Ухвала суду № 140271929, 01.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №464/5650/26

пр № 2-з/464/53/26

У Х В А Л А

01 жовтня 2026 року м.Львів

Сихівський районний суд м. Львова у складі судді Шашуріної Г.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

У провадженні Сихівського раи?онного суду м.Львова перебуває на розгляді цивільна справа № 464/5650/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ маи?на подружжя, предметом якого є маи?нові права за договором № БВ66694 купівлі-продажу деривативу (фінансового інструмента) від 20 червня 2023 року, а саме: маи?нові права на квартиру загальною проектною площею 86,7 кв.м. з будівельним No 5-7-1, яка стане об`єктом нерухомості після прии?няття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, що буде спроєктовано ІШІ « Архтім Львів (Код ЄДРПОУ 41221125) на земельніи? ділянці загальною площею 0,9072 га за кадастровим номером 4610136800:02:003:0053 згідно прии?няття за основу ескізним проектом нового будівництва житлово-громадського комплексу з підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд; за договором NoБВ67839 купівлі-продажу деривативу (фінансового інструмента) від 25 липня 2023 року, предметом якого є маи?нові права на паркомісце загальною проектною площею 12,5 кв.м з будівельним No Р113, яка стане об`єктом нерухомості після прии?няття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта що буде спроєктовано ІШІ «Архім Львів (Код ЄДРПОУ 41221125) на земельніи? ділянці загальною площею 0,9072 га з кадастровим номером 4610136800:02:003:0053 згідо з прии?нятим за основу ескізним проектом нового будівництва житлово-громадського комплексу з підземним паркінгом та трансформаторною підстанцією на АДРЕСА_1 зі знесенням існуючих споруд.

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 у даніи? справі є стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , Банк АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»), грошовоі? компенсаціі? вартості 1/2 частки автомобіля MERCEDES-BENZ GL 550, 2008 р.в., в розмірі 299 150,00 грн. (двісті дев`яносто дев`ять тисяч сто п`ятдесят гривень).

Крім цього, ОСОБА_1 подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на маи?но та грошові кошти відповідача ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в межах суми заявлених позовних вимог у розмірі 299 150, 00грн. (двісті дев`яносто дев`ять тисяч сто п`ятдесят гривень 00 коп.).

Ззаява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.153 ЦПК України).

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Виходячи із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій по вжиттю судом, на прохання осіб, які беруть участь у справі, передбачених законом заходів, які гарантують в майбутньому реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення претензій позивача (заявника). Інститут забезпечення позову в цивільному процесі дозволяє гарантувати дійсне і ефективне виконання судового рішення, а тим самим і здійснення реального захисту порушених, оспорюваних і невизнаних прав, свобод та інтересів осіб. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За вимогами ч.4 ст.263ЦПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 17 червня 2022 року у справі № 908/2382/21 виснував, що звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: "співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) вказано, що "…під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами".

Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом зустрічного позову ОСОБА_1 у даніи? справі є стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 , Банк АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»), грошовоі? компенсаціі? вартості 1/2 частки автомобіля MERCEDES-BENZ GL 550, 2008 р.в., в розмірі 299 150,00 грн. (двісті дев`яносто дев`ять тисяч сто п`ятдесят гривень).

У заяві про забезпечення позову позивачем не наведено достатніх підстав та не надано доказів того, що не вжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів наявності у ОСОБА_3 рахунків у банківських установах та наявності на них коштів, майна, на яке слід накласти арешт.

Обґрунтування позивачем заяви про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, суб`єктивній оцінці обставин, а відтак заява про забезпечення позову є такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.149-153, 258-261 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Сихівський районний суд м. Львова протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Галина ШАШУРІНА