Рішення № 140279952, 30.09.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1394/26

Провадження № 2/739/822/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

30 вересня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Чепурка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Лукаш Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина

Стислий виклад позицій учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (далі позивач), діючи через свого представника Пархомчука С.В., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка) про стягнення заборгованості за кредитним договором №141890 від 24 липня 2025 року в розмірі 6 188 грн. 80 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до вказаного договору відповідачка отримала від ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» кредиту розмірі 4 000 грн. на 90 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 0,72% на день. У подальшому відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 6 188 грн. 80 коп.., з яких: 4 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 2 188 грн. 00 коп. заборгованість за процентами. 19 грудня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та позивачем було укладено договір факторингу №19122025/2 відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №141890 від 24 липня 2025 року в розмірі 6 188 грн. 80 коп.

Представник позивача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася. При цьому у позовній заяві міститься його клопотання про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи доказами та про відсутність заперечень проти заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, хоча викликалася до суду належним чином, зокрема як шляхом надіслання повістки про виклик за адресою її проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку, так і шляхом опублікування оголошення про виклик на офіційному веб-сайті Судової влади України. За таких обставин, відповідно до пункту 4 частини сьомої статті 128, статті 130 ЦПК України відповідачка вважається належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду. При цьому остання заяв по суті справи та про розгляд справи без її участі до суду не подала.

Заяви та клопотання учасників справи

Представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат.

Інших заяв та клопотань від представника позивача та відповідачки не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою від 24 липня 2026 року судом відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд даної справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін у справі, при цьому роз`яснено відповідачці право подати відзив на позов та заперечення, а позивачу, у разі подання відповідачкою відзиву, право подати відповідь на відзив, а також визначено необхідні для вчинення вказаних дій строки.

У зв`язку з розглядом справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, те, що відповідачка, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, у судове засідання не з`являлася, заяви про розгляд справи без її участі та відзиву на позов не подала, беручи до уваги позицію представника позивача, суд ухвалив здійснити розгляд справи за наявними у матеріалах справи доказами з постановленням заочного рішення.

2. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин та оцінка аргументів і доказів учасників справи

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено, 24 липня 2025 року між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачкою було укладено договір про надання фінансового кредиту №141890 від 24 липня 2025 року, відповідно до якого вказане товариство надало відповідачці на 90 днів кредит у розмірі 4 000 грн. 00 коп. (а.с. 8-10).

Вказаний договір був підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису, шляхом використання одноразового пароля-ідентифікатора KL4649 (а.с. 10) та шляхом обміну електронними повідомленнями, що передбачено положеннями статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також узгоджується з висновками Верховного Суду, які містяться у постанові, винесеній 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19.

Сторонами вказаного кредитного договору було погоджено денну процентну ставку за кредитом у розмірі 0,72% за кожен день строку користування кредитом (а.с. 8).

Згідно пункту 1.2 договору відповідачка зобов`язалася повернути кредиту строку до 21 жовтня 2025 року (а.с. 8).

З підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід» вбачається, що на виконання кредитного договору №141890 відповідачці було перераховано кошти в сумі 4 000 грн. 00 коп. (а.с.12).

19 грудня 2025 року між ТОВ ФК «Авіра Груп» та позивачем було укладено договір факторингу №19122025/2, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором, що підтверджується копією договору факторингу, витягом з реєстру прав вимог до вказаного договору, та платіжною квитанцією про перерахування коштів на виконання вказаного договору факторингу (а.с.14-18).

Згідно розрахунку, що міститься у матеріалах справи, відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором не виконувала, розмір її заборгованості за вказаним вище кредитним договором становить 6 188 грн. 80 коп., з яких: 4 000 грн. 00 коп. заборгованість за тілом кредиту та 2 188 грн. 00 коп. заборгованість за процентами.

З наведеними вище розрахунками заборгованості за кредитним договором №141890 суд погоджується, оскільки дані розрахунки відповідають умовам кредитного договору, укладеного між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та відповідачкою.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належний йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом статті 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини другої статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки в ході судового розгляду встановлено,що у відповідачки за кредитним договором №141890 від 24 липня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 6 188 грн. 80 коп., при цьому право вимоги за вказаним договором на час розгляду справи належить позивачу, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову повністю та стягнення зазначеної заборгованості з відповідачки на користь

Судові витрати

Позивачем здійснено судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп., та витрати на надання правової правничої допомоги у розмірі 15 500 грн. 00 коп., при цьому відповідачкою судові витрати не здійснювалися.

Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

З приводу судових витрат на надання правової допомоги суд враховує, що пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, позивач здійснив судові витрати у розмірі 15 500 грн. 00 на надання правничої допомоги, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи (а.с.21-22, 34-38).

При цьому, враховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, а також ціну позову, яка є значно меншою ніж заявлена до стягнення сума судових витрат, суд вважає обгрутованими витрати на надання правничої допомоги в даній справі у розмірі 2 500 грн. 00 коп.

Оскільки позов підлягає задоволення повністю, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 2 500 грн. 00 коп.).

Таким чином, загальний розмір судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 5 162 грн. 40 коп. (2 662 грн. 40 коп. + 2 500 грн. 00 коп.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 81-83, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №141890 від 24 липня 2025 року в розмірі 6 188 (шість тисяч сто вісімдесят вісім) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати у розмірі 5 162 (п`ять тисяч сто шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, який має право подати її до Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У випадку залишення ухвалою суду заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду у загальному порядку в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження: м. Київ, вул. Львівська, 23, офіс 703.

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя В.В. Чепурко