Ухвала суду № 140275203, 29.09.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

29.09.2026 р. Справа № 917/1287/26

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., при секретарі судового засідання Мацко О.В., розглянувши матеріали

за заявою ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника Дешко В`ячеслава Олександровича звернувся до господарського суду Полтавської області з заявою від 26.06.2026 року (вх. № 1336/26) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1287/26 та визначено головуючим суддю Білоусова С.М.

Суд, ухвалою від 06.07.2026 року, заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишив без руху, встановив заявнику для усунення недоліків 5-денний строк.

Від представника ОСОБА_1 адвоката Дешко В`ячеслава Олександровича через систему "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків від 09.07.2026 року (вх. № 9498) з додатковими доказами.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.07.2026 року прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підготовче засідання суду призначено на 04.08.2026 року на 10:00.

У зв`язку з перебуванням судді Білоусова С.М. у відпустці засідання суду в цей день не відбулося.

Враховуючи закінчення відпустки судді Білоусова С.М. , ухвалою від 31.08.2026 року, призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.09.2026 року на 10:00 та запропоновано боржнику, до дати підготовчого судового засідання надати:

- обгрунтування природи неплатоспроможності з урахуванням того, що ОСОБА_1 перебуває у Німеччинні;

- доказів того, за які кошти не працевлаштований боржник існує за межами України (оренда житла, продукти харчування тощо);

- доказів реальності виконання запропонованого проекту плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 .

На виконання вимог зазначеної ухвали представник заявника адвокат Дешко В.О. 28.09.2026 року надіслав клопотання про долучення доказів (вх. № 13005 від 29.09.2026 року) з письмовими поясненнями.

Крім того, від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання від 28.09.2026 року (вх. № 13002 від 29.09.2026 року), у якому останній просить суд:

- відкласти судове засідання у зв`язку з постійними повітряними тривогами у м. Києві, де знаходиться представник боржника;

- відкласти судове засідання у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

Згідно з абз. 2 ч.1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства не перешкоджають проведенню засідання.

Судом встановлено, що вимоги ухвали суду від 31.08.2026 року про надання додаткових документів представником заявника виконані у повному обсязі.

З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути заяву про неплатоспроможність ОСОБА_1 у судовому засіданні без участі представника заявника.

Крім того, у зв`язку з безпрецедентними ворожими ракетними обстріли території України, постійними та довготривалими повітряними тривогами на території Полтавського району, для мінімізації ризиків життя та здоров`я учасників справи, ухвалою суду від 31.08.2026 року, явка в судове засідання боржника та його представника визнавалися не обов`язковою.

Враховуючи вищевказане, клопотання представника заявника адвоката Дешко В.О. про відкладення судового засідання судом відхиляється.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, дослідивши додані до заяви матеріали та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За приписами частини першої статті 8 Кодексу України з процедур банкрутства, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Відповідно до абзацу тринадцятого частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви (абзац п`ятий частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства).

До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (частина третя статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства).

Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.

Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у частині третій статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питанням наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів. Поряд з цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов`язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов`язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами. Необхідність аналізу таких договорів пов`язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання.

Кодекс України з процедур банкрутства визначає обов`язок боржника у своїй заяві про відкриття справи навести всі обставини неплатоспроможності та документально їх підтвердити.

Звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність, фізична особа - боржник повинна розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості, заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог статей 76-77 Господарського процесуального кодексу України, що також передбачено п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

ОСОБА_2 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з заявою, у якій просить:

- відкрити провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 );

- ввести процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 ;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ОСОБА_1 ;

- призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Городніщеву Єлизавету Олегівну (Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №2114, видане Міністерством юстиції України від 02.05.2024 року, місцезнаходження: АДРЕСА_4 ).

Подану суду заяву вмотивовує тим, що боржник з 2016 року і до теперішнього часу перебував і перебуває у кредитних відносинах банківськими та іншими фінансовими установами України та укладав правочини, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб та непередбачуваних життєвих обставин.

Внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні в останні роки, в тому числі підсилена спалахом пандемії нової коронавірусної інфекції (SARS-CoV-2), що тривав до липня 2023 року, а також початком воєнної агресії з боку РФ на території України з 24.02.2022 року, у боржника накопичилась критична сума грошового зобов`язання, які не можуть бути виконані з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості.

У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та списку боржників та кредиторів посилається на наявність прострочених зобов`язань на загальну суму 611 853,85 грн. перед наступними кредиторами: Товариством з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" , Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮНІТ КАПІТАЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК «СОЛВЕНТІС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", Товариством з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", Акціонерним товариством "УНІВЕРСАЛ БАНК", Товариством з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ТЕХНОФІНАНС", Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

Боржник не працевлаштований, на обліку у Центрі зайнятості не перебуває, проживає Neumark31, 01662 MeiBen, Sachsen (Ноймарк, 31 0162, Майсен, Саксонія).

Заявником надано суду декларації про майновий стан боржника за період 2023, 2024, 2025 та 2026 роки і проект плану реструктуризації боргів.

Відповідно до декларацій про майновий стан боржника, сім`я ОСОБА_1 складається з:

- матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- батька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Боржником задекларовані наступні доходи: у 2023 році - 23 323,50 грн. , у 2024 році - 42 331,81 грн., у 2025 році 16 409,01 грн. та 80 000,00 грн. як неофіційний дохід, у 2026 році - 60 000,00 грн. (неофіційний дохід).

ОСОБА_1 , станом на 06.05.2026 року є особою, стосовно якої відомості про притягнення кримінальної відповідальності, наявність незнятої чи непогашеної судимості та розшук відсутні. Наведене підтверджується Витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості".

Щодо свого матеріального становища, ОСОБА_1 посилається на відсутність рухомого та нерухомого майна, яке може бути реалізоване для задоволення вимог кредиторів.

Наведені обставини, на думку ОСОБА_1 є підставою для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу, що процедура неплатоспроможності фізичних осіб була введена законодавцем як інструмент виходу правовим способом зі скрутного фінансового становища для приватних осіб, а саме задля звільнення від боргів та відновлення платоспроможності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та списку боржників та кредиторів посилається на наявність заборгованості в розмірі 611 853,85 грн. Як доказ зазначеного надає суду Кредитний звіт станом на 06.05.2026 року складений Українським бюро кредитних історій.

Оцінивши наданий боржником кредитний звіт суд зазначає, що його недостатньо для підтвердження вказаних обставин, оскільки такий звіт хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов`язанням; не містить відомостей про дату припинення виконання боржником зобов`язань перед кредиторами. Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов`язання у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 року у cправі № 917/1604/21, від 13.05.2024 року у справі №922/5486/23.

Водночас, суд зазначає, що наданий боржником звіт кредитної історії засвідчений електронним підписом директора з маркетингу Малою Оленою Сергіївною. Натомість згідно даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником вказаної юридичної особи є ОСОБА_5 . Проте, доказів повноважень ОСОБА_6 на підписання вказаного звіту суду не надано.

При цьому, заявник зазначає, що в додаток до інформації, наведеної у Кредитній історії, та з метою отримання актуальної інформації про стан заборгованості ОСОБА_1 , його представником надсилалися адвокатські запити кредиторам.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність представник боржника долучає ті документи, які було надані фінансовими установами.

Проте, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність фізична особа - боржник повинен розкрити повну та вичерпну інформацію про загальну суму заборгованості та строк виконання зобов`язань, а також документально підтвердити таку інформацію належними та допустимими доказами у розумінні вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, що також передбачено п.п. 3, 14 ч. 3 ст. 116 КУзПБ.

При цьому, належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).

В свою чергу, п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 04 липня 2018 року № 75 встановлює, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочки по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).

Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 року у справі № 917/1384/20).

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, судом встановлено, що їх не достатньо для підтвердження існування заборгованості ОСОБА_1 в загальному розмірі 611 853,85 грн.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність долучено лише не значну частину договорів, а саме:

- Договір кредитної лінії (надійний) № 8899555 від 06.03.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ";

- Договір про споживчий кредит № 7791499 від 22.02.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "Мілоан";

- Договір № 8773685 від 16.02.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "Авентус Україна";

- Договір № 2147855 про надання споживчого кредиту «Зручний» від 06.03.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "СЛОН КРЕДИТ";

- Договір про споживчий кредит № 8229427 від 24.02.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "Мілоан";

- Договір про споживчий кредит № 104144201 від 16.02.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "Мілоан";

- Договір про надання споживчого кредиту № 2119805 від 24.02.2025 року укладений ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальність "СЕЛФІ КРЕДИТ";

Інших договорів, на які посилається заявник у списку кредиторів, суду не надано, як і не надано договорів відступлення права вимоги, до матеріали заяви містять лише витяг з договору факторингу, укладеного між ТОВ "СВЕА ФІНАНС" та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" № 01.02-39/25 від 30.09.2025 року.

Стосовно повних та вичерпних відповідей кредиторів щодо стану заборгованості ОСОБА_1 , то варто відмітити, що до матеріалів справи долучено лише 5 таких листів отриманих від наступних кредиторів:

- Відповідь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за вих № 09.06.2026 від 09.06.2026 року, яке зазначило, що Товариство набуло права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ "СЛОН КРЕДИТ" на підставі договору факторингу № 26009-25 від 26.09.2025 року. Загальна сума заборгованості становить 20 537,19 грн. ;

- Відповідь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за вих № 09.06.2026 від 09.06.2026 року, яке зазначило, що Товариство набуло права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ "Мілоан" на підставі договору відступлення права вимоги № 14-МЛ/А від 17.09.2025 року. Загальна сума заборгованості становить 23 360,18 грн. ;

- Відповідь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за вих № 09.06.2026 від 09.06.2026 року, яке зазначило, що Товариство набуло права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ "Мілоан" на підставі договору відступлення права вимоги № 123-МЛ/Т від 17.09.2025 року. Загальна сума заборгованості становить 48 143,45 грн. ;

- Відповідь ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" за вих № 09.06.2026 від 09.06.2026 року, яке зазначило, що Товариство набуло права вимоги до ОСОБА_1 від первісного кредитора ТОВ "АВАНС КРЕДИТ" на підставі договору факторингу № 1306205 від 13.06.2025 року. Загальна сума заборгованості становить 45 980,92 грн. ;

- Лист ТОВ "СВЕА ФІНАНС" № 23405204 від 11.06.2026 року, за яким Товариство набуло права вимоги до боржника на підставі договору факторингу № 01.02-39/25 від 30.09.2025 року. Станом на 11.06.2026 року розмір заборгованості становить 54 096,00 грн.

До заяви про усунення недоліків від 09.07.2026 року (вх. № 9498) долучено скріншоти, наступних документів:

- Повідомлення ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про скерування до суду позову про стягнення заборгованості в загальному розмірі 23 064,00 грн. + компенсація понесених судових витрат 2 662,40 грн.;

- Інформація надана ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про те, що за договором № 1517-5988 від 24.02.2025 року виник прострочений борг, який складається з комісії 3 600,00 грн., прострочених відсотків 2 268,00 грн. Рекомендована сума до сплати 24 228,00 грн.;

- Пропозиція МОНОБАНКУ про варіанти розбивки боргу в розмірі 58 013,54 на 3,6,12 та 18 місяців.

Слід відмітити, що за відомостями, які містяться у списку боржників та кредиторів ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" набуло права вимоги до ОСОБА_1 на підставі договору № 13062025 укладеного з первісним кредитором ТОВ "ЛАФЕРТІ ФОРМ". Проте, як уже зазначалося вище, вказаний кредитор набув права вимоги до боржника на підставі договору факторингу укладеного з первісним кредитором ТОВ "АВАНС КРЕДИТ", а не з ТОВ "ЛАФЕРТІ ФОРМ", як про це вказує боржник.

Зважаючи на підстави, на які посилається ОСОБА_1 в заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, він зобов`язаний надати суду докази припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців, зокрема:

- докази на підтвердження факту отримання та строків платежу по кожному кредитору (договори; виписки по рахунку, тощо);

- докази припинення погашення кредитів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань упродовж двох місяців (довідка фінансової установи про заборгованість; розрахунок фінансової установи про заборгованість (у усіма складовими), тощо).

