Ухвала суду № 140278220, 09.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/49001/26-к

1-кс-47379/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42025000000001271 від 25.12.2025,

УСТАНОВИВ:

04.09.2026 за допомогою засобів поштового зв`язку прокурор другого відділу управління реалізації повноважень прокурорів у кримінальному провадженні, нагляду за додержанням законів при здійсненні оперативно-розшукової діяльності Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучено 03.09.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 .

У судове засідання слідчий/прокурор не з`явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином, прокурор у кримінальному провадженні подав до суду заяву про розгляд клопотання у його відсутності, вимоги підтримав, просив задовольнити.

Згідно з частиною четвертою статті 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Частиною першою статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття слідчого, прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до положень статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутності осіб, які не з`явились, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Відповідно до матеріалів клопотання Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000001271 від 25.12.2025 за фактом можливого вчинення службовими особами ДП «Ліси України» привласнення державного майна, набуття активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які перевищують їх законні доходи, а також перевищення службових повноважень працівниками правоохоронних органів, чим спричинено тяжкі наслідки державним інтересам, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 3 ст. 365, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відомості у вказаному кримінальному провадженні внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань прокурором Офісу Генерального прокурора за матеріалами Управління стратегічних розслідувань в Закарпатській області Національної поліції України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження відповідно до інформації, отриманої від оперативного підрозділу встановлено, що на території Закарпатської області, діє група осіб, яка за попередньою змовою, діючи умисно, з метою незаконного збагачення, здійснює контроль та нагляд за діяльністю суб`єктів лісового господарства Закарпатської області з метою лобіювання власних інтересів та інтересів компаній, які тим чи іншим чином пов`язані із причетними до вказаного правопорушення особами, шляхом впливу на посадових осіб філії «Карпатський лісовий офіс» ДП Ліси України, які в свою чергу перевищуючи свої службові повноваження з метою отримання для себе неправомірної вигоди, всупереч інтересам служби, за попередньою змовою групою осіб організували протиправний механізм незаконної вирубки та реалізації лісопродукції із заниженням вартості в декілька разів, шляхом внесення недостовірних відомостей в офіційні документи, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам

При цьому, з метою приховування злочинної діяльності, недопущення її викриття та уникнення кримінальної відповідальності, службові особи ДП «Ліси України» та їх територіальних філій залучають окремих працівників правоохоронних органів, у тому числі прокурорів, які, перевищуючи надані їм службові повноваження, всупереч інтересам служби, забезпечують прикриття вказаної протиправної діяльності, умисно не вживають передбачених законом заходів прокурорського реагування, блокують внесення відомостей до ЄРДР, впливають на підлеглих прокурорів та слідчих, надають незаконні вказівки щодо напрямів досудового розслідування, а також сприяють безперешкодному та тривалому функціонуванню злочинної схеми.

Отримані злочинним шляхом грошові кошти від незаконного використання лісових ресурсів та зловживання бюджетними коштами розподіляються між учасниками організованої групи відповідно до заздалегідь визначених ролей та рівня впливу кожного з них, у тому числі між службовими особами ДП «Ліси України», їх відокремлених підрозділів, а також окремими працівниками правоохоронних органів, у тому числі прокурорами.

Крім того, службові особи ДП «Ліси України», їх відокремлених підрозділів, а також окремі працівники правоохоронних органів, зокрема прокурори, набувають у власність та користування активи, законність підстав набуття яких не підтверджується їх законними доходами. Зазначені активи, у тому числі грошові кошти, об`єкти нерухомості, транспортні засоби та інше майно, фактично відповідають розмірам доходів, отриманих у результаті функціонування вищевказаної злочинної схеми, та оформлюються як на самих посадових осіб, так і на підконтрольних або пов`язаних із ними осіб.

Згідно з наявною у слідства інформацією, зазначена протиправна схема має системний, організований та загальнодержавний характер і функціонує на всій території України у діяльності ДП «Ліси України» та його відокремлених підрозділів, що свідчить про наявність стійких корупційних зв`язків, єдиного механізму координації злочинної діяльності та централізованого розподілу незаконно отриманих коштів.

У ході досудового розслідування встановлено, що однією з осіб, яка здійснює контроль та нагляд за діяльністю надлісництв філії «Карпатський лісовий офіс» ДП Ліси України, а також вплив на керівників вказаних надлісництв та на прийняття кадрових рішень (призначення на посади лісничих) здійснює ОСОБА_5 . Останній здійснює збір «чорнової каси» з надлісничних та лісничих, лобіювання видачі лісорубних квитків на вирубування лісу з можливістю незаконної реалізації без офіційного внесення до «Єдиної державної системи електронного обліку деревини».

ОСОБА_5 спільно проживає з головним спеціалістом відділу лісового та мисливського господарства філії Карпатський лісовий офіс ОСОБА_6 , яка надає інформацію про діяльність офісу зокрема надлісництв.

До вказаної протиправної схеми ОСОБА_5 залучив заступника директора філії «Карпатський лісовий офіс» ОСОБА_7 , який забезпечує здійснення незаконних дій працівників лісової охорони, реалізацію необлікованої лісопродукції за грошові кошти, за рахунок чого збагачуються всі члени організованої групи.

У зв`язку з здійсненням незаконної діяльності, з метою особистого збагачення себе та всіх членів, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 залучили наступних посадових осіб Міжгірського, Свалявського, Рахівського, Ужгородського та Брусторянського надлісництва.

Зокрема, ОСОБА_5 залучив керівника Свалявського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП Ліси України ОСОБА_8 . Останній, як керівник надлісництва впливає на призначення лісосік за невідповідним видом рубки, вивезення з території лісфонду необлікованої продукції, яка утворилася з надлишкової кубомаси в результаті неправильного відведення в рубку лісосік на підпорядкованій території лісового фонду Свалявського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП Ліси України, відведення в рубку лісових ділянок для прокладання доріг.

Як установлено в ході досудового розслідування, керівник ОСОБА_8 , з метою виконання покладених завдань, з метою формування відповідної «чорнової каси», до своєї незаконної діяльності залучив суб`єктів господарської діяльності та своїх підлеглих, зокрема головного інженера Свалявського надлісництва ОСОБА_9 , лісничого Нижньоволовецького лісництва ОСОБА_10 , майстера лісу Полянського лісництва ОСОБА_11 та інших.

Окрім цього, до вказаної злочинної діяльності гр. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_8 залучили лісничого Лопушнянського лісництва Міжгірського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП Ліси України ОСОБА_12 , який здійснює організацію незаконного вивезення з території ввіреного йому лісового фонду Лопушнянського лісництва Міжгірського надлісництва надлишкової лісопродукції, яка утворилася в результаті неправильного відведення в рубку лісових ділянок із заниженням фактичної кубомаси деревини, яка повинна бути після розробки лісосіки, а також заниженням класу якості лісопродукції з подальшим отоваренням суб`єктів господарської діяльності, за що отримує неправомірну вигоду для себе та третіх осіб, з подальшою передачею грошових коштів своєму безпосередньому куратору ОСОБА_5 .

Так, підтримуючи налагоджений механізм в зборі «чорнової» каси, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 маючи на меті збільшення впливу, налагодили корупційний зв`язок з колишнім очільником філії Ясінянське ЛГ, наразі з інженером з лісозаготівлі Рахівського надлісництва ОСОБА_13 , якому в обов`язки з веденням лісового господарства Рахівського надлісництва доручили збір коштів та подальшу співпрацю з метою формування «чорнової каси». Так, ОСОБА_13 будучи учасником даних корупційних дій, сформував тарифи щодо безперешкодного відпуску лісопродукції суб`єктам господарської діяльності, та регулярно отримує від останніх не законно грошову винагороду, чим самим не законно збагачується та передає частину коштів отриманих злочинним шляхом.

Для забезпечення дієвого механізму, та впливу на координацію щодо діяльності Брусторянського надлісництва, ОСОБА_7 маючи намір отримання «чорнової» каси з вказаного надлісництва, залучив до своєї діяльності наступних осіб: помічника лісничого Турбацького лісництва ОСОБА_14 , лісничого Усть-Чорнянського лісництва ОСОБА_15 , лісничого Краснянського лісництва ОСОБА_16 , так на обов`язки яких поклали контроль за відпуском кожного завантаженого автомобіля з лісопродукцією з лісового фонду та здійснення збору «чорнової» каси з метою подальшої передачі даних коштів учасникам злочинної діяльності.

Окрім цього, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_7 налагодив корупційні відносини з лісничий Анталовецького лісництва Ужгородського надлісництва ОСОБА_17 . Так, ОСОБА_17 має в обов`язки забезпечувати відпуск лісопродукції підконтрольним суб`єктам господарської діяльності, які здійснюють розрахунок на місці, без проведення аукціонних торгів. Отримані кошти злочинним шляхом, вказані посадові особи розподіляють між собою.

За наявною у сторони обвинувачення інформацією керівник ТОВ «ПММ-Компанія» ЄДРПОУ 45202153 ОСОБА_18 керує всіма поставками деревини на неофіційні пилорами по розпиленню деревини породи «ДУБ», відтак в ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено те, що ОСОБА_18 перебуває в налагоджених корумпованих зв`язках з керівним складом філії «КАРПАТСЬКИЙ ЛІСОВИЙ ОФІС», а саме заступником (головним лісничим) філії ОСОБА_7 . Відтак останні посадові особи можуть перебувати в налагоджених корупційних зв`язках з підприємствами щодо не створення перешкод по отоваренню лісопродукції, заниженню сортності та отримання неправомірної вигоди від суб`єктів господарювання.

Також, окрім цього, слідством було встановлено інші деревообробні підприємства області (ФОП та ТОВ), які налагодили корупційні зв`язки з представниками філії «Карпатський лісовий офіс» ДП Ліси України, щодо надання пріорітету по отоваренню їхніх підприємств продукцією, а також щодо заниження сортності та об`ємів продукції, яка відпускається з території лісового фонду, а також незаконне вивезення з території лісфонду деревини, за схемою 2-3 завантажених деревиною т/з на одні і ті самі документи (ТТН-Ліс), а саме:

- ФОП ОСОБА_19 , АДРЕСА_2 , фактично здійснює діяльність по переробці лісопродукції цінних порід, а саме «Дуб» та її подальшу реалізацію;

- ТОВ Коба-Ір (ЄДРПОУ 39483563) - АДРЕСА_3 (діяльність здійснюється на земельних ділянках з кадастровими номерами 2121983600:04:001:0012, 2121983600:04:001:0023, 2121983600:04:001:0008);

- ФОП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

- ФОП ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_4 та АДРЕСА_5 - об`єднане дворогосподарство;

- ФОП ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_6 ;

- ФОП ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса проживання: АДРЕСА_7 .

До вказаної протиправної схеми залучено також інших службових осіб надлісництв ДП Ліси України, а також суб`єктів господарювання у сфері деревообробки.

У ході досудового розслідування встановлено, що до вказаної протиправної діяльності причетний ФОП ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

03.09.2026 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.08.2026 № 757/44189/26-к проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено майно, яке належить останньому та має значення для досудового розслідування кримінального провадження, а саме мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro» IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 .

Прокурор зазначає, що в ході проведення обшуку залученим спеціалістом не вдалося скопіювати вміст зазначеного телефону, у зв`язку з його технічними особливостями. Дослідження указаного мобільного телефону вимагає проведення відповідних маніпуляцій та комп`ютерних досліджень в умовах експертної установи. Крім того, вказаний телефон захищений паролем логічного захисту.

Постановою слідчого від 03.09.2026 вилучений мобільний телефон визнано речовим доказом у кримінальному проваджені.

Також у клопотанні зазначено, що вилучення мобільного телефону здійснено у зв`язку з тим, що даний пристрій містить та/або може містити цифрову інформацію у вигляді контактів, листування, журналів дзвінків, даних месенджерів, хмарних сервісів, геолокаційних відомостей, файлів та інших електронних слідів, які мають істотне доказове значення для встановлення обставин учиненого кримінального правопорушення, при цьому існувала реальна загроза зміни, видалення, знищення або блокування зазначених даних у разі повернення телефону його власнику, а тому накладення арешту на вилучений пристрій є необхідним для забезпечення збереження речового доказу, недопущення доступу сторонніх осіб до його вмісту та забезпечення можливості проведення повної судової комп`ютерно-технічної експертизи.

Ураховуючи зазначене, з метою забезпечення збереження речових доказів, у сторони обвинувачення виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, у випадку передбаченому частиною третьою статті 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку статті 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог статті 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до частини другої статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до частини другої статті 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Арешт з метою забезпечення речових доказів по суті являє форму забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

З огляду на зазначені вимоги закону, слідчий суддя дійшов висновку, що майно, яке вилучено 03.09.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні та є на даній стадії досудового розслідування тимчасово вилученим майном.

Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження і, таким чином, може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збереженні вказаного майна до встановлення фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення.

Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 26, 98, 100, 107, 131, 132, 167, 170-173, 309, 392 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке вилучено 03.09.2026 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «iPhone 15 Pro», IMEI1 НОМЕР_1 , IMEI2 НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 .

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Зобов`язати слідчого/прокурора у кримінальному провадженні передати копію ухвали особі, на майно якої накладено арешт.

Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1