Рішення № 140275176, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/968/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.

за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,

дослідивши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Резонанс Енерджі" (03110, м. Київ, вул. Кочура Григорія, буд. 19, корп. 6)

до відповідача: Басейнове управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 13)

про стягнення 413 967, 31 грн

у відкритому судовому засіданні

представники сторін:

від позивача: Моісеєнко М.Ю. (брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);

від відповідача: не з`явився.

Судове засідання 24.09.2026 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

17.03.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Резонанс Енерджі" (далі ТОВ "Резонанс Енерджі", позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим в системі "Електронний суд" (вх. № 994/26 від 07.03.2026), про стягнення з Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю (далі БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю, відповідач) заборгованості за договором № 13/Б про постачання електричної енергії споживачу від 13.05.2025 у розмірі 84 781, 04 грн та вартості безпідставно отриманої (спожитої) електричної енергії у розмірі 329 186, 27 грн; здійснення розподілу судових витрат за результатами розгляду справи.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.05.2026 закрито підготовче провадження у справі № 916/968/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Резонанс Енерджі до відповідача БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю про стягнення 413 967, 31 грн; призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2026 об 11:30.

Судове засідання, призначене на 27.05.2026, не відбулося, про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.06.2026 призначено судове засідання на 15.06.2026.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 15.06.2026, 29.06.2026, 15.07.2026 відкладався розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2026 відкладено розгляд справи на 24.09.2026.

У судовому засіданні 24.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення в порядку ст. 219 ГПК України, у зв`язку з чим оголосив перерву п`ять хвилин.

24.09.2026 судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

3. Позиція учасників справи.

Доводи позивача ТОВ Резонанс Енерджі.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати вартості поставленої та спожитої електричної енергії за актом купівлі-продажу електричної енергії № 635 від 30.11.2025 у встановлений договором № 13/Б від 13.05.2025 про постачання електричної енергії споживачу строк, у зв`язку з чим заборгованість становить 84 781, 04 грн

Вказує, що електрична енергія на загальну вартість 329 186,27 грн була отримана БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю від ТОВ "Резонанс Енерджі" поза договором та є такою, що набута відповідачем без відповідної правової підстави, у зв`язку із перевищенням обсягів електроенергії.

Зазначає про наявність усіх умов задля застосування статей 1212, 1213 ЦК України та стягнення з відповідача вартості безпідставно отриманої (спожитої) електроенергії у розмірі 329 186,27 грн, оскільки: ТОВ "Резонанс Енерджі" поставлено, а БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю прийнято та спожито електричну енергію на загальну вартість 329 186, 27 грн; електрична енергія на загальну вартість 329 186, 27 грн була поставлена поза межами договірних відносин; електрична енергія на загальну вартість 329 186, 27 грн безпідставно набута за рахунок ТОВ "Резонанс Енерджі"; з огляду на неможливість повернення спожитої електричної енергії в натурі, підлягає відшкодуванню її вартість, щодо якої сторони дійшли згоди щодо її вартості у розмірі 329 186, 27 грн.

Правову позицію обґрунтовує приписами ст. ст. 509, 526, 530, 610, 612, 626, 670, 714, 1212, 1213 ЦК України та правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду.

Відповідач - БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю в жодне судове засідання не з`явився; відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвали суду від 23.03.2026, 22.04.2026, 06.05.2026, 03.06.2026, 15.06.2026, 29.06.2026, 15.07.2026, 03.09.2026 були доставлені відповідачу до його електронного кабінету, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу, сформовані за допомогою Комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до ч. ч. 1, 5, 7 ст. 6 ГПК України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Електронний кабінет це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу. Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Частиною 1 ст. 232 ГПК України передбачено, що судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.

Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (ч. 6 ст. 242 ГПК України).

Згідно з ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення: (1) в електронній формі через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІКС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІКС та (2) шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення. (Близький за змістом правовий висновок, викладено у постановах Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 906/1093/22, від 03.04.2024 у справі № 910/9569/23).

Отже, судом було вчинено всі необхідні дії для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про можливість вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема надано можливість викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення учасника судового процесу (відповідача) про розгляд справи № 916/968/26.

Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Між ТОВ "Резонанс Енерджі", як постачальником, та БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю, як споживачем, 13.05.2025 було укладено договір № 13/Б про постачання електричної енергії споживачу (далі договір), п. 1.1. якого передбачено, що цей договір укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням порядку та умов, встановлених Законом України "Про публічні закупівлі" та іншими законодавчими актами, що регулюють відносини у сфері публічних закупівель, Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії, як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне придбання товару (надання послуг).

У відповідності до п. п. 2.1., 2.5. договору за цим договором постачальник постачає електричну споживачу для забезпечення потреб об`єктів електроспоживання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість за спожиту електричну енергію, в порядку та на умовах, передбачених цим договором (далі електрична енергія або товар). Очікувані договірні обсяги закупівлі (кількість) електричної енергії за цим договором становлять 98 540 кВт/год.

Згідно з п. 3.1. договору строк (термін) постачання товару: з 1 травня 2025 року по 31 грудня 2025 року.

Загальна ціна цього договору становить 736 962, 37 грн, у т.ч. ПДВ 122 827, 06 грн. Загальна ціна договору може бути змінена за взаємною згодою сторін, шляхом підписання відповідної додаткової угоди за виключенням випадку одностороннього розірвання договору у порядку, передбаченому п.п. 11 п. 6.1 договору (п. 5.1. договору).

За положеннями пп. 5.1.1. п. 5.1. договору обсяги закупівлі електричної енергії визначені у додатку 1 до договору та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача.

У відповідності до пп. 5.1.2. п. 5.1. договору закупівля здійснюється в межах обсягів кошторисних призначень та відповідних асигнувань на 2025 бюджетний рік. Джерело фінансування Державний бюджет.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП та всі інші складові вартості за одиницю товару, необхідні для виконання цього договору, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Ціна на одиницю товару з урахуванням всіх її складових встановлюється у додатку 2 до договору.

У відповідності до п. 5.3. договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно з пп. 5.3.1. п. 5.3. договору споживач здійснює оплату за фактично поставлений товар за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії по закінченні розрахункового періоду з урахуванням норм, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1070, оплата за розрахунковий період грудень 2025 року може бути здійснена споживачем до завершення такого розрахункового періоду.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма якого визначена в додатку 5 до цього договору протягом 20 календарних днів від дати отримання споживачем акта приймання-передачі товару (електричної енергії). При цьому споживач залишає за собою право здійснити оплату протягом 60 календарних днів від дати отримання акту приймання - передачі товару (електричної енергії) (пп. 5.3.2. п. 5.3. договору).

За положеннями пп. 5.3.3. п. 5.3. договору акти приймання-передачі товару (електричної енергії) мають містити порядок розрахунку ціни за одиницю товару за відповідний розрахунковий період відповідно до порядку визначеного в додатку 2 до договору. Підписанням акту приймання-передачі товару (електричної енергії) сторони погоджують зміну ціни за одиницю товару. Акт оприлюднюється в системі електронних закупівель у порядку, що встановлений для додаткових угод.

Пунктом 5.7. договору передбачено, що фактична ціна постачання товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення розрахункового періоду та змінюється відповідно до зміни середньозваженої ціни на ринку на добу наперед, у відповідний розрахунковий період, в якому здійснюється оплата за товар та/або у випадку зміни тарифу на передачу електричної енергії, який включений до складу ціни товару за цим договором та затверджується НКРЕКП, у порядку визначеному в додатку 2 до договору Комерційна пропозиція, шляхом підписання сторонами відповідних актів приймання-передачі товару (електричної енергії), примірна форма яких визначена у додатку 5 до цього договору.

У відповідності до п. 5.8. договору ціна товару вважається погодженою з моменту підписання обома сторонами акту приймання-передачі товару (електричної енергії) (проставлення останнього підпису однією зі сторін договору).

Згідно з п. 5.9. договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати, що не визначена цим договором.

Розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання, зазначений в договорі (далі спецрахунок) (п. 5.10. договору).

Пунктом 5.11. договору передбачено, що датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата зарахування на спецрахунок постачальника грошових коштів.

Згідно з пп. 1 п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

У відповідності до пп. 1 п. 7.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

За положеннями п. 13.1. договору цей договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх використання) та діє до 31 грудня 2025 року (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. В частині постачання електричної енергії договір діє з дати, зазначеної в заяві-приєднанні, що є додатком 4 до цього договору.

Договір підписаний позивачем та відповідачем, скріплений їх печатками.

Додатком 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 13/Б від 13.05.2025 є договірні обсяги споживання електричної енергії на 2025 рік, кВт*год.

Додатком 2 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 13/Б від 13.05.2025 є Комерційна пропозиція постачальника, згідно п. 1.2. якої договірна ціна для точного розрахунку загальної вартості всього без ПДВ 614 135, 31 грн, всього з ПДВ 736 962, 37 грн.

Підпунктом 2.1. пункту 2 додатку 2 передбачено, що фактична ціна за одиницю (кВт год) з ПДВ для споживача групи А за розрахунковий місяць розраховується за формулою:

ЦфА = (ЦзА +Тпер+ V) х 1.2, де ЦзА - ціна закупівлі електричної енергії на ринку «на добу наперед» за розрахунковий місяць (без ПДВ), грн/кВт год, яка визначається за формулою: г - година: м - місяць: Ni,г - погодинний фактичний обсяг споживання електричної енергії у відповідному розрахунковому періоді (календарний місяць), кВт год; Црдн погодинна ціна РДН, яка формується оператором ринку та публікується на його вебсайті (без ПДВ), грн/кВт год: Тпер - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє для розрахункового періоду (календарний місяць) (без ПДВ), грн/кВт года V Торгівельна надбавка (вартість послуг Постачальника з врахуванням обов`язкових податків, зборів та платежів, що передбачені правилами ринку, законодавством та іншими нормативними документами - відповідно до тендерної пропозиції та не може змінюватись протягом строку дії договору), (без ПДВ), грн/кВт год. Вартість за розрахунковий період розраховується відповідно до формули: RA = ЦфА* WA, де RA - вартість за розрахунковий період, WA - фактичний обсяг споживання електричної енергії по об`єкту/-там Споживача за розрахунковий період (календарний місяць), кВт год.

Підпунктом 2.2. пункту 2 додатку 2 передбачено, що фактична ціна за одиницю (кВт год) з ПДВ для споживача групи Б за розраховується за формулою:

ЦфБ = (Цез +Тпер+ V)?1.2, де Цез - середньозважена ПДВ), грн/кВт год, що формується ціна РДН за розрахунковий період (календарний місяць), яка (без посиланням оператором ринку та публікується на його вебсайті за https://www.oree.com.ua/. для Тпер розрахункового - тариф на послуги з передачі електричної енергії, затверджений НКРЕКП, який діє періоду (календарний місяць) (без ПДВ), грн/кВт год податків, V - Торгівельна зборів надбавка (вартість послуг Постачальника з врахуванням обов`язкових та платежів, що передбачені правилами ринку, законодавством нормативними та іншими протягом документами відповідно до тендерної пропозиції та не може змінюватись строку дії договору) (без ПДВ), грн/ кВт год. Вартість за розрахунковий період розраховується відповідно до формули: RБ = Цф* WБ, де RБ - вартість за розрахунковий період, WБ - фактичний період обсяг споживання електричної енергії по об`єкту/-там Споживача за (календарний місяць), кВт год. Середньозважена ціна за 1 кВт год для споживачів які мають об`єкти групи площадок вимірювання А та Б розраховується наступним чином. Об`єкти групи А розраховують відповідно до формули №1, об`єкти групи Б розраховується відповідно до формули №2. Сума вартостей за розрахунковий період по об`єктах групи А та групи Б ділиться на загальний обсяг споживання за всіма площадками вимірювання за розрахунковий період.

Додатком 3 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 13/Б від 13.05.2025 є технічна специфікація (інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі), за умовами якого строк постачання: 1 травня 2025 по 31 грудня 2025; місце розташування об`єкта споживача: м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 13, м. Одеса, Л. Симиренка, буд. 33б, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Татарбунарського повстання, 2а; клас напруги ІІ, група площадок вимірювання Б, в тариф не входить оплата оператору не входить системи розподілу, форма оплати - післяоплата протягом 20 днів, OCP - АТ «ДТЕК Одеські електромережі».

Додатком 4 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 13/Б від 13.05.2025 є заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу, в якому зазначено наступні персоніфіковані дані: найменування споживача - БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю; адреса об`єкта, ЕІС код точки (точок) комерційного обліку м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 13, 62Z2055114224182, м. Одеса, Л. Симиренка, буд. 33б 62Z1015355891941, Одеська обл., Білгород-Дністровський район, м. Татарбунари, вул. Татарбунарського повстання, 2а, 62Z5982937477114; початок постачання з 01 травня по 31 грудня 2025 року.

