Рішення № 140281909, 22.09.2026, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/1239/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 вересня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Лісняк В.В.,

за участі секретаря Коваль Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Кринички в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «ФК «Позика» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 04.09.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №23631634, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Банк свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши кредитні кошти в розмірі, визначеному у договорі.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено договір факторингу №01092025/1 відповідно до якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило на користь ТОВ «ФК «Позика» права грошової вимоги за договором №23631634 від 04.09.2021 року. Згідно з розрахунком заборгованості відповідач має заборгованість в розмірі 10290 грн., з яких: 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7290 грн. - заборгованість за відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за штрафними санкціями та комісіями. Тому представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10290 грн., сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день розгляду справи сповіщений, про причину неявки не повідомив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за його відсутності на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню. Судом встановлено, що 04.09.2021 року ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 уклали договір № 23631634 (підписано електронним підписом - одноразовим ідентифікатором 753559), відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 3000 грн. (п. 3.1договору) на строк 27 календарних днів (з 04.09.2021 по 01.10.2021) зі сплатою процентів за пільговою процентною ставкою 2% та на 63 календарних днів (з 02.10.2021 по 03.12.2021) зі сплатою процентів за стандартною процентною ставкою 3% (п. 3.2), а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору. Сторони домовилися, що нарахування процентів за кредитом проводиться кожного календарного дня на суму залишку кредиту (п. 5.8). За змістом п. 4.1 договору кредит видається протягом трьох операційних банківських днів з моменту укладення договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок ОСОБА_1 з використанням платіжної картки, вказаної в особистому кабінеті. Відповідач зобов`язався повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 03.12.2021, шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок ТОВ «ФК «Ірбіс» (п. 4.2). Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 23631634 доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, проценти за користування кредитом, суми платежів за розрахунковий період, дати платежів. У листі ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23 жовтня 2025 року № 3152_251023173135, адресованому ТОВ «ФК «Ірбіс», зазначено про успішне зарахування 04.09.2021 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 3000,00 грн., номер транзакції в системі 106687079.

01 вересня 2025 року між ТОВ ФК «Ірбіс» та ТОВ Фінансова компанія Позика укладено Договір факторингу №01092025/1, у відповідності до умов якого, ТОВ ФК «Ірбіс» передає ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» приймає належні ТОВ ФК «Ірбіс» Права Вимоги до Боржників вказаними у Реєстрі боржників. Заборгованість відповідача складає 10 200,00 грн., з яких 3 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 7290,00 грн. - заборгованість за відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Згідно зі ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст.525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно якої договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Стаття 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Пунктом 6 ч. 1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

У відповідності до положень ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтями 1048 та 1049 ЦК України визначено що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч. 1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України.

Згідно положень ст.ст.1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової кошти вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.629 ЦК України , договір є обов`язковим для виконання сторонам.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Позика» за кредитним договором № 23631634 від 04.09.2021 року у розмірі в сумі 10290 грн., яка складається з наступного: 3000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 7290 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами сторін в процесі і не надав жодних належних доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5500,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд приймає до уваги положення частини третьої статті 141 ЦПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи та вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають частковому стягненню.

Відповідно до вимог ст.ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (код ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: 07406, Київська область, м.Бровари, вул.Симона Петлюри, буд.21/1, IBAN: НОМЕР_3 в ПуАТ «КБ «Акорд банк», МФО 380634) заборгованість за кредитним договором №23631634 від 04.09.2021 року у розмірі 210290,00 грн., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., всього 15952,40 грн. (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дві гривні 40 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Лісняк