Ухвала суду № 140272695, 02.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

02 жовтня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1193/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Машевської О.П.,

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" про забезпечення позову від 30.09.2026 (вх. г/с №01-44/3557/26 від 01.10.2026) у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО"

до Фермерського господарства "ЮЛІСОФ"

про зобов`язання усунути перешкоди, стягнення 741 200 грн,

ВСТАНОВИВ:

23 вересня 2026 через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МГМ-АГРО" до Фермерського господарства "ЮЛІСОФ"з позовними вимогами про: - зобов`язати Фермерське господарство "Юлісоф" (код ЄДРПОУ 43115551) усунути перешкоди Товариству з обмеженою відповідальністю "МГМ-Агро" (код ЄДРПОУ 39908789) у користуванні та розпорядженні земельними ділянками загальною площею 24,1292 га з кадастровими номерами: 1825682400:05:000:0244, 1825682400:05:000:0254,1825682400:05:000:0257,1825682400:05:000:0260,1825682400:05:000:0263, 1825682400:05:000:0264, 1825682400:05:000:0265, 1825682400:05:000:0267, 1825682400:05:000:0316, що розташовані за адресою: Житомирська обл., Черняхівський район, Горбулівська селищна рада шляхом їх звільнення; - стягнути збитки у формі упущеної вигод, завдані самовільним зайняттям земельних ділянок загальною площею 24,1292 га з кадастровими номерами: 1825682400:05:000:0244, 1825682400:05:000:0254, 1825682400:05:000:0257,1825682400:05:000:0260,1825682400:05:000:0263,1825682400:05:000:0264,1825682400:05:000:0265, 1825682400:05:000:0267, 1825682400:05:000:0316, розташовані за адресою: Житомирська обл., Черняхівський район, Горбулівська селищна рада у розмірі 741 200 (сімсот сорок одна тисяча двісті) гривень (далі за текстом - Товариство, Фермерське господарство, Суд).

25.09.2026 Товариство подало заяву про забезпечення позову (вх. г/с №01-44/3480/26 від 25.09.2026) (далі - Заява про забезпечення позову від 25.09.2026).

У Заяві про забезпечення позову від 25.09.2026 Товариство просить забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства (код ЄДРПОУ 43115551) що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 741 200 (сімсот сорок одна тисяча двісті);

- заборонити Фермерському господарству (код ЄДРПОУ 43115551) або будь-яким іншим особам, які діють за його дорученням, на підставі правочинів або в його інтересах використовувати, у тому числі здійснювати обробіток, збирати врожай сої, перевозити врожай сої або відчужувати врожай сої, котрий росте на земельних ділянках, що перебувають у користуванні Товариства за кадастровими номерами: 1825682400:05:000:0244, 1825682400:05:000:0254,1825682400:05:000:0257,1825682400:05:000:0260,1825682400:05:000:0263, 1825682400:05:000:0264, 1825682400:05:000:0265, 1825682400:05:000:0267, 1825682400:05:000:0316.

Заява про забезпечення позову від 25.09.2026 оплачена Товариством судовим збором в сумі 1 331,20грн ( за один захід забезпечення позову).

Суд ухвалою від 25.09.2026 повернув Заяву про забезпечення позову від 25.09.2026 без розгляду з підстав недоплати судового збору в сумі 1331,20грн ( за другий захід забезпечення позову).

30.09.2026 Товариство подало заяву про забезпечення позову (вх. г/с №01-44/3557/26 від 01.10.2026) (далі - Заява про забезпечення позову від 30.09.2026).

У Заяві про забезпечення позову від 01.10.2026 Товариство повторно просить забезпечити позов шляхом:

- накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства (код ЄДРПОУ 43115551) що знаходяться на будь-яких рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах в межах суми 741 200 (сімсот сорок одна тисяча двісті);

- заборонити Фермерському господарству (код ЄДРПОУ 43115551) або будь-яким іншим особам, які діють за його дорученням, на підставі правочинів або в його інтересах використовувати, у тому числі здійснювати обробіток, збирати врожай сої, перевозити врожай сої або відчужувати врожай сої, котрий росте на земельних ділянках, що перебувають у користуванні Товариства за кадастровими номерами: 1825682400:05:000:0244, 1825682400:05:000:0254,1825682400:05:000:0257,1825682400:05:000:0260,1825682400:05:000:0263, 1825682400:05:000:0264, 1825682400:05:000:0265, 1825682400:05:000:0267, 1825682400:05:000:0316.

Заява про забезпечення позову від 30.09.2026 оплачена Товариством судовим збором в сумі 2662,40грн ( за два заходи забезпечення позову).

Заява про забезпечення позову від 30.09.2026 мотивована наступним. Як зазначено у позовній заяві Товариство мало намір засіяти спірні земельні ділянки під урожай 2026 року соняшником. З цією метою було здійснено ряд підготовчих дій, наявна необхідна матеріально-технічна база, потенціал трудових ресурсів, тощо. Однак внаслідок самовільного засівання Фермерським господарством спірних земельних ділянок, що перебувають у користуванні Товариства , останнім завдано збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 741 200,00грн. У випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. З урахуванням характеру спірних правовідносин щодо самовільного зайняття Фермерським господарством спірних земельних ділянок, наявності кримінального провадження, яке стосується предмету спору та перебуває в органах досудового слідства, у тому числі майнового характеру спору, суттєвого розміру позовних вимог, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраних заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зменшення коштів, які наявні зараз у Фермерського господарства. Окрім того, згідно п. "б" ч.1 ст.90,95 ЗК України власники землі та землекористувачі , якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію. Так, однією з вимог позивача є усунення перешкод в користуванні спірними земельними ділянками, тому засіяний урожай безпосередньо стосується предмету спору у даній справі. Забезпечення позову шляхом заборони Фермерському господарству [...] використовувати, у тому числі здійснювати обробіток, збирати врожай сої, перевозити або відчужувати врожай сої, котрий росте на земельних ділянках, що перебувають у користуванні Товариства направлене на забезпечення можливості отримання відшкодування завданих збитків за рахунок такого врожаю.

Заява про забезпечення позову від 30.09.2026 не підтверджена будь-якими доказами.

Розглянувши Заяву про забезпечення позову від 30.09.2026 разом з матеріалами позовної заяви, Суд дійшов висновку відмовити у її задоволенні. Мотиви Суду.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача (пункт 8.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20). Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України у контексті мети та сутності забезпечення позову є послідовними і сталими, викладені, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2024 у справі №754/5683/22, у постановах Верховного Суду від 08.07.2024 у справі №910/1686/24, від 26.08.2024 у справі №922/1454/24 тощо.

Відповідно до частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, серед іншого:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору [...].

В силу частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, [...], мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 07.09.2026 у cправі № 915/612/26 тощо.

Щодо накладення арешту на грошові кошти Фермерського господарства в межах суми позову.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу.

У постанові Верховного Суду від 24.05.2021 у справі №910/3158/20 міститься висновок, що за змістом пункту 1 частини першої статті 137 ГПК, під час розгляду заяви про накладення арешту на майно або грошові кошти суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватися та розпоряджатися грошовими коштами або майном, а тому може застосовуватися в справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22, від 29.06.2023 у справі № 925/1316/22, від 18.05.2023 у справі № 910/14989/22, від 24.06.2022 у справі № 904/8506/21.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 зазначила, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду із заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Разом з тим, у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду висловила правову позицію, за якою, умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21, від 20.06.2025 у справі №911/2073/24).

Предметом спору є кошти в сумі 741 200,00грн, визначені до стягнення як збитки у вигляді упущеної вигоди. Вимога про їх стягнення має деліктний характер, розмір збитків є спірним , і має доводитися під час розгляду справи по суті.

Оскільки судове рішення при задоволенні вищевказаної позовної вимоги вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

У Заяві про забезпечення позову від 30.09.2026 відсутні посилання на конкретні обставини із посиланням на докази, які підтверджують вчинення Фермерським господарством будь-яких дій щодо припинення його діяльності, виведення активів, відчуження майна, вчинення дій щодо приховування майна, виведення коштів з рахунків, наявності виконавчих проваджень, вчинення будь-яких інших дій, спрямованих на ухилення від виконання можливого судового рішення.

Обставини ж можливості Фермерського господарства розпоряджатися коштами не є доказом ризику ухилення від виконання судового рішення. Товариство обмежилося загальними посиланнями на можливість Фермерського господарства розпорядитися належними йому грошовими коштами, що саме по собі є властивістю будь-якого суб`єкта господарювання та не може автоматично свідчити про наявність ризику невиконання майбутнього судового рішення у разі задоволення позову.

Отже, фактично всі доводи Заяви про забезпечення позову від 30.09.2026, базуються на гіпотетичних припущеннях Товариства, оскільки не підкріплені жодними доказами, а тому не є обґрунтованими.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2025 у справі №918/73/25 зазначив те, що наведений у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22 підхід передбачає необхідність доказування наявності обґрунтованої необхідності у застосуванні заходів забезпечення позову шляхом подання доказів до суду щодо наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на кошти або майно відповідача, обґрунтування позивачем відомих останньому обставин або тих обставин, про які він об`єктивно може дізнатися, які б свідчили про утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі №154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ.

Ураховуючи правові позиції щодо застосування статей 136, 137 ГПК України та практику Верховного Суду, відповідно до якої законодавством саме на заявника покладено обов`язок обґрунтування підстав, які можуть утруднити чи унеможливити виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Наведене дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову мають чітко відповідати суті та предмету заявлених позовних вимог, оскільки це гарантує, що вжиті заходи не виходять за межі спору, сприяють належному виконанню судового рішення і не створюють необґрунтованих перешкод для сторін у справі.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач має обов`язок обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язуються заявлені позовні вимоги та застосування певного заходу забезпечення позову.

Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду та правовими висновками Верховного Суду у постановах від 20.01.2025 у справі № 916/2907/24, від 20.02.2019 у справі № 923/558/18, від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18.

У розрізі вказаного, Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити, попри це такі дії не можуть визнаватись встановленими поза межами процедури та стандартів доказування.

У зворотному ж порушується баланс рівності усіх учасників судового процесу та презюмується абсолютне право заявника на застосування обраних ним заходів забезпечення позову.

Саме з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову, зокрема, щодо заявлених в цій справі вимог.

З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 ГПК України, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

На підставі викладеного, Суд висновує, що наведені Товариством у Заяві про забезпечення позову від 30.09.2026 обставини самі по собі не свідчать про наявність достатньо обґрунтованого припущення щодо існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

Щодо заборони Фермерському господарству [...] використовувати, у тому числі здійснювати обробіток, збирати врожай сої, перевозити або відчужувати врожай сої, що росте на спірних земельних ділянках.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Згідно наявного у матеріалах позову листування між Товариством та Фермерським господарством з приводу збитків в розмірі 741 200,00грн та змісту ухвали Господарського суду Житомирської області від 17.07.2026 у справі № 906/819/26 підтверджується наявність спору між сторонами щодо здійснення сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках. Попри те, що спірним у даній справі виступатиме питання про правомірність/неправомірність вирощування на них Фермерським господарством врожаю сої, що унеможливило вирощування Товариством врожаю соняшника у поточному 2026 році, такий захід забезпечення позову, який просить вжити Товариство носить всеохоплюючий характер та фактично означає повне припинення господарської діяльності Фермерського господарства, як власника урожаю на вищевказаних земельних ділянках, та матиме наслідком погіршення стану майна (урожаю) та зниження його вартості, або навіть втрати (знищення).

За змістом позовних вимог, наявність або відсутність прав Товариства на врожай сої не є предметом спору, а тому такий захід забезпечення позову не співвідноситься з предметом позову, а заходи забезпечення позову в частині заборони Фермерському господарству використовувати, у тому числі здійснювати обробіток, збирати врожай сої, перевозити врожай сої або відчужувати врожай сої, який росте на спірних земельних ділянках не відповідає принципам співмірності та адекватності, порушує баланс інтересів сторін, та є надмірним.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору (див. пункт 80 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2026 у справі №344/13201/23).

Відповідно до ч.6 ст.140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Керуючись ст.ст. 136, 137, ч.6 ст. 140 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "МГМ-Агро" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 30.09.2026 (вх. г/с №01-44/3557/26 від 01.10.2026).

Ухвала набрала законної сили 02.10.2026. Повна ухвала складена та підписана 02.10.2026 та підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Машевська О.П.

Друк:

1 - в справу

2,3 - сторонам (через Ел.суд)