Рішення № 140273416, 01.10.2026, Чортківський районний суд Тернопільської області

Копія:

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2026 р. Справа № 608/1168/26

Номер провадження2/608/728/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Запорожець Л. М.

за участю секретаря с/з Маришевої Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові справу в спрощеному позовному провадженні за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі ТОВ «Фінпром Маркет») звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В позовній заяві позивач вказав, що 04 вересня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6596551 у розмірі 9000,00 грн строком на 360 днів.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 22/02/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 25 лютого 2026 року до Договору факторингу № 22/02/26, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16 780,50 грн, з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідач ОСОБА_1 в добровільному порядку повертати кредитні кошти відмовляється.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором 16 780,50 гривень, а також судові витрати по справі.

Від представника відповідача, адвоката Каліннікова М. О., надійшов відзив на позов, згідно з яким ОСОБА_1 позов визнає частково, а саме на суму заборгованості за основною сумою боргу 9000,00 грн, оскільки відповідач по справі є військовослужбовцем та на нього поширюються гарантії, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме незастосування нарахування процентів за користування кредитом у сумі 7780,50 грн. Крім того, представник відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача 4500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі.

Представник відповідача, адвокат Калінніков М. О. в судове засідання не з`явився, подав письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Суд ухвалює рішення без фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, розглянувши справу, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 цього Кодексу).

За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 04 вересня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів у кредит № 6596551 у розмірі 9000,00 грн строком на 360 днів.

25 лютого 2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу № 22/02/26, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Фінпром Маркет» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінпром Маркет» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрах прав вимоги.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 1 від 25 лютого 2026 року до Договору факторингу № 22/02/26, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 16 780,50 грн, з яких: 9000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 7780,50 грн сума заборгованості за відсотками.

ОСОБА_1 належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 16 780,50 гривень, яку позивач просить стягнути.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідач ОСОБА_1 не заперечує укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

Водночас, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем та проходить військову службу під час дії особливого періоду. Зазначене підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України від 16.05.2026 № 28/3914/26-Вн про те, що старший солдат ОСОБА_1 проходить службу у вказаній військовій частині з 18.03.2026 по цей час, військовим квитком серії НОМЕР_2 та посвідченням учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , виданим ІНФОРМАЦІЯ_2 20 серпня 2025 року.

Відповідно до частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також іншим військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду, та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок.

Кредитний договір № 6596551 від 04 вересня 2025 року не належить до жодного з винятків, перелічених у наведеній нормі, оскільки кредитні кошти надавалися не на придбання об`єкта житлового фонду, автомобіля чи обладнання для виробництва електричної енергії.

Зазначена норма є спеціальною нормою матеріального права, яка спрямована на забезпечення належного соціального та правового захисту осіб, що проходять військову службу та виконують конституційний обов`язок щодо захисту держави в умовах особливого періоду. Вказана норма має імперативний характер та підлягає обов`язковому застосуванню судами незалежно від умов укладеного між сторонами договору.

Суд звертає увагу, що звільнення військовослужбовців від сплати процентів та штрафних санкцій не ставиться законом у залежність від волевиявлення кредитора чи необхідності укладення додаткових угод між сторонами. Сам факт проходження особою військової служби у період дії особливого періоду є достатньою правовою підставою для застосування передбачених законом гарантій.

Таким чином, нарахування відповідачу процентів за користування кредитом, штрафних санкцій, пені та інших додаткових платежів у період проходження ним військової служби суперечить вимогам чинного законодавства та не може вважатися правомірним.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, який у своїх рішеннях зазначав, що положення частини 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є імперативними та підлягають застосуванню судами незалежно від умов кредитного договору.

Суд враховує і те, що відступлення права вимоги за договором факторингу не змінює обсягу прав та обов`язків сторін кредитного правовідношення. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Отже, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги в тому обсязі, в якому воно існувало з урахуванням гарантій, встановлених для відповідача як для військовослужбовця.

Разом з тим суд зазначає, що наведені гарантії не звільняють позичальника від обов`язку повернення фактично отриманих кредитних коштів. Обов`язок повернення основної суми кредиту прямо передбачений статтею 1054 Цивільного кодексу України та зберігається за відповідачем як за позичальником.

Із матеріалів справи вбачається, що фактично отримана відповідачем сума кредитних коштів становила 9000,00 грн, а тому саме в цій частині позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.

Натомість вимоги про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 7780,50 грн задоволенню не підлягають, оскільки такі нарахування здійснені всупереч прямій законодавчій забороні.

Крім того, суд враховує, що спірні правовідносини виникли у сфері споживчого кредитування, а тому при вирішенні спору підлягають врахуванню також принципи розумності, добросовісності та справедливості, передбачені цивільним законодавством України.

Враховуючи наведене у сукупності, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінпром Маркет» підлягає частковому задоволенню, а саме у частині стягнення основної суми заборгованості за кредитом як обґрунтований та підтверджений належними доказами, а у частині стягнення процентів за користування кредитом слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню пропорційно розміру задоволених вимог (53,63%) витрати зі сплати судового збору в сумі 1427,85 гривень (9000 х 100 : 16 780,50 = 53,63%; 2662,40 х 53,63% : 100 = 1427,85).

Щодо витрат відповідача на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача адвокат Калінніков М. О. зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції, у розмірі 4500,00 грн фіксованого гонорару за правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 8 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката підлягає розподілу між сторонами на підставі договору про надання правничої допомоги, ордера, акта виконаних робіт та документів, що підтверджують фактичне понесення таких витрат.

Станом на час ухвалення цього рішення доказів фактичного понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4500,00 грн до матеріалів справи не надано, а тому підстав для їх розподілу на час ухвалення рішення немає.

Водночас суд роз`яснює, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, а у разі, якщо такі докази не були подані до закінчення судових дебатів, вони можуть бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, і питання про розподіл цих витрат вирішується судом шляхом ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 514, 525, 526, 530, 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 76, 81, 89, 137, 141, 247, 263, 264, 265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205) заборгованість за Договором про надання коштів у кредит № 6596551 від 04 вересня 2025 року в розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (код ЄДРПОУ 43311346, вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205) 1427 (одну тисячу чотириста двадцять сім) гривень 85 копійок сплаченого судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:/підпис/

Копія вірна

Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1168/26

Рішення набрало законної сили " " ___ року.

Суддя: Л. М. Запорожець

Копію рішення видано " " ____ року.

Секретар: