Рішення № 140279860, 02.10.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/655/26

Єдиний унікальний №733/1006/26

Рішення

Іменем України

02 жовтня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі головуючого судді Вовченка А.В.,

за участю секретаря Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення за кредитним договором,

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 520 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 09 листопада 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 18685-11/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 5 600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. ТОВ свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, а саме: надав відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами Договору. Натомість, у порушення положень договору остання, користуючись коштами, наданими їй банком, не виконала своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання: не вносила платежі, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов договору у ОСОБА_1 утворилася заборгованість у розмірі 23 520 грн, з яких: 5 600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 720 грн заборгованість за процентами та 11 200 грн - заборгованість за штрафами. 24 березня 2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 24032025, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 18685-11/2024 від 09 листопада 2024 року. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24 березня 2025 року до договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23 520 грн. Зазначену суму заборгованості позивач просить стягнути на свою користь з відповідача разом із судовими витрати.

Ухвалою судді від 30 червня 2026 року провадження у справі відкрито та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 54). Ухвалою суду від 05 серпня 2026 року клопотання відповідача від 03 липня 2026 року про розгляд справи із повідомленням сторін задоволено (а.с. 58, 59).

03 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання не погоджується з позовними вимогами в частині заявлених до стягнення штрафних санкцій, процентів, витрат на професійну правничу допомогу та судових витрат, мотивуючи тим, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ позичальник у період дії воєнного стану звільняється від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором. Неустойка (штраф, пеня), нарахована за таке прострочення, підлягає списанню кредитодавцем. Зазначений підхід підтверджено і в практиці Верховного Суду. Отже, вимога про стягнення штрафу в розмірі 11 200 грн є необґрунтованою та такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Щодо стягнення процентів в розмірі 6 720 грн, то просила перевірити правильність їх нарахування, відповідність умовам договору та надати оцінку детальному розрахунку. У разі встановлення помилок або нарахування процентів з порушенням умов договору прошу відмовити у стягненні необґрунтованої частини заявленої суми. Щодо заявлених 8 000 грн витрат на професійну правничу допомогу вважає даний розмір явно завищеним та просить зменшити її до розумного і співмірного розміру, оскільки справа є типовою, не є складною та не потребувала значного обсягу правової роботи. Також просила розподілити судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог.

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

У судове засідання представник позивача не з`явився, але письмово просив розглянути справу у його відсутність, підтримавши позовні вимоги в повному обсязі, у разі неявки відповідача не заперечує проти винесення заочного рішення по справі.

Відповідач у судове засідання також не з`явилася, яка про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлена.

За відсутності всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом установлено, що 09 листопада 2024 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 18685-11/2024, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит на суму 5 600 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором (а.с. 17-18, 19-20, 21-28).

Даний договір було укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором W0951.

Відповідно до пп. 1.1., 1.2 Договору, кредит надається клієнту в розмірі 5 600,00 грн строком на 120 днів, дата погашення кредиту: 08.03.2025 року.

За користування кредитом Товариством нараховуються проценти у розмірі 1,00% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.6. Договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4441-11хх-ххх-9626.

Пунктом 5.3 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення клієнтом

сплати платежів відповідно до термінів встановлених у Графіку платежів, товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості на наступний день після терміну сплати, встановленого у Графіку платежів, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановлених чинним законодавством України.

ТОВ «Універсальні платіжні рішення» повідомило ТОВ «Стар файненс груп» про успішне перерахування 09.11.2024 року о 09:40:00 на платіжну карту № НОМЕР_1 хх-ххх-9626 коштів у сумі 5 600,00 грн (а.с. 32).

09 листопада 2024 року відповідачем ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 18 на звороті-20).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 18685-11/2024 від 09 листопада 2024 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 23 520 грн, з яких: 5 600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 720 грн заборгованість за процентами та 11 200 грн - заборгованість за штрафами (а.с. 32 на звороті - 35).

24 березня 2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 24032025, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за договором № 18685-11/2024 від 09 листопада 2024 року (а.с. 35 на звороті 40, 41).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24 березня 2025 року до договору факторингу № 24032025 від 24 березня 2025 року, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 23 520 грн (а.с. 40 на звороті).

ОСОБА_1 було надіслано письмову досудову вимогу вих. № 24270494 від 08 червня 2026 року на адресу вказану нею в кредитному договорі (а.с. 42).

За приписами ч.ч. 1, 2ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її

прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного «повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до положень статей 1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Частинами першою, другою статті 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді

мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Положеннями ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності.

За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права

Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню.

Судом встановлено, що 09 листопада 2024 року кредитні кошти були перераховані відповідачу. Отже, факт отримання ОСОБА_1 коштів у ТОВ «Стар файненс груп» суд вважає доведеним, крім цього зазначена обставина не заперечується відповідачем.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 18685-11/2024 від 09 листопада 2024 року належним чином не виконала, тому наявні правові підстави для стягнення з останньої на користь позивача заборгованості за тілом кредиту у розмірі 5600 грн та проценти у розмірі 6 720 грн.

Що стосується вимоги стягнення заборгованості по штрафам в розмірі 11 200 грн, то суд прийшов до наступного.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно яких: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню

кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що нарахований штраф підлягає списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для їх стягнення з відповідача.

За таких обставин, позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню частково, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 18685-11/2024 від 09 листопада 2024 року в розмірі 12 320 грн, з яких: 5 600 грн - заборгованості за тілом кредиту та 6 720 грн - заборгованості за процентами.

Також позивачем ставиться питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 44 на звороті), копію акта № 553 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08 червня 2026 року (а.с. 45), копію детального опису робіт від 08 червня 2026 року (а.с. 45 на звороті), копію ордера на надання правничої допомоги (а.с. 46), копію довідки про укладення договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року (а.с. 35).

Вирішуючи питання стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 133 ЦПК України).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для

надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

А тому, з урахуванням пропорційності до задоволеної частини вимог та вимоги відповідача про зменшення розміру витрат за правничу допомогу, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 4190,40 грн витрат за надання правничої допомоги (8000 х 52,38 % - задоволено судом вимоги заявленого позову).

На підставі статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції № 35033 від 09 червня 2026 року позивачем було сплачено 2662,40 грн судового збору (а.с. 6).

Оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні частково, то з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 52,38 % від сплаченої суми судового збору, тобто 1 394,57 грн (2662,40 х 52,38 %).

Керуючись ст. ст. 11, 15-16, 509-510, 525, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 19, 89, 137, 141, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 18685-11/2024 від 09 листопада 2024 року у розмірі 12 320 (дванадцять тисяч триста двадцять) гривень 00 коп, з яких: 5 600 грн - заборгованості за тілом кредиту та 6 720 грн - заборгованості за процентами, судовий збір в розмірі 1 394 (одна тисяча триста дев`яносто чотири) гривні 57 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 4 190 (чотири тисячі сто дев`яносто) гривень 40 копійок, а всього 17 904 (сімнадцять тисяч дев`ятсот чотири) гривні 97 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної

скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», місце розташування: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів, ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено та підписано 02 жовтня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко