Ухвала суду № 140280445, 01.10.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/6684/26

(1-кс/199/950/26)

У Х В А Л А

іменем України

01 жовтня 2026 року м. Дніпро

Слідчий суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власника майна ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , у межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР під № 42025042010000073, звернувся до слідчого судді з клопотанням, за яким просить:

-Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03 вересня 2026 року у справі № 199/6684/26 (1-кс/199/837/26), на мобільний телефон iPhone 15 Pro Max сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 (спеціальний пакет № PSP1347511), що вилучений у ОСОБА_5 ;

-Зобов`язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні № 42025042010000073 повернути вказаний мобільний телефон особі, у якої його вилучено ОСОБА_5 , або її захиснику - адвокату ОСОБА_3 ;

-У разі, якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для збереження арешту, скасувати арешт частково, а саме в частині заборони користування телефоном, зберігши заборону його відчуження, та передати телефон особі, у якої його вилучено на відповідальне зберігання.

Клопотання обґрунтовується тим, що у провадженні СВ ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 42025042010000073, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Процесуальне керівництво здійснює Лівобережна окружна прокуратура міста Дніпра. Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 19.08.2026 у справі № 199/6684/26 (1-кс/199/796/26) надано дозвіл на проведення обшуку будівель, споруд та інших об`єктів нерухомості за адресою: м. Нікополь, вул. Мозолевського Бориса, буд. 22. 26.08.2026 у період з 06 год. 35 хв. до 07 год. 43 хв. за вказаною адресою проведено обшук. На пропозицію слідчого видати речі і документи, зазначені в ухвалі, ОСОБА_5 повідомила, що таких речей і документів немає. Це підтвердив і результат обшуку: жодного документа чи предмета з переліку, наведеного в ухвалі слідчого судді, виявлено не було. Єдиним предметом, вилученим під час обшуку, став особистий мобільний телефон ОСОБА_5 iPhone 15 Pro Max сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , який поміщено до спеціального пакета № PSP1347511. ОСОБА_5 не чинила жодних перешкод органу досудового розслідування та добровільно повідомила пароль доступу до телефону. Протокол обшуку підписано без зауважень. Того ж дня вона брала участь у проведенні обшуку в приміщенні КП «Міське паркове господарство» Нікопольської міської ради, що також зафіксовано у відповідному протоколі. До проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 як спеціаліста було залучено співробітника Головного управління СБУ у Дніпропетровській області, якому роз`яснено права і обов`язки за ч.ч. 4, 5 ст. 71 КПК України. Отже, орган досудового розслідування мав технічну можливість здійснити копіювання інформації з телефону безпосередньо під час обшуку. 27.08.2026 слідчим винесено постанову про визнання вказаного мобільного телефону речовим доказом. Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.09.2026 у справі № 199/6684/26 (1-кс/199/837/26) на вказаний телефон накладено арешт із забороною розпоряджатися та користуватися ним. Правовою підставою визначено п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів. Клопотання розглянуто за відсутності власника майна. Метою арешту, визначеною в оскаржуваній ухвалі, є збереження речових доказів, тобто відомостей, які можуть міститися в пам`яті телефону. Доказове значення має саме інформація, а не матеріальний носій. Фізичні властивості телефону для провадження значення не мають: він не є ні предметом, ні знаряддям, ні засобом вчинення кримінального правопорушення, і ухвала слідчого судді такого не встановлює. З моменту вилучення телефону минув значний проміжок часу. Цього строку більш ніж достатньо, щоб провести огляд телефону в порядку ст. 237 КПК України, зняти повну копію його вмісту та зафіксувати всю наявну інформацію. Сучасні програмно-апаратні засоби вилучення даних, якими користуються підрозділи Національної поліції та СБУ, дозволяють здійснити таке копіювання протягом кількох годин. До того ж до обшуку було залучено спеціаліста, який мав змогу здійснити копіювання інформації безпосередньо на місці. Доступ до телефону нічим не обмежений: пароль повідомлено власницею добровільно ще під час обшуку, і за потреби вона готова повторно забезпечити доступ до пристрою. Подолання системи логічного захисту не потрібне. Отже, всі дії з інформацією орган досудового розслідування мав об`єктивну можливість виконати невідкладно, а подальше утримання самого пристрою збереженню доказів не слугує. Посилання в ухвалі на «необхідність проведення ряду експертиз» має загальний характер: не зазначено ані виду експертизи, ані питань, які ставляться експерту, ані строків її призначення. Жодних відомостей про фактичне призначення експертизи щодо цього телефону стороні захисту не надано. Водночас комп`ютерно-технічна експертиза інформації проводиться за її копією і не потребує безстрокового утримання фізичного носія. Телефон придбаний власницею на законних підставах, не отриманий у результаті кримінального правопорушення і не визнавався засобом чи знаряддям його вчинення. Пароль доступу надано добровільно, тому доступ не обмежується власницею і не пов`язаний з подоланням системи логічного захисту. Обґрунтування того, що надання саме пристрою є необхідною умовою експертного дослідження, в матеріалах відсутнє. За таких умов закон прямо вимагає обмежитися копіюванням інформації, а не утриманням пристрою. Збереження арешту за цих обставин суперечить ч. 2 ст. 168 КПК України. ОСОБА_5 проживає у прифронтовому місті Нікополь, яке регулярно зазнає обстрілів. Мобільний телефон є її основним засобом зв`язку з родиною та за місцем роботи, а також каналом отримання сигналів про загрозу. У телефоні зберігаються засоби електронної ідентифікації, банківські застосунки, особисті та сімейні дані, а також дані третіх осіб, які жодного стосунку до цього кримінального провадження не мають. Безстрокове утримання пристрою після того, як орган досудового розслідування мав об`єктивну можливість зняти копію інформації, є надмірним втручанням у право власності (ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) та у право на повагу до приватного життя (ст. 8 Конвенції).

Представник власника майна ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та фактичні обставини, на яких воно ґрунтується. Просив розгляд клопотання провести за відсутності ОСОБА_5 .

Слідчий СВ ВП №1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , який є членом групи слідчих у кримінальному провадженні, заперечив проти скасування арешту майна, та заначив, що під час огляду телефона ОСОБА_5 була виявлена інформація, яка має значення для досудового розслідування, телефон є речовим доказом і наразі щодо вказаного телефону призначена та проводиться комп`ютерно-технічна експертиза.

Вирішуючи клопотання, слідчий суддя враховує, що 16 травня 2026 року старшим слідчим СВ відділу поліції № 1 ДРУП №2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато кримінальне провадження № 42025042010000073 від 16 травня 2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. 26 серпня 2026 року на підставі ухвали слідчого судді за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Мозолевського Бориса, буд. 22, проведено обшук. За результатом проведеного обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 15 pro max сірого кольору, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який поміщено до спец. пакету №PSP1347511.

27 серпня 2026 року слідчим у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовим доказом вищевказаного мобільного телефону.

Ухвалою слідчого судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 03.09.2026 у справі № 199/6684/26 (1-кс/199/837/26) на вказаний телефон накладено арешт із забороною розпоряджатися та користуватися ним.

Під час розгляду клопотання слідчого, слідчий суддя встановив, що постанова про визнання речовим доказом винесена слідчим обґрунтовано, за наявності підстав, визначених ст. 98 КПК України. Також слідчий суддя визначив, що правовою підставою для арешту зазначеного майна є п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України збереження речових доказів.

За ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Обґрунтування клопотання фактично зводиться до того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Слідчий суддя враховує, що під час огляду вказаного мобільного телефону 01 вересня 2026 року на ньому виявлена інформація, яка може бути використана як доказ у кримінальному провадженні і постановою слідчого призначено комп`ютерно-технічну експертизу вказаного мобільного телефону.

Таким чином, потреба у збереженні арештумайна до цього не відпала.

При цьому, твердження представника власника майна про надмірно тривале утримання майна його довірителя слідчим суддею відхиляється, оскільки таке майно було вилучене лише 26 серпня 2026 року.

Також, на переконання слідчого судді, за конкретних обставин справи лише заборона розпорядження та користування мобільним телефоном здатна забезпечити його збереження як речового доказу.

Оскільки потреба у арешті мобільного телефону до цього не відпала, клопотання є передчасним та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170-174, 306, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , про скасування арешту майна відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя:

01.10.2026