Ухвала суду № 140278157, 30.09.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12597/26

Провадження №: 2/755/10425/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" вересня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 з вимогами:

«стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суму завданих збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 371 212 гривень 00 копійок, яка складається з: 271 212,00 грн - матеріальні витрати, завдані позивачу внаслідок пошкодження транспортного засобу; - 100 000,00 грн - моральна (немайнова) шкода, завдана позивачу внаслідок протиправних дій відповідача, що виразилась у душевних стражданнях, переживаннях, порушенні звичного способу життя та необхідності витрачати додаткові зусилля для відновлення свого порушеного права;

стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 57 000,00 гривень, витрати на судовий збір в розмірі 3 712,12 грн. та витрати на відправлення поштової кореспонденції відповідачу, а саме вимоги про відшкодування завданих збитків, у розмірі 194,00 грн».

Вивчивши матеріали позовної заяви на предмет дотримання позивачем вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту поданої до суду позовної заяви, суддя доходить наступних висновків.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (частини 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України)

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (стаття 4 Цивільного процесуального кодексу України)

Відповідно до частин 4, 5 статті 177 Цивільного процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір входить до складу судових витрат.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням, а у випадках звільнення від сплати цих осіб - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Виходячи з предмету позову, позивачем пред`явлено дві вимоги майнового характеру (про відшкодування матеріальної та моральної шкоди).

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331 гривня 20 копійок) та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (16 640 гривень 00 копійок).

До позовної заяви долучено платіжний документ про сплату судового збору в розмірі 3 712,00 грн, що підтверджує сплату судового збору за пред`явлену позовну вимогу майнового характеру з урахуванням ціни позову.

Водночас позивачем заявлено вимогу про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, за яку судовий збір у встановленому законом розмірі не сплачено.

Так, у постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, визначена у грошовому вимірі, є вимогою майнового характеру, оскільки її предметом є стягнення грошових коштів.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено в розмірі 3 328,00 грн.

Отже, за подання позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн судовий збір підлягає сплаті в мінімальному розмірі, встановленому підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», що становить 1 331,20 грн.

Відтак, позивачу необхідно сплатити судовий збір за пред`явлену вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 331,20 грн та надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Додатково роз`яснюю, що при зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA478999980313141206000026005; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначені статтями 23, 1167 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 23 ЦК України моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку зі знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 ЦК України якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає така шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Разом із тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про відшкодування моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн, однак належним чином не конкретизовано обставин, які б давали змогу встановити характер та обсяг завданих йому моральних страждань, їхній зв`язок із зазначеними у позові протиправними діями (бездіяльністю) відповідача, а також не наведено обґрунтування визначеного розміру грошового відшкодування.

Отже, позивачу необхідно уточнити виклад обставин, якими обґрунтовується вимога про відшкодування моральної шкоди, та навести обґрунтування визначеного розміру відшкодування з урахуванням критеріїв, передбачених статтею 23 ЦК України, і зазначити докази на підтвердження відповідних обставин.

Недотримання обов`язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із наданням строку позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

п о с т а н о в и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - залишити без руху.

Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.

Попереджаю, що у разі невиконання вимог суду щодо усунення вказаних недоліків, Ваша заява буде вважатись неподаною та підлягає поверненню.

С у д д я: