Ухвала суду № 140277816, 30.09.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/24449/26

Провадження №: 1-кп/752/2526/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12024100070001658 від 12.07.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - в режимі відеоконференцзв`язку,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - в режимі відеоконференцзв`язку,

У С Т А Н О В И В :

На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження № 12024100070001658 від 12.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , мотивуючи його таким.

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується у наступному.

Так, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 22.05.2024, визначивши вчинення злочину як основне джерело для здобуття коштів для свого існування, з метою особистого збагачення, шляхом вчинення умисного злочину, спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, під приводом здійснення господарської діяльності, діючи за попередньою змовою групою осіб заволоділи грошовими коштами ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012), при наступних обставинах.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діяв на момент вчинення кримінального правопорушення.

Встановлено, що у невстановленому досудовим розслідуванням місці у невстановлений час, але не пізніше 22.05.2024 у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме: грошовими коштами у сумі 41 002 300,00 грн., що належать ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012).

Для реалізації вказаного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме грошовими коштами у сумі 41 002 300,00 грн., що належать ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, але не пізніше 22.05.2024, ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими особами.

В подальшому, з метою реалізації спільного, єдиного злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, в умовах воєнного стану та особливо великих розмірах, а саме: грошовими коштами на суму 41 002 300,00 грн., що належать ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, залучив до своєї протиправної діяльності, діючого на той час директора ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_10 ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_4 ), ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_32 , ФОП ОСОБА_33 , ФОП ОСОБА_34 та ФОП ОСОБА_35 .

Відповідно до п.1.1. Статуту - ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) створене та здійснює господарську діяльність у відповідності зі Статутом, Господарським кодексом України, Цивільним Кодексом України, ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та іншими чинними законодавчими актами України.

Відповідно до п. 2.2. Статуту виконавчим органом Товариства є Директор Товариства.

Також згідно зі Статутом ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) єдиним учасником Товариства є ОСОБА_10 .

Основним видом діяльності ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості.

Разом з тим встановлено, що у травні 2024 року директор ТОВ «ДРУЖБА» (код ЄДРПОУ 32572012) ОСОБА_36 , маючи на меті здійснити закупку мінеральних добрив з метою його використання у власній господарській діяльності та подальшого перепродажу звернувся до свого знайомого ОСОБА_5 за допомогою у пошуку відповідних підприємств.

В свою чергу, ОСОБА_5 , не будучи обізнаним про злочинні наміри ОСОБА_3 , звернувся до останнього за допомогою у пошуку товариств, що здійснюють поставку мінеральних добрив.

В подальшому, реалізуючи свої злочинні наміри спрямовані на заволодіння грошовими коштами шляхом обману, ОСОБА_3 діючи разом з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, попередньо не довівши до відома єдиний, спільний злочинний умисел та запевнивши в законності своїх намірів, звернувся до директора ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) ОСОБА_10 , з метою використання реєстраційних даних, реквізитів та рахунків його товариства для подальшого укладання Договорів поставки.

В свою чергу, ОСОБА_10 не усвідомлюючи реальний злочинний намір ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, що спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, що належать ТОВ «ДРУЖБА», та справжню мету запропонованих останніми дій, надав ОСОБА_3 реквізити, реєстраційні дані та доступ до рахунку ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС».

Надалі, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими особами, умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого заволодіння чужим майном шляхом обману, а саме грошовими коштами, що належать ТОВ «ДРУЖБА», передав реквізити ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» ОСОБА_5 для укладання Договору поставки.

Згідно з ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням викладених обставин, 22.05.2024 між ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) в особі директора ОСОБА_10 (Продавець) та ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в особі директора ОСОБА_37 (Покупець) укладено Договір поставки № 22/05/24.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, які Встановлені Договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його й порядки та строки і на умовах, які передбачені Договором.

Пункт 1.2. передбачає, що Постачальник зобов`язується після набуття чинності Договору поставляти товар Покупцеві згідно рахунку-фактури до цього Договору.

Згідно п. 3.2. Договору Покупець оплачує товар у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

В подальшому, на виконання умов Договору №22/05/24 від 22.05.2024 ТОВ «ДРУЖБА» відповідно до платіжної інструкції № 8810659458 від 22.05.2024 на розрахунковий рахунок ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_2 сплачено грошові кошти у сумі 6497650,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 8810659559 від 22.05.2024 було сплачено - 5502350,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 8810659461 від 23.05.2024 сплачено - 3545000,00 грн., відповідно до платіжної інструкції №8810659462 від 23.05.2024 сплачено 5455000,00 грн.

Надалі,18.06.2024 між ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) в особі директора ОСОБА_10 (Продавець) та ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в особі директора ОСОБА_37 (Покупець) укладено Договір поставки №18/06/24-3.

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов`язується у порядку та на умовах, які Встановлені Договором, передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його й порядки та строки і на умовах, які передбачені Договором.

Пунктом 1.2. передбачено, що Постачальник зобов`язується після набуття чинності Договору поставляти товар Покупцеві згідно рахунку-фактури до цього Договору.

Згідно п. 3.2. Договору Покупець оплачує товар у національній валюті України шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника.

Після цього, 19.06.2024 на виконання умов Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 ТОВ «ДРУЖБА» відповідно до платіжної інструкції № 8810659542 на розрахунковий рахунок ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_1 сплачено грошові кошти у сумі 10 928 232,00 грн., відповідно до платіжної інструкції № 8810658543 було сплачено - 9 074 068,00 грн.

Загальна сума перерахованих коштів ТОВ «ДРУЖБА» на рахунок ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» становить 41 002 300,00 грн.

Після цього, ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими особами, у період часу з 23.05.2024 по 19.06.2024 з метою доведення спільного, єдиного злочинного умислу до кінця, достовірно розуміючи, що умови Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024 перед ТОВ «ДРУЖБА» не виконані, усвідомлюючи протиправність своїх дій, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи безпосередній доступ до рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , здійснив перерахування грошових коштів у сумі 41 002 300,00 грн., в якості придбання фіктивних послуг та товарів, на підконтрольних йому фізичних осіб-підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_38 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_10 ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_4 ), ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_32 , ФОП ОСОБА_33 , ФОП ОСОБА_34 та ФОП ОСОБА_35 .

В свою чергу, ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного, єдиного злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, а саме: грошовими коштами у сумі 41 002 300,00 грн., що належать ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012), за вказівкою ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час, отримував грошові кошти у готівковій формі від ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_39 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_10 ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_4 ), ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_40 , ФОП ОСОБА_41 , ФОП ОСОБА_42 , ФОП ОСОБА_34 та ФОП ОСОБА_43 , які попередньо перераховані ОСОБА_3 від імені ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» на їхні рахунки, після цього у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі передавав ці грошові кошти ОСОБА_3 .

В подальшому, вказаними грошовими коштами у сумі 41 002 300,00 грн., що належать ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, розпорядилися на власний розсуд.

Отже, ОСОБА_3 діючи умисно та за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, внаслідок реалізації свого єдиного, спільного злочинного умислу спрямованого на заволодіння чужим майном, шляхом обману, з корисливих мотивів, в умовах дії воєнного стану, достовірно розуміючи, що умови Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024 перед ТОВ «ДРУЖБА» не виконані, здійснив незаконне перерахування з рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 грошових коштів на підконтрольних йому фізичних осіб-підприємців в якості придбання фіктивних послуг та товарів, тим самим заволодів грошовими коштами ТОВ «ДРУЖБА» на загальну суму 41 002 300,00 грн., внаслідок чого ТОВ «ДРУЖБА» завдано майнової шкоди у вказаному розмірі, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно примітки до статті 185 КК України становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а саме у заволодінні чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлені органом досудового розслідування місці та часі, але не пізніше 22.05.2024, у ОСОБА_3 , виник злочинний умисел на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024.

Для реалізації вказаного злочинного умислу, спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024 ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження та іншими невстановленими особами.

Реалізуючи свій спільний, єдиний злочинний умисел, спрямований на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, ОСОБА_3 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, попередньо не довівши до відома свій спільний, єдиний злочинний умисел та запевнивши в законності своїх намірів, звернувся до директора ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) ОСОБА_10 , з метою використання реєстраційних даних, реквізитів та рахунків його товариства для подальшого укладання Договорів поставки.

Під час досудового розслідування встановлено, що на виконання умов по Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024 за період часу з 22.05.2024 по 18.06.2024 на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928) - НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) надійшли грошові кошти на загальну суму 41 002 300,00 грн.

В подальшому, з метою реалізації свого, спільного, єдиного злочинного умислу спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого у особливо великому розмірі ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, перебуваючи у невстановленому місці, використовуючи для досягнення мети своєї протиправної діяльності реквізити ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), достовірно розуміючи відсутність реальної можливості на виконання умов Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору № 22/05/24 від 22.05.2024 з поставки товарів, маючи безпосередній доступ до банківських рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , у період часу з 22.05.2024 по 18.06.2024 перерахував на рахунки підконтрольних йому фізичних осіб-підприємців, а саме: ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_38 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_10 ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_4 ), ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_31 , ФОП ОСОБА_32 , ФОП ОСОБА_33 , ФОП ОСОБА_34 , ФОП ОСОБА_35 , грошові кошти в сумі 41 002 300,00 грн., в якості оплати за надання фіктивних послуг та товарів, будучи достовірно обізнаним, що такі послуги та товари ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» не надавались.

В свою чергу, ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, на виконання спільного, єдиного злочинного умислу спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024, за вказівкою ОСОБА_3 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці та у невстановлений час отримував грошові кошти у готівковій формі від ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_39 , ФОП ОСОБА_16 , ФОП ОСОБА_17 , ФОП ОСОБА_18 , ФОП ОСОБА_10 ФОП ОСОБА_19 , ФОП ОСОБА_20 , ФОП ОСОБА_21 , ФОП ОСОБА_4 ), ФОП ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_23 , ФОП ОСОБА_24 , ФОП ОСОБА_25 , ФОП ОСОБА_26 , ФОП ОСОБА_27 , ФОП ОСОБА_28 , ФОП ОСОБА_29 , ФОП ОСОБА_30 , ФОП ОСОБА_15 , ФОП ОСОБА_40 , ФОП ОСОБА_41 , ФОП ОСОБА_42 , ФОП ОСОБА_34 та ФОП ОСОБА_43 , які попередньо перераховані ОСОБА_3 від імені ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» на їхні рахунки, після цього у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі передавав ці грошові кошти ОСОБА_3 .

Отже, ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_1 відомості щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, внаслідок реалізації свого єдиного, спільного злочинного умислу спрямованого на набуття, володіння, використання та розпорядження майном (грошовими коштами), щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій та вчинення дій, спрямованих на приховання, маскування походження такого майна та джерела його походження, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, у особливо великому розмірі, а саме грошовими коштами, які надходили на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» (ЄДРПОУ 41374928), а саме: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 від ТОВ «ДРУЖБА» (ЄДРПОУ 32572012) в якості оплати за товар по Договору № 18/06/24-3 від 18.06.2024 та Договору №22/05/24 від 22.05.2024, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що перераховані з рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» НОМЕР_1 та НОМЕР_2 грошові кошти на підконтрольних фізичних осіб-підприємців в якості придбання фіктивних послуг та товарів, одержані злочинним шляхом, заволодів грошовими коштами ТОВ «ДРУЖБА» на загальну суму 41 002 300,00 грн., що перевищує вісімнадцять тисяч неоподаткованих мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та згідно примітки до статті 209 КК України становить особливо великий розмір.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а саме у набутті, володінні, використанні та розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, внаслідок здійснення фінансових операцій, що вчинено особою, яка знала, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб та в особливо великому розмірі.

