Ухвала суду № 140274223, 01.10.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15317/19

Провадження № 6/638/1214/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

в складі головуючого судді: Хайкіна В.М.,

за участю секретаря: Морозової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №638/15317/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2026 року через підсистему «Електронний суд» до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» в особі представника Шафігіної В.Р., заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №638/15317/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, згідно прохальної частини якої просить суд: замінити стягувача у виконавчому листі №638/15317/19 від 23.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу з ПАТ КБ «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №638/15317/19 від 23.04.2020 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Вимоги заяви обґрунтовані тим, що між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н. В подальшому позовом ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист №638/15317/19 від 23.04.2020 року про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за кредитним договором. 22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ АБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі. Окрім цього, на примусовому виконання перебувало виконавче провадження №63113948 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 20.10.2021 року державним виконавцем ВДВС виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання договору факторингу оригінал виконавчого листа до ТОВ «Капіталресурс» не передавався. 31.03.2026 року на адресу заявника надійшла відповідь про те, що оригінал виконавчого листа втрачено. У зв`язку з вказаним, ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, що гарантовані законодавством України. У зв`язку із викладеними обставинами, заявник звернувся до суду із вказаною заявою, яку просить задовольнити.

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» в судове засідання не з`явився, в прохальній частині заяви просить розгляд справи провести без участі представника.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, причину неявки не повідомили, про час та місце слухання справи повідомлялись своєчасно та належним чином.

Відповідно до частини третьої статті 433 ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі наявних у справі доказів.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали поданої заяви, дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.02.2020 року у справі №638/15317/19, позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.10.2011 року у розмірі 30 581,43 грн. та судовий збір у розмірі 1 921,00 грн.

На виконанням вказаного рішення, Дзержинським районним судом м. Харкова було видано представнику АТ КБ «Приватбанк» два виконавчих листа, про що міститься відповідна розписка.

Постановою державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції (м. Харків) Почекаєвої А.О. від 20.10.2021 року у виконавчому провадженні №63113948, виконавчий лист №638/15317/19, виданий 23.04.2020 року Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 30 581,43 грн., повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

22.08.2025 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (новий кредитор) укладено договір факторингу №8-22-08/2025.

Відповідно до п. 1 зазначеного Договору, за цим договором клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрах боргових зобов`язань, який складається клієнтом, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та в порядку, визначених цим договором.

Згідно з п.п. 2, 3 Договору, ціна договору становить 93 375 000 грн. без ПДВ., яка підлягає сплаті фактором на користь клієнта до дати укладення цього договору.

У пункті 4 Договору зазначено, що моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

Відповідно до Акту №2 приймання-передачі Реєстру боргових зобов`язань №2 від 18.09.2025 року за Договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року первісний кредитор та новий кредитор підписали зазначений акт.

Відповідно до Витягу з Реєстру боргових зобов`язань №2 до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н.

Таким чином, Акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк» відступило, а ТОВ «Капіталресурс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором, де боржником є ОСОБА_1 .

Згідно статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною 1 статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Згідно з абзацом 1 частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181 цс 20.

За таких обставин вимога про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про видачу дублікату виконавчого листа, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 23.04.2020 року стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» було видано виконавчий лист.

З наданої заявником Інформації про виконавче провадження встановлено, що вищевказаний виконавчий лист перебував на виконанні та 20.10.2021 року виконавчий лист було повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Аналізуючи зазначену норму суд доходить висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 листопада 2021 року у справі № 419/310/12, від 26 листопада 2025 року у справі № 2-542/11.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду, на підставі якого його видано, та чи не втратило судове рішення законної сили.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009, провадження № 61-5388св18.

Відповідно до частини 1, 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно пункту 2 частини 1, частини 2, 4, 5 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2-6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову. Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

У пунктах 44-47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що: "стягувач, який пропустив строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви".

Видача дубліката виконавчого документа пов`язується з його втратою та можлива в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання або за умови поновлення такого строку судом у разі його пропуску.

Таким чином, під час вирішення питання щодо можливості видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення стягувача до суду з такою заявою обов`язковим та визначальним є питання з`ясування обставин, чи подана така заява заявником у строк, встановлений для пред`явлення виконавчого документа до виконання (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2024 року в справі № 1519/2-4707/11, провадження № 14-21цс24).

Отже, незалежно від фактичних та об`єктивних обставин втрати виконавчого документа, підтверджених доказами, юридично значущим є встановлення факту дотримання заявником строку звернення виконавчого листа до виконання.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", яким розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження", як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року наразі не припинено та не скасовано.

Таким чином, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України "Про виконавче провадження", заявник звернувся до суду у межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Згідно повідомлення Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» №20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 року, встановлено, що оригінали документів, які надійшли до банку в період до 05.10.2025 року включено, за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу з боку рф та за даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження №22025140000000276. На підтвердження чого було надано листа заступника начальника управління начальника відділу №1 Львівського міського управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області №5823.1-2202/58733 від 15.10.2025 року та копію акту про пожежу від 06.10.2025 року.

За таких обставин, суд вважає за необхідне заяву про видачу дублікату виконавчого листа задовольнити та видати його дублікат, оскільки оригінал втрачено, рішення не виконано і не втратило своєї законної сили.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 п.17.4 розділу ХIII перехідних положень, ст. 260, 261, 354, 442 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №638/15317/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі №638/15317/19, виданого Дзержинським районним судом м. Харкова 23.04.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості, з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (код ЄДРПОУ 43513923, місцезнаходження: м. Київ, пров. Степана Бандери, 28-А).

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа №638/15317/19 від 23.04.2020 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Головуючий суддя: