Рішення № 140272619, 02.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5080/26За позовом Акціонерного товариства "Криворізька Теплоцентраль", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Фізичної особи - підприємця Міщенко Катерини Петрівни, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 32 262,89грн

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

С У Т Ь С П О Р У:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Міщенко Катерини Петрівни заборгованості у розмірі 32 262,89грн, з яких:

- основний борг за спожиту теплову енергію у розмірі 28 551,45грн;

- плата за абонентське обслуговування у розмірі 200,16грн;

- 3 % річних у розмірі 693,15грн;

- втрати від інфляції у розмірі 1 974,79грн;

- пеня у розмірі 843,34грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору №4029/жб від 01 листопада 2021 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 справу №904/5080/26 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Ухвалою суду від 26.08.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресами: вул. Батуринська, буд. 113, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (а.с.115); вул. Котляревського, буд. 5, прим. 37, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область (а.с. 10).

Направлена судом на адреси відповідача ухвала про відкриття провадження повернута підприємством зв`язку з відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 124-127, 128-131).

Відповідно до п. 5 частини шостої ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 29.03.2021 у справі №910/1487/20 та врахована судом, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, яким в даному випадку є суд (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі №910/22873/17, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, від 17.11.2021 у справі №908/1724/19 та від 01.03.2023 у справі №910/18543/21).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі №910/4430/21).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Слід зазначити, що ухвала від 26.08.2026 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 ЗУ "Про доступ до судових рішень"), та відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з нею у цьому реєстрі.

Про наявність відкритого провадження у справі відповідача додатково повідомлено засобами телефонного зв`язку (телефонограма від 30.09.2026).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Окрім того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини другої статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч. 4, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" передано об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому (Покровському), Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку АДРЕСА_1 , є позивач Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (інформаційні довідки №235291636 від 03.12.2020, №496355178 від 01.10.2026) нежитлове приміщення, загальною площею 63,1 кв.м., після реконструкції квартири, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 5, прим. 37 належить на праві власності Міщенко Катерині Петрівні на підставі: свідоцтва про право власності, НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Криворізької міської ради 23.03.2007 на підставі рішення №178 від 14.03.2007 (реєстраційний номер майна 602166612110, дата державної реєстрації 18.03.2015) (а.с. 10, 134-135).

Будинок, в який вбудоване зазначене вище приміщення, є багатоквартирним. Подання теплоносія до будинку здійснюється від теплових мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) позивача, які є внутрішньобудинковим комплексом трубопроводів та обладнання для забезпечення опалення споживачів житлового будинку.

Відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль", як виконавцем послуг, 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

Даний договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (п. 1 договору).

Договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" https://tec.dp.ua/ (п. 2 договору).

Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг (п. 4 договору).

Так як протягом 30 днів з дня опублікування Типового договору, на адресу позивача не надходило документів про рішення власників багатоквартирного будинку 5 по вулиці Котляревського у м. Кривий Ріг про обрання моделі договірних відносин, послуга з теплопостачання споживалась відповідачем, з 01.11.2021 Фізична особа-підприємець Міщенко Катерина Петрівна вважається такою, що приєдналася до публічного договору про надання послуги і постачання теплової енергії.

У позивача даний Типовий договір з відповідачем обліковується за реквізитами №4029/жб від 01.11.2021 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 5, прим. 37.

Таким чином, з 01.11.2021 між Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" (виконавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем міщенко Катериною Петрівною (споживач, відповідач) укладено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (а.с. 6-8).

За умовами пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається: з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Обсяг теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.

Пунктом 17 договору встановлено, що зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється виконавцем щомісяця.

Споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця https://tec.dp.ua/plata-za-abonentske-obslugovuvannya/.

У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячи з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

У разі зміни розміру плати за абонентське обслуговування протягом строку дії цього договору, новий розмір плати за абонентське обслуговування застосовується з моменту його введення виконавцем без внесення сторонами додаткових змін до цього договору (п. 30 договору).

Вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії (п. 31 договору).

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Згідно з пунктом 33 договору виконавець формує та надає рахунок на оплату спожитої послуги споживачу не пізніше ніж за десять днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Споживач зобов`язаний, зокрема: оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (п.3); у разі несвоєчасного здійснення платежу за послугу сплачувати пеню в розмірі, встановленому цим договором (п. 6); у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) (п. 11) (п. 41 договору).

У разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу (п. 45 договору).

Оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 47 договору).

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності (п. 51 договору).

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 52 договору).

Цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (п. 53 договору).

Припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними (п. 55 договору).

Зазначені обставини встановлені рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 у справі №904/3582/24, яким стягнуто з Фізичної особи-підприємця Міщенко Катерини Петрівни на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" заборгованість за поставлену теплову енергію в розмірі 56457,15грн, плату за абонентське обслуговування в розмірі 230,58грн, пеню в розмірі 246,33грн, 3% річних в розмірі 2824,72грн, інфляційні втрати в розмірі 10517,26 грн та судовий збір у розмірі 2896,31грн.

Основний борг за поставлену теплову енергію виник у відповідача за період з листопада 2021 року до березня 2024 року за договором №4029/жб про надання послуги з постачання теплової енергії (нежитлове приміщення 37 у будинку 5 по вул. Котляревського, що у місті Кривому Розі).

Рішення господарського суду набрало законної сили 05.11.2024.

За приписами частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 16.12.2020 у справі №914/554/19, від 30.08.2022 у справі №904/1427/21, від 13.12.2022 у справі №910/10564/20 викладено такі загальні висновки щодо застосування частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку.

Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

З огляду на положення частини четвертої статті 75 ГПК України рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 у справі №904/3582/24 носить преюдиційний характер для даної справи, відповідно факти встановлені у судовому рішенні у справі №904/3582/24 не підлягають доказуванню в даній справі.

Обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315 (далі - Методика розподілу). Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал) (п. 11 Типового договору).

Згідно з приписами п. 19 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 №830 (далі Правила №830), комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує (забезпечують) загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Відповідно до п. 24 Правил №830, розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалюваній площі (об`єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.

Пунктом 2 Правил №830 встановлено, що опалювана площа (об`єм) приміщення - це загальна площа (об`єм) приміщення без урахування площі лоджій, балконів, терас.

Пунктом 36 Правил №830 визначено, що споживач здійснює оплату спожитої послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.

Обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від: індивідуального теплового пункту без регулювання за погодними умовами - 15%; індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5%; автономної теплогенеруючої/когенераційної установки - 7%; центрального теплового пункту або теплогенеруючої/когенераційної установки, яка не є автономною, - 8%; квартирних/малих індивідуальних теплових пунктів - 4% (за умови обладнання квартирними/малими індивідуальними тепловими пунктами всіх приміщень будівлі) та розподіляється між усіма приміщеннями (п. 1, 2 розділу V Методики розподілу, в редакції від 22.11.2018).

Обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, визначається як сума показань вузлів розподільного обліку / приладів-розподілювачів теплової енергії, у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення (п. 1 розділу ІV Методики розподілу, в редакції від 28.01.2022).

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід`ємною частиною.

На виконання рішень Виконавчого комітету Криворізької міської ради №1157 від 20.09.2024 "Про початок опалювального сезону 2024/2025 років", №401 від 24.03.2025 "Про закінчення опалювального сезону 2024/2025 років", №1206 від 20.09.2025 "Про початок опалювального сезону 2025/2026 років", №355 від 13.03.2025 "Про закінчення опалювального сезону 2025/2026 років" позивачем своєчасно розпочато та закінчено опалювальні сезони 2024-2025, 2025-2026 років у м. Кривому Розі (а.с. 100-103).

Належне виконання зобов`язань АТ "Криворізька теплоцентраль" стосовно надання послуги з теплопостачання Фізичній особі - підприємцю Міщенко Катерині Петрівні у період з 01.04.2024 до 31.03.2026 підтверджується Актами включення опалення та припинення подачі теплоносія, а саме: Акт №361 від 15.11.2023 (про подачу теплоносія); Акт №279 від 28.03.2024 (про припинення подачі теплоносія); Акт №97 від 22.11.2024 (про подачу теплоносія); Акт №254 від 27.03.2025 (про припинення подачі теплоносія); Акт №103 від 12.11.2025 (про подачу теплоносія); Акт №4 від 23.03.2025 (про припинення подачі теплоносія) (а.с. 11-14).

Акти подання теплоносія не є актами приймання-передачі теплової енергії, проте є документами фіксації певної події у часі, складеними та підписаними належними особами - представниками постачальника послуги з теплопостачання АТ "Криворізька теплоцентраль" та представниками управляючих будинком організацій (ТОВ "Комбінат благоустрою", тощо).

Позивач зазначає, що в будинку 5 по вул. Котляревського в м. Кривому Розі встановлено комерційні прилади обліку теплової енергії (Qalco (SKS-3), заводський номер 43551, Х-12, заводський номер 10402, Ергомера-125, заводський номер 10653).

Прилад-розподілювач теплової енергії в указаному будинку не встановлено, у зв`язку з чим розподіл обсягу спожитої енергії по будинку здійснюється з урахуванням приладу комерційного обліку та пропорційно загальній площі приміщення.

Як зазначено вище, загальна площа приміщення №37 за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 5 становить 63,1м2.

Загальна площа п`ятиповерхового житлового будинку за адресою м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 5 складає 11 290,34м2.

Фактичне споживання послуги з постачання теплової енергії житловим будинком за адресою м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 5 за період з листопада 2024 року по березень 2026 року складає: листопад 2024 року 26,58Гкал; грудень 2024 року 132,30Гкал; січень 2025 року 91,79Гкал; лютий 2025 року 116,47Гкал; березень 2025 року 94,35Гкал; листопад 2025 року 36,75Гкал; грудень 2025 року 100,45Гкал; січень 2026 року 154,67Гкал; лютий 2026 року 148,19Гкал; березень 2026 року 80,25Гкал (а.с. 21).

На виконання умов договору, позивач у період з листопада 2024 року по березень 2026 року поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 28 551,45грн.

За фактом поставки теплової енергії та надання послуг з абонентського обслуговування протягом спірного періоду АТ "Криворізька теплоцентраль" складені акти приймання-передачі теплової енергії (надання послуг):

№11620 від 30.04.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за квітень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 24);

№13358 від 31.05.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за травень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 26);

№15112 від 30.06.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за червень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 28);

№18417 від 31.07.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за липень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 30);

№20117 від 31.08.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за серпень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 32);

№21883 від 30.09.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за вересень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 34);

№24089 від 31.10.2024 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за жовтень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 36);

№26644 від 30.11.2024 на суму 110,93грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2024 року, в обсязі 0,02Гкал 85,49грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за листопад 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 39);

№30348 від 31.12.2024 на суму 3 480,74грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2024 року, в обсязі 0,67Гкал 2 893,67грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за грудень 2024 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 42);

№30348 від 25.01.2025 на суму 363,83грн, перерахунок за грудень 2024 року (а.с. 45);

№27013 від 31.01.2025 на суму 3 829,57грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2025 року, в обсязі 0,69Гкал 3 184,36грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за січень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с.47);

№27013 від 25.02.2025 на суму 185,62грн, перерахунок за січень 2025 року (а.с. 50);

№36075 від 28.02.2025 на суму 3 783,36грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2025 року, в обсязі 0,67Гкал 3 145,85грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за лютий 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 52);

№36075/05240 від 26.03.2025 на суму 624,81грн, перерахунок за лютий 2025 року (а.с. 55);

№41807 від 31.03.2025 на суму 3 317,38грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2025 року, в обсязі 0,56Гкал 2 757,53грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за березень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 59);

№41807/05471 від 31.03.2025 на суму 343,63грн, перерахунок за березень 2025 року (а.с. 57);

№44667 від 30.04.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за квітень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 62);

№46625 від 31.05.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за травень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 64);

№49113 від 30.06.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за червень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 66);

№50891 від 31.07.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за липень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 68);

№52891 від 31.08.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за серпень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 70);

№54773 від 30.09.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за вересень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 72);

№57178 від 31.10.2025 на суму 8,34грн з ПДВ, плата за абонентське обслуговування за жовтень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 74);

№61075 від 30.11.2025 на суму 645,24грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за листопад 2025 року, в обсязі 0,09Гкал 530,75грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за листопад 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 77);

№67263 від 31.12.2025 на суму 2 490,98грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за грудень 2025 року, в обсязі 0,34Гкал 2 068,87грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за грудень 2025 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 80);

№2213 від 31.01.2026 на суму 7 151,27грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за січень 2026 року, в обсязі 1Гкал 5 952,44грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за січень 2026 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 83);

№6177 від 28.02.2026 на суму 3 028,27грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за лютий 2026 року, в обсязі 0,42Гкал 2 516,61грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за лютий 2026 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 86);

№10482 від 31.03.2026 на суму 2 315,00грн з ПДВ, послуга з постачання теплової енергії для інших споживачів за березень 2026 року, в обсязі 0,31Гкал 1 922,22грн без ПДВ, плата за абонентське обслуговування за березень 2026 року 6,95грн без ПДВ (а.с. 89).

