Рішення № 140279642, 02.10.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/978/26

провадження № 2/588/572/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя Лебедь О. В.,

за участю: секретар судового засідання Ноздріна В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позиції сторін

Позивач у червні 2026 року звернувся до суду з указаним позовом, який мотивує тим, що між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 17.02.2025 укладено Кредитний договір № 277189, який підписаний електронним підписом позичальника відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора надісланого на номер мобільного телефону відповідача, за умовами договору відповідач отримав кредит на споживчі потреби у розмірі 4000 грн, строком на 90 днів, зі стандартною процентною ставкою 0,72 % на день. Указаний договір був укладений відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

19.12.2025 між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» було укладено договір відступлення права вимоги № 19122025/1, відповідно до якого ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» передало (відступило) ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі прав вимоги, зокрема до ОСОБА_1 .

Отже, ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 6016,00 грн, з яких: 4000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту; 2016,00 грн прострочена заборгованість за процентами.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд стягнути на користь позивача із ОСОБА_1 заборгованість за договором № 277189 від 17.02.2025 в розмірі 6016,00 грн, сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на понесену правову допомогу у сумі 15500,00 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.06.2026 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, та сторонам встановлено строки для подання відповідних заяв по суті.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачу було направлено копію ухвали суду від 11.06.2026 за місцем його реєстрації. Поштове відправлення повернуте до суду з відміткою «вручено особисто» 18.06.2026.

Зважаючи на зазначене, поштова кореспонденція направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою та є достатнім сповіщенням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, пов`язані зі спорами про виконання зобов`язань, які виникли за кредитним договором, позов обґрунтований і підлягає задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 17.02.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та відповідачем ОСОБА_1 у режимі онлайн укладено кредитний договір № 277189, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у сумі 4000,00 грн на 90 днів до 17.05.2025, зі сплатою фіксованих процентів за користування кредитом за ставкою 0,72% на добу. Також сторони погодили графік платежів, який є додатком № 1 до кредитного договору (а.с. 15-19, 20).

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора KL9553.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно частини 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Враховуючи положення частину 1 статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частина 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Відповідно до частини 1статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно зі статтею 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Отже, зі змісту кредитного договору вбачається, що у ньому визначені основні істотні умови, характерні для такого виду договору, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування. Позичальник ОСОБА_1 погодився на укладення договору саме такого змісту, про що свідчить підписання ним договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

17.02.2025 ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» через оператора платіжних послуг ТОВ «ПрофітГід» перерахувало на картку 4000,00 грн за кредитним договором № 277189 (а.с. 28).

Отже позивач свої зобов`язання за договором виконав та надав відповідачу кредит.

Водночас, ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.

Такі висновки суду щодо застосування норм права відповідають висновкам Верховного Суду викладеним у постанові у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 року у справі №393/126/20.

Відтак, зміст укладеного сторонами договору та умови кредитування відображені у кредитному договорі № 277189 від 17.02.2025, який підписав ОСОБА_1 .

Всупереч умов кредитного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, що вбачається із виписки з особового рахунку позивача, який станом на 20.02.2026 складає суму заборгованості в розмірі 6016,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту 4000,00 грн; заборгованість по процентах 2016,00 грн (а.с. 10).

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» був укладений договір факторингу №19122025/1, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» за реєстром прав вимоги від 19.12.2025 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 277189 від 17.02.2025 на загальну суму 6016,00 грн, яка складається з: заборгованість по тілу кредиту 4000,00 грн; заборгованість по процентах 2016,00 грн (а.с. 11, 21-23).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, враховуючи досліджені судом докази, а також встановлені обставини та положення зазначених вище норм права, суд вважає доведеним, що ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем, відповідно до умов кредитного договору, що був укладений 17.02.2025 між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтями 1049, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.

Статтею 625ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано.

Ураховуючи установлені судом обставини та вимоги вищевикладеного чинного законодавства, зважаючи на те, що відповідачем належним чином не виконано зобов`язання за кредитним договором внаслідок чого утворилась заборгованість, суд вважає, що вимоги позивача, як нового кредитора про стягнення заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Позивачем при зверненні з цим позовом сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено у повному обсязі, із ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути 2662 грн 40 коп.

Що стосується вимоги про стягнення 15500,00 грн витрат на правничу допомогу, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Представник позивача ОСОБА_2 у обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу подав: Договір про надання правової допомоги від 09.04.2026, додаткову угоду № 1 до договору від 20.01.2026; свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю; акт про отримання правової допомоги від 15.09.2025; платіжну інструкцію № 3549 від 23.06.2026 на суму 15500,00 грн; рахунок №23.06.2026-17 від 23.06.2026 на суму 15500,00 грн; акт про отримання правової допомоги (а.с. 13-14, 31, 45, 48).

Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 15500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу суд вважає, що заявлений представником позивача розмір витрат на правничу допомогу є завищеним зважаючи на таке.

Щодо підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) а саме із акту про отримання правової допомоги від 23.06.2026 було проведено: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла між ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» та відповідачем в рамках кредитного договору № 277189 від 17.02.2025 року; складання та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики; інші клопотання, заяви до суду, складання процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи; канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції (а.с. 45).

Суд вважає, що вартість правничих послуг є завищеною, оскільки дана справа незначної складності, наявна стала судова практика щодо вирішення спорів пов`язаних зі стягненням кредитної заборгованості, тому її складання не вимагає значного часу. Витрати на правову допомогу, які просить стягнути позивач в 2,5 рази перевищують розмір позовних вимог.

Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, а також розумності їхнього розміру, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» до суми 1000 грн. Саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.

З огляду на викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 3662 грн 40 коп. понесених і документально підтверджених судових витрат, як складаються з судового збору (2662 грн 40 коп.) та витрат пов`язаних з розглядом справи (1000 грн).

Керуючись вимогами статей 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № 277189 від 17.02.2025 в сумі 6016 (шість тисяч шістнадцять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп та витрати на правничу допомогу у сумі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» код ЄДРПОУ 43561872, місцезнаходження юридичної особи: вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, м. Київ, 03115;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.В. Лебедь