Рішення № 140271977, 21.09.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/465/26

Провадження № 2/456/907/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Валовін Ю. В. ,

з участю секретаря Байко В.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад позицій сторін та учасників справи.

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» в особі представника Шестопал К.С. звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 1476-2615 від 26.11.2024 в розмірі 71 977,00 грн та судові витрати по справі.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що 26.11.2024 ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту https://creditkasa.com.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», уклали кредитний договір № 1476-2615. Відповідно до його умов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 3 600,00 грн строком на 365 днів, комісія за видачу кредиту 15,00% від суми кредиту. В подальшому між кредитодавцем та позичальником було укладено низку додаткових угод до Договору про відкриття кредитної лінії № 1476-2615 від 26.11.2024, якими сторони домовились про надання позичальнику додаткових коштів у кредит. Так, Додатковою угодою № 1 від 30.11.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 500,00 грн, Додатковою угодою № 2 від 02.12.2024 у сумі 5 100,00 грн, Додатковою угодою № 3 від 09.12.2024 у сумі 2 100,00 грн, Додатковою угодою № 4 від 17.12.2024 у сумі 4 000,00 грн, Додатковою угодою № 5 від 19.12.2024 у сумі 3 000,00 грн, Додатковою угодою № 6 від 21.12.2024 у сумі 2 000,00 грн, Додатковою угодою № 7 від 23.12.2024 у сумі 1 500,00 грн, Додатковою угодою № 8 від 25.12.2024 у сумі 1 600,00 грн, Додатковою угодою № 9 від 26.12.2024 у сумі 1 300,00 грн, Додатковою угодою № 10 від 08.01.2025 у сумі 10 100,00 грн, Додатковою угодою № 11 від 11.01.2025 у сумі 10 500,00 грн. У червні 2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит на підставі Додаткової угоди № 12 від 08.06.2025 у сумі 4 000,00 грн, Додаткової угоди № 13 від 13.06.2025 у сумі 600,00 грн, Додаткової угоди № 14 від 14.06.2025 у сумі 1 000,00 грн, Додаткової угоди № 15 від 15.06.2025 у сумі 2 500,00 грн, Додаткової угоди № 16 від 16.06.2025 у сумі 2 500,00 грн та Додаткової угоди № 17 від 19.06.2025 у сумі 10 000,00 грн.

Позивач видав позичальнику кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Водночас, відповідач всупереч умовам кредитного договору не повернув суму кредиту, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем, відтак у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за кредитним договором станом на 22.10.2025 виникла заборгованість у розмірі 71 977,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 20 600,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 26 451,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 21 836,00 грн, заборгованість по комісії 3 090,00 грн, відтак позивач змушений звертатися до суду.

Представник відповідача Дешко В.О. подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. В матеріалах справи відсутнє належне підтвердження того, що позичальнику була надана уся необхідна інформація відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Крім того, у матеріалах справи також немає інформації про проведення будь-якої додаткової перевірки ідентичності позичальника, яка б підтверджувала його право підписувати договір та брати на себе фінансові зобов`язання. Відповідач вважає, що ознайомлення з офертою та укладення кредитного договору через гіперпосилання в «особистому кабінеті» не відповідає вимогам чинного законодавства України, зокрема, порушує його права як споживача відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів». Використання виключно гіперпосилання для ознайомлення з офертою не забезпечує належного інформування клієнта про умови договору, особливо щодо положень, які мають бути зрозумілими та прозорими для прийняття обґрунтованого рішення. Таким чином, відповідач, не визнає дійсність кредитного договору, підписаного нібито за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оскільки порядок і умови використання такого підпису не відповідають вимогам Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Крім того, представник відповідача зазначає, що позивачем не долучено первинних доказів зарахування кредитних коштів на рахунок відповідача, що позбавляє суд перевірити обґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку заборгованості. Таким чином, кредитор як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Представник позивача ОСОБА_2 у відповідь на відзив скерувала на адресу суду додаткові пояснення, відповідно до яких заперечила щодо доводів представника відповідача з огляду на наступне. що Кредитний договір № 1476-2615 від 26.11.2024 укладений та підписаний у відповідності до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Щодо ідентифікації відповідача зазначає, що при оформленні кредитного договору за допомогою веб-сайту клієнт (відповідач) проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID. Представник позивача пояснила, що оскільки ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати первинний бухгалтерський документ по рахунку ОСОБА_1 , у тому числі виписки по рахунку (рух коштів по рахунку) є неможливим. Водночас, на підтвердження перерахування кредитних коштів відповідачу представником позивача надавалися квитанції від АТ КБ «ПриватБанк» лист (довідка) ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та довідка про

перерахування суми кредиту №1476-2615 від 26.11.2024, які підтверджують

перерахування грошових коштів ОСОБА_1 . Крім того, представник позивача зазначає, що сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодився з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A5397. Розмір процентної ставки та порядок нарахування процентів здійснювався відповідно до вимог чинного законодавства, відтак просить позов задовольнити повністю.

Інших заяв по суті справи, виключно в яких у силу вимог ч. 1 ст. 174 ЦПК України викладаються вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, не надходило.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Одночасно з поданням позовної заяви представник позивача ОСОБА_3 заявила клопотання про проведення розгляду справи за відсутності представника позивача.

23.02.2026 представник відповідача Дешко В.О. подав заяву про вступ у справу як представника.

23.02.2026 представник відповідача Дешко В.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.03.2026 представник відповідача Дешко В.О. подав відзив на позовну заяву.

20.03.2026 представник позивача Крушельницька Д.М. подала до суду письмові пояснення у справі.

20.03.2026, 27.04.2026, 25.05.2026, 10.07.2026, 11.09.2026 представник відповідача Дешко В.О. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Будь-яких інших заяв та/чи клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2026 головуючим суддею у справі визначено суддю Валовін Ю.В.

На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України, суддею вжито заходів для отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності відповідача ОСОБА_1 , в результаті чого на запит суду із Єдиного державного демографічного реєстру надійшла відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальності «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 23.02.2026.

Судові засідання неодноразово відкладалися ухвалами суду від 23.02.2026, 23.03.2026, 27.04.2026, 27.04.2026, 26.05.2026, 10.08.2026 у зв`язку з неявкою відповідача за клопотаннями представника відповідача Дешка В.О.

Розгляд справи відбувся 14.09.2026 без участі сторін.

В судове засідання представник позивача Крушельницька Д.М. не з`явилась, подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник Дешко В.О., будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце судового розгляду, на виклик суду в судові засідання не з`явилися, про причину неявки не повідомили, тому суд розглянув справу за їх відсутності на підставі наявних у ній доказів з урахуванням поданого представником відповідача відзивом та додаткових пояснень представника позивача.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Як зазначено у постанові Об`єднаної палати Касаційної цивільної палати Верховного Суду України від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11 (провадження № 61-175сво21) з урахуванням розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України слід розуміти так: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати в резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте в разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не збігатимуться, це не є порушенням прав сторін.

Враховуючи вищенаведене, розгляд справи відбувся 14.09.2026 без участі сторін, однак датою ухвалення рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальності «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є дата складення повного судового рішення 21.09.2026, що не суперечить розумності положення ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 26.11.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1476-2615 в електронній формі, який підписано відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5397.

Відповідно до його умов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надає відповідачу кредит шляхом безготівкового переказу грошової суми у розмірі 3 600,00 грн на банківський рахунок позичальника шляхом використання вказаних позичальником ОСОБА_1 реквізитів електронного платіжного засобу у п. 13 кредитного договору Реквізити Сторін, графа Позичальник НОМЕР_1 , строком на 365 днів з дати його надання до дати повернення кредиту 25.11.2026. Умовами договору також визначено розмір та порядок сплати процентів за користування грошовими коштами, зокрема, стандартна процентна ставка становить: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього договору; 0,75% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше) (пункт 4.10 договору), денна процентна ставка становить 0,914% (пункт 4.16 договору), комісія за видачу кредиту складає 15,00% від суми кредиту (пункт 4.11 договору).

Відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1476-2615 загальна вартість кредиту станом на 25.11.2025 становить 15 615,00 грн, з яких: сума кредиту 3 600,00 грн, проценти за користування кредитом 11 475,00 грн, комісія за надання кредиту 540,00 грн.

Як вбачається з квитанції АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції 2552506752, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 26.11.2024 за допомогою платіжної системи LiqPay перерахувало на картковий рахунок НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 3 600,00 грн, таким чином виконало зобов`язання за укладеним договором, надавши відповідачу шляхом безготівкового переказу кредит у розмірі, визначеному умовами договору.

В подальшому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали ряд додаткових угод до кредитного договору № 1476-2615 від 26.11.2024 у формі електронного документа, підписані позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до яких сторони домовились збільшити розмір наданого кредиту та продовжити строк кредитування.

Відповідно до умов додаткової угоди від 30.11.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1 500,00 грн, строк кредитування становить 369 днів, денна процентна ставка 0,920%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 30.11.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 1 500,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_3 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 02.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 5 100,00 грн, строк кредитування становить 371 день, денна процентна ставка 0,912%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 02.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 5 100,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_4 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 09.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 2 100,00 грн, строк кредитування становить 378 днів, денна процентна ставка 0,892%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 09.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 2 100,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_5 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 17.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 4 000,00 грн, строк кредитування становить 386 днів, денна процентна ставка 0,914%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 17.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 4 000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_6 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 19.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 3 000,00 грн, строк кредитування становить 388 днів, денна процентна ставка 0,918%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 19.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 3 000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_7 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 21.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 2 000,00 грн, строк кредитування становить 390 днів, денна процентна ставка складає 0,923%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 21.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 2 000,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_8 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 23.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1 500,00 грн, строк кредитування становить 392 дні, денна процентна ставка складає 0,927%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 23.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 1 500,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_9 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 25.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1 600,00 грн, строк кредитування становить 394 дні, денна процентна ставка складає 0,931%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 25.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 1 600,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_10 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 26.12.2024 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 1 300,00 грн, строк кредитування становить 395 днів, денна процентна ставка складає 0,933%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 26.12.2024 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 1 300,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_11 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 08.01.2025 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 10 100,00 грн, строк кредитування становить 408 днів, денна процентна ставка складає 0,914%.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 08.01.2025 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 10 100,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_12 .

Відповідно до умов додаткової угоди від 11.01.2025 сторони погодили надання додаткових коштів у кредит у розмірі 10 500,00 грн, строк кредитування становить 411 днів.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало зобов`язання за додатковою угодою та 11.01.2025 перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 10 500,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи LiqPay, що підтверджується квитанцією АТ «КБ «ПриватБанк», ID операції НОМЕР_13 .

В подальшому судом встановлено, що у червні 2025 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит на підставі додаткової угоди від 08.06.2025 у розмірі 4 000,00 грн, додаткової угоди від 13.06.2025 у розмірі 600,00 грн, додаткової угоди від 14.06.2025 у розмірі 1 000,00 грн, додаткової угоди від 15.06.2025 у розмірі 2 500,00 грн, додаткової угоди від 16.06.2025 у розмірі 2 500,00 грн та додаткової угоди від 19.06.2025 у розмірі 10 000,00 грн.

З вказаних вище додаткових угод вбачається, що у пункті 11 Реквізити Сторін, графа Позичальник ОСОБА_1 , змінено номер платіжного засобу на НОМЕР_14 .

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту № 1476-2615 від 26.11.2024 позивач, зокрема, підтверджує здійснення ним перерахування відповідачу на банківську картку НОМЕР_14 кредитні кошти за допомогою платіжної системи EasyPay, а саме:

- 08.06.2025 в розмірі 4 000,00 грн, платіж № 1620138448;

- 13.06.2025 в розмірі 600,00 грн, платіж № 1622958272;

- 14.06.2025 в розмірі 1 000,00 грн, платіж № 1623359271;

- 15.06.2025 в розмірі 2 500,00 грн, платіж № 1624088934;

- 16.06.2025 в розмірі 2 500,00 грн, платіж № 1624591025;

- 19.06.2025 в розмірі 10 000,00 грн, платіж № 1626258890.

Водночас, лист ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за вих. № 7/17228 від 29.10.2025 про надання інформації про успішність операцій, здійснених за допомогою платіжної системи EasyPay, не містить інформації про проведення платежів за вказаними вище платежами.

Представник позивача зазначає, що відповідач ОСОБА_1 порушив умови кредитного договору, не виконав в повному обсязі взяті на себе грошові зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, що відповідно до розрахунку станом на 21.10.2025 складає 71 977,00 грн з яких: 20 600,00 грн основного боргу, 26 451,00 грн заборгованість за процентами, 21 836,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 3 090,00 грн заборгованість за комісією.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» (далі Закону) якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно з ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України (постанова від 24.16.2021 у справі № 686/19271/19), договір не є первинним обліковим документом для цілей бухобліку, а свідчить лише про намір виконання дій (операцій) в майбутньому, а не про їх фактичне виконання, в той час як первинні документи складаються лише за фактом надання послуг.

Відповідно до пункту 16.1. ст. 16 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», до документів на переказ відносяться розрахункові документи, документи на переказ готівки, міжбанківські розрахункові документи, клірингові вимоги та інші документи, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу.

Відповідно до пункту 17.1. ст. 17 вказаного Закону, форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Згідно з пунктом 22.1. ст. 22 цього Закону, ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Відповідно до пункту 6 Розділу 1 Постанови НБУ 29.07.2022 № 163 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», документом що підтверджує розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції є платіжна інструкція. Пунктами 11 та 12 визначено, що надавач платіжних послуг у своїх внутрішніх документах з питань здійснення безготівкових розрахунків визначає порядок зберігання платіжної інструкції, оформленої в електронній або паперовій формі, на підставі якої ініційовано платіжну операцію, та зберігає її протягом строку, установленого законодавством України. Надавач платіжних послуг приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію за умови, що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

Крім того, Верховний Суд зазначає, що заборгованість за кредитом повинна доводитись первинними касовими документами, наприклад виписками за картковими рахунками за кредитним договором (рішення у справі № 278/2177/15-ц від 17.12.2021).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. На цьому наголосив Верховний Суд у справі № 554/4300/16-ц.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Оцінка доказів та висновки суду за результатами розгляду справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 ЦПК України.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц роз`яснила, що обставини слід доводити так, аби висновок про її існування з огляду на подані докази був більш вірогідним, ніж протилежний. Концепція, за якою факт вважається доведеним лише тому, що інша сторона його не спростувала, несумісна зі змагальністю. У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 686/28882/23 також наголошено, що перевага надається не кількості документів, а їх достовірності, допустимості та достатності.

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 26.11.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1476-2615 в електронній формі, який було підписано позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором А5397.

Кредитний договір № 1476-2615 від 26.11.2024 містить реквізити сторін, зокрема, паспортні дані позичальника ОСОБА_1 , РНОКПП, місце проживання та номер електронного платіжного засобу.

В подальшому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 уклали сімнадцять додаткових угод до вказаного кредитного договору в електронній формі, підписані ОСОБА_1 електронними підписами одноразовим ідентифікатором, відповідно до умов яких сторони погодили збільшити суму кредиту та строк кредитування.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через вебсайт, підписаний його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, то без отримання відповідного ідентифікатора на номер телефону, який ним особисто зазначений, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19 (провадження № 61-1602св20); від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21); від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, факт укладення кредитного договору та додаткових угод до нього підтверджується достатніми та належними доказами, наданими позивачем, які було досліджено судом.

Водночас, Верховний Суд у справі 334/3056/15 (постанова від 30.11.2022) виснував, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Судом встановлено, що представником позивача долучено квитанції АТ КБ «ПриватБанк» № 2552506752 від 26.11.2024, № 2554631111 від 30.11.2024, № 2556017573 від 02.12.2024, № 2559416105 від 09.12.2024, № 2565285990 від 17.12.2024, № 2566527642 від 19.12.2024, № 2567688165 від 21.12.2024, № 2568870570 від 23.12.2024, № 2569844738 від 25.12.2024, № 2570482873 від 26.12.2024, № 2577931240 від 08.01.2025, № 2579684547 від 11.01.2025, які підтверджують перерахування грошових коштів позивачем за кредитним договором № 1476-2615 від 26.11.2024 та додатковими угодами до нього від 30.11.2024, від 02.12.2024, від 09.12.2024, від 17.12.2024, від 19.12.2024, від 21.12.2024, від 23.12.2024, від 25.12.2024, від 26.12.2024, від 08.01.2025, від 11.01.2025 на загальну суму 46 300,00 грн.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази перерахування кредитних коштів за додатковими угодами від 08.06.2025, від 13.06.2025, від 14.06.2025, від 15.06.2025, від 16.06.2025, від 19.06.2025, що в загальній сумі становить 20 600,00 грн.

Так, позивачем долучено довідку про перерахування суми кредиту № 1476-2615 від 26.11.2024, в якій зазначено, що позивач за допомогою платіжної системи EasyPay перерахував відповідачу на банківську картку НОМЕР_14 кредитні кошти: 08.06.2025 в розмірі 4 000,00 грн, платіж № 1620138448; 13.06.2025 в розмірі 600,00 грн, платіж № 1622958272; 14.06.2025 в розмірі 1 000,00 грн, платіж № 1623359271; 15.06.2025 в розмірі 2 500,00 грн, платіж № 1624088934; 16.06.2025 в розмірі 2 500,00 грн, платіж № 1624591025; 19.06.2025 в розмірі 10 000,00 грн, платіж № 1626258890.

Натомість, долучений позивачем лист ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» № 7/17228 від 29.10.2025 не містить відомостей про здійснення операцій за вказаними датами, ID платежами, сумами грошових коштів, номером кредитного договору та банківської картки НОМЕР_14 .

Таким чином, довідку про перерахування суми кредиту № 1476-2615 від 26.11.2024, яку склав сам позивач, не можна вважати належним та допустимим доказом перерахування кредитних коштів відповідачу, оскільки така не є первинним платіжним документом та зазначені в ній відомості не знайшли свого підтвердження у листі платіжної установи ТОВ «ФК «Контрактовий Дім».

Таким чином, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт виконання позивачем зобов`язання за додатковими угодами від 08.06.2025, від 13.06.2025, від 14.06.2025, від 15.06.2025, від 16.06.2025, від 19.06.2025 щодо перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 в розмірі 20 600,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що після отримання 11.01.2025 кредитних коштів за додатковою угодою від 11.01.2025 в розмірі 10 500,00 грн відповідач ОСОБА_1 станом на 07.05.2025 повністю погасив тіло кредиту, нараховані проценти та комісію, відтак заборгованість за кредитним договором була відсутня.

Нарахування процентів та інших платежів відновилося тільки 08.06.2025, тобто після укладення додаткової угоди, відповідно до якої позивач зобов`язався надати позичальнику додаткові грошові кошти в розмірі 4 000,00 грн, і таке нарахування продовжило здійснюватися з урахування умов додаткових угод, укладених між сторонами 13.06.2025, 14.06.2025, 15.06.2025, 16.06.2025, 19.06.2025.

Відповідно до розрахунку станом на 21.10.2025 заборгованість відповідача складає 71 977,00 грн з яких: 20 600,00 грн основного боргу, 26 451,00 грн заборгованість за процентами, 21 836,00 грн заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, 3 090,00 грн заборгованість за комісією.

Водночас, вказаний розрахунок заборгованості не може бути визнаний судом належним доказом наявності заявленої заборгованості за кредитним договором у відповідача, оскільки розрахунок слугує виключно обґрунтуванням порядку нарахування сум, а не підтвердженням факту надання кредиту, крім того такий розрахунок не підтверджується іншими доказами, а саме первинними документами, які б свідчили про отримання відповідачем грошових коштів: квитанціями, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, що підтверджують рух коштів.

Відтак, оскільки заборгованість за кредитним договором виникла у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору з урахуванням змін, внесених додатковими угодами, які укладені 08.06.2025, 13.06.2025, 14.06.2025, 15.06.2025, 16.06.2025, 19.06.2025, щодо яких в матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні та достатні докази перерахування коштів кредитором на картковий рахунок відповідача, що унеможливлює суд перевірити виконання зобов`язання кредитором за кредитним договором № 1476-2615 від 26.11.2024, а відтак встановити факт наявності зобов`язання у відповідача повернути кредитні кошти, сплатити проценти та інші платежі за договором, а відтак встановити факт наявності заборгованості у відповідача за даним договором.

З огляду на встановлені судом обставини та відповідні їм правовідносини, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В силу положень ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Слід зазначити, що звертаючись до суду, представник позивача у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, клопотання про їх витребування не подавав.

У своїй заяві представник позивача просив розглянути справу за його відсутності, отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.

Враховуючи вищенаведене, у зв`язку з недоведеністю факту виконання позивачем зобов`язання за за додатковими угодами до кредитного договору від 08.06.2025 по 19.06.2025 у задоволенні позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1476-2615 від 26.11.2024 в розмірі 71 977,00 грн слід відмовити.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

За змістом частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 028,00 грн залишаються за позивачем.

Керуючись ст. 10, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін у справі.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс»: код ЄДРПОУ 38548598; місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_15 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Юлія ВАЛОВІН