Також позивачем були виставлені відповідачу рахунки-фактури на оплату, що містяться в матеріалах справи.

Зазначені Акти передачі-приймання теплової енергії (надання послуг), Акти надання послуг з абонентського обслуговування та рахунки - фактури направлялись ФОП Міщенко К.П. на адресу місцезнаходження майна (вул. Котляревського, буд. 5, прим. 37) супровідними листами: №10454/30 від 07.11.2024, №11211/30 від 04.12.2024, №222/30 від 07.01.2025, №1212/30 від 04.02.2025, №2015/30 від 05.03.2025, №2990/30 від 04.04.2025, №10623/30 від 07.11.2025, №11802/30 від 03.12.2025, №104/30 від 07.01.2026, №827/30 від 04.02.2026, №1588/30 від 04.03.2026, №2418/30 від 02.04.2026 (повернуто з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а.с. 23, 38, 41, 44, 49, 54, 61, 76, 79, 82, 85, 88).

Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 28 551,45грн, пеню у розмірі 843,34грн, 3% річних у розмірі 693,15грн, втрати від інфляції у розмірі 1 974,79грн, плату за абонентське обслуговування у розмірі 200,16грн, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору про надання послуги з постачання теплової енергії, строк дії договору, строк та порядок надання послуг, загальна вартість наданих за договором послуг, порядок оплати за надані послуги, наявність заборгованості за надані послуги, наявність оплати, наявність/ відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 275 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 ГК України).

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено статтями 24, 25 Закону України "Про теплопостачання" та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами статей 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Проектування, будівництво, реконструкція, ремонт, експлуатація об`єктів теплопостачання, виробництво, постачання теплової енергії регламентуються нормативно-правовими актами, які є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами відносин у сфері теплопостачання.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

У статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зазначено, що комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Відповідно до частини другої ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

Індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом (ч. 7 ст. 21 "Про житлово-комунальні послуги").

Аналіз даного Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за теплову енергію у розмірі 28 551,45грн та плату за абонентське обслуговування у розмірі 200,16грн за період з квітня 2024 року по березень 2026 року.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи викладене, відповідач не має правових підстав для ухилення від виконання обов`язку із здійснення своєчасної оплати отриманих за договором послуг.

Частиною шостою статті 25 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

В пункті 34 договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Нормами статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість поставленої теплової енергії отриманої у листопаді 2024 року до 31 грудня 2024 року (включно); у грудні 2024 року до 31 січня 2025 року (включно); у січні 2025 року до 28 лютого 2025 року (включно); у лютому 2025 року до 31 березня 2025 року (включно), у березні 2025 року до 30 квітня 2025 року (включно), у листопаді 2025 року до 31 грудня 2025 року (включно); у грудні 2025 року до 31 січня 2026 року (включно); у січні 2026 року до 28 лютого 2026 року (включно); у лютому 2026 року до 31 березня 2026 року (включно), у березні 2026 року до 30 квітня 2026 року (включно).

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

При цьому заперечень щодо використання майна (нежитлового приміщення) відповідачем у підприємницькій діяльності, щодо розрахунків вказаних вище сум (їх розміру та періоду нарахування тощо), здійснених позивачем, відповідачем (споживачем) не наведено, власних контррозрахунків цих сум не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію у розмірі 28 551,45грн та плати за абонентське обслуговування у розмірі 200,16грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 ЦК України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 45 Типового договору передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01% суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 843,34грн за загальний період з 01.01.2025 до 20.07.2026 (а.с. 94).

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приписами частини шостої статті 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане. Водночас, хоча законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, однак його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу такого строку не може бути змінений за згодою сторін.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.08.2020 у справі №902/959/19.

Умовами спірного договору не передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду, а відтак нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду щодо обчислення шестимісячного строку, яка викладена у постанові від 05.06.2024 у справі №921/403/22 (п.70-74).

Суд під час вирішення спору з`ясовує обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку та здійснює оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснений неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми пені та інших нарахувань, у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №922/2216/18 та від 05.03.2018 у справі №910/1389/18).

З розрахунку пені убачається, що позивачем порушено вимоги частині шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Так, за зобов`язаннями листопада 2024 року на суму 102,59грн строк оплати настав 31.12.2024, відповідно пеня нараховується з 01.01.2025 по 01.07.2025 (182дн) та становить 1,87грн;

за зобов`язаннями грудня 2024 року на суму 3 108,57грн строк оплати настав 31.01.2025, відповідно пеня нараховується з 04.02.2025 по 01.08.2025 (179дн) та становить 55,64грн;

за зобов`язаннями січня 2025 року на суму 3 635,61грн строк оплати настав 28.02.2025, відповідно пеня нараховується з 04.03.2025 по 01.09.2025 (182дн) та становить 66,17грн

за зобов`язаннями лютого 2024 року на суму 3 150,21грн строк оплати настав 31.03.2025, відповідно пеня нараховується з 01.04.2025 по 01.10.2025 (184дн) та становить 57,96грн;

за зобов`язаннями березня 2024 року на суму 2 965,41грн строк оплати настав 30.04.2025, відповідно пеня нараховується з 01.05.2025 по 01.11.2025 (185дн) та становить 54,86грн.

В іншій частині розрахунок пені є арифметично вірним.

Отже, вимога про стягнення пені задовольняється судом частково у розмірі 443,21грн (236,50грн+206,71грн), в решті заявлених вимог (400,13рн) слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) звернула увагу на те, що інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимогою.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2024 року у справі №657/1024/16-ц (провадження № 14-5цс23) зауважила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на позов про стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 693,15грн за період з 01.01.2025 до 20.07.2026 та інфляційні втрати за період січень 2025 року - червень 2026 року у розмірі 1 974,79грн (а.с. 93, 92).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та втрат від інфляції, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).

Поряд із цим, суд не погоджується з визначенням позивачем величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми (саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України, про що зазначено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19) (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.04.2024 у справі №910/4170/23, від 13.08.2025 у справі № 910/11038/24, від 27.01.2026 у справі 910/2840/25).

Сума інфляційних втрат складає, зокрема:

на суму боргу 102,59грн * 114,1% (сукупний індекс інфляції за січень 2025 року - червень 2026 року) = 117,06грн 102,59грн = 14,47грн;

на суму боргу 3150,21грн * 110,2% (сукупний індекс інфляції за квітень 2025 року - червень 2026 року) = 3 471,53грн 3150,21грн = 321,32грн;

на суму боргу 636,90грн * 105,7% (сукупний індекс інфляції за січень - червень 2026 року) = 673,20грн 636,90грн = 36,30грн;

на суму боргу 3019,93грн * 102,2% (сукупний індекс інфляції за квітень - червень 2026 року) = 3086,37грн 3019,93грн = 66,44грн.

В іншій частині розрахунок втрат від інфляції є арифметично вірним.

Вимога про стягнення втрат від інфляції задовольняється судом частково у розмірі 1 973,19грн (438,53грн + 1 534,66грн), в решті заявлених вимог (1,60грн) слід відмовити.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

24.12.1998 проведено державну реєстрацію Фізичної-особи підприємця Міщенко Катерини Петрівни, про що 22.06.2007 в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис №22270170000027385, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Види економічної діяльності: 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (основний); 96.02 Надання послуг перукарнями та салонами краси. Місцезнаходження фізичної особи-підприємця: Україна, 50048, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вулиця Батуринська, будинок 113 (а.с. 132-133).

Послуга з постачання теплової енергії надавалась, до належного на праві приватної власності Міщенко Катерині Петрівні нежитлового приміщення за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Котляревського, буд. 5, прим. 37.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 28 551,45грн, плата за абонентське обслуговування у розмірі 200,16грн, пеня у розмірі 443,21грн, 3% річних у розмірі 693,15грн та втрати від інфляції у розмірі 1 973,19грн.

При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 328,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №19259 від 03.07.2026. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 5, 116).

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом частково, судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог у сумі 3 286,56грн (31 861,16грн * 3 328,00грн / 32 262,89грн).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до Фізичної особи - підприємця Міщенко Катерини Петрівни про стягнення 32 262,89грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Міщенко Катерини Петрівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (ідентифікаційний код 00130850; вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50014) основний борг за поставлену теплову енергію у розмірі 28 551,45грн (двадцять вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят одна гривня 45коп.), плату за абонентське обслуговування у розмірі 200,16грн (двісті гривень 16коп.), пеню у розмірі 443,21грн (чотириста сорок три гривні 21коп.), 3% річних у розмірі 693,15грн (шістсот дев`яносто три гривні 15коп.), втрати від інфляції у розмірі 1 973,19грн (одна тисяча дев`ятсот сімдесят три гривні 19коп.) та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 3 286,56грн (три тисячі двісті вісімдесят шість гривень 56коп.).

У решті позовних вимог - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення підписано 02.10.2026

Суддя Н.М. Євстигнеєва