04.09.2025 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 09.10.2025 до ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» з визначенням застави, строк дії якого неодноразово продовжувався ухвалами слідчих суддів Подільського районного суду м. Києва, востаннє - ухвалою від 06.08.2026 (справа № 758/13807/26) до 04.10.2026 з можливістю внесення застави у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 324 800,00 грн.

Обставини, які, на думку сторони обвинувачення, дають підстави обвинувачувати ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, підтверджуються, зокрема: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 10.07.2024; договорами поставки № 22/05/24 від 22.05.2024 та № 18/06/24-3 від 18.06.2024 і платіжними інструкціями до них; протоколами допиту та додаткового допиту представника потерпілого ОСОБА_44 від 24.07.2024 та 11.09.2024; протоколами допиту свідків ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_5 , ОСОБА_48 , ОСОБА_23 , ОСОБА_49 , ОСОБА_10 , ОСОБА_50 ; протоколами тимчасового доступу до речей і документів від 09.08.2024, 08.05.2025, 22.07.2025; протоколами огляду; письмовими поясненнями спеціаліста від 09.01.2026; висновком експерта № 1-06/02/2026 від 06.02.2026, іншими матеріалами кримінального провадження.

Прокурор зазначає, що обставини, які враховувалися слідчими суддями під час застосування та продовження запобіжного заходу, не змінилися, а ризики, передбачені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися. Зокрема, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи можливе покарання, може переховуватися від суду; може знищити, сховати або спотворити документи, що мають значення для кримінального провадження; може незаконно впливати на свідків, які ще не допитані судом, з огляду на те, що суд обґрунтовує свої висновки лише показаннями, безпосередньо сприйнятими під час судового засідання (ч. 4 ст. 95 КПК України); може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інші кримінальні правопорушення, використовуючи обізнаність з механізмом інкримінованих дій. Більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого. Прокурор просить продовжити строк тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення застави у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5 324 800,00 грн.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з викладених у ньому підстав.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_7 заперечила проти задоволення клопотання прокурора та заявила клопотання про зміну запобіжного заходу в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, у якому просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням електронного засобу контролю та покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а в разі, якщо суд вважатиме за необхідне застосування застави, - визначити її у розмірі 190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 632 320 грн, а також урахувати заяву народного депутата України ОСОБА_51 від 28.09.2026 про готовність взяти обвинуваченого на особисту поруку.

Своє клопотання захисник обґрунтувала такими доводами:

- з часу постановлення ухвали від 06.08.2026 істотно змінилася процесуальна ситуація: досудове розслідування завершено, обвинувальний акт направлено до суду, сторона захисту ознайомилася з усіма відкритими матеріалами кримінального провадження в порядку ст. 290 КПК України;

- обвинувачений безперервно тримається під вартою з 09.10.2025, тобто 356 днів станом на 30.09.2026, а з плином часу вимоги до обґрунтування необхідності тримання під вартою посилюються, при цьому збереження обґрунтованої підозри саме по собі не є достатньою підставою для продовження строку тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справах «Бузаджи проти Республіки Молдова», «Харченко проти України»);

- ризик знищення, приховування або спотворення доказів істотно зменшився, оскільки доказова база сторони обвинувачення сформована та процесуально зафіксована (рішення ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії»);

- ризик незаконного впливу на свідків має підтверджуватися конкретними фактичними даними (рішення ЄСПЛ у справі «Бечієв проти Молдови»), основні свідки допитані, їхні показання зафіксовані у відкритих стороні захисту протоколах, а сам ризик може бути нейтралізований забороною контактів зі свідками, представником потерпілого та іншими обвинуваченими;

- ризик переховування не може ґрунтуватися переважно на тяжкості можливого покарання; 28.09.2026 укладено договір найму окремої квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка не є місцем проживання свідка ОСОБА_52 ; обвинувачений має малолітніх дітей та сімейні зв`язки у м. Києві;

- ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовані загальними припущеннями без посилання на конкретні факти;

- за наслідками ознайомлення з матеріалами вагомість доказів щодо фактичного отримання ОСОБА_3 грошових коштів є сумнівною, оскільки ця обставина ґрунтується переважно на показаннях ОСОБА_53 , які не підтверджуються показаннями ОСОБА_4 , ОСОБА_54 , ОСОБА_5 , ОСОБА_46 та ОСОБА_12 ;

- до інших осіб, яким сторона обвинувачення приписує безпосереднє отримання та рух коштів, застосовано більш м`які запобіжні заходи: до ОСОБА_53 - нічний домашній арешт, ОСОБА_4 звільнена з-під варти після внесення застави, до ОСОБА_5 - нічний домашній арешт;

- розмір застави протягом досудового розслідування неодноразово зменшувався (з 6500 до 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), а чинний розмір застави не забезпечує реальної альтернативи триманню під вартою, що суперечить правовій позиції Конституційного Суду України, викладеній у Рішенні від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026, та практиці ЄСПЛ (рішення у справі «Істоміна проти України»).

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав позицію свого захисника.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні категорично заперечувала проти зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу на більш м`який, пояснивши, що ОСОБА_3 здійснював щодо неї фізичне насильство, спалив її автомобіль, у зв`язку з чим вона побоюється за свою безпеку у разі звільнення обвинуваченого з-під варти. Її захисник ОСОБА_8 підтримав позицію своєї підзахисної.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_9 поклалися на розсуд суду.

Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання захисника.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали, долучені до клопотань прокурора та захисника, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого, додержуючись при цьому правил, передбачених розділом II цього Кодексу. Згідно зі ст. 331 КПК України суд вирішує питання щодо запобіжного заходу в порядку, передбаченому главою 18 КПК України, і за результатами розгляду своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ст. 201 КПК України обвинувачений, його захисник мають право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу. Оскільки клопотання прокурора та захисника стосуються одного питання - про запобіжний захід, який має діяти щодо обвинуваченого ОСОБА_3 після 04.10.2026, суд розглядає їх одночасно.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Під час вирішення питання про запобіжний захід суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд виходить з того, що на сторону обвинувачення покладено обов`язок довести, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують подальше тримання особи під вартою, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.

На цій стадії суд не вирішує питання про доведеність винуватості обвинуваченого та не надає оцінки доказам з точки зору їх належності, допустимості та достатності, оскільки це є предметом судового розгляду. Суд лише з`ясовує, чи існують обставини або відомості, які переконали б об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Зміст обвинувального акта та матеріали, долучені до клопотання, зокрема договори поставки та платіжні інструкції про перерахування ТОВ «ДРУЖБА» коштів на рахунки ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС», протоколи допиту представника потерпілого та свідків, висновок експерта від 06.02.2026, у сукупності дають достатні підстави для висновку про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_3 у розумінні п. «c» ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Цей висновок не є оцінкою доказів і не предрішає питання про винуватість обвинуваченого.

Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 190 та ч. 3 ст. 209 КК України, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжкими злочинами. Санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, санкція ч. 3 ст. 209 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Отже, обмеження, встановлені п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України щодо раніше не судимої особи, застосуванню тримання під вартою не перешкоджають.

