Ухвала суду № 140276770, 30.09.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 646/7696/26 Провадження№ 1-кп/636/2087/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в режимі відеоконференції, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12025226090000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новомиколаївка Шевченківського району Харківської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої на посаді лікаря невропатолога КНП «Великобурлуцька ЦЛ» Великобурлуцької селищної ради, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше не судимої

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України,

встановив:

04 серпня 2026 року до Чугуївського міського суду Харківської області надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження № 12025226090000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначає, що після незаконного вторгнення на територію України збройних сил Російської Федерації та фактичної тимчасової окупації Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району Харківської області, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 08 серпня 2022 року, у громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

З цією метою, у серпні 2022 року (більш точний час встановити не виявилось можливим), ОСОБА_4 , перебуваючи на території тимчасово окупованого державою-агресором сел. Великий Бурлук Куп`янського району Харківської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, добровільно зайняла посаду т.зв. «исполняющего обязанности хоз. Работника (в подчинении пом. Начальника ТУ) Великобурлукского территориального управления «Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области».

Продовжуючи діяти на шкоду основам національної безпеки України, протягом серпня-вересня 2022 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи в будівлі т.зв. «Великобурлукского территориального управления Военно-гражданской администрации Купянского района Харьковской области» за адресою: Харківська обл., Великобурлуцький р-н, с. Андріївка, вул. Жовтнева, буд. 1, обіймаючи посаду «исполняющего обязанности хоз. работника (в подчинении пом. начальника ТУ) Великобурлукского территориального управления», виконувала обов`язки, не пов`язані з організаційно-розпорядчими чи адміністративно-господарськими функціями, а саме: готувала списки місцевих жителів для виплат окупаційною адміністрацією матеріальної допомоги, видачі гуманітарної допомоги, медичних препаратів, а також надавала представникам окупаційної адміністрації держави-агресора списки осіб, які проходили військову служба в лавах ЗСУ та мають проукраїнські погляди.

Вказані дії підозрюваної ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення-кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, а саме - колабораційна діяльність, тобто добровільне зайняття громадянином України посади, не пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресора.

Відповідні відомості щодо вчинення ОСОБА_4 вказаного кримінального правопорушення - кримінального проступку були внесені до ЄРДР 17 квітня 2025 року за № 12025226090000032 за ознаками кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.

22 червня 2026 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України.

Інкриміноване ОСОБА_4 діяння за ч. 2 ст. 111-1 КК України є кримінальним проступком. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

До набрання чинності Законом України № 4268-IX від 26.02.2025 ч. 5 ст. 49 КК України встановлювала незастосування давності у разі вчинення саме злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених статтями 109114-2 КК України. Водночас відповідно до ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Отже, використане законодавцем у попередній редакції ч. 5 ст. 49 КК України поняття «злочини» не охоплювало кримінальні проступки, зокрема кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 111-1 КК України. Лише Законом України № 4268-IX від 26.02.2025 у ч. 5 ст. 49 КК України слово «злочинів» було замінено словами «кримінальних правопорушень», що свідчить про розширення сфери дії цієї заборони на всі кримінальні правопорушення проти основ національної безпеки України, включно з кримінальними проступками.

На час інкримінованого ОСОБА_4 діяння - протягом серпня-вересня 2022 року - та на час спливу дворічного строку давності вересень 2024 року - заборона застосування давності не поширювалася на кримінальний проступок, передбачений ч. 2 ст. 111-1 КК України. Дворічний строк давності за п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України сплив у вересні 2024 року, тобто до набрання чинності Законом № 4268-IX, який погіршив становище осіб, обвинувачених у кримінальних проступках проти основ національної безпеки України.

Прокурор у відкритому судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав зазначених у ньому.

Підозрювана ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Захисник підозрюваної адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підозрюваної щодо задоволення клопотання прокурора про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Суддя, заслухавши позицію підозрюваної та її захисника, думку прокурора, дослідивши документи та матеріали, якими прокурор обґрунтовує клопотання, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України у разі якщо суд встановить наявність підстав для закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, суд на будь-якій стадії судового провадження зобов`язаний з`ясувати та врахувати думку підозрюваного щодо закриття кримінального провадження.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно до приписів ч.ч. 2, 3 ст. 4, ч. 1 ст. 5 КК України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення злочину визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Відповідно до приписів ч.ч. 1-3 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини, останні поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі.

Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 мало місце у період часу серпень - вересня 2022 року, з часу його вчинення минуло більше 2 років.

Санкція ч. 2 ст. 111-1 Кримінальним кодексом України передбачає покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років з конфіскацією майна або без такої.

Відповідно до приписів п.п. 1-5 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону України №2160-ІХ від 24.03.2022, на час вчинення кримінального правопорушення, та в редакції Закону України №2812-ІХ від 01.12.2022, на час спливу строків притягнення до кримінальної відповідальності), особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі (п.1); три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років (п.2); п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку передбаченого у п. 2 цієї статті (п.3); десять років - у разі вчинення тяжкого злочину (п.4); п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Частина 5 статті 49 КК України, в редакції Закону на час вчинення ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, не містила заборону застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності у разі вчинення вищезазначеного кримінального проступку.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №598/1781/17 (провадження №13-47кс20) звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України за спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є безумовним і здійснюється судом незалежно від факту примирення з потерпілим, відшкодування особою шкоди потерпілому, щирого каяття тощо.

Згідно правової позиції ККС ВС, викладеної в постанові від 26.03.2020 року по справі № 730/67/16-к, провадження № 51-6463км19, вказано, що невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках за умови роз`яснення судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження, не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення.

Відповідно до приписів ст.ст. 284-289 КПК України, кримінальне провадження закривається судом зокрема у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підозрювана ОСОБА_4 раніше не судима, від явки до органу досудового розслідування та суду не ухилялася, дані щодо вчинення підозрюваною нових злочинів відсутні.

Згідно приписів ч. 2 ст. 5 КК України - закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

При таких обставинах суд вважає, що підозрювана ОСОБА_4 , у відповідності до приписів ст. 49 КК України (у редакції, що діяла на момент вчинення кримінального проступку, адже зміни внесені лише Законом України від 26.02.2025 №4268-IX) та ст.ст. 284-288 КПК України, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, а кримінальне провадження № 12025226090000032, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2025 року, підлягає закриттю, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід у відношенні підозрюваної на час судового провадження не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, ст.ст. 284, 288, 376 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності - задовольнити.

Звільнити підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення - кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Кримінальне провадження № 12025226090000032 внесене до ЄРДР 17.04.2025, за фактом вчинення підозрюваною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111-1 КК України, закрити.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1