З огляду на зазначене, суд ухвалою від 06.07.2026 року запропонував боржнику, зокрема, надати документи, що підтверджують наявність підстав, визначених пунктом 2 частини другої статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, які б підтверджували обставини припинення заявником погашення кредитів чи здійснення заявником планових платежів за кожним з кредитних та інших зобов`язань;

На виконання вимог суду, представник заявника надав додаткові пояснення від 09.07.2026 року (вх. № 9498) та додаткові документи, зокрема, повідомлення ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" про скерування до суду позову, Інформацію ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" про прострочення боргу, Пропозицію МОНОБАНКУ про варіанти розбивки боргу, повідомлення ТОВ "АВЕНТУС Україна" про відступлення права вимоги та виписки про рух коштів по рахунках ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що скріншоти з електронної пошти кількох листів відповідних кредитних установ не містять складових сум боргу, а саме: не підтверджують розмір заборгованості за основним зобов`язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо, не визначають структуру заборгованості боржника перед кредиторами, не фіксують або констатують документально період виникнення боргу боржника, його розрахунок, що має юридичне значення для встановлення судом обставин заяви боржника та сум його боргу перед кредиторами. Вказані документи лише засвідчують намір кредитора - ТОВ "БІЗНЕС ПОЗИКА" звернутися до суду з позовом до ОСОБА_1 та пропозицію МОНОБАНКУ про розбиття боргу на частини.

Слід зазначити, що боржником надано лише кілька копій договорів та деякі розрахунки заборгованості, здійснені самими фінансовими установами без жодного первинного фінансового документу, який би міг підтвердити, що ОСОБА_1 вказані кошти були отримані.

Заявником надано суду виписки з руху коштів по його рахункам, як первинні бухгалтерські документи, що можуть підтвердити отримання кредитних коштів, заборгованість перед кредиторами та витрачання коштів кредиторів.

Дослідивши вказані докази, суд зазначає, що з наданих боржником виписок з руху коштів неможливо здійснити ідентифікацію платежу, дані про здійснені операції. В даному випадку виписки з руху коштів по картках не підтверджують операцій по кредитним договорам з фінансовими установами, оскільки не містить реквізитів контрагентів та призначення платежу. Більшість операцій з карткового рахунку боржника взагалі неможливо ідентифікувати проведену ним платіжну операцію, наприклад: Київ цифровий, З білої картки, переказ з карти на карту, списання 535528….5297, НОМЕР_3 , Миттєвий переказ, тощо.

Отже, подані заявником документи є недостатніми для належного підтвердження розміру заборгованості (в тому числі за основним зобов`язанням), підстав виникнення зобов`язань і строків їх виконання, та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі. Подібна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 16.11.2022 року у справі № 917/1604/21.

З викладеного вбачається, що ОСОБА_1 наведено підстави, передбачені ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства, для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, та самостійно визначено суми грошових вимог за правочинами, тобто не підтверджено належними доказами підстави звернення із заявою про відкриття справи про неплатоспроможність.

Основною підставою, яка зумовила припинення будь-яких платежів за зобов`язаннями перед кредиторами, заявник посилається на початок воєнної агресії з боку росії на території України з 24.02.2022 року, щомісячну девальвацію національної валюти (гривні) з початку 2022 року, стабільно високий рівень інфляції упродовж 2021-2025 років (2021 року 110%; 2022 року - 126,6%; 2023 року 105,1%; 2024 року 112,0%, 1 півріччя 2025 року - 106,3%), занадто високу вартість життя людини в Україні, скрутне матеріальне становище боржника обумовлене накопиченням кредитної заборгованості внаслідок залучення нових кредитних коштів для виконання раніше прийнятих зобов`язань.

В реагування на зазначене суд зауважує, що вказані у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 обставини хоч і є загальновідомими, проте сам лише факт існування даних обставин не є підставою виникнення загрози неплатоспроможності, оскільки заявником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, яким чином вищевказані загальновідомі обставини впливали особисто на заявника й призвели до необхідності укладання кредитних договорів та неможливості вчасно виплачувати грошові зобов`язання; призвели до погіршення майнового стану та загрози неплатоспроможності, оскільки більшість кредитних договорів, за якими у заявника існує кредитна заборгованість, були укладені ОСОБА_1 у лютому-березні 2025 році, тобто вже під час дії вищезазначених загальновідомих обставин.

У заяві про неплатоспроможність боржник повідомив суд, що з загальної суми заборгованості - 611 853,85 грн., сума заборгованості за тілом кредиту складає лише 167 147,00 грн (27,32%), а решта нараховані проценти та неустойка за користування кредитними коштами.

З даного приводу суд зазначає, що укладаючи договори з мікрофінансовими установами заявник був достеменно обізнаний про розмір відсотків за користування кредитами, обов`язок повертати отримані кошти та розумів, що з кожним новим кредитом такі відсотки збільшуються.

Укладаючи кредитні договори ОСОБА_1 мав розуміти реальність повернення отриманих коштів, оскільки останнім задекларовано наступні доходи:

- у 2023 році - 23 323,50 грн., джерело доходу ФОП ОСОБА_7 ;

- у 2024 році - 42 331,81 грн. джерело доходу ТОВ "УКРІНСТАЛ";

- у 2025 році 16 409,01 грн. джерело доходу ТОВ "УКРІНСТАЛ" та 80 000,00 грн. - неофіційний дохід;

- у 2026 році - 60 000,00 грн. неофіційний дохід.

При цьому, матеріали справи не містять доказів отримання заявником у 2025 році та 2026 році неофіційного доходу в зазначених сумах.

Окрім того, судом враховується, що вказуючи на неможливість погашення заборгованості за кредитами, ОСОБА_1 оплачує послуги адвоката Дешко В.О. та планує оплатити роботу арбітражного керуючого і, будучи працездатною особою, не надав жодних доказів того, що він намагався знайти можливість отримати дохід для сплати своєї заборгованості перед кредиторами у інший спосіб, а скористався легким способом швидкого отримання коштів отримував нові кредити.

В свою чергу, господарський суд не позбавлений можливості надавати оцінку поведінці боржника у разі розгляду судом заяви боржника про його неплатоспроможність у підготовчому засіданні: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов`язань, маючи на меті лише фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що свідчить про зловживання правом боржника на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.

Врахувавши наведене вище, суд дійшов висновку, що поведінка боржника є явно не добросовісною.

В спеціальних нормах КУзПБ законодавець закріпив передусім принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів із задоволення їхніх вимог (наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.05.2025 у справі № 906/820/24).

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Стаття 124 КУзПБ встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника - пропорційно за рахунок коштів, отриманих від виконання плану реструктуризації боргів, у черговості, визначеній цим Кодексом. У разі реалізації в процедурі реструктуризації боргів майна боржника, яке є предметом забезпечення, план реструктуризації боргів має передбачати позачергове задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які таке майно забезпечує. Кошти, що залишилися після реалізації майна боржника, яке є предметом забезпечення, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів згідно із затвердженим господарським судом планом реструктуризації боргів у черговості, визначеній цим Кодексом (частина четверта статті 124 КУзПБ).

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 року у справі № 910/6639/20 зауважив на тому, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема, у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України.

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

У свою чергу розроблення проекту плану реструктуризації має відбуватися відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ, зокрема, щодо форми і змісту проекту плану, це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливості прийняття рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Отже, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов`язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами.

До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 долучено проект плану реструктуризації боргів.

Так, дослідивши наданий заявником проект плану реструктуризації, господарським судом встановлено, що боржник не працевлаштований, на обліку у службі зайнятості не перебуває, знаходиться за межами України та вказує на дохід, який розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів 12 000,00 грн., планує щомісяця виділяти на погашення вимог кредиторів 2 800,00 грн. протягом 60 місяців.

Доказів отримання вказаного доходу матеріали справи не містять, з огляду на що, суд ухвалами від 15.07.2026 року та 31.08.2026 року, запропонував ОСОБА_1 , зокрема, надати докази реальності виконання запропонованого проекту плану реструктуризації боргів, оскільки заявник не працевлаштований, перебуває за кордоном.

На виконання вимог суду, представник боржника у поясненнях від 28.09.2026 року за вх. № 13005 пояснив, що ОСОБА_1 перебуває на території Федеративної Республіки Німеччина, отримує соціальну виплату у зв`язку зі своїм статусом біженця. Розмір зазначеної виплати становить 534,85 євро на місяць. Вказані кошти він спрямовує на оплату комунальних послух та на побутові потреби, як доказ зазначеного долучає виписку про рух коштів за червень-серпень 2026 року.

Стосовно реальності виконання запропонованого проекту плану реструктуризації пояснив, що не має можливості погасити усю заборгованість перед кредиторами в розмірі 611 853,85 грн., за відсутності майна та доходів, оскільки є ообою непрацевлаштованою. Планує виділяти на задоволення вимог кредиторів 2 800,00 грн. протягом 60 місяців.

Відповідно до положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України).

Проте, обґрунтованих обставин щодо неможливості заявника (2003 року народження) працевлаштуватися з метою забезпечення особистих потреб та сплати існуючих зобов`язань перед кредиторами суду не наведено. Будь-яких доказів, які б свідчили про наміри заявника знайти роботу також до поданої заяви не додано, лише долучено посвідку на проживання в іншій країні. Не знайшов свого підтвердження і статус біженця ОСОБА_1 , як про це зазначає останній.

Крім того, проект плану реструктуризації суперечить умовам договору про розстрочення авансування винагороди арбітражного керуючого від 24.06.2026 року, за яким ОСОБА_1 перераховує кошти окремими платежами по 9 884,00 грн. (всього 49 920,00 грн.) протягом 5-ти місяців на рахунок, що надається арбітражним керуючим ОСОБА_8 після відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів реальності виконання запропонованого проекту платну реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .

Проаналізувавши матеріали заяви та обставини, на які посилається ОСОБА_1 звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, судом зроблено наступні висновки:

- будучи працездатною особою (2003 р.н.), заявником не зазначено можливих заходів для отримання доходу (пошуку роботи) для виконання зобов`язань перед кредиторами;

- основна маса кредитних договорів була укладена ОСОБА_1 з мікрофінансовими установами і лише 1 з банком АТ "УніверсалБанк";

- укладення договорів у короткий термін: лютий-березень 2026 року;

- вказуючи на неможливість погашення заборгованості за кредитами, заявник оплачує послуги адвоката та планує оплатити роботу арбітражного керуючого;

- відсутність дієвого прагнення до компромісу з кредиторами: ще 15.09.2025 року АТ "УніверсалБанк" пропонував ОСОБА_1 варіанти розбивки боргу на 3, 6, 12, 18 місяців. Проте, останній вказаною пропозицією не скористався;

- вчинення правочинів після звільнення з місця роботи, відсутності доходу для задоволення вимог кредиторів, що ставить під сумнів поведінку останнього.

Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що отримання кредитів та витрачання кредитних коштів на задоволення власних потреб, не спростовує презумпцію про те, що ОСОБА_1 не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності.

З огляду на положення ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, за якими визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України, суд при здійсненні провадження у справах про неплатоспроможність зобов`язаний застосовувати положення Господарського процесуального кодексу України, якими визначений порядок подання доказів.

Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 - 4 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з`ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов`язані з розглядом заяви.

Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.

За наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 3 ст. 119 КУзПБ).

Господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо, зокрема, відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у боржника ОСОБА_1 відсутні підстави у розумінні ст. 115 КУзПБ для відкриття провадження у справи про його неплатоспроможність.

Беручи до уваги, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 заява арбітражного керуючого Городніщевої Єлизавети Олегівни про участь у справі про неплатоспроможність залишається судом без розгляду.

З урахуванням ч. 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст. ст. 1, 113-119 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

2. Заяву арбітражного керуючого Городніщевої Єлизавети Олегівни про участь у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 залишити без розгляду.

3. Копію ухвали надіслати заявнику через систему "Електронний суд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття (оголошення) та може бути оскаржена до апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її підписання.

Ухвалу складено та підписано 02.10.2026 року.

Суддя Білоусов С. М.