Рішення № 140275382, 01.10.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Черкаси Справа № 925/723/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., за участю секретаря судового засідання Гвоздик А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає

позивач - Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради,

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів",

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 517 734,39 грн,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Барбаш О.А., прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від позивача - участі не брали,

від відповідача - Пустовіт І.Я., адвокат (в режимі відеоконференцзв`язку).

22.05.2026 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява заступника керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради з вимогами: визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 05.06.2024, № 2 від 17.07.2024 до договору № 30 від 31.01.2024, укладеного між виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Черкаської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів"; стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (далі - ТОВ "ГОЕР") на користь виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Черкаської області кошти у розмірі 517 734,39 грн.

Ухвалою від 08.06.2026 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 06.07.2026 о 15:30. Встановив сторонам строк для подання заяв по суті.

Суд враховує, що копія ухвали про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 09.06.2026, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

В ухвалі про відкриття провадження у справі суд встановив для відповідача строк - не більше п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Отже строк для подання відзиву відповідачем сплив 24.06.2026, проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

29.06.2026 відповідач подав клопотання про відкладення підготовчого засідання.

06.07.2026 електронною поштою з накладенням кваліфікованого електронного підпису секретар Михайлівської сільської ради Н.Луценко подала клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника виконавчого комітету Михайлівської сільської ради.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 06.07.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи; на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 та п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України відклав підготовче засідання до 20.07.2026 о 12:30.

Ухвалою від 06.07.2026 суд клопотання секретаря Михайлівської сільської ради Н.Луценко, подане від імені виконавчого комітету Михайлівської сільської ради повернув без розгляду.

15.07.2026 відповідач подав клопотання про зупинення розгляду справи №925/723/26 до закінчення розгляду Конституційним судом України справи № 3-78/20269(178/26) та оприлюднення повного тексту рішення.

15.07.2026 представниця відповідача - адвокат Пустовіт І.Я. подала заяву про надання доступу до електронної справи в підсистемі Електронний Суд ЄСІТС.

Згідно з відміткою на заяві доступ представниці відповідача надано 15.07.2026.

16.07.2026 Смілянська окружна прокуратура подала заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 20.07.2026 суд на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України відклав підготовче засідання до 31.08.2026 об 11:30.

27.08.2026 відповідач подав клопотання про зупинення розгляду справи №925/723/26 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду справи №910/11553/25 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.

31.08.2026 Смілянська окружна прокуратура подала заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

31.08.2026 виконавчий комітет Михайлівської сільської ради подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги підготовче засідання 31.08.2026 не відбулось, ухвалою від 31.08.2026 суд призначив підготовче засідання у справі на 07.09.2026 о 16:00.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.09.2026 суд на підставі ст. 227 ГПК України відмовив у задоволенні клопотань відповідача про зупинення розгляду справи від 15.07.2026 та 27.08.2026.

На підставі ч. 5 ст. 233 ГПК України таку ухвалу оформлено окремим документом.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.09.2026 суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 14.09.2026 о 12:15; визначив наступну дату судового засідання - 01.10.2026 о 12:00.

14.09.2026 відповідач подав пояснення, які за змістом є відзивом на позовну заяву.

У судовому засіданні 14.09.2026 суд заслухав вступне слово прокурора.

Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 14.09.2026 суд на підставі ч. 2 ст. 118 ГПК України письмові пояснення відповідача, які за змістом є відзивом на позов, повернув без розгляду; на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву в судовому засіданні до заздалегідь визначеної дати - 01.10.2026 о 12:00.

У судовому засіданні 01.10.2026 суд заслухав вступне слово представниці відповідача, дослідив наявні в матеріалах справи та заслухав виступи присутніх представників у судових дебатах.

Прокурор заявлені позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні. Представниця відповідача проти задоволення позову заперечила.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради Черкаської області за результатами проведення процедури відкритих торгів за номером закупівлі - UA-2024-01-19-015112-a із ТОВ "ГОЕР" укладено договір від 31.01.2024 № 30 про постачання електричної енергії споживачу загальною вартістю на момент укладення договору 2 257 000 грн з ПДВ. Загальний обсяг електричної енергії згідно умов Договору становить 434 377 кВт/год. Постачання електричної енергії здійснюється у строк з 01.02.2024 до 31.12.2024 включно. Ціна 1 кВт*год електричної енергії, з урахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії згідно постанови НКРЕКП № 2322 від 09.12.2023, становить 5,19594 грн. за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ.

В подальшому між виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради та ТОВ "ГОЕР" до Договору укладено 6 додаткових угод. Загалом упродовж дії Договору сторонами послідовно збільшено ціну товару з 5,19594 грн/кВт*год до 8,23962грн/кВт*год (+ 58,8 % від ціни Договору).

Прокурор стверджує, що внесення таких змін до основного договору без належного обґрунтування коливання ціни на ринку є підставою для визнання правочину, яким підвищується ціна, - недійсним. Укладення додаткової угоди до договору щодо зміни ціни на товар за відсутності підстав для цього, визначених Законом та самим договором, спотворює результати торгів та нівелює економію, яку отримав Замовник за результатами аукціону та під час підписання договору.

На документальне підтвердження виконання умов договору від 31.01.2024 № 30 підписані акти приймання-передачі електричної енергії між ТОВ "ГОЕР" та виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради на загальну суму 2 314 196,80 грн, що оплачені позивачем.

За твердженням прокурора, у даному випадку в результаті укладення додаткових угод № 1 від 05.06.2024 та № 2 від 17.07.2024 до договору № 30 від 31.01.2024 державі в особі виконавчого комітету Михайлівської сільської ради заподіяні збитки у виді надмірно сплачених грошових коштів у сумі 517 734,39 грн. В 2024-2025 роках в результаті підняття ціни на підставі додаткових угод № 1-2, ТОВ "ГОЕР" зайво отримано 517 734,39 грн. З наведеного випливає, що всі кошти, які безпідставно отримані ТОВ "ГОЕР" на виконання договору про закупівлю електричної енергії від 31.01.2024 № 30, підлягають поверненню їх власнику - виконавчому комітету Михайлівської сільської ради.

Як встановлено судом відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов суду не надав.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд встановив таке.

31.01.2024 ТОВ "ГОЕР" (Постачальник) та Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради (Замовник або Споживач) підписали Договір № 30 про постачання електричної енергії споживачу (далі - Договір).

Цей Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу. (п. 1.1. Договору)

До умов цього Договору застосовуються положення Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), інші чинні нормативно-правові акти, що регулюють постачання електричної енергії.