Додатком 5 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 13/Б від 13.05.2025 є примірна форму акту приймання-передачі товару (електричної енергії).

На виконання умов договору ТОВ "Резонанс Енерджі" передало, а БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю отримало електричну енергію за травень 2025 року 11 941 кВт/год на загальну суму 77 332,26 грн, за червень 2025 року 12 616 кВт/год на загальну суму 83 894,78 грн, за липень 2025 року 16 631 кВт/год на загальну суму 119 861,35 грн, за серпень 2025 року 14 745 кВт/год на загальну суму 109 323,61 грн, за вересень 2025 року 15 622 кВт/год на загальну суму 98 987,93 грн, за жовтень 2025 року 18 961 кВт/год на загальну суму 162 781,40 грн, за період листопад 2025 року 21 962 кВт/год на загальну суму 200 003,81 грн, за період грудень 2025 року 22 408 кВт/год на загальну суму 213 963,50 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами купівлі-продажу електричної енергії № 199 від 13.06.2025, № 233 від 21.07.2025, № 313 від 15.08.2025, № 364 від 10.09.2025, № 459 від 10.10.2025, № 523 від 07.11.2025, № 635 від 30.11.2025, № 718 від 31.12.2025.

Таким чином, ТОВ "Резонанс Енерджі" передало, а БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю спожило електричну енергію загальною вартістю 1 066 148, 64 грн.

Відповідачем оплачено вартість поставленої електричної енергії лише за відповідними актами у період травень-жовтень 2025 року на загальну суму 652 181, 33 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 415 від 13.06.2025, № 516 від 22.07.2025, № 575 від 15.08.2025, № 660 від 12.09.2025, № 784 від 10.10.2025, № 880 від 07.11.2025, № 881 від 07.11.2025, копії яких додані позивачем до позовної заяви.

Між ТОВ "Резонанс Енерджі", як постачальником, та БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю, як споживачем, 15.08.2025 була укладена додаткова угода № 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу № 13/Б від 13.05.2025, за умовами якої внесено зміни стосовно банківських реквізитів.

Відповідно до підписаного між сторонами акту звірки взаємних розрахунків за період 01.05.2025 08.02.2026 між ТОВ "Резонанс Енерджі" та БУВР річок Причорномор`я та нижнього Дунаю наявна заборгованість останнього перед ТОВ "Резонанс Енерджі" у розмірі 413 967, 31 грн.

5. Позиція суду.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За умовами ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (ст. 251 ЦК України).

В силу ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 зроблено висновок, що "...предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України."

У пункті 3 частини 3 статті 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Суд зауважує, що відносно застосування норми ст. 1212 ЦК України є усталена судова практика, зокрема, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 11.01.2022 у справі № 911/117/21 зазначив, що набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення ст.1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Отже для виникнення зобов`язання, передбаченого ст.1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін (ст. 670 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як зазначено судом вище та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та відповідачем 13.05.2025 укладено договір № 13/Б про постачання електричної енергії споживачу, умовами якого передбачено постачання відповідачу в період з 1 травня 2025 року по 31 грудня 2025 року електричної енергії обсягом 98 540 кВт/год.

Надання послуг щодо постачання електричної енергії підтверджується підписаними між позивачем та відповідачем актами купівлі-продажу електричної енергії № 199 від 13.06.2025, № 233 від 21.07.2025, № 313 від 15.08.2025, № 364 від 10.09.2025, № 459 від 10.10.2025, № 523 від 07.11.2025, № 635 від 30.11.2025, № 718 від 31.12.2025 на загальну вартість 1 066 148, 64 грн.

Суд акцентує увагу на тому, що акти купівлі-продажу електричної енергії підписані сторонами без заперечень та зауважень щодо ціни поставленої електроенергії та її кількості, акти містять посилання на договір № 13/Б від 13.05.2025.

Однак, за твердженням позивача відповідач виконав покладений на нього обов`язок щодо своєчасної оплати спожитої електричної енергії неналежним чином, сплативши лише за відповідними актами у період травень-жовтень 2025 року на загальну суму 652 181, 33 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 415 від 13.06.2025, № 516 від 22.07.2025, № 575 від 15.08.2025, № 660 від 12.09.2025, № 784 від 10.10.2025, № 880 від 07.11.2025, № 881 від 07.11.2025.

Матеріали справи не містять, а відповідачем в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст. ст. 76, 77, 78, 79, 91 ГПК на підтвердження виконання ним умов договору в частині повної оплати вартості спожитої електричної енергії; не спростовано належними та допустимими доказами обставин щодо фактично спожитої ним електричної енергії в обсязі 98 540 кВт/год; не спростовано факт підписання актів купівлі-продажу електричної енергії за період травень 2025 року по грудень 2025 року.

Отже, оскільки сторони добровільно, на власний розсуд погодили умови договору, які передбачають порядок розрахунків, то з урахуванням приписів ст. ст. 525, 526 і 629 ЦК України щодо обов`язковості договору та недопустимості односторонньої відмови від зобов`язання, суд зазначає, що у відповідача згідно з п. 2.1., пп. 1 п. 6.2. договору № 13/Б від 13.05.2025 виник обов`язок у повному обсязі здійснити оплату отриманих на підставі договору послуг загальною вартістю 84 781, 04 грн (з урахуванням оплати вартості поставленої та спожитої електричної енергії в сумі 652 181, 33 грн).

Разом з тим, станом на дату розгляду справи, у матеріалах справи відсутні докази перерахування споживачем коштів в розмірі 84 781, 04 грн на спецрахунок постачальника.

Крім того, підписання акта звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20.04.2021 у справі № 910/14518/19.

Водночас, суд вважає за необхідне додати, що умовами вищевказаного договору була встановлена загальна ціна договору, а також було передбачено, що загальна ціна договору може бути змінена на підставі відповідної додаткової угоди.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що позивачем фактично було надано, а відповідачем спожито більший обсяг електричної енергії та, відповідно, за межами встановлених сум в укладеному між сторонами договорі.

Так, статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, регулюються уповноваженими ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається.

Отже перевищення прогнозованого обсягу та споживання відповідачем упродовж 2025 року електричної енергії на підставі вищевказаного договору від 13.05.2026 відбулося поза межами договірних відносин, оскільки відповідачем було перевищено визначені у договорі обсяги послуг та ціну договору, у зв`язку з чим у відповідача виникло позадоговірне зобов`язання відшкодувати вартість фактично спожитої в 2025 році електричної енергії, яка визначена на момент розгляду судом даної справи з урахуванням приписів статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про ринок електричної енергії" господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, розподілу електричної енергії малими системами розподілу, постачання електричної енергії споживачам, зберігання енергії, агрегації, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадяться на ринку електричної енергії, за умови отримання відповідної ліцензії, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки відповідач не здійснює господарську діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, тощо, названий не має юридичної можливості виробити або придбати на вільному ринку електричну енергію для повернення її позивачу в натурі.

Отже, до спірних правовідносин з безпідставно набутого майна слід застосовувати положення ч. 2 ст. 1213 ЦК України, за якими у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді усіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, приймаючи до уваги встановлення судом під час розгляду справи обставин наявності у відповідача перед позивачем заборгованості щодо поставленої та спожитої електричної енергії, враховуючи, що бездіяльність відповідача, яка виражається у несплаті цих коштів, суперечить вищевказаним нормам права та договору, а також те, що в установленому порядку відповідач обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, жодних доказів чи пояснень не надав, представника в судове засідання не направив, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, нормативно та документально доведеним, та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Басейнового управління водних ресурсів річок Причорномор`я та нижнього Дунаю (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 13; ідентифікаційний код юридичної особи: 01038950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Резонанс Енерджі" (03110, м. Київ, вул. Кочура Григорія, буд. 19, корп. 6; ідентифікаційний код юридичної особи: 45225029) заборгованість за договором № 13/Б про постачання електричної енергії споживачу від 13.05.2025 у розмірі 84 781, 04 грн (вісімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят одна гривня, чотири копійки) та вартість безпідставно отриманої (спожитої) електричної енергії у розмірі 329 186, 27 грн (триста двадцять дев`ять тисяч сто вісімдесят шість гривень, двадцять сім копійок), а також судовий збір у розмірі 4967, 61 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят сім гривень, шістдесят одна копійка).

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 02 жовтня 2026 року.

Суддя О.О. Мусієнко