Суд вважає доведеним існування ризику переховування від суду. Обвинувачений у разі доведення його винуватості може бути засуджений до тривалого строку позбавлення волі з конфіскацією майна. Суворість можливого покарання, хоча й не може самостійно виправдовувати тривале тримання під вартою, є суттєвим елементом оцінки ризику переховування (рішення ЄСПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001). Крім того, обвинувачений зареєстрований у м. Харцизьк Донецької області, яке є тимчасово окупованою територією, а тому його зареєстроване місце проживання не забезпечує можливості контролю за його процесуальною поведінкою. Відповідно до обвинувачення, кошти у сумі 41 002 300,00 грн були отримані готівкою та використані на власний розсуд, їх місцезнаходження не встановлено, що в сукупності з іншими обставинами підвищує ймовірність переховування. Відомостей про відшкодування завданої шкоди суду не надано. Власного житла у м. Києві обвинувачений не має, а договір найму квартири, на який посилається сторона захисту, укладено лише 28.09.2026.

Суд також вважає доведеним ризик незаконного впливу на представника потерпілого та свідків. Судовий розгляд не розпочато, жоден свідок судом не допитаний, а відповідно до ст. 23, ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Серед свідків сторони обвинувачення є особи, з якими, згідно з обвинуваченням, ОСОБА_3 перебував у ділових відносинах, зокрема директор ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС» ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , фізичні особи-підприємці, яких обвинувачення описує як підконтрольних обвинуваченому, а також ОСОБА_23 , яка, згідно з обвинувальним актом, була однією з фізичних осіб-підприємців, на рахунки яких перераховувалися кошти, і з якою, як убачається з доводів сторони захисту, обвинувачений пов`язаний сімейними зв`язками. Такі зв`язки створюють реальну можливість впливу на зміст їхніх показань до їх безпосереднього допиту судом. Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризик незаконного впливу охоплює і вплив на іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні. Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомила про протиправні дії ОСОБА_3 щодо неї, зокрема про підпал її автомобіля та застосування до неї фізичного насильства, і висловила побоювання за свою безпеку у разі його звільнення з-під варти. Не надаючи оцінки достовірності цих пояснень, що не є предметом розгляду в даному судовому засіданні, суд ураховує їх як обставину, яка свідчить про реальність ризику незаконного впливу на іншу обвинувачену у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей і документів суд ураховує, що досудове розслідування завершено, документи, на які посилається сторона обвинувачення, вилучені або отримані в порядку тимчасового доступу, а сторонам відкрито матеріали в порядку ст. 290 КПК України. За таких обставин інтенсивність цього ризику порівняно зі стадією досудового розслідування зменшилася. Водночас докази у кримінальному провадженні судом ще не досліджені, а тому суд на цій стадії не може дійти висновку про те, що цей ризик відпав повністю.

Ризики перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення на цій стадії суд не може вважати відсутніми. Пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 , наведені в судовому засіданні, у разі їх підтвердження свідчать про схильність обвинуваченого до протиправних дій щодо учасників цього кримінального провадження. Такі обставини підлягають належній перевірці, однак до її проведення суд не може виключити ризику того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, вчинить дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, у тому числі нове кримінальне правопорушення щодо його учасників.

Отже, установлені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також ризики, передбачені п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з урахуванням пояснень обвинуваченої ОСОБА_4 , у своїй сукупності є достатніми для висновку про необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Водночас на даній стадії суд вважає неможливим застосування більш м`яких запобіжних заходів. Особисте зобов`язання не здатне запобігти встановленим ризикам з огляду на тяжкість обвинувачення та розмір інкримінованої шкоди.

Суд погоджується з доводом захисника про те, що тривалість тримання особи під вартою посилює вимоги до обґрунтування необхідності його продовження, а саме по собі збереження обґрунтованої підозри та попереднє застосування цього запобіжного заходу не є достатніми підставами для його подальшого застосування. Саме тому суд оцінив кожен із заявлених прокурором ризиків з урахуванням поточної стадії кримінального провадження та обставин, з`ясованих у судовому засіданні, а не лише з урахуванням підстав, якими обґрунтовувалися попередні ухвали слідчих суддів. Суд погоджується із захисником у тому, що із завершенням досудового розслідування інтенсивність ризику знищення, приховування або спотворення доказів зменшилася. Однак доводи захисника про те, що ризики перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення нового кримінального правопорушення ґрунтуються лише на загальних припущеннях, суд наразі відхиляє.

Водночас доводи захисника про те, що свідки допитані, а їхні показання зафіксовані в протоколах, не зменшують ризику незаконного впливу на них. Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, а тому саме на стадії судового провадження, до безпосереднього допиту свідків судом, ризик впливу на них з метою зміни показань є найбільш актуальним. Цей ризик ґрунтується не на абстрактних припущеннях, а на конкретних обставинах, викладених вище, - наявності серед свідків осіб, з якими обвинувачений, за версією обвинувачення, перебував у ділових відносинах або які, за цією версією, перебували під його контролем, а також особи, з якою він пов`язаний сімейними зв`язками, та пояснень обвинуваченої ОСОБА_4 про протиправні дії обвинуваченого щодо неї.

Запропоновані захисником цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю та заборона спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими не здатні ефективно запобігти цьому ризику. Електронний засіб контролю забезпечує лише контроль місця перебування особи, але не дозволяє контролювати її спілкування засобами зв`язку, через мережу Інтернет або через третіх осіб, які можуть безперешкодно відвідувати житло.

Договір найму квартири за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 28.09.2026, тобто за два дні до судового засідання, свідчить про наявність житла, придатного для виконання домашнього арешту, однак не свідчить про наявність у обвинуваченого стійких соціальних зв`язків із цим місцем проживання і не усуває встановлених ризиків. Наявність у обвинуваченого малолітніх дітей та сімейних зв`язків у м. Києві суд ураховує, однак ці обставини існували і на момент інкримінованих діянь та, з огляду на встановлені ризики, не свідчать про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Доводи захисника щодо вагомості доказів, зокрема щодо змісту та співвідношення показань ОСОБА_53 , ОСОБА_4 , ОСОБА_54 та інших осіб, по суті стосуються оцінки достовірності та достатності доказів, яка відповідно до ст. ст. 94, 337 КПК України здійснюється судом за результатами судового розгляду. Вирішуючи питання про запобіжний захід, суд не оцінює доведеність винуватості, а з`ясовує наявність обґрунтованого обвинувачення, що й було зроблено судом вище.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів до інших осіб не створює для обвинуваченого ОСОБА_3 права на аналогічний запобіжний захід, оскільки відповідно до ст. 178 КПК України запобіжний захід обирається з урахуванням індивідуальних обставин щодо кожної особи, зокрема ОСОБА_3 інкримінується особливо тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК України, і, згідно з обвинувальним актом, саме він залучив інших осіб до протиправної діяльності, мав безпосередній доступ до рахунків ТОВ «ПРИРОДА БАЗИС», здійснював перерахування коштів на рахунки підконтрольних йому фізичних осіб-підприємців та отримував готівкові кошти. Така відмінність у ролі та обсязі обвинувачення обумовлює і різний ступінь ризиків.

Неодноразове зменшення розміру застави ухвалами слідчих суддів свідчить про перегляд її розміру з урахуванням принципу пропорційності, а не про припинення існування ризиків, оскільки кожною з цих ухвал підстави для тримання обвинуваченого під вартою визнавалися наявними. Доводи захисника щодо розміру застави суд оцінює нижче.

Заява народного депутата України ОСОБА_51 від 28.09.2026 про готовність взяти обвинуваченого на особисту поруку не може бути достатньою гарантією його належної процесуальної поведінки. Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків і зобов`язуються за необхідності доставити його до суду на першу про те вимогу. Сам по собі статус поручителя не надає йому реальних засобів контролю за поведінкою обвинуваченого, у тому числі за його спілкуванням зі свідками, а з урахуванням тяжкості обвинувачення, розміру інкримінованої шкоди та встановлених ризиків особиста порука, як самостійно, так і в поєднанні з домашнім арештом, не здатна запобігти цим ризикам.

