Рішення № 140278601, 02.10.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/12724/24

Провадження № 2/591/2510/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 жовтня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іващенка Олександра Миколайовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно,

установив:

16.12.2024 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.

Позов обґрунтований тим, що після смерті батька позивачу як спадкоємцю за заповітом належить частка квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Однак після звернення до нотаріуса з питань отримання свідоцтва про право на спадщину позивач отримав від нотаріуса відмову у вчиненні нотаріальної дії, оскільки за життя спадкодавця між співвласниками не були визначені частки у вказаній квартирі. Через отримання відмови нотаріуса позивач був змушений звернутись до суду з позовом по визнання за ним права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.12.2024 матеріали справи передані на розгляд судді Сидоренко А.П.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.01.2025 відкрито провадження у даній справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 02.10.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду по суті.

Згідно розпорядження № 220 від 24.12.2025 керівника апарату Зарічного районного суду м. Суми Шевченко А.М. у зв`язку з призначенням ОСОБА_4 суддею Сумського апеляційного суду здійснено повторний автоматизований розподіл вищезазначеної справи, яка згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 передана для розгляду судді Зері Ю.О.

Ухвалою від 25.12.2025 суддя Зеря Ю.О. прийняла справу до свого провадження, справу було призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.03.2026.

12.01.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить виключити його зі складу відповідачів, оскільки у даній справі Сумська міська рада є неналежним відповідачем.

Судове засідання, призначене на 03.03.2026 за клопотанням представника позивача було відкладене до 10.06.2026.

27.05.2026 представник позивача подав до суду клопотання про заміну неналежного відповідача Сумської міської ради на належних ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .

10.06.2026 представник позивача подав клопотання про перехід до стадії підготовчого провадження та проведення судового засідання без його участі.

Ухвалою суду від 10.06.2026 постановлено клопотання представника позивача про перехід до стадії підготовчого провадження задовольнити. Провести повторне підготовче провадження та призначити підготовче засідання у справі на 02.10.2026. Клопотання представника позивача про заміну відповідача задовольнити. Замінити неналежного відповідача у справі Сумську міську раду на належних ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , виключивши Сумську міську раду із складу відповідачів, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з зі складу третіх осіб у справі.

У підготовче засідання, призначене на 02.10.2026, сторони та їх представники не прибули, при цьому судом враховано, що представник позивача 10.06.2026 подав до суду заяву, у якій просив суд розгляд справи провести без участі позивача та його представника.

Також судом враховано, що ОСОБА_6 , яка є відповідачкою у справі, а також діє в інтересах відповідачки ОСОБА_3 як її опікун відповідно до рішення Зарічного районного суду м. Суми від 21.08.1986 у справі № 2-929/1986, рішення Виконавчого комітету Зарічної районної в місті Суми ради № 79 від 22.07.99, подала до суду заяву, у якій підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила розглядати справу без їхньої участі.

Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Можливість ухвалення рішення судом за результатами підготовчого засідання у випадку визнання позову відповідачем передбачена частиною третьою статті 200, частиною четвертою статті 206 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що батькам позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 05.11.1999, р. №2182, посвідченогом приватним нотаріусом Таранушичем В.В., довідкою від 15.10.2024, виданою Департаментом забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради.

Відповідно до заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І.В. 06.12.2005, зареєстрованого в реєстрі за № 2837, ОСОБА_7 заповів усе своє майно, яке належатиме йому на день смерті, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, а також усе те, на що він за законом буде мати право, ОСОБА_1 (позивачу) та ОСОБА_5 (відповідачці) у рівних частках кожному.

08.11.2024 позивач звернувся до нотаріуса з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на яку отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної від № 3872/02-31 від 08.11.2024, обґрунтовану тим, що за життя спадкодавця між співвласниками не були визначені частки у спадковому майні квартирі АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно частини другої статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути серед інших і визнання права, суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У статті 328 ЦК України визначено презумпцію правомірності набуття власності. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 цього Кодексу набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, за яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт і чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 920/615/16, від 05 вересня 2019року у справі № 907/310/18).

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена. Згідно зі статтею 128 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Передачею визнається вручення речі набувачу.

Відповідно до положень статті 22 Кодексу про шлюб та сім`ю України (який був чинним на момент придбання квартири батьками позивача) майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

В силу презумпції рівності часток подружжя у спільному сумісному майні суд робить висновок, що за життя ОСОБА_7 належала частина квартири АДРЕСА_2 .

Склавши заповіт на ім`я позивача та відповідачки ОСОБА_5 (на даний час ОСОБА_6 ), батько позивача ОСОБА_7 розпорядився своєю часткою у майні та позивач у порядку спадкування набув право на частку квартири, вказаної вище.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

У відповідності до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Положеннями статті 41 Конституції України, статті 321 ЦК України, статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, крім випадків та у порядку, встановленому законом. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Нормами статей 12, 13 ЦПК України закріплено такі принципи цивільного судочинства, як змагальність сторін та диспозитивність цивільного судочинства, які полягають в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина 2 статті 78 ЦПК України).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Згідно із частинами 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відтак суд, дослідивши надані представником позивача докази на предмет їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи згоду відповідачки з позовними вимогами, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 77, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Іващенка Олександра Миколайовича до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в особі законного представника ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на частку квартири номер АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_7 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О. Зеря