Ухвала суду № 140275168, 02.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

____________________________

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

"02" жовтня 2026 р. Справа № 916/4048/26Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши заяву Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця про забезпечення позову (вх. №4149/26 від 01.10.2026)

за позовом Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (65013, м. Одеса, вул. Лиманна, 170, код ЄДРПОУ32416773);

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133);

про визнання відсутнім права вимоги та стягнення 500 000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2026 Дочірнє підприємство Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 4149/26) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал", в якій просить суд:

- визнати відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інфокс» в особі філії «Інфоксводоканал» право вимагати від Дочірнього підприємства «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» сплати 730 111,63 грн як неоплаченої частини додаткової плати за скид стічних вод із понаднормативними забрудненнями, заявленої рахунком № 502026/104912 від 27.07.2026;

- стягнути з відповідача на користь позивача 500 000,00 грн, сплачених за спірною додатковою платою.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на незгоду з проведеною ТОВ "Інфокс" в особі філії «Інфоксводоканал» процедурою відбору проб стічних вод та неправильність нарахування відповідачем розміру грошового зобов`язання в сумі 1 230 111,63 грн. за скид стічних вод. При цьому, з огляду на зазначене, позивач вказує про наявність підстав для поверення йому 500 000 грн., які були сплачені за спірною сумою зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК України.

Одночасно із позовною заявою Дочірнє підприємство Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця подало заяву про забезпечення позову (вх. №2-1235/26), згідно якої просить суд заборонити ТОВ «Інфокс», філії «Інфоксводоканал», їх посадовим особам, працівникам та особам, які діють за їх дорученням, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі припиняти, призупиняти або обмежувати надання ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» послуг централізованого водопостачання та/або водовідведення за адресою: 65013, м. Одеса, вул. Лиманна, 170, з підстави несплати 730 111,63 грн неоплаченої частини додаткової плати, заявленої рахунком № 502026/104912 від 27.07.2026. Також, просить суд зазначити, що захід забезпечення не звільняє позивача від належного виконання поточних безспірних грошових зобов`язань за договором № 42754 від 30.12.2024, які не є предметом цього спору.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник зазначає, що 30.12.2024 між ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» та ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" було укладено договір № 42754 від 30.12.2024 на послуги водопостачання та водовідведення.

Як вказує заявник, ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» є діючим лікувально-реабілітаційним закладом охорони здоров`я за адресою: м. Одеса, вул. Лиманна, 170. Безперервність водопостачання та водовідведення є необхідною умовою функціонування санаторію, дотримання санітарних вимог та продовження лікувального процесу.

Разом з тим, 08.07.2026 о 13:40 представниками філії «Інфоксводоканал» було здійснено відбір проб стічних вод, та на підставі результатів дослідження 27.07.2026 відповідачем було виставлено позивачу рахунок № 502026/104912 на суму 1 230 111,63 грн. У розшифровці застосовано обсяг скиду 11 949,268 мі за період з 10.04.2026 по 08.07.2026, тариф 28,836 грн, показник перевищення ГДК 3,57 та розрахунковий тариф 85,787098 грн.

При цьому, в подальшому, відповідач листом від 28.08.2026 прямо попередив позивача, що у разі несплати 1 230 111,63 грн., надання послуг водовідведення та водопостачання буде припинено без додаткового попередження.

За ствердженнями заявника, для недопущення зупинення життєво необхідних послуг, підприємством у період з 12.08.2026 по 29.09.2026 було сплачено 500 000,00 грн. Залишок спірної вимоги становить 730 111,63 грн і не визнається позивачем.

Разом з тим, на думку заявника, загроза припинення послуг є реальною, що ставить під ризик припинення водопостачання і водовідведення медичного закладу. Водночас, як зазначає заявник, подальше задоволення позову саме по собі не усуне наслідків фактичного припинення роботи медичного закладу.

З огляду на викладене, заявник вважає, що наявні підстави для забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення позову, заявник зазначає, що, з огляду на характер заходу, який не передбачає вилучення коштів чи майна відповідача, останній не вбачає необхідності у зустрічному забезпеченні.

Розглянувши заяву Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (вх. №4149/26 від 01.10.2026), суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Згідно ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Слід зауважити, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Забезпечення позову є засобом, що гарантує виконання майбутнього рішення господарського суду, який полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, мають тимчасовий характер і діють до закінчення розгляду справи по суті заявлених вимог.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Аналіз змісту наведеного свідчить, що забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст. 74 ГПК України. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Оскільки, позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, в даному випадку в якості підстави вжиття заходів забезпечення позову має досліджуватися як наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так і наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, зі змісту заяви ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» про забезпечення позову, вбачається, що за міркуваннями заявника, за час розгляду справи, філія «Інфоксводоканал» може здійснити відключення позивача від систем водовідведення, що ставить під ризик нормальне функціонування закладу. Водночас, на думку заявника, подальше задоволення позову саме по собі не усуне наслідків фактичного припинення роботи медичного закладу.

Разом з тим, оцінюючи наведене, суд зазначає, що ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» не надано жодних доказів того, що станом на теперішній час філією Інфоксводоканал здійснюються будь-які дії щодо відключення позивача від системи водовідведення.

При цьому, посилання заявника на лист філії «Інфоксводоканал» від 28.08.2026 не є відповідною обґрунтованою підставою, оскільки у вказаному листі філією, зокрема, зазначено, що у разі несплати виставленого рахунку в сумі 1 230 111,63 грн. до 12.08.2026, остання з 13.08.2026 буде вимушена припинити надання послуг водовідведення, натомість, як зазначає сам заявник, наразі сплачено лише частину суми, по виставленому філією рахунку, у розмірі 500 000 грн. Тобто, незважаючи, на те, що ДП «Клінічний санаторій ім. Пирогова» ПрАТ «Укрпрофоздоровниця», у визначений в листі від 28.08.2026 строк, не сплатило всю суму по рахунку № 502026/104912, будь-яких дій філією «Інфоксводоканал», направлених на припинення надання послуг, досі не здійснено, та доказів можливого здійснення, заявником не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з урахуванням предмету заявлених вимог, позивачем не обґрунтовано та не надано належних доказів, яким саме чином невжиття судом відповідних заходів може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас, наведені заявником припущення та судження не можуть бути достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.

Частиною 1 статті 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця (вх. №4149/26 від 01.10.2026) про забезпечення позову, оскільки заявником належним чином не обгрунтовано та не доведено, що невжиття заявлених заходів заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернутись.

Керуючись ст. ст 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви заяву Дочірнього підприємства Клінічний санаторій ім. Пирогова Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця про забезпечення позову (вх. №4149/26 від 01.10.2026) відмовити.

Ухвала набирає законної сили 02.10.2026 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку ст. 256 ГПК України

Суддя Ю.І. Мостепаненко