Рішення № 140273491, 28.09.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/627/26

Провадження № 2/675/772/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

"28" вересня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області під головуванням судді Короля О.В., за участю секретаря судового засідання Беліци М.О., учасників справи:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (по тексту рішення ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (по тексту рішення ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №22457-07/2023 від 16.07.2023 в сумі 57148,00 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 16.07.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (первісний кредитор) та відповідачем укладено договір №22457-07/2023 про надання фінансового кредиту, за умовами якого надано споживачу кредит у розмірі 7000, 00 грн, а відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування ним.

Вказує, що дане товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

За покликанням позивача, в порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач не виконав свої зобов`язання не вносив платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

Зазначає, що кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Також акцентує увагу, що 12.12.2023 року ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №12122023, згідно якого, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «АВАНС КРЕДИТ», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №22457-07/2023 від 16.07.2023.

Оскільки термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, на думку позивача, наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у судовому порядку в загальному розмірі 57148,00 грн., зокрема, заборгованість за тілом кредиту 7000 грн. та· заборгованість за процентами 50148,00 грн.

Також просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача понесених судових витрат.

Представник позивача у судове засідання 23.09.2026 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання 23.09.2026 не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся своєчасно, належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи у судовому засіданні 23.09.2026 не подавав.

У відповідності до положень ст. ст. 280-281 ЦПК України, суд за згодою позивача вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд в порядку заочного розгляду, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 16.07.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №22457-07/2023, сторони якого погодили наступні умови.

Так відповідно до п. 1.1. цього договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Як визначено п.п. 1.1-1.3.1 договору про надання фінансового кредиту №22457-07/2023 від 16.07.2023 кредит надається строком на 360 днів, який відповідач зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування; дата погашення кредиту 09.07.2024. При цьому, за користування кредитом товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом (тип процентної ставки: фіксована). Процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2 цього договору, тобто 360 днів.

На підставі погоджених умов, викладених в п. 1.6 договору ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надає кредит в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта уключаючи використання реквізитів платіжної картки №5168 - 75хх - хххх - 0453

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 7000 грн., шляхом зарахування 16.07.2023 кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ СИСТЕМИ» №3466_250630113911 від 30.06.2025.

Згідно повідомлення АТ КБ «Приватбанк», оформленого листом №20.1.0.0.0/7-260702/74438-БТ від 02.07.2026 встановлено, і, відповідно підтверджується, що рахунок № НОМЕР_1 , який зазначений в кредитному договорі належить відповідачу, і на нього 16.07.2023 зараховано 7000, 00 грн.

Тим самим є підтвердженим як факт належності банківської картки, так і зарахування відповідачу грошових коштів на виконання кредитного договору про надання фінансового кредиту №22457-07/2023 від 16.07.2023.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» за даним кредитним договором вбачається, що станом на 12.12.2023 за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 27895 грн., яка складається з: 7000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 20895 грн - заборгованість по несплаченим відсотках за користування кредитом.

Необхідно врахувати, що відповідачем підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора як сам договір про надання фінансового кредиту №22457-07/2023 від 16.07.2023 з додатками, так і паспорт споживчого кредиту.

Тим самим, з урахуванням відомостей, що містить повідомлення АТ КБ «Приватбанк», оформленого листом №20.1.0.0.0/7-260702/74438-БТ від 02.07.2026, суд вважає доведеним видачу ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» коштів у сумі 7000,00 грн. на виконання кредитного договору №22457-07/2023 від 16.07.2023, а відтак надання грошових коштів у сумі 7000, 00 грн.

Крім цього, судом встановлено і те, що 12.12.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на підставі договору факторингу №12122023 за плату відступило, а ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Враховуючи зазначене, до позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №22457-07/2023 від 16.07.2023, і, загальна сума заборгованості згідно витягу реєстру боржників склала 27895, 00 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту 7000,00 грн., заборгованості за процентами 20895,00 грн.

Станом на дату укладання договору факторингу №12122023 від 12.12.2023, і відступлення права вимоги за кредитним договором, строк дії такого договору не закінчився.

Як вбачається з матеріалів справи, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, позивачем у період з 13.12.2023 по 09.07.2024 здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 1, 99 %, у сумі 29253, 00 грн.

У даному випадку проценти нараховано у межах погодженого строку надання кредиту, зазначеному в п. 1.2. договору № 22457-07/2023 від 16.07.2023.

Згідно зі ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, провадження №61-7203 св 20, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, провадження №61-8449св19, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19, провадження №61-9071св20, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України №675-VIII «Про електрону комерцію», (далі Закон №675-VIII).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону №675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII).

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 11 вказаного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ст. 12 Закону №675-VIII визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Крім того суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 20 ЦК України визначено, що право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право задовольнити свої порушені права шляхом звернення до суду з вимогою про стягнення з відповідача кожної складової грошової заборгованості за кредитним договором, нарахованої відповідно до умов кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за його використання.

На підставі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка може бути фіксованою або змінною. Тип процентної ставки визначається договором.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, що передбачено ст. 526 ЦК України.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про захист справ споживачів» умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023, який набрав чинності 24.12.2023, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» п. 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

П. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24.12.2023 по 22.04.2024 включно денна процентна ставка має бути не більше 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно не більше 1,5%, а з 21.08.2024 не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися з нормами Закону.

У даній справі договір № 22457-07/2023 від 16.07.2023 укладено строком на 360 календарних днів, з кінцевим терміном повернення коштів 09.07.2024.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 набрав чинності 24.12.2023, отже, до вказаних правовідносин слід застосовувати норми вищезазначеного Закону, а саме п. 17 його Прикінцевих та Перехідних положень.

Згідно з умовами укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунком заборгованості позивача, відповідачу за період з 16.07.2023 по 09.07.2024 включно нараховано заборгованість зі сплати процентів із розрахунку стандартної денної процентної ставки 1,99 % в день.

Аналізуючи вищезазначені умови укладеного між сторонами кредитного договору та розрахунків заборгованості в частині нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає, що нараховані відповідачу проценти з 23.04.2024 по кінець строку кредитування суперечать вимогам п. 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування», відтак підлягають перерахунку.

Так, за період з 23.04.2024 по 09.07.2024 включно, з урахуванням тіла кредиту 7000 грн., проценти за користування складатимуть 8190, 00 грн. (7000 грн.*1,5%*78 днів). При цьому суд враховує, що розмір нарахованої позивачем щоденної процентної ставки 1,99% за період з 16.07.2023 по 22.04.2024 включно, що становить згідно з розрахунком заборгованості 39282, 60 грн., узгоджується з Прикінцевими та Перехідними положеннями Закону України «Про споживче кредитування», відтак перерахунку не підлягає.

Згідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних вище обставин, оскільки загальний розмір заборгованості з урахуванням нарахованих процентів складатиме 47472, 60 грн. (39282,60 грн.+ 8190,00 грн.), в той час як позивач просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати процентів 50148, 00 грн., суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими.

Таким чином позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №22457-07/2023 від 16.07.2023 у розмірі 54472, 60 грн, з яких тіло кредиту 7000,00 грн; заборгованість за процентами 47472, 60 грн.

З огляду на сам час укладення кредитного договору та строк його дії, а також відомості про військову службу за призовом відповідача під час мобілізації, на особливий період (проходження військової служби після укладення кредитного договору та спливу строку кредитування), у суду відсутні підстави вважати, що на відповідача поширювалися пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, суд відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2537, 80 грн. (95, 32 %).

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом враховано, що 01.07.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» та АО «Апологет» укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107.

При цьому акт №320 наданих послуг (правової (правничої)) від 12.03.2026, детальний опис наданих послуг від 12.03.2026 у своїй сукупності підтверджують факт надання позивачу правової допомоги за договором про надання правової допомоги.

При цьому, аналізуючи заявлений розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які поніс позивач у даній справі на дотримання вимог співмірності, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що заявлений розмір в 8000, 00 грн є завищеним.

Так, справа відноситься до категорії малозначних справ, справа є типовою для позивача у відносинах із боржниками, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, адвокат участі у судовому засіданні не приймав, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним, розгляд проводився в спрощеному провадженні.

Суд зазначає та наголошує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн, оскільки вважає, що саме такий розмір буде об`єктивно відповідати вимогам співмірності.

Тим самим, з урахування часткового задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача на корить позивача понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4766, 00 грн. (95, 32 %).

На підставі викладеного, керуючись статями 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місце знаходження м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, поверх 4, ЄДРПОУ - 35234236) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №22457-07/2023 від 16.07.2023 у розмірі 54472 (п`ятдесят чотири тисячі чотириста сімдесят дві) грн 60 коп.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит - Капітал» (місце знаходження м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, поверх 4, ЄДРПОУ - 35234236) судовий збір у розмірі 2537 (дві тисячі п`ятсот тридцять сім) грн 80 коп., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4766 (чотири тисячі сімсот шістдесят шість) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Ізяславським районним судом Хмельницької області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності у часників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне рішення з урахуванням ч. 5 ст. 268 ЦПК України складено 28.09.2026.

Суддя Олександр Король