Далі по тексту цього Договору Постачальник або Споживач іменуються Сторона, а разом - Сторони. (п. 1.2. Договору)

За цим Договором Постачальник продає Споживачу товар: "електрична енергія (ДК 021:2015:09310000-5 - Електрична енергія)" для забезпечення потреб електроустановок Споживача, включно з тарифом на послуги з передачі електричної енергії, а Споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. (п. 2.1. Договору)

Постачання електричної енергії здійснюється у строк: з 01.02.2024 до 31 грудня 2024 р.

Початок постачання електричної енергії визначається датою укладення цього Договору, або може додатково узгоджуватись Сторонами. (п. 3.1. Договору)

Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору. (п. 3.3. Договору)

Місце поставки та обсяг постачання електричної енергії Споживачу: 434 377 кВт/год; 20825, Україна, Черкаська область, Михайлівська територіальна громада, межа балансової належності електроустановок замовника. (п. 3.4. Договору)

Постачальник зобов`язується забезпечити комерційну якість послуг, які надаються Споживачу за цим Договором, що передбачає вчасне та повне інформування Споживача про умови постачання електричної енергії, ціни на електричну енергію та вартість послуг, що надаються, надання роз`яснень положень актів чинного законодавства, якими регулюються відносини Сторін, ведення точних та прозорих розрахунків із Споживачем, а також можливість вирішення спірних питань шляхом досудового врегулювання. (п. 4.2. Договору)

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору. Загальна вартість цього Договору на момент його укладення становить 2 257 000 грн з ПДВ. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання Споживача за цим договором в частині оплати поставленої електричної енергії виникають у 2024 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов`язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 "Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України". Споживач не несе відповідальності за порушення строку оплати електричної енергії, що передбачений цим пунктом (незалежно від тривалості затримки щодо оплати спожитої Споживачем електричної енергії), якщо таке порушення сталось не з вини Споживача (зокрема у зв`язку із затримкою та/або скороченням фінансування видатків Споживача, зміни черговості здійснення платежів органами Казначейства з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, що встановлюється чинним законодавством України, затримки оплати фінансового зобов`язання органом Казначейства, що зумовлено ресурсною забезпеченістю єдиного казначейського рахунка, тощо), при цьому Споживач зобов`язаний у порядку та в строки, передбачені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012р. № 309, вжити заходів щодо реєстрації відповідного фінансового зобов`язання в органі Казначейства, що здійснює казначейське обслуговування Споживача. (п. 5.1. Договору)

Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. (п. 5.2. Договору)

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. (п. 5.3. Договору)

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до "31" грудня 2024 року, а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами - до їх повного виконання. (п. 13.1. Договору)

Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови. (п. 13.2. Договору)

Сторони домовились про використання засобів електронної пошти при обміні між Сторонами листами, зверненнями, пропозиціями, претензіями, тощо, та при виконанні умов цього Договору. (п. 13.4. Договору)

У випадку зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії, що встановлюється згідно постанови НКРЕКП, Сторони укладають відповідну додаткову угоду щодо зміни ціни електричної енергії керуючись п.п. 7 п. 19 Особливостей, та з урахуванням, зміненого тарифу на послуги з передачі електричної енергії. У зазначеному випадку умови щодо зміни ціни на електричну енергію згідно цього Договору застосовуються з дати, визначеної відповідною постановою НКРЕКП, з якої застосовується новий тариф на послуги з передачі електричної енергії.

Згідно із ч. 6 ст. 67 Закону України "Про ринок електричної енергії", з урахуванням листа-роз`яснення Мінекономрозвитку від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 "Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії", Сторони можуть використовувати інформацію з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua) для встановлення фактів коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", та з метою внесення змін до цього Договору в частині ціни на електричну енергію, та за умови, що таке коливання об`єктивно впливає на ціну електричної енергії, що передбачена цим Договором.

У випадку збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", а так само за умови, що таке збільшення призводить до неможливості здійснення постачання електричної енергії Споживачу за ціною, що визначена в цьому Договорі (з урахуванням внесених змін до цього Договору за наявності), Постачальник має право письмово звернутись до Споживача з відповідною пропозицією, при цьому, така пропозиція в кожному окремому випадку повинна підтверджуватись згідно інформації з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua). Для встановлення факту коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" для порівняння приймається відповідна середньозважена ціна за підсумком будь-якої декади календарного місяця після укладення Договору або за наявності внесених раніше змін до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару - за підсумком будь-якої декади календарного місяця після останньої зміни Сторонами ціни за одиницю товару, та середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади, наступної після зазначеної в цьому пункті, та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни на електричну енергію. У випадку внесення Сторонами змін щодо ціни електричної енергії через збільшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" умови щодо зміненої ціни на електричну енергію застосовуються не раніше ніж з дня, наступного після завершення декади календарного місяця, наступної після попередньої декади, відносно якої здійснювалось порівняння ціни на електричну енергію згідно з умовами цього абзацу.

Максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за електричну енергію, визначається в межах різниці між середньозваженою ціною електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади календарного місяця, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни та середньозваженою ціною електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади, що передує зазначеній, та відносно ціни електричної енергії, визначеної у цьому Договорі (у випадку внесення змін до цього Договору в частині ціни на електричну енергію - з урахуванням таких змін).

Споживач має право відмовитись від зміни ціни за одиницю товару без настання будь-яких наслідків згідно цього Договору у випадках, якщо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", про яке стверджується Постачальником згідно звернення до Споживача у порядку згідно абз. 3 п. 13.5. цього Договору, не підтверджується згідно відомостей з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), або якщо коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" не призводить до збільшення ціни на електричну енергію згідно цього Договору, або так само у випадку, якщо Постачальником не надане відповідне документальне підтвердження коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", що передбачене цим Договором.

У випадку досягнення згоди щодо зміни ціни на електричну енергію згідно умов цього пункту Сторони керуються п.п. 7 п. 19 Особливостей, відповідно за умови внесення таких змін сума цього Договору може як збільшуватись та і зменшуватись.

У випадку, якщо збільшення загальної вартості цього Договору неможливе у зв`язку із фактичним обсягом фінансування видатків Споживача, або так само з урахуванням обсягів затверджених у встановленому порядку асигнувань Споживача, Сторони можуть внести зміни до цього Договору в частині збільшення ціни на електричну енергію керуючись п.п. 2 п. 19 Особливостей, при цьому така зміна не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в цьому Договорі.

Документальне підтвердження коливання середньозваженої ціни на ринку "на добу наперед" в бік збільшення, що відбулося з моменту укладення цього Договору або останнього внесення змін до цього Договору в частині зміни ціни за одиницю товару, приймається Сторонами у вигляді витягів з веб-сайту ДП "Оператор ринку" (https://www.oree.com.ua), завірених Постачальником, згідно декад щодо яких здійснюється порівняння ціни на електричну енергію згідно з абз. 3 п. 13.5. цього Договору, або у вигляді експертного висновку (чи іншого рівнозначного йому документу), виданого торгово-промисловою палатою, що містить відомості про середньозважені ціни електричної енергії на ринку на добу наперед за підсумком зазначених декад, а так само містить інформацію щодо відсотку коливання середньозваженої ціни, та які відповідно надаються Постачальником разом із зверненням до Споживача щодо зміни ціни на електричну енергію.

Керуючись принципом максимальної економії та ефективності здійснення закупівлі, Сторони у порядку, передбаченому умовами даного Договору, здійснюють узгоджену зміну ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів)/, та у випадку зменшення середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед", якщо така зміна впливає на зміну ціни на електричну енергію, що передбачена цим Договором. (п. 13.5. Договору)

Зміни до істотних умов цього Договору можуть бути внесені у випадках, що передбачені згідно п. 19 Особливостей. Дія Договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2025 року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в цьому Договорі, якщо видатки на досягнення цієї цілі буде затверджено для Споживача в установленому порядку. (п. 13.6. Договору)

Внесення будь-яких змін у цей Договір здійснюється шляхом укладення відповідної додаткової угоди. Пропозицію щодо внесення змін до Договору може зробити кожна із Сторін. Сторона Договору, яка вважає за необхідне внести зміни у цей Договір чи розірвати його, повинна надіслати відповідну пропозицію другій Стороні. Сторона Договору, яка одержала пропозицію про внесення змін у цей Договір або розірвання його, у двадцятиденний строк повідомляє другу Сторону про своє рішення. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін договору і виражати намір Сторони, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Відповідь Сторони, які адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк. В той же час Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із Сторін у разі істотного порушення Договору другою Стороною та в інших випадках, встановлених Договором або законом. (п. 13.7. Договору)

Розділом 2 "Порядок змін умов договору про закупівлю" передбачено такі положення.

1. Зміни до істотних умов договору про закупівлю можуть бути внесені у випадках, що передбачені згідно п. 19 Особливостей, та оформлюються в такій самій формі, що й договір про закупівлю, а саме у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.

2. Пропозицію щодо внесення змін до договору може зробити кожна із сторін договору.

3. Пропозиція щодо внесення змін до договору має містити обґрунтування необхідності внесення таких змін до договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

4. Відповідь особи, які адресована пропозиція щодо змін до договору, про її прийняття повинна бути повною і безумовною, та надається у двадцятиденний строк.

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. В той же час, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Додатком № 1 до Договору є Комерційна пропозиція відповідно до якої, ціна (тариф) електричної енергії: вартість електричної енергії включає в себе передачу електричної енергії згідно постанови НКРЕКП №2322 від 09.12.2023 р. та становить 5,19594 кВт*год. з урахуванням ПДВ; (п. 1) загальний обсяг постачання електричної енергії, кВт./год.: 434 377 кВт.год. (п. 2)

Згідно з п. 12 Комерційної пропозиції зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання Середньозважених цін такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю (до уваги береться середньозважена ціна на ринку РДН яка склалась у день підписання договору, а саме 31.01.2024 року) або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку у місяць в якому виникло таке коливання (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Сторони погоджуються, що документальним підтвердження можуть бути знімки екрану з сайту ДП "Оператор ринку" https://www.oree.com.ua/. Сторони погоджуються, що ст. 631 Цивільного кодексу України може застосовуватись до відносин, які виникли до моменту початку дії такого договору.

Для встановлення факту коливання середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" приймається відповідна середньозважена ціна за підсумком будь-якої декади календарного місяця після укладення Договору або за наявності внесених раніше змін до Договору щодо зміни ціни за одиницю товару - за підсумком будь-якої декади календарного місяця після останньої зміни Сторонами ціни за одиницю товару, та середньозважена ціна електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком більш пізньої декади календарного місяця та до моменту письмового звернення Постачальника до Споживача щодо збільшення ціни на електричну енергію.

У випадку прийняття рішення Споживачем щодо внесення змін до цього Договору у вказаній частині до розрахунку ціни за одиницю товару приймається ціна за одиницю товару, що визначена Сторонами у момент укладення цього Договору (з урахуванням внесених раніше змін до цього Договору, та якщо такі обставини мали місце). При цьому, максимальна сума, на яку Сторонами може бути здійснено підвищення ціни за електричну енергію визначається як різниця між середньозваженою ціною електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади календарного місяця, що передує моменту письмового звернення Постачальника щодо зміни ціни та середньозваженої ціни електричної енергії на ринку "на добу наперед" за підсумком декади календарного місяця після укладення цього Договору, або після змін до цього Договору в частині ціни за одиницю товару, якщо такі зміни до цього Договору вже були раніше здійснені Сторонами.

Додатком № 2 до Договору є Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (далі - Заява-приєднання).

Додатком № 1 до Заяви-приєднання є Перелік ЕІС-точок комерційного обліку.

ТОВ "ГОЕР" звернулося до Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради з листом від 31.05.2024 вих. № 374/05, в якому констатувало факт збільшення середньозважених цін РДН за третю декаду травня 2024 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались 31 січня 2024 року - на 20,12 % через що виконання укладеного договору стало для ТОВ "ГОЕР" невигідним.

З огляду на викладене відповідач надіслав позивачу проєкт додаткової угоди, відповідно до якої, ціна за 1 кВт/год складає 6,07405 грн.

На підтвердження викладених обставин відповідач надав Довідку щодо підтвердження збільшення ціни від 31.05.2024 № 375/05, підписану безпосередньо директором ТОВ "ГОЕР", відповідно до якої середньозважені ціни РДН ОЕС за 31 січня 2024 року становлять 3 540,53 грн/МВт.год, а середньозважені ціни РДН ОЕС за третю декаду травня 2024 року становлять 4 252,97 грн/МВт.год. Так ТОВ "ГОЕР" констатує факт збільшення середньозважених цін РДН за третю декаду травня 2024 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за 31 січня 2024 року - на 20,12 %.

Також відповідач надав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що:

- станом на 31.01.2024 ціна РДН ОЕС України становить 3 540,53 грн/МВт.год;

- станом на 21.05.2024 - 31.05.2024 ціна РДН ОЕС України становить 4 252,97 грн/МВт.год.

05.06.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 1 до договору № 30 від 31 січня 2024 р. (далі - Додаткова угода № 1), відповідно до п. 1 якої сторони домовились, що ціна за 1 кВт/год складає 6,07405 грн з ПДВ.

Враховуючи п. 1 Додаткової угоди сторони домовились, що обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 392859,30 кВт/год. (п. 2 Додаткової угоди № 1)

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини з 01.05.2024 року. (п. 7 Додаткової угоди № 1)

Отже підписанням Додаткової угоди № 1 сторони збільшили ціну товару на 16,90 %.

ТОВ "ГОЕР" звернулося до Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради з листом від 09.07.2024 вих. № 504/07, в якому констатувало факт збільшення середньозважених цін РДН за першу декаду липня 2024 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за третю декаду травня 2024 року - на 39,81 % через що виконання укладеного договору стало для ТОВ "ГОЕР" невигідним.

З огляду на викладене відповідач надіслав позивачу проєкт додаткової угоди, відповідно до якої, ціна за 1 кВт/год складає 8,23962 грн.

На підтвердження викладених обставин відповідач надав Довідку щодо підтвердження збільшення ціни від 09.07.2024 № 505/07, підписану безпосередньо директором ТОВ "ГОЕР", відповідно до якої середньозважені ціни РДН ОЕС за першу декаду липня 2024 року становлять 5 946,15 грн/МВт.год, а середньозважені ціни РДН ОЕС за третю декаду травня 2024 року становлять 4 252,97 грн/МВт.год. Так ТОВ "ГОЕР" констатує факт збільшення середньозважених цін РДН за першу декаду липня 2024 року в порівнянні з середньозваженими цінами РДН які склались за третю декаду травня - на 39,81 %.

Також відповідач надав скриншоти екрану із сайту АТ "Оператор ринку", зі змісту яких випливає, що:

- станом на 01.07.2024 - 10.07.2024 ціна РДН ОЕС України становить 5 946,15 грн/МВт.год;

- станом на 21.05.2024 - 31.05.2024 ціна РДН ОЕС України становить 4 252,97 грн/МВт.год.

17.07.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 2 до договору № 30 від 31 січня 2024 р. (далі - Додаткова угода № 2), відповідно до п. 1 якої сторони домовились, що ціна за 1 кВт/год складає 8,23962 грн з ПДВ.

Враховуючи п. 1 Додаткової угоди сторони домовились, що обсяг постачання електричної енергії за цим договором складає 335 430,33 кВт/год. (п. 2 Додаткової угоди № 2)

Ця додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання уповноваженими представниками Сторін, та з урахуванням положень ст. 631 ЦКУ, поширює свою дію на відносини з 01.07.2024 року. (п. 7 Додаткової угоди № 1)

Отже підписанням Додаткової угоди № 2 сторони збільшили ціну товару з первісної ціни на 58,58 %.

27.12.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30 від 31 січня 2024 року (далі - Додаткова угода № 3), за умовами якої вирішили внести зміни до умов Договору, зокрема, в частині зменшення обсягу закупівлі на 270 550,56 грн, тобто до 305 966 кВт/год та в частині зменшення загальної вартості Договору до 1 986 449,44 грн з ПДВ.

Також 27.12.2024 сторони підписали Додаткову угоду № 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30 від 31 січня 2024 року, відповідно до п. 2 якої вирішили викласти п. 13.1 Договору в новій редакції: "13.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до "31" січня 2025 року, а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами - до їх повного виконання.

20.01.2025 сторони підписали Додаткову угоду № 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30 від 31 січня 2024 року (далі - Додаткова угода № 5), відповідно до п. 2 якої сума додаткової угоди становить 331 067,94 без ПДВ.

Обсяг постачання становить 40 180 кВт. (п. 3 Додаткової угоди № 5)

Викласти п. 13.1 Договору в новій редакції: "13.1. Цей Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до "31" березня 2025 року. а в частині взятих на себе зобов`язань Сторонами - до їх повного виконання". (п. 5 Додаткової угоди № 5)

21.03.2025 сторони підписали Додаткову угоду № 6 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 30 від 31 січня 2024 року (далі - Додаткова угода № 6), за умовами п. 1 якої домовились зменшити суму додаткової угоди № 5 від 20 січня 2025 року до договору № 30 від 31.01.2024 на суму 3 320,58 гривень.

Сторони дійшли згоди викласти п. 2 додаткової угоди № 5 від 20 січня 2025 року до договору № 30 від 31.01.2024 в новій редакції, за якою сума додаткової угоди становить 327 747,36 грн з ПДВ.

Згідно з п. 3 Додаткової угоди № 6 обсяг постачання становить 39 777 кВт.

На виконання умов Договору відповідач передавав позивачу електричну енергію, на підтвердження чого сторонами підписувались відповідні Акти, позивач сплачував відповідачу за отриману електричну енергію кошти, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 25.03.2024 № 253 за лютий 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 67 118 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 348 741,59 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 25.03.2024 № 4 на суму 7 622,46 грн; № 38 на суму 12 995,06 грн; № 49 на суму 49 808,35 грн; № 65 на суму 37 358,86 грн; № 89 на суму 14 158,96 грн; № 173 на суму 226 797,90 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 10.04.2024 № 381 за березень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 37 876 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 196 801,70 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 10.04.2024 № 6 на суму 4 336,88 грн; № 56 на суму 8 859,09 грн; № 73 на суму 48 677,37 грн; № 89 на суму 27 143,63 грн; № 125 на суму 6 084,45 грн; № 250 на суму 101 700,28 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 10.05.2024 № 523 за квітень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 42 195 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 219 243 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 10.05.2024 № 81 на суму 63 094,39 грн; № 104 на суму 51 387,92 грн; № 120 на суму 26 047,28 грн; № 197 на суму 6 079,26 грн; № 367 на суму 69 994,61 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 13.06.2024 № 654 за травень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 27 163 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 164 989,42 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 18.06.2024 № 96 на суму 6 104,43 грн; № 142 на суму 36 748 грн; № 155 на суму 20 068,66 грн; № 259 на суму 14 073,57 грн; № 466 на суму 87 994,76 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 17.07.2024 № 770 за червень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 12 826 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 77 905,76 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 17.07.2024 № 110 на суму 224,74 грн; № 171 на суму 41 540,42 грн; № 183 на суму 17 681,56 грн; № 293 на суму 7 738,34 грн; № 503 на суму 10 720,70 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 28.08.2024 № 884 за липень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 10 270 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 84 620,89 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 28.08.2024 № 124 на суму 1 277,14 грн; № 222 на суму 14 518,20 грн; № 322 на суму 7 596,93 грн; № 543 на суму 13 430,58 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 13.09.2024 № 1001 за серпень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 11 510 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 94 838,03 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 13.09.2024 № 75 на суму 1 038,20 грн; № 131 на суму 411,98 грн; № 201 на суму 65 447,30 грн; № 237 на суму 15 787,11 грн; № 332 на суму 6 847,12 грн; № 564 на суму 5 306,32 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 23.10.2024 № 1091 за вересень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 20 310 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 167 346,68 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 23.10.2024 № 95 на суму 2 115,97 грн; № 153 на суму 856,92 грн; № 237 на суму 121 560,72 грн; № 292 на суму 5 215,68 грн; № 409 на суму 6 517,54 грн; № 704 на суму 31 079,85 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 14.11.2024 № 1249 за жовтень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 25 779 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 212 409,17 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 14.11.2024 № 170 на суму 7 629,89 грн; № 266 на суму 71 050,24 грн; № 318 на суму 56 235,41 грн; № 449 на суму 16 108,46 грн; № 790 на суму 61 385,17 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 16.12.2024 № 1338 за листопад 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 25 350 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 208 874,36 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 16.12.2024 № 1 на суму 82 017,18 грн; № 106 на суму 947,55 грн; № 117 на суму 8,24 грн; № 188 на суму 10 777,42 грн; № 370 на суму 36 081,30 грн; № 516 на суму 12 746,69 грн; № 903 на суму 66 295,98 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від № 1447 за грудень 2024 р. про постачання відповідачем позивачу 25 569 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 210 678,84 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 25.12.2024 № 115 на суму 922,84 грн; № 197 на суму 12 145,20 грн; № 295 на суму 652,30 грн; № 387 на суму 41 329,93 грн; № 554 на суму 11 197,64 грн; № 961 на суму 75 318,37 грн; № 963 на суму 69 112,56 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 13.02.2025 № 152 за січень 2025 р. про постачання відповідачем позивачу 35 777 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 294 788,88 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 18.02.2025 № 14 на суму 321,35 грн; № 20 на суму 8 420,89 грн; № 30 на суму 71 565,45 грн; № 32 на суму 17 583,35 грн; № 38 на суму 122 329,28 грн; № 61 на суму 74 568,56 грн.

Сторони підписали Акт приймання передачі електроенергії від 10.03.2025 № 346 за лютий 2025 р. про постачання відповідачем позивачу 4 000 кВт*год електричної енергії загальною вартістю 32 958,48 грн з ПДВ.

Оплата вартості електроенергії за вказаним Актом позивачем підтверджується платіжними інструкціями від 10.03.2025 № 52 на суму 8 297,30 грн; № 56 на суму 3 955,02 грн; № 69 на суму 9 005,90 грн; № 140 на суму 11 700,26 грн.

З викладеного випливає, що всього на підставі Договору відповідач поставив позивачу 345 743 кВт електричної енергії, за яку позивачем сплачено 2 314 196,40 грн.

Смілянська окружна прокуратура звернулася до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг із запитом від 08.01.2026 № 52/1-185вих-26, в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" просила надати інформацію щодо мінімальної, середньої та максимальної ціни на електроенергію по Черкаській області за період з січня по грудень 2024 року та повідомити чи відбувалося коливання ціни на електроенергію упродовж січня - грудня 2024 року.

У відповідь з листом від 23.03.2026 № 3866/22.2.1/7-26 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надала інформацію щодо середньозважених цін на електричну енергію.

Смілянська окружна прокуратура звернулася із запитом від 08.01.2026 № 52/1-176вих-26 до Головного управління статистики у Черкаській області. в якому просила надати інформацію щодо мінімальної, середньої та максимальної ціни у вартісній величині (грн та коп) на товар - електрична енергія щомісячно для бюджетних установ, за період січень - грудень 2024 року, в розрізі: по Черкаській області та по Україні; динаміку цін на споживчому ринку на товар електрична енергія щомісячно у відношенні до попереднього місяця, за період січень - грудень 2024 року, в розрізі: по Черкаській області та по Україні (чи відбувалося коливання ціни); індекс споживчих цін на електроенергію для бюджетних установ, за період січень - грудень 2024 року.

У відповідь на запит прокурора листом від 13.03.2026 № 05-09/361-26 Головне управління статистики у Черкаській області повідомило, що не може надати інформацію щодо мінімальних, середніх та максимальних цін, а також індексів споживчих цін на електроенергію для бюджетних установ.

Смілянська окружна прокуратура звернулась із запитом від 08.01.2026 № 52/1-186вих-26 до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області, в якому просила повідомити, чи відомі останньому факти порушень; коли останній раз проводилася ревізія фінансово-господарської діяльності виконавчого комітету Михайлівської сільської ради і чи виявлялись факти порушення. У разі, якщо про порушення Управлінню було відомо, то чи вживалися ним, як суб`єктом владних повноважень, заходи реагування щодо захисту інтересів держави шляхом ініціювання питання визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії № 307 від 31.01.2024 недійсними. У випадку, якщо заходи не вживалися, то негайно вирішити питання про захист інтересів держави шляхом пред`явлення позовної заяви про визнання додаткових угод до договорів закупівлі електричної енергії недійсними та стягнення надміру виплачених коштів. Якщо ж існують об`єктивні чи суб`єктивні причини, які перешкоджають, у вказаному випадку, захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позовної заяви, вказати про такі, з метою подальшого вирішення Смілянською окружною прокуратурою питання представництва інтересів держави в суді.

У відповідь на запит прокурора Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області повідомило, що заходи державного фінансового контролю щодо закупівлі №UA-2024-01-19-015112-а Управлінням не проводились. Остання ревізія у виконавчому комітеті Михайлівської сільської ради - ревізія використання бюджетних коштів, проведена Контрольно-ревізійним відділом у Кам`янському районі за період з 01.06.2008 по 31.03.2010, результати якої оформлено актом ревізії від 14.06.2010 № 10-22/011. Управління Північного офісу Держаудитслужби в Черкаській області зазначило, що органу державного фінансового контролю надано право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства (а не безпосередньо звертатися до суду з відповідними позовами).

Розглядаючи спір суд враховує такі положення чинного законодавства.

Між сторонами виникли правовідносини у сфері державних закупівель, які регулюються, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Згідно з п. 6 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" (тут і далі в редакції чинній на момент укладення Договору), договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням. (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі")

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. (ч. 1 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України)

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається. (ч. 1-3 ст. 632 ЦК України)

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 1 ст. 651 ЦК України)

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. (ч. 1 ст. 652 ЦК України)

У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. (ч. 3, 4 ст. 653 ЦК України)

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. (ст. 655 ЦК України)

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі")

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX).

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. (ч. 1-5 ст. 203 ЦК України)

З викладеного випливає, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю, а зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням змін, внесених Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель" (далі - Закон України № 1530-ІХ).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 здійснила аналіз таких положень Закону України "Про публічні закупівлі" і дійшла висновків щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922-VIII (Закону України "Про публічні закупівлі"):

"150. Отже, норми пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.

151. Інший підхід до розуміння положень пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, який передбачає щоразу з кожним внесення змін можливість збільшення ціни договору до 10 %, тобто можливість необмеженого збільшення ціни (понад 10 % ціни договору закупівлі) при незмінному загальному розмірі суми закупівлі, може призвести до нівелювання мети законодавчого регулювання процедур закупівлі, адже відкриває шлях до маніпулювання учасниками загальною вартістю пропозицій, внаслідок чого відкривається можливість під час процедури усунути конкурентів, запропонувавши найнижчу ціну, та після укладення договору підвищити ціну до рівня економічно обґрунтованої.

152. Укладення додаткових угод до договору про закупівлю щодо зміни ціни на товар із урахуванням подібного підходу спотворюватиме результати торгів та зводитиме нанівець економію, яку було отримано під час підписання договору, та, як наслідок, робитиме результат закупівлі невизначеним й зумовлюватиме неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та статтею 5 Закону № 922-VIII.

153. Окрім того, збільшення ціни може призвести до того, що кількість товарів настільки зменшиться, що виконання договору закупівлі в такому обсязі не відповідатиме господарській меті укладення замовником договору закупівлі.

154. До того ж застосування підходу, який передбачає можливість збільшувати ціну за одиницю товару більше ніж на 10 % пропорційно збільшенню ціни товару на ринку, у разі коливання ціни цього товару, спотворюватиме принцип добросовісної конкуренції серед учасників.

155. Велика Палата Верховного Суду з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, вважає, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.

156. Варто наголосити на тому, що, з`ясовуючи законодавчу еволюцію пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на нормативне закріплення подібної можливості у постанові КМУ № 1178, у підпункті 2 пункту 19 (в редакції постанови КМУ № 1067) якої, з-поміж іншого, визначено, що обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін), а змінена ціна за одиницю товару не повинна перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, що передбачена в початковому договорі про закупівлю.

157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю.

158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

159. Виняток з обмежень, викладений в останньому реченні пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, повинен тлумачитися суто буквально, а тому він стосується лише строків зміни ціни за одиницю товару у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії (дотримання умови про зміну лише раз на 90 днів в цьому випадку не діє) і не визначає верхньої межі збільшення (зміни) ціни за одиницю товару."

Відповідно до п. 2, 7 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема:

збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії;

зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Зміни до істотних умов цього Договору можуть бути внесені у випадках, що передбачені згідно п. 19 Особливостей. (п. 13.6. Договору)

Суд зазначає, що у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 липня 2021 року у справі № 922/2030/20 викладено правову позицію, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю допускається виключно за порядком зміни умов договору, визначеним самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації).

Так відповідно до п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (тут і далі - Особливості, в редакції, чинній на момент укладення спірного Договору) істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

4) продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку на добу наперед, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону;

9) зменшення обсягів закупівлі та/або ціни згідно з договорами про закупівлю робіт з будівництва об`єктів нерухомого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 382 Про реалізацію експериментального проекту щодо відновлення населених пунктів, які постраждали внаслідок збройної агресії Російської Федерації (Офіційний вісник України, 2023 р., № 46, ст. 2466), якщо розроблення проектної документації покладено на підрядника, після проведення експертизи та затвердження проектної документації в установленому законодавством порядку.

У разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених цим пунктом, замовник обов`язково оприлюднює повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та зміни до договору про закупівлю відповідно до вимог Закону з урахуванням цих особливостей.

Суд зауважує, що відповідно до п. 1 Особливостей, ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 18 Особливостей передбачено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.

Аналізуючи норми Особливостей через призму Закону України "Про публічні закупівлі" Верховний Суд у постановах від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 виснував, зокрема, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не передбачає внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі", а лише встановлює певні особливості щодо процедури здійснення публічних закупівель під час дії воєнного стану.

Верховний Суд у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23 вказав на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого даною нормою.

Водночас постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 не скасовує та не передбачає внесення будь-яких змін до Закону України "Про публічні закупівлі", зокрема до норми п. 2 ч. 5 ст. 41 вказаного Закону (схожих висновків дійшов Верховний Суд у постановах 06.02.2025 у справі № 916/747/24, від 18.06.2024 у справі № 922/2595/23, від 01.10.2024 у справі № 918/779/23 тощо).

На момент виникнення спірних правовідносин (укладення основного договору та додаткових угод до нього) норма п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі" була чинною та незміною. Дія такої норми на час дії воєнного стану не скасовувалась та не призупинялась.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2026 у справі № 922/2121/25 вказав, що затвердження Кабінетом Міністрів України, у межах визначених законом повноваженнях, Особливостей здійснення публічних закупівель (Постанови №1178), не свідчить про зміну законодавства у відповідній категорії спірних правовідносин, які унормовані Законом України "Про публічні закупівлі", зокрема пунктом 2 частини п`ятої статті 41, оскільки:

1) постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом;

2) їх зміст лише деталізує випадки для можливості зміни сторонами правочину ціни договору в порядку пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", та не встановлює іншого алгоритму розрахунку процентного співвідношення ціноутворення передбаченого зазначеною нормою.

Схожих висновків щодо правозастосування постанови № 1178 дійшов Верховний Суд також у постанові від 28.08.2024 у справі № 918/694/23.

Отже, укладаючи спірні додаткові угоди та змінюючи ціну на одиницю спірного товару, сторони договору мали керуватись імперативними приписами положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.

До таких правових висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постанові від 19.03.2026 у справі № 922/2123/25.

У п. 167 - 175 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:

167. Велика Палата Верховного Суду враховує, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).

168. Тобто сам факт збільшення ціни товару на ринку не обов`язково тягне підвищення ціни на аналогічний товар, який є предметом договору.

169. При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

170. Як коливання ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період укладання договору і до внесення відповідних змін до нього.

171. Водночас, на підтвердження факту коливання ціни на товар, у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена діюча ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почали змінюватися ціни на ринку, - як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявність коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

172. Законом № 922-VIII не передбачено форму/вигляд інформації щодо такого коливання, внесення змін до договору про закупівлю можливе у випадку саме факту коливання ціни такого товару на ринку та повинно бути обґрунтованим і документально підтвердженим (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2025 року у справі № 916/747/24).

173. Параграфом 1 глави 5 розділу І ГПК України унормовані основні положення про докази. При цьому Велика Палата Верховного Суду виходить із того, що спеціальним законодавством у сфері публічних закупівель не визначено певний орган чи особу, яку законодавець наділив би повноваженнями надавати інформацію на підтвердження коливання ціни товару на ринку.

174. Під час визначення щодо доказів на підтвердження коливання ціни товару на ринку слід виходити як з аналізу норм чинного законодавства щодо повноважень та функцій суб`єктів надання такої інформації (наприклад, до цих суб`єктів можна віднести, Державну службу статистики України, на яку постановою КМУ від 10 вересня 2014 року № 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" покладено функцію з контролю за цінами в частині здійснення моніторингу динаміки цін (тарифів) на споживчому ринку; державне підприємство "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків", яке на замовлення суб`єкта господарювання виконує цінові / товарні експертизи, зокрема, щодо відповідності ціни договору наявній кон`юнктурі певного ринку товарів; ТПП України, яка у межах власних повноважень надає послуги щодо цінової інформації, тощо), так і положень щодо доказів, які закріплені у главі 5 розділу І ГПК України.

175. Таким чином, з-поміж іншого, довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі № 926/3244/22)."

Прокурор стверджує, що оскаржувані додаткові угоди від 05.06.2024 № 1 та від 17.07.2024 № 2 до Договору, якими збільшено ціну за 1 кВт*год до 8,23962 грн, тобто більше як на 10 % суперечать положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання їх недійсними згідно положень ч. 1 ст. 203, ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 216 ЦК України.

Вище суд встановив, що підписанням Додаткової угоди № 1 від 05.06.2024 сторони з 01.05.2024 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 5,19594 грн (ціна на момент укладення Договору) до 6,07405 грн, тобто на 16,90 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору.

Підписанням Додаткової угоди № 2 від 17.07.2024 сторони з 01.07.2024 збільшили ціну за одиницю товару з ПДВ з 5,19594грн (ціна на момент укладення Договору) до 8,23962 грн, тобто на 58,58 % порівняно з ціною, визначеною на дату підписання Договору.

Навіть за наявності коливання ціни, під час укладання оспорюваних додаткових угод відбулось порушення норми п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі, а саме змінено істотну умову договору щодо ціни товару, збільшено її поза допустимою межею - більше ніж на 10% від початкової ціни товару.

Отже підписані сторонами Додаткові угоди від 05.06.2024 № 1 та від 17.07.2024 № 2 до Договору, якими збільшено ціну на одиницю товару більше ніж на 10% від первинної ціни, підлягають визнанню недійсними, як такі, що укладені всупереч п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

При цьому суд зазначає, що вказані вище обставини є самостійною та достатньою підставою для визнання додаткових угод до договору про закупівлю недійсними в судовому порядку, а тому інші доводи учасників процесу не впливають на прийняте судом рішення.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 зазначав, що будь-який суб`єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.

Також Верховний Суд у вищезазначеній постанові вказав, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про публічні закупівлі", нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів.

Крім того, суд зауважує, що відповідач погодився на укладення договору про закупівлю з дотриманням вимог чинного законодавства України, з істотними умовами, які викладені у тендерній документації.

Тобто під час проведення процедури закупівлі, зокрема при укладенні договору від 31.01.2024 відповідач свідомо погодився саме на здійснення поставки електричної енергії за ціною передбаченою в Договорі.

Відповідач, спонукаючи позивача до укладення Додаткових угод № 1 та № 2, мав на меті збільшити ціну за одиницю товару на вигідних для себе умовах всупереч умовам закупівлі.

Такі дії порушують основні принципи, що передбачені ст. 5 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Отже навіть за умов погодження сторонами договору можливості зміни ціни електричної енергії шляхом укладання додаткових угод факт укладання договору за результатами проведення процедури закупівлі встановлює обмеження, визначені Законом. Зокрема, ціна на електричну енергію може збільшуватись у разі, коли коливання ціни на ринку обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це не робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим та не може перевищувати збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 %. Такий висновок зроблений Верховним Судом у постанові від 16.02.2023 у справі № 903/383/22.

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. (ч. 1 ст. 216 ЦК України)

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. (ч. 1 ст. 1212 ЦК України)

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином. (п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України)

При цьому суд враховує позиції Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 та від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Оскільки Додаткові угоди від 05.06.2024 № 1 та від 17.07.2024 № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 30 від 31.01.2024 є недійсними та не породжують правових наслідків для сторін, правовідносини між ними щодо ціни електричної енергії, поставленої за договором мали регулюватись умовами Договору в його первинні редакції.

З матеріалів справи випливає, що Актами приймання-передачі електричної енергії підтверджується постачання відповідачем електричної енергії позивачу 345 743 кВт*год, а позивач сплатив відповідачу 2 314 196,80 грн, тобто всю суму, передбачену підписаними між відповідачами Актами приймання-передачі електричної енергії.

Враховуючи, що укладені додаткові угоди від 05.06.2024 № 1 та від 17.07.2024 № 2 є недійсними, поставка електроенергії та розрахунок мали здійснюватись по встановленій в Договорі ціні, а саме 5,19594 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Отже, за поставлену за вказаними вище Актами прийому-передачі електричну енергію в обсязі 345 743кВт*год (228 519 кВт*год) за ціною 5,19594 грн покупець мав сплатити 1 796 459,88 грн.

Різниця між фактично сплаченими коштами в розмірі 2 314 196,80 грн та сумою, яка мала бути сплачена згідно з умовами Договору - 1 796 459,88 грн є безпідставно отриманими коштами.

За розрахунком прокурора, така сума становить 517 734,39 грн.

Не виходячи за межі позовних вимог суд задовольняє вимогу прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 517 734,39 грн.

Щодо наявності підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді у спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Враховуючи положення Великої Палати Верховного Суду викладені у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Системне тлумачення абзацу першого частини третьої статті 23 Закону дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц).

Порушення державного інтересу у спірних правовідносинах полягає, перш за все, у тому, що правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність договору, на підставі якого ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Виконання зобов`язань за додатковими угодами, укладеними з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, призвело до нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету, що не відповідає меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими в ст. 3 даного Закону. Виплатою коштів на виконання недійсних правочинів зумовлено незаконну витрату коштів, що негативно впливає на видаткову частину бюджету, а тому є порушенням економічних інтересів держави.

Згідно з ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Суд зауважує, що за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 26.05.2021 у справі № 926/14/19 (пункти 4.8-4.10), від 14.06.2022 у справі № 927/172/21 (пункти 56-58), від 06.09.2023 у справі № 926/54/22 (пункти 34, 35) та від 13.02.2024 у справі № 813/2417/17 (підпункт 6.27)), встановлюючи підстави для представництва прокурором інтересів держави, суд повинен здійснити оцінку, зокрема, попереднього листування між прокурором і відповідним органом, яке за своїм змістом може мати різний характер та спрямовуватись, зокрема, на:

- отримання інформації з метою встановлення наявності або відсутності порушення інтересів держави у випадку виявлення прокурором ознак такого порушення на підставі абзацу четвертого частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII;

- інформування органу про виявлені прокурором порушення інтересів держави та отримання інформації щодо обізнаності такого органу про порушення та вжиття або невжиття відповідних заходів;

- отримання від органу інформації (матеріалів та копій), необхідної для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Якщо в процесі такої оцінки буде встановлено, що листування було спрямоване на отримання документів та/або інформації про можливе порушення і пов`язане саме зі з`ясуванням факту його наявності або відсутності, то обов`язковим є подальше інформування відповідного органу про виявлені прокурором порушення та надання йому можливості відреагувати протягом розумного строку, що відповідає змісту статті 23 Закону № 1697-VII.

Водночас якщо попереднє листування свідчить про те, що воно мало характер інформування органу про вже раніше виявлені прокурором порушення, і такий орган протягом розумного строку на зазначену інформацію не відреагував або відреагував повідомленням про те, що він обізнаний (у тому числі, до моменту отримання інформації від прокурора) про порушення, але не здійснював та/або не здійснює та/або не буде здійснювати захист порушених інтересів, то у такому випадку наявні підстави для представництва, передбачені абзацом першим частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII.

З матеріалів справи випливає, що Смілянська окружна прокуратура звернулася до виконавчого комітету Михайлівської сільської ради від 21.11.2025 № 52/1-6810ВИХ-25 в порядку ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", в якому просила надати копії запитуваних документів, а також повідомити, чи ініціювалося питання визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії № 30 від 31.01.2024 недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів, в тому числі шляхом звернення до суду з позовною заявою. Якщо ж існують об`єктивні причини, які перешкоджають у вказаному випадку захисту інтересів держави шляхом пред`явлення позовної заяви, вказати про такі з метою подальшого вирішення Смілянською окружною прокуратурою питання представництва інтересів держави в суді.

У відповідь на вказаний запит Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради надав Смілянській окружній прокуратурі лист від 28.11.2025 № 02-09/4394, в якому зазначив, що виконавчим комітетом не було направлено позовну заяву до суду щодо визнання додаткових угод до договору недійсним та стягнення надмірно сплачених коштів. Позивач повідомив, що не заперечує щодо здійснення представництва інтересів держави органами прокуратури у встановленому законодавством порядку. Крім того, позивач надав копії запитуваних прокурором документів.

Смілянська окружна прокуратура звернулася до Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради із запитом від 11.05.2026 №52/1-3071вих-26, в якому просила повідомити чи ініціювалося питання визнання додаткових угод до договору про закупівлю електричної енергії № 30 від 31.01.2024 недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів та зазначити банківські реквізити рахунку, на який підлягають зарахуванню кошти, надмірно сплачені за використану електроенергію. Прокурор зазначив, що указані дані витребовуються з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді згідно з вимогами абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Листом від 19.05.2026 № 02-09/2024 Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради повідомив Смілянську окружну прокуратуру про те, що останнім не було направлено позовну заяву до суду щодо визнання додаткових угод до договору № 30 від 31.01.2024 недійсними та стягнення надмірно сплачених коштів.

Листом від 18.05.2026 № 52/1-3225вих-26 Смілянська окружна прокуратура на виконання вимог абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила Виконавчий комітет Михайлівської сільської ради про пред`явлення позовної заяви до суду.

Із вказаного листування між Смілянською окружною прокуратурою та Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради випливає, що уповноважений орган місцевого самоврядування обізнаний про стверджуване прокурором порушення інтересів держави та незважаючи на явні порушення законодавства про публічні закупівлі жодних заходів для захисту порушених економічних інтересів територіальної громади протягом тривалого часу не вжив та не планував вживати, при цьому у листі від 28.11.2025 № 02-09/4394 позивач повідомив, що не заперечує щодо здійснення представництва інтересів держави органами прокуратури у встановленому законодавством порядку.

Для захисту інтересів держави нераціонально та неефективно витрачені бюджетні кошти слід повертати (стягувати) саме на користь держави в особі уповноваженого органу як головного розпорядника бюджетних коштів, тобто на користь державного бюджету (див. постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 березня 2024 року у справі № 904/192/22). Тобто у спорі за позовом прокурора про визнання недійсним договору про закупівлю та застосування наслідків недійсності правочину головний розпорядник бюджетних коштів, визначений прокурором як позивач, на користь якого прокурор просить стягнути кошти (застосувати реституцію), є належним позивачем у справі, який уособлює державу, за захистом інтересів якої прокурор звернувся із цим позовом до суду. (постанова Великої палати Верховного Суду від 21.11.2025 у справі № 920/19/24)

Отже у справі, яка розглядається, позов обґрунтовано пред`явлений прокурором в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради, який є стороною оспорюваних правочинів та розпорядником бюджетних коштів у спірних правовідносинах, а тому набуває статусу позивача відповідно до вимог абзацу другого частини п`ятої статті 53 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи нездійснення позивачем заходів для звернення до суду з позовом щодо захисту інтересів територіальної громади та держави, враховуючи повноваження прокурора самостійно визначати, у чому полягає порушення інтересів держави і визначати орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, суд дійшов висновку, що прокурор належно обґрунтував та довів підстави для представництва інтересів держави в суді.

Також суд враховує, що Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними/суперечать конституції), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Відповідно частини 2 цієї Статті організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (ч. 3 ст. 41 ГПК України).

Господарський процесуальний кодексу України у ч. 3, 4 ст. 53 визначає, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" регламентовано особливості представництва інтересів громадянина або держави в суді, що полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

У свою чергу, Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(II)/2025 у справі № 3-28/2024(59/24) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнір Бізнес Груп" щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді):

1. Визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами.

2. Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

3. Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

4. Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

5. Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Отже, як зазначено вище, Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними (на момент відкриття провадження у справі) та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 11.02.2026 у справі №925/1282/23.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 74, 76-77, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 05.06.2024, № 2 від 17.07.2024 до договору № 30 від 31.01.2024, укладеного між Виконавчим комітетом Михайлівської сільської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (ідентифікаційний код 44618065, вул. Головна, буд. 187, м. Чернівці, 58005) на користь Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради (ідентифікаційний код 04410723, вул. Героїв Майдану, 27, Михайлівська ТГ, с. Михайлівка, Черкаський р-н, Черкаська обл., 20825) кошти у розмірі 517 734,39 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарантована оптимізація енергетичних ресурсів" (ідентифікаційний код 44618065, вул. Головна, буд. 187, м. Чернівці, 58005) на користь Черкаської обласної прокуратури (ідентифікаційний код 02911119, бульв. Шевченка, 286, м. Черкаси, 18000, р/р UA138201720343160001000003751, в ДКСУ у м. Київ) 11 537,61 грн витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".

Повне рішення складено та підписано 02.10.2026.

Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА