оцінку письмовим поясненням відповідача, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частиною 2 статті 372 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до частин 2-3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Рішенням суду від 04.06.2024 року у цій справі зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії з 01.03.2024, з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

Окремо суд зауважує, що ухвалюючи рішення, судом аналізувалися усі перерахунки пенсії здійснені відповідачем на момент подання позовної заяви.

Так, судом було констатовано, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує право позивача на отримання пенсії у визначеному чинним пенсійним законодавством розмірі та нівелює конституційні гарантії, зокрема право на соціальний захист, передбачене ст. 46 Конституції України.

Судом встановлено, що виконання відповідачем судового рішення у справі №120/3346/24 та подальше виконання рішення суду у справі №120/16640/25 здійснювалося за різними розрахунками пенсії.

Так, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 у справі №120/3346/24 відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2024. Відповідно до наданого відповідачем розрахунку, основний розмір пенсії, обчислений виходячи з 90 відсотків відповідних сум грошового забезпечення, становив 42 950,50 грн, а з урахуванням передбачених розрахунком індексацій та доплат підсумковий розмір пенсії визначено у сумі 49 067,21 грн.

При цьому, хоча у розрахунку зазначено формулювання «з урахуванням максимального розміру пенсії», фактичного зменшення визначеного розміру пенсії у зв`язку із застосуванням максимального обмеження не відбулося, оскільки визначений розмір пенсії 49 067,21 грн не перевищував відповідного максимального розміру.

Разом з тим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №120/16640/25, яке стосувалося подальшого перерахунку пенсії позивача, зокрема, також було надано правову оцінку застосуванню до пенсії позивача обмеження максимальним розміром.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку пенсії, проведеного у зв`язку з виконанням рішення суду у справі №120/16640/25, станом на 01.03.2024 основний розмір пенсії позивача, обчислений виходячи з 90 відсотків грошового забезпечення, визначено у сумі 54 167,40 грн, а з урахуванням індексації 55 667,40 грн.

Водночас у цьому ж розрахунку відповідачем зазначено: «ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 55667,4. З урахуванням максимального розміру пенсії: 54167,4».

Отже, на відміну від попереднього перерахунку, при проведенні зазначеного перерахунку відповідачем фактично застосовано максимальне обмеження розміру пенсії, внаслідок чого визначений розмір пенсії 55 667,40 грн зменшено до 54 167,40 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що при попередньому виконанні рішення суду у справі №120/3346/24 визначений розмір пенсії позивача фактично не був зменшений у зв`язку із застосуванням максимального обмеження, тоді як при подальшому перерахунку пенсії відповідачем таке обмеження було фактично застосовано.

При цьому суд звертає увагу, що рішенням суду у справі №120/3346/24 прямо визначено обов`язок відповідача здійснювати виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, а рішенням суду у справі №120/16640/25 також надано правову оцінку недопустимості такого обмеження.

Отже, подальше застосування відповідачем максимального обмеження при визначенні розміру пенсії позивача не може бути розцінене як належне виконання встановленого судом способу захисту порушеного права та свідчить про невиконання відповідачем обов`язку щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Рішення суду у справі №120/16640/25 суд враховує не як таке, що змінює чи скасовує рішення у справі №120/3346/24, а як таке, що підтверджує послідовність правовідносин щодо пенсійного забезпечення позивача та повторність застосування відповідачем максимального обмеження пенсії всупереч судовим рішенням.

При цьому наявність рішення у справі №120/16640/25 не звільняла відповідача від обов`язку виконати рішення у справі №120/3346/24 у визначений судом спосіб та не надавала йому права при наступному перерахунку пенсії застосовувати обмеження, від якого судовим рішенням відповідача було зобов`язано утриматися.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Суд вважає за необхідне наголосити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області, що рішення суду передбачає виплату позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, не лише на якусь дату, а й надалі, проводячи пенсійні виплати, які в певний момент були обмежені максимальним розміром.

Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: «res judicata pro veritate habeture» «судове рішення має прийматися за істину» (у більш вільному трактуванні формулюється так: «що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності»).

Варто зазначити, що суд не приймає до уваги посилання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на положення пункту 14 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій, призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, а також положення бюджетного законодавства як на підставу для невиконання судового рішення у визначений ним спосіб.

Зазначені відповідачем положення регулюють питання фінансування та проведення виплат за судовими рішеннями, зокрема обліку сум, включення їх до відповідних переліків та здійснення видатків з бюджету Пенсійного фонду України, однак не надають суб`єкту владних повноважень права змінювати визначений судовим рішенням розмір пенсії або застосовувати обмеження, від якого суд безпосередньо зобов`язав відповідача утриматися.

При цьому питання фінансування виконання судового рішення та питання визначення належного позивачу розміру пенсії є різними за своїм правовим змістом. Наявність певного порядку бюджетного фінансування не змінює змісту резолютивної частини судового рішення та не може бути підставою для невиконання його обов`язкових приписів.

Більше того, постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, на яку посилається відповідач, було затверджено порядок здійснення бюджетних видатків на виплату пенсій, перерахованих на виконання судових рішень. Однак рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі №320/51895/25 цю постанову визнано протиправною та нечинною, а постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 відповідне рішення залишено без змін. На час розгляду цієї заяви зазначені судові рішення набрали законної сили, а Верховний Суд постановою від 10.09.2026 у справі №320/51895/25 залишив рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2026 №1046 постанову №821 припинено, у зв`язку з чим посилання відповідача на положення Порядку №821 як на чинну правову підставу своїх дій є безпідставним.

Суд зауважує, що навіть за умови існування відповідного порядку бюджетного фінансування він не може бути витлумачений як такий, що дозволяє органу Пенсійного фонду України не виконувати судове рішення в частині визначеного судом способу перерахунку та виплати пенсії.

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних і юридичних осіб та підлягає виконанню на всій території України.

Отже, посилання відповідача на порядок бюджетного обліку та фінансування не спростовують встановленого судом факту порушення, оскільки такі положення не є правовою підставою для повторного застосування до пенсії позивача максимального обмеження, яке прямо виключено судовими рішеннями.

Згідно з положенням ч. 1-2 ст. 249 КАС України, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Відповідно до положень ч. 4-6 ст. 249 КАС України, в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.

Застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 звертав увагу, що стаття 383 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами застосування цієї статті є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із невиконанням судового рішення в цій справі.

Отже, суд встановив, що відповідач, під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року у справі 420/3346/24, вчинив протиправні дії щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України, за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що заява позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області під час виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року у справі 120/3346/24 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 248, 249, 256, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем - суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду в адміністративній справі №120/3346/24 - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо неналежного виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.06.2024 року у справі №120/3346/24.

Постановити окрему ухвалу і направити її до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про вжиті Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області заходи повідомити Вінницький окружний адміністративний суд не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Крапівницька Н. Л.

підпис

Згідно з оригіналом Суддя

Секретар: