Ухвала суду № 140274689, 01.10.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/2311/26

Провадження № 1-кп/626/318/2026

УХВАЛА

01 жовтня 2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

у складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у режимі відеоконференції в приміщенні суду у відкритому підготовчому судовому засіданні по кримінальному провадженні №12026220000000669 від 28 травня 2026 року за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ст.1 ст.366 КК України клопотання адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу застосованого ОСОБА_5 ,-

ВСТАНОВИВ:

До Берестинського районного суду Харківського районного суду надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, зареєстрованому в ЄРДР за №12026220000000669 від 28.05.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ст.1 ст.366 КК України.

Ухвалою суду від 08.07.2026 року, постановленою в порядку ст. 314 КПК України, у даному кримінальному провадженні було призначено підготовче засідання.

16 вересня 2026 року на електронну адресу суду від адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , надійшло клопотання про скасування або зміну запобіжного заходу його підзахисному в частині зменшення розміру застави.

Своє клопотання адвокат обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді від 26.05.2026 на ОСОБА_5 були покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України (з`являтися за викликом, невідлучатися без дозволу, повідомляти про зміну місця проживання тощо), невід`ємнівід застосованого запобіжного заходу у вигляді застави. Двомісячний строк, обчислений від дати постановлення ухвали (26.05.2026), сплив 26.07.2026. У матеріалах кримінального провадження, наданих стороні захисту, відсутнє будь-яке клопотання прокурора про продовження цього строку в порядку ст. 199 КПК України та відповідна ухвала слідчого судді про продовження. Апеляційний перегляд ухвали від 26.05.2026 (постанова від 01.07.2026) також не є таким продовженням: апеляційний суд лише перевірив законність первісної ухвали

станом на дату її постановлення, він не подовжував і не міг подовжити строк дії обов`язків це прерогатива слідчого судді за клопотанням прокурора. Відповідно до прямого припису ч. 7 ст. 194 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу в частині покладених обов`язків з 26.07.2026 припинила свою дію в силу самого закону, без необхідності додаткового судового рішення про це. Усі запобіжні заходи, які визначені законом, обираються на строк, визначений ухвалою, але не більше 60 днів. Тобто запобіжний захід діє, доки діє ухвала та діє строк, який визначений у ній. Із спливом строку дії ухвали припиняється і дія запобіжного заходу, якщо останній не був продовжений іншою ухвалою.

На думку захисника , наразі існують підстави змінити обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в частині зменшення її суми застосованої до обвинуваченого ОСОБА_5 , до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (66 560грн).

Свої твердження захисник обґрунтовує тим, що жодних дійсних підстав для застосуваннязапобіжного заходу саме у вигляді застави в розмірі 199 680 грн не було. Слідчий суддя, обираючи заставу в розмірі 60 прожиткових мінімумів (199 680 грн), фактично прив`язав її розмір до заявленої стороною обвинувачення суми шкоди (463 364,34 грн), що суперечить практиці ЄСПЛ і правовій природі застави за ст. 182 КПК України. ОСОБА_5 жодним чином не переховувався від органів досудового розслідування, добровільно з`являвся на всі слідчі та процесуальні дії, у тому числі на допит як свідка (07.05.2026) та як підозрюваного (22.05.2026), не вчиняв спроб впливати на свідків чи знищувати докази. ОСОБА_5 є батьком і дідусем, утримує дружину, дітей та онуків, виховання й підтримка яких потребує постійних фінансових витрат. Протягом понад двох років з моменту внесення відомостей до ЄРДР (08.05.2024) обвинувачений жодного разу не порушив покладених на нього обов`язків, не переховувався від органів досудового розслідування чи суду, самостійно з`являвся на всі процесуальні дії. З урахуванням наведеного, просить зменшити розмір застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 грн, тобто до мінімально можливого розміру застави, визначеного ч. 4 ст. 182 КПК України для тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав клопотання свого захисника про зміну йому запобіжного заходу. Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу з підстав, зазначених у ньому. Вказав, що обвинувачений не порушував умови застосування запобіжного заходу, ризики, враховуючи стадію кримінального провадження, суттєво зменшились.

Представник потерпілого покладався на розсуд суду. Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту.

Суд на підставі відомостей, які містяться в наявних матеріалах кримінального провадження, а також пояснень учасників судового засідання, прийшов до наступного висновку.

Запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання (стаття 201 КПК України).

Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Так, ч. 1 ст. 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому, суд виходить із того, що в силу ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_5 перебуває у процесуальному статусі обвинуваченого, тому суд не надає оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінальних правопорушень, а питання вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості суд вирішує у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Перелік підстав для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту не передбачений кримінальним процесуальним законом, а ст. 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання. Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.

Зміна запобіжного заходу може полягати у зміні виду запобіжного заходу, скасуванні, зміні або покладенні додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, чи у зміні способу виконання цих обов`язків.

Підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами може бути суттєва зміна обставин, які було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема, змінилася кваліфікація кримінального правопорушення, погіршився стан здоров`я обвинуваченого, змінився склад його родини чи утриманців, або майновий стан, інші обставини, які мають суттєве значення.

Суд зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

З долучених захисником документів судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 26.05.2026 частково задоволено клопотання та застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень. Покладено в межах строку досудового розслідування, строком на 1 (один) місяць 11 днів, тобто 07.07.2026 року наступні обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора ; 3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;4) утримуватися від спілкування зі свідками ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На час розгляду цього клопотання про зміну запобіжного заходу строк дії обов`язків закінчився. Після закінчення строку, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Таким чином, на день розгляду клопотання до обвинуваченого ОСОБА_5 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави у розмірі 199 680 гривень, що відповідно до вимог ч. 5 ст.194 КПК України зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду.

Розглядаючи питання наявності ризиків, суд переконаний, що на даний час продовжує існувати ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, а також ризик впливу на свідків.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі "Клішин проти України" у справі №30671/04 від 23.01.2012 наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Так, суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений (§ 80, заява № 33977/96 в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria»).

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризику переховування з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Суд переконаний, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого та сумлінне виконання обов`язків, не свідчить про відсутність ризику переховування, а навпаки вказує на те, що застосований запобіжний захід у вигляді застави, є таким, що достатньою мірою гарантує належну поведінку обвинуваченого у кримінальному провадженні, а загроза втрати такої застави (стягнення у дохід держави) є ефективним стримуючим фактором для нього.

Варто наголосити, що запобіжним заходом, застосованим до обвинуваченого ОСОБА_5 визначена застава, яка є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну зацікавленість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання обвинуваченою покладних на нього зобов`язань, передбачених ч 7 ст. 42 КПК України. А тому застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежені прав і свобод людини, як інші запобіжні заходи, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Таким чином, фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладеного на нього процесуального обов`язку прибути за викликом до суду, та є засобом запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, за умови застосування до нього запобіжного заходу, сумлінне виконання ним покладених на нього обов`язків на стадії досудового розгляду, не є достатньою підставою для твердження про відсутність того чи іншого ризику.

Тобто зазначена обставина свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що у достатній мірі забезпечує її належну процесуальну поведінку. Тому зазначені доводи, не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Щодо ризику впливу на свідків, то слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Відтак, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Наразі триває підготовче судове провадження. Разом з тим, обвинуваченому відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнантй про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків. Свідки наразі допитані не були, відтак, ризик продовжує існувати.

У разі призначення справи до судового розгляду учасників кримінального провадження очікує тривалий і ресурсномісткий судовий процес, з огляду на значну кількість учасників, від кожного з них вимагається сумлінне та відповідальне виконання процесуальних обов`язків. Не явка хоча б в одне судове засідання може зумовити відкладення розгляду справи, що призведе до нераціонального використання часу та процесуальних ресурсів суду, сторін і інших учасників кримінального провадження. Водночас, застосування запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі, який викликає острах втрати грошових активів, є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та гарантування його участі у судовому розгляді.

На переконання суду, обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, у визначеному розмірі, буде співмірним з існуючими ризиками, та буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної його процесуальної поведінки.

Таким чином, суд дійшов висновку, що стороною захисту суду не надано переконливих доказів, які б обумовили зміну застосованого до ОСОБА_5 запобіжного заходу, тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 177-178, 194, 182, 201, 314 - 316, 369, 372, КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 .

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя