Рішення № 140280014, 24.09.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2/742/2912/26

Єдиний унікальний № 742/4339/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.04.2026 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №22676-04/2026, який підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора Y893 та був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача. Відповідно до умов Кредитного договору товариство надало ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 8500,00 грн, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 120 днів (дата надання кредиту 10.04.2026, дата погашення кредиту 07.08.2026. Тип процентної ставки фіксована. Тип комісії одноразова. Комісія за видачу кредиту становить - 10,00% від суми кредиту, або 850,00 грн. Проценти за користування кредитом нараховуються в розмір 0,090% в день на залишок заборгованості. Денна процентна ставка складає 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору складає 2572,74% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 18530,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 10030,00 грн. У випадку прострочення клієнтом сплати відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати , встановленого в Графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. Видача кредиту відповідачу була здійснена товариством онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua.

Позивач свої зобов`язання за кредитний договором виконав в повному обсязі. Проте, відповідач не повернув своєчасно суму кредиту, нараховані відсотки, комісію відповідно до умов Кредитного договору, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість, яка становить 24429,00 грн, що складається з: 8500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7344,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 850,00 грнзаборгованість за комісією та 7735,20 грн заборгованість за штрафними санкціями, яку представник позивача і просить стягнути з відповідача, а також сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду від 04.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання на 24.09.2026.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про час, день та місце розгляду справи повідомлялися належним чином та завчасно, проте сторони подали письмові заяви до суду, в яких просили провести розгляд справи за їхньої відсутності (а.с.60, 87).

Також, 18.08.2026 відповідач ОСОБА_1 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги лише в частині заборгованості по тілу кредиту в сумі 8500,00 грн та заборгованості по відсотках в сумі 7344,00 грн та не визнав вимоги щодо стягнення комісії у розмірі 850,00 грн, посилаючись на те, що Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчийкредит.Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами встановленими цим Законом, є нікчемними.3 урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту яку споживач вимагає один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит , укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживчекредитування».Також відповідач не визнав позовні вимоги в частині стягнення штрафів у сумі 7735,00 грн, посилаючись на те, що основним регулятором договірних відносин є ЦК України, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови ВС від 10.10.2018 у справі №362/2159/15-н. З системного аналізу як приписів п.6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування», так і п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення ЗУ «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки (пені, штрафу) під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".Кредитним договором передбачена відповідальність позичальника по ст.625 ЦКУкраїни у вигляді штрафу, проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від15.03.2022 №2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разіпрострочення позичальником виконання грошового зобов`язання задоговором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем(позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності,визначеної ст.625 ЦКУкраїни, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нарахованівключно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання)за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)». Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені)за прострочення виконання (невиконання, частковоговиконання) кредитних зобов`язань.Отже, що хоч умовами Кредитного договору сторони і обумовили нарахування тасплату позичальникомштрафу (пені), що нараховуєтьсяза кожен деньневиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми виконаного/неналежно виконаного зобов`язання, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники, у період воєнного стану, звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях. Також відповідач заперечує проти стягнення з нього витрат на правничу допомогу у розмір 6000,00 грн, оскільки вважає, що дана сума є значно завищеною, зважаючи на незначну складність справи, реально витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг на аналогічні послуги (а.с.70-76).

25.08.2026 позивач в сою чергу подав відповідь на відзив, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно п.1.4. Договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90 % в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 850,00 грн (що складає 10,00 % від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб. Отже, чинним законодавством України кредитодавцю надано право отримувати плату за обслуговування кредиту, оскільки таке право прямо передбачено Законом України «Про споживче кредитування». Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право кредитодавцю встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21). Позивач звертає увагу Суду, на той факт, що згідно позовної заяви, яка подана до суду: сума заборгованості за комісією становить 0,00 грн. Щодо витрат на правову допомогу позивача, то представник позивача зазначив, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частина 8 статті 141 ЦПК України встановлює, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Так, на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до суду подано копію договору про надання правової допомоги № 44022416 від 02.01.2026, копію додаткової угоди № 22676-04_2026 від 20.07.2026 до зазначеного договору, копію детального опису виконаних робіт (наданих послуг) від 20.07.2026, копію акта про підтвердження факту надання правничої допомоги від 20.07.2026, а також копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Горобей Р.Г.Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено» аналізу спів мірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Таким чином, позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 6000,00 грн. підлягають до повного задоволення (а.с.78-80).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідившивсіобставинисправи, оцінившидокази, якімаютьзначення для розглядусправи і вирішення спору по суті, суд дійшовнаступноговисновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи вбачається, що 10.04.2026 між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №22676-04/2026,який підписано електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора Y893 та був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача. Відповідно до умов Кредитного договору товариство надало ОСОБА_1 споживчий кредит у розмірі 8500,00 грн, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 120 днів (дата надання кредиту 10.04.2026, дата погашення кредиту 07.08.2026. Тип процентної ставки фіксована. Тип комісії одноразова. Комісія за видачу кредиту становить - 10,00% від суми кредиту, або 850,00 грн. Проценти за користування кредитом нараховуються в розмір 0,090% в день на залишок заборгованості. Денна процентна ставка складає 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору складає 2572,74% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 18530,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 10030,00 грн. У випадку прострочення клієнтом сплати відповідно до термінів, встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати , встановленого в Графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України. Видача кредиту відповідачу була здійснена товариством онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua(а.с.17-23 зворот), копією Додатку №1до Договору №22676-04/2026 від 10.04.2026 (Графік платежів) (а.с.24-25), копією Заявки-Анкети на отримання фінансового кредиту (а.с.35-36), копією Візуальної форми послідовності дій клієнта в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ «СтарФайненс Груп» на сайті http://starfin.com.ua (а.с.38-38 зворот), та копією паспорта споживчого кредиту (а.с.40-42).