Таким чином, доводи сторони захисту не спростовують наявності встановлених судом ризиків, та не свідчать про те, що цілодобовий домашній арешт із застосуванням електронного засобу контролю, у тому числі в поєднанні з покладенням обов`язків та особистою порукою, здатний їм запобігти, а тому у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Суд враховує, що ОСОБА_3 тримається під вартою з 09.10.2025. Під час досудового розслідування граничний строк тримання під вартою, встановлений ч. 3 ст. 197 КПК України для особливо тяжких злочинів, дотримано. Дане кримінальне провадження стосується значного обсягу фінансових операцій між двома товариствами та близько тридцятьма фізичними особами-підприємцями, у ньому проведено судову експертизу, обвинувальний акт надійшов до суду у вересні 2026 року. За таких обставин тривалість тримання під вартою на цей час не виходить за межі розумного строку. Суд зважає на практику ЄСПЛ, відповідно до якої з плином часу підстави для тримання під вартою мають бути дедалі переконливішими, а державні органи - виявляти особливу старанність у провадженні (рішення у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), і вживатиме заходів для розгляду провадження без невиправданих затримок. Відомостей про те, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає його перебуванню в умовах слідчого ізолятора, суду не надано.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір застави визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Суд уважає, що цей випадок є виключним. Згідно з обвинуваченням, ТОВ «ДРУЖБА» завдано майнової шкоди в сумі 41 002 300,00 грн; шкода не відшкодована, а місцезнаходження коштів не встановлено. Обвинувачений, крім шахрайства, обвинувачується також у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, в особливо великому розмірі. За таких обставин застава у межах, визначених законом, а тим більше у розмірі 190 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, про що просить захисник, не буде достатнім стримувальним чинником. ЄСПЛ визнає допустимим урахування під час визначення розміру застави розміру шкоди, у заподіянні якої особа обвинувачується (рішення Великої палати у справі «Мангурас проти Іспанії» від 28.09.2010).

Водночас суд ураховує правову позицію Конституційного Суду України, викладену в Рішенні від 21.07.2026 № 9-р(II)/2026, на яке послалася сторона захисту, згідно з якою розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою, а визначаючи заставу поза межами, встановленими ч. 5 ст. 182 КПК України, суд має навести аргументи на обґрунтування такого рішення з урахуванням майнового стану особи та обставин кримінального провадження.

Застава у розмірі 1600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб визначалася обвинуваченому з червня 2026 року і протягом цього часу внесена не була. Ураховуючи тривалість тримання обвинуваченого під вартою, завершення досудового розслідування та зменшення інтенсивності ризику знищення, приховування або спотворення доказів, наявність у обвинуваченого малолітніх дітей, суд вважає за необхідне зменшити розмір застави до 1400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Такий розмір застави з урахуванням обставин кримінального провадження залишається відчутним для обвинуваченого і достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків, і разом з тим не позбавляє заставу характеру реальної альтернативи триманню під вартою, оскільки вона може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою.

У разі внесення застави на обвинуваченого належить покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, визначені в резолютивній частині цієї ухвали, строком до 28.11.2026 включно.

З урахуванням наведеного клопотання прокурора підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 202, 315, 331, 369-372, 376, 392, 395 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в ДУ «Київський слідчий ізолятор», на 60 (шістдесят) діб, до 28 листопада 2026 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_3 заставу у розмірі 1400 (однієї тисячі чотирьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 659 200 (чотири мільйони шістсот п`ятдесят дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ДКСУ, м. Київ, код отримувача 26268059, рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 , призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 такі обов`язки:

1) прибувати до суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з міста Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого у разі внесення застави, визначити до 28 листопада 2026 року включно.

Роз`яснити, що в разі внесення застави обвинувачений звільняється з-під варти в порядку, передбаченому ст. 202 КПК України, і з моменту звільнення вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави; у разі невиконання покладених обов`язків застава звертається в дохід держави відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України, а до обвинуваченого може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 - відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до ДУ «Київський слідчий ізолятор» - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - у той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1