Ухвала суду № 140282548, 01.10.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/5614/26

Провадження № 2-п/206/27/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Самарський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Гаркуші В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Крамчаніним Олександром Вячеславовичем, про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року у цивільній справі № 225/3822/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст заяви та клопотання про поновлення строку

17 липня 2026 року через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» представник ОСОБА_1 адвокат Крамчанін О.В. звернувся до Самарського районного суду міста Дніпра із заявою про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року у справі № 225/3822/20.

Заочним рішенням від 18 грудня 2020 року позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку 83 778,77 грн заборгованості за тілом кредиту, 23 963,11 грн заборгованості за простроченими відсотками та 1 680,86 грн судового збору.

У заяві представник відповідача просить поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати це рішення та призначити справу до розгляду. На обґрунтування поновлення строку зазначає, що ОСОБА_1 особисто не отримував судових повідомлень та копії заочного рішення, раніше про його існування не був обізнаний, а 27 червня 2026 року його представник звернувся через підсистему «Електронний суд» із заявою про ознайомлення з матеріалами справи та отримання рішення.

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра від 20 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду та витребувано оригінал цивільної справи № 225/3822/20 для вирішення, зокрема, питання про дотримання строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

ІІ. Обставини, встановлені за матеріалами первісної цивільної справи

Дослідженням матеріалів цивільної справи № 225/3822/20 встановлено, що під час її розгляду судом у 2020 році судова кореспонденція направлялася ОСОБА_1 за адресою його зареєстрованого місця проживання, яка була відома суду та містилася у матеріалах справи.

Матеріали справи містять повернуті поштові відправлення із судовими повістками. На одному з них працівником поштового зв`язку зроблено відмітку «адресат відмовився», на інших відмітки про відсутність адресата за вказаною адресою. Таким чином, твердження заявника про те, що під час розгляду справи він взагалі не отримував жодних судових повідомлень і не був повідомлений про судове провадження, не узгоджується з документами, наявними у справі.

Водночас після заочного рішення від 18 грудня 2020 року у матеріалах справи відсутній окремий конверт або інше належне підтвердження вручення ОСОБА_1 копії повного заочного рішення. Тому суд не пов`язує пропуск строку із конкретною датою вручення йому копії цього рішення та не виходить із того, що двадцятиденний строк, передбачений частиною третьою статті 284 ЦПК України, почав перебіг у 2020 році.

Разом із тим заява про перегляд заочного рішення подана лише 17 липня 2026 року, тобто через понад п`ять років і шість місяців після його ухвалення. У заяві не наведено конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 протягом усього цього періоду звернутися до суду, а також не зазначено та не підтверджено належними доказами дату й обставини, за яких він фактично вперше дізнався про існування заочного рішення.

Посилання лише на те, що 27 червня 2026 року представник заявника звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, саме по собі не підтверджує існування об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного звернення до суду. Додана заявником довідка внутрішньо переміщеної особи, оформлена у 2025 році, також не підтверджує причин, які унеможливлювали звернення із заявою про перегляд заочного рішення протягом усього періоду від грудня 2020 року до липня 2026 року.

ІІІ. Норми процесуального права та правова позиція Верховного Суду

Відповідно до частини другої статті 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Згідно з частиною третьою статті 284 ЦПК України учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Частиною першою статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

За змістом частини другої статті 126 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 130 ЦПК України у разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду; особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.

У постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що строк, встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України, є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності. Оцінка поважності причин його пропуску належить до компетенції місцевого суду. За відсутності поважних причин для поновлення строку наслідком є залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення такої заяви без задоволення.

IV. Оцінка суду

Суд враховує, що доказів вручення ОСОБА_1 копії заочного рішення після 18 грудня 2020 року матеріали первісної справи не містять. Однак саме по собі невручення копії рішення не є безумовною та необмеженою у часі підставою для поновлення процесуального строку. У такому випадку заявник повинен навести інші поважні причини пропуску строку та довести обставини, які об`єктивно перешкоджали своєчасно реалізувати процесуальне право.

ОСОБА_1 таких обставин не навів і доказів їх існування не подав. Заява не містить пояснення, чому протягом більш ніж п`яти з половиною років після ухвалення заочного рішення він не вчиняв дій для з`ясування стану судового провадження, попри те, що суд у 2020 році направляв судові повістки за його зареєстрованою адресою, а одне з поштових відправлень було повернуто з відміткою про відмову адресата від його отримання.

Обставина звернення представника 27 червня 2026 року з метою ознайомлення зі справою характеризує поведінку заявника вже після початку вчинення ним процесуальних дій у 2026 році, але не пояснює та не виправдовує попередній багаторічний пропуск процесуального строку. Вона також не є доказом вручення повного заочного рішення у розумінні частини третьої статті 284 ЦПК України.

З огляду на тривалість пропуску строку, зміст поштових повідомлень у матеріалах справи, відсутність належних доказів об`єктивної неможливості звернутися до суду раніше та необхідність забезпечення принципу правової визначеності суд не знаходить підстав для визнання причин пропуску строку поважними.

Отже, у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити, а саму заяву залишити без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України.

Керуючись статтями 126, 127, 130, 260, 261, 284287, 353, 354 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року у цивільній справі № 225/3822/20 відмовити.

Заяву ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Крамчаніним Олександром Вячеславовичем, про перегляд заочного рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 грудня 2020 року у цивільній справі № 225/3822/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 261 ЦПК України, та може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя В.В. Гаркуша