Відповідно до копії квитанції про зарахування №10608451339 від 10.04.2026, на картку № НОМЕР_1 10.04.2026 о 16 год. 15 хв. було здійснено зарахування грошових коштів в розмірі 8500,00 грн, відправник ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (а.с.66).

Також, згідно з довідкою сервіс онлайн платежів iPay.ua за вих.№3426_260723134918 від 23.07.2026, вбачається, що 10.04.2026 о 16 год. 15 хв.було здійснено зарахування грошових коштів на суму 8500,00 грн, картка№ НОМЕР_1 , код авторизації на боці банку 103187, ПІБ клієнта: ОСОБА_1

ТОВ «СтарФайненс Груп» свої зобов`язання за кредитним договором виконало надавши відповідачу кредит, проте всупереч умовам ОСОБА_2 не виконав свої зобов`язання.

Відповідно до розрахункузаборгованості, наведеного у позовнійзаяві, борг за кредитним договором становить 24429,00 грн, що складається з: 8500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7344,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 850,00 грнзаборгованість за комісією та 7735,20 грн заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільногозаконодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що наддав таку пропозицію.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Суд констатує, що у даному випадку договір про надання позики (кредиту) підписані ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами 10.04.2026 правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідач пройшов процедуру ідентифікації, надав згоду на обробку персональних даних, пройшов процедуру верифікації своєї платіжної картки, ознайомився із текстом примірного договору, відповідними правилами та умовами надання кредиту. Після прийняття відповідачем умов кредитного договору, останній, уклав кредитний договір, який був підписаний відповідно до вимог ст.ст. 6, 8, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21); від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21). Тобтосудова практика у ційкатегорії справ є незмінною.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , з урахуванням особливостей укладення кредитного договору в електронній формі шляхом підписання за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 10.04.2026 уклав кредитний договір з позивачем.

Судом встановлено, що ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в розмірі 8500 грн., що підтверджено як квитанцієї про зарахування №1060845133 від 10.04.2026 так і листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.07.2026.

Таким чином, встановивши факт укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору, а також факт отримання відповідачем коштів за договором позики та їхнє не повернення відповідно до умов вказаного договору та у строки визначені сторонами, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8500 грн.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

У даній справі встановлено, що згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: споживчий кредит у розмірі 8500,00 грн, у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на його банківську картку № НОМЕР_1 , строком на 120 днів (дата надання кредиту 10.04.2026, дата погашення кредиту 07.08.2026. Тип процентної ставки фіксована. Тип комісії одноразова. Комісія за видачу кредиту становить - 10,00% від суми кредиту, або 850,00 грн. Проценти за користування кредитом нараховуються в розмір 0,090% в день на залишок заборгованості. Денна процентна ставка складає 0,98%. Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення договору складає 2572,74% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення договору складає 18530,00 грн. Загальні витрати по кредиту складають 10030,00 грн.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

Кредитодавець виконав своє зобов`язання за кредитним договором та наддав відповідачу кредитні кошти згідно умов кредитного договору.

В позовній заяві позивачем наведено розрахунок процентів на суму 7344 грн., який не спростований відповідачем та визнається в повному обсязі.

За таких обставин заявлена позивачем сума боргу за кредитним договором за тілом кредиту в сумі 8500 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 7344 грн є обґрунтованою та доведеною.

Крім того, суд враховує, що згідно п.4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» №1734-VIII загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нарахування 850 грн. комісії не суперечить закону та підлягає стягненню із боржника.

Водночас суд не погоджується із нарахуванням позивачем штрафних санцій за неналежне виконання зобов`язання боржником.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Відповідно до п.18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як зазначалося, кредитний договір укладено під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) виклав тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а саме, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періо діі існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов, зокрема, у постановах від 04 червня 2025 року у справі №752/30967/21, 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23.

Отже, суд вважає, що нарахування позивачем штрафних санкцій у розмірі 7735 грн. є неправомірним, а тому задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи все вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, є такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 16694 грн., що складається з: 8500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 7344,00 грн заборгованість за нарахованими процентами та 850,00 грнзаборгованість за комісією.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на 68%, тому з відповідача на користь позивача слід пропорційно стягнути 1810 грн. 43 коп., сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви.

Крім того, позивачем заявлено про стягнення витрат на правничу допомогу та в їх підтвердження надано: Договір №44022416 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, Акт №22676-04/2026 про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 20.07.2026 та Додаткову угоду №22676-04/2026 до Договору про надання правової допомоги №44022416 від 02.012.2026.

Оцінюючи надані позивачем докази, зважаючи на результати розгляду справи та ухвалене судом рішення про часткове задоволення позову, суд вважає, що існують підстави для стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, а саме на професійну правничу (правову) допомогу.

Визначаючись з розподілом витрат на правничу допомогу, відповідно до вимог ст. 137, 141 ЦПК України суд враховує, що дані витрати пов`язані із розглядом цієї справи, та з урахуванням результатів розгляду справи вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 4080 грн. витрат на правничу допомогу (пропорційно розміру задоволених вимог (68%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 270, 525-526, 610, 626, 638, 1049, 1054-1055, 1077-1078, 1082 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Фізкультури, буд.30 В, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк») заборгованість за Кредитним договором №22676-04/2026 від 10.04.2026 в розмірі 16694 (шістнадцять тисяч шістсот дев`яносто чотири) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп», код ЄДРПОУ 44022416, місцезнаходження: 03150, м.Київ, вул.Фізкультури, буд.30 В,IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк») в рахунок відшкодування судового збору 1810 (одна тисяча вісімсот десять) грн. 43 коп. та правничу допомогу в розмірі 4080 (чотири тисячі сімдесят) грн.

В іншій частині позову-відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційнаскарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА