Рішення № 140277973, 02.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/293/26

Справа №754/10004/26

РІШЕННЯ

Іменем України

02 жовтня 2026 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т. А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. Вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . За результатами пройденого ВЛК 24.09.2024, позивач є придатним до служби у в/ч забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони. 18 лютого 2026 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову №526 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. Про факт наявності штрафу та відкриття примусового стягнення позивач дізнався лише у травні 2026 року після блокування його банківських рахунків у межах виконавчого провадження ВП № НОМЕР_3, відкритого 5 травня 2026 року державним виконавцем Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві. У матеріалах справи повністю відсутні будь-які докази отримання позивачем повістки № 5756087 на 20.12.2025 року. ТЦК та СП не надав жодної розписки про вручення повістки, поштового повідомлення з відміткою про вручення або відповідного акту відмови від підпису, що свідчить про грубе порушення процедури притягнення до відповідальності. Повістка про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивачу не надходила. Крім того позивач є ВІЛ-інфікованою особою (клінічна стадія III, код В20.4) із супутнім хронічним вірусним гепатитом С з помірною активністю процесу (код В 18.2). Згідно з лабораторними показниками, рівень Т-хелперів (С04) знижений до критичної позначки 229,0 кл/мкл (відносне значення - 30,8 %), що свідчить про виражений клінічний імунодефіцит. Такий стан супроводжується опортуністичними інфекціями (рецидивуючий кандидоз ротової порожнини) та потребує постійного диспансерного нагляду. Організм є вкрай вразливим, а будь-яке перебування в умовах підвищеного стресу створює пряму загрозу життю, що є поважною причиною відповідно до пункту 23 Постанови КМУ № 560 (хвороба або лікування). Згідно з постановою військово-лікарської комісії від 24.09.2024 року, ОСОБА_1 було визнано придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, логістичних підрозділах тощо. Проте результати імунологічного обстеження від 20.12.2024 року (С04 229,0 кл/мкл) та тривалий перебіг клінічної стадії III з рецидивуючим кандидозом вказують на суттєве погіршення стану здоров`я після проходження ВЛК. Відповідач зазначає в постанові, що 02.02.2026 року на адресу позивача було направлено повідомлення про розгляд справи на 18.02.2026 року. Проте, доказів фактичного вручення цього листа позивачу відповідач не надав. Разом з тим, позивач виконав вимоги закону щодо оновлення персональних даних 31 травня 2025 року через застосунок «Резерв+», що підтверджується дійсним електронним військово-обліковим документом у реєстрі «Оберіг» № 171120221320380100044. Позивач вважає, що притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконним та безпідставним. Постанова прийнята з порушенням вимог чинного законодавства та є такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.06.2026 року було відкрито провадження у вказаній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач повідомлений судом про розгляд даного провадження належним чином, що підтверджується відміткою на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 15.06.2026 уповноваженою особою відповідача. Відзиву та будь - яких клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 8 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.02.2026 року т. в. о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 було ухвалено постанову №526 про визнання позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, яке передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 25 500 гривень. В даній постанові зазначено, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці, чим порушив вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 та абз. 8 ч. 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Правил військового обліку, призовників, військовозобов`язаних і резервістів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП.

У поданому до суду позові, позивач вказує на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

У силу вимог передбачених ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Так, ч. 3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до частини третьої якої вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян..

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

У частині 1 статті 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено, що громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до примітки статті 210 КУпАП, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Згідно зі ч. 1 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», держателем реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення реєстру. Адміністратором реєстру є держатель реєстру.

Таким чином територіальні центри комплектування та соціальної підтримки мають доступ до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та мають можливості отримувати необхідні дані з реєстру.

Згідно зі ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст. ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

А відтак притягнення до відповідальності за ст. 210-1 КУпАП відбувається саме територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, рекомендовані листи з позначкою "Повістка ТЦК" під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК".

Жодних конкретних правових доказів, які достовірно фіксували факт направлення та отримання позивачем повістки відповідачем суду не надано.

Будь-яких конкретних правових, беззаперечних доказів, які б свідчили про те, що позивач отримував повістку відповідача та не прибув за викликом без поважних причин суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що позивач не був належно оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів та показаннями свідків.

Згідно зі ч. 3 ст. 73 КАС України, сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести правомірність своїх дій чи бездіяльності, а позивач зобов`язаний довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Враховуючи зазначене та з урахуванням положень ст. 77 КАС України, вважає, що оскаржувана постанова №526 від 18.02.2026 року підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

У тому числі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень сплачений позивачем судовий збір у розмірі 665, 60 грн., відповідно до приписів ст. 139 КАС.

Відповідно до вимог ч. 2 та ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у розмірі переплаченої суми.

Вивчивши письмові матеріали справи, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про повернення позивачу надміру сплаченого судового збору в розмірі 665, 60 гривень, що сплачений згідно платіжної інструкції № 298442203 від 29.05.2026 року на розрахунковий рахунок - UA238999980313171206000026004, отримувач - ГУК у м. Києві/Деснянський район/22030101, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 37993783.

За таких обставин та з урахуванням досліджених доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. ст. 9, 21, 72-78, 90, 121,123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, ч. 2 ст. 210-1, 245, 251, 268, 280 КУпАП, Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суддя

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 №526 від 18.02.2026 у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 25 500, 00 гривень.

Провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210-1 КУпАП згідно постанови №526 від 18.02.2026 року, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 665, 60 грн.

Повернути ОСОБА_1 надміру сплачений судовий збір у розмірі 665, 60 гривень, що сплачений згідно платіжної інструкції № 298442203 від 29.05.2026 року на розрахунковий рахунок - UA238999980313171206000026004, отримувач - ГУК у м. Києві/Деснянський район/22030101, код банку отримувача - 899998, код отримувача - 37993783.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дані позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дані відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення суду виготовлено 02.10.2026.

Суддя: Т. А. Зотько