Ухвала суду № 140272152, 01.10.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/12967/24

Провадження № 1-кп/466/313/26

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року м.Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі колегії суддів: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження №12024140000000749, відомості про яке 19.07.2024 року внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань, про обвинувачення

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Дніпропетровськ, освіта повна середня, студента, неодруженого, раніше не судимого, на даний час утримується в ДУ «Львівська установа виконання покарань № 19», не є депутатом чи адвокатом,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, п.п. 8, 14 ч.2 ст. 115 КК України, -

за участю: прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8 ,

представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и л а:

26.12.2024 на адресу Шевченківського районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024140000000749 від 19.07.2024 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.263, п.п. 8, 14 ч.2 ст. 115 КК України.

За підозрою у вчиненні інкримінованих йому правопорушень ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції 25.07.2024.

При цьому, як встановлено судом з загальнодоступних засобів масової інформації, одразу після затримання вказаної особи, правоохоронним органами надавались офіційні коментарі у ЗМІ, зокрема про те, що: «сукупність отриманих доказів свідчить про винуватість ОСОБА_5 у вбивстві мовознавиці ОСОБА_11 », «слідство схиляється до думки, що стрілець лише виконавець», «Під час перебування у цих групах у підозрюваного виникла особиста неприязнь до ОСОБА_12 через її активну позицію щодо захисту української мови та культури. На думку зловмисника, своїми діями вона розколювала народну єдність - через це у нього виник умисел на вбивство громадської діячки», «Фігурант ретельно готувався до вчинення злочину збирав конфіденційну інформацію про місце проживання та роботи жертви, стежив, а також розробив детальний план її вбивства та придбав вогнепальну зброю» , «Зловмисник підстеріг ОСОБА_13 19 липня близько 19:20 у подвір`ї її будинку на вулиці Масарика у Львові. Він наблизився до жертви та здійснив один постріл їй у голову, після чого втік. За кілька годин громадська діячка померла в лікарні внаслідок отриманого вогнепального поранення».

На думку колегії суддів вказаними вище висловлюваннями працівники правоохоронних органів стверджувально інформували широке коло громадськості про вже начебто доказаний факт вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, подавали в засоби масової інформації здобуті на досудовому слідстві докази, чим допустили порушення презумпції невинуватості.

Положення ч.1, 5 ст.17 КПК України встановлюють, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Частиною четвертою статті 296 ЦК України передбачено, що ім`я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

Зазначене положення є похідним від гарантованої частиною першою статті 62 Конституції України презумпції невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Наведені положення чинного законодавства узгоджуються із ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, а також із практикою Європейського суду з прав людини.

Таким чином, на переконання колегії суддів, в ході судового розгляду встановлено порушення презумпції невинуватості, закріпленої у п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст.17 КПК України.

Вимогами КПК України не урегульовано питання постановлення такого виду судових рішень, які б надавали можливість суду звертатися до державних органів, посадових чи службових осіб, з метою належного реагування на встановлені у ході судового розгляду порушення закону, прав і основоположних свобод людини органом досудового розслідування.

Разом з тим суд виходить з висновків, що викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14.06.2021 у справі №686/9636/18, згідно з якими, за наявності відповідних підстав, суд будь-якої інстанції має процесуальні повноваження для постановлення ухвал, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у кримінальному провадженні факти порушення закону, які потребують вжиття належних заходів реагування.

Тим більше, що Україна має Конвенційне зобов`язання щодо забезпечення права на справедливий суд (ст.6 Конвенції), складовим елементом якого є презумпція невинуватості. Отже при встановленні порушення відповідного права (в даному випадку - презумпції невинуватості) національний суд має на це відреагувати.

За наведених обставин, колегія суддів вважає за необхідне постановити відповідну ухвалу про порушення окремими працівниками правоохоронних органів презумпції невинуватості і довести її зміст до відома начальника ГУ НП у Львівській області та прокурора Львівської обласної прокуратури з метою врахування і недопущення подібних випадків у майбутньому.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1, 8, 129-1 Конституції України, ч.1 ст.7, ст. 8, 9, 21, 22, 24, 40, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Встановити порушення презумпції невинуватості, закріпленої у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст.17 КПК України.

Надіслати копію ухвали начальнику ГУ НП у Львівській області та прокурору Львівської обласної прокуратури.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

судді ОСОБА_2

ОСОБА_3