Рішення № 140271487, 01.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2026м. ДніпроСправа № 904/2684/25 (904/6658/25)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Примака С.А. за участю секретаря судового засідання Скорик Н.О.

за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

в межах справи №904/2684/25

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНИК", м.Київ

до боржника Акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАЛІЗОРУДНИЙ КОМБІНАТ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про визнання банкрутом

Представники:

Від позивача: Вдовенко М.В., адвокат;

Від відповідача: Шатунов А.О., адвокат.

РУХ СПРАВИ

25.11.2025 до суду через систему "Електронний суд" від Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" надійшла позовна заява (вхідний номер суду 1593/25 від 25.11.2025) до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25.11.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Мартинюку С.В. в межах справи про банкрутство №904/2684/25 та присвоєно єдиний унікальний номер справи №904/2684/25 (904/6658/25).

Ухвалою господарського суду від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Згідно Розпорядження № 4 від 05.01.2026 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" призначено повторний автоматизований розподіл справи з огляду на те, що суддю Мартинюка С.В. відраховано зі штату.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2026 справу № 904/2684/25 (904/6658/25) передано на розгляд судді Примака С.А.

Ухвалою господарського суду від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21.04.2026.

20.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі, відповідно до яких відповідач просив суд відкласти судове засідання на іншу дату.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2026 відкладено судове засідання на 02.06.2026.

01.06.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання по справі.

Ухвалою господарського суду від 02.06.2026 відкладено судове засідання на 07.07.2026.

07.07.2026 до суду через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі.

Ухвалою господарського суду від 07.07.2026 відкладено судове засідання на 01.10.2026.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 Господарського процесуального кодексу України.

З приводу дотримання судом прав відповідача під час розгляду даної справи слід зазначити таке.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Частиною 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Враховуючи вказане, ухвала суду від 19.01.2026 була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку, а саме:

- позивачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи;

- відповідачу в його Електронний кабінет в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду від 19.01.2026 вважається врученою відповідачу 22.01.2026, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа в Електронний кабінет відповідача в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Так, ухвалою суду від 19.01.2026, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду відповідачем (22.01.2026), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 06.02.2026.

Отже, станом на 21.04.2026 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов`язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.

Слід зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись за рахунок порушення права позивача на розумність строків розгляду справи судом (на своєчасне вирішення спору судом), що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026, не скористався правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 01.10.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.10.2013 між Комунальним підприємством "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", як Кривбасводоканал, та Публічним акціонерним товариством "Криворізький залізорудний комбінат" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат"), як Споживач, укладено Договір про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення №564/1642 (далі - Договір).

Відповідно до положень, що містяться у Протоколі узгодження розбіжностей пунктом 1.1. Договору передбачено, що "Кривбасводоканал" зобов`язується забезпечити "Споживача" питною водою виробником якої є ДПП "Кривбаспромводопостачання" та прийняти від нього стічні води (на підставі Правил №2202), а "Споживач" зобов`язується прийняти та оплатити питну воду за встановленими тарифами згідно наданої заявки орієнтовно в обсязі 533 200 м3/рік, в тому числі: населення: 4700 м3/рік; бюджет: - м3/рік; інші: 528 500 м3/рік. Водовідведення - 547 800 м3/рік; бюджет: - м3/рік; населення: - м3/рік; інші: 547 800 м3/рік.

Об`єкти водокористування та водовідведення зазначені у Додатку №1, який є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.5. Договору вода подається "Споживачу" при наявності водовимірювальних приладів, встановлених за рахунок "Споживача", своїми силами, згідно з технічними умовами "Кривбасводоканалу", Перелік приладів обліку на об`єктах водокористування та водовідведення зазначено у Додатку №2, який є невід`ємною частиною даного Договору.

Роботи з установлення засобів обліку води проводяться "Споживачем" своїми силами або спеціалізованою організацією, за рахунок коштів "Споживача". Засоби обліку беруться "Кривбасводоканалом" на абонентський облік (пункти 1.6., 1.7. договору).

Згідно пункту 1.12. Договору сторони погодили, що кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання (з відрахуванням втрат води на технологічні потреби), згідно з показниками приладів обліку та згідно з розрахунками на водовідведення "Споживачем".

Пунктом 2.1. Договору визначено, що тарифи на послуги водопостачання та водовідведення на день підписання Договору, затверджені:

- Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №139 від 13.09.2013 за 1 м3 без ПДВ для:

- Бюджетних установ: вода питна 1,35 грн, стоки 1,23 грн;

- Інших споживачів: вода питна 3,74 грн, стоки 4,24 грн.

- Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг від 10.02.2012 №90 за 1 м3 без ПДВ:

- населення: вода питна - 0,83 грн, стоки - 1,07 грн.

В разі затвердження нових тарифів на послуги водопостачання та водовідведення "Кривбасводоканал" повідомляє "Споживача" згідно з діючим законодавством України, оформленням додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною договору, без додаткового узгодження розмірів та строків введення нових тарифів (п. 2.2. Договору).

Відповідно до положень, що містяться у Протоколі узгодження розбіжностей пунктом 3.1. Договору передбачено, що остаточна плата за фактично надані послуги здійснюється до 6 числа календарного місяця наступного за розрахунковим згідно рахунку виробника за винятком суми авансового платежу.

Пунктом 3.4 Договору, "Споживач" для узгодження акту про кількість наданої води та прийнятих стічних вод направляє свого представника з довіреністю, підписаною уповноваженою на те особою, для підписання акту, у відділ Водозбуту не пізніше 25 числа кожного місяця (у лютому 23 числа). Якщо представник не прибув або необґрунтовано відмовився від підписання акту, "Кривбасводоканал" на підставі даних обліку води складає акт самостійно і один примірник акту в триденний термін направляє "Споживачу". При повторній необґрунтованій відмові "Споживача" від оформлення акту, "Кривбасводоканал" має право припинити (обмежити) подачу води "Споживачу" із попередженням його за три доби до моменту відключення. "Кривбасводоканал" разом з актом надає "Споживачу" податкову накладну.

Згідно п. 4.2 Договору, "Споживач" зокрема зобов`язаний своєчасно вносити плату за надані послуги на умовах даного договору; один раз на квартал надавати дані про кількість спожитої води та об`єми стоків субабонентів; стежити за схоронністю приладів обліку, пломб і з`єднань водолічильника, запірної арматури, манометра, термометрів і іншого устаткування водомірного вузла.

Також згідно пункту 4.4. Договору "Кривбасводоканал" зокрема, має право вимагати від "Споживача" дотримання нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; тимчасово припинити (обмежити) подачу питної води, завчасно попередивши "Споживача" у разі несплати за надані послуги водопостачання та водовідведення.

Пунктом 5.1. договору визначено, що "Споживач" несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором, зокрема за недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від "Кривбасводоканалу" до "Споживача", зазначених у актах розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною договору (п. 6.1. Договору).

Пунктом 9.1 Договору, в редакції зазначеній у Протоколі розбіжностей, визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в частині надання послуг водопостачання і водовідведення до 31.12.2016, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п.9.2 Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати або внести в нього зміни.

06.01.2025 між сторонами було підписано додаткову угоду №33 про внесення змін до Договору №564/1642 від 28.10.2013 про надання послуг з централізованого постачання питної води і водовідведення, згідно якої сторони дійшли згоди пункт 2.1. розділу ІІ тарифи на послуги Договору змінити та викласти в наступній редакції: Тарифи на послуги водопостачання та водовідведення затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2329 від 24.12.2024 "Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення КП "Кривбасводоканал" з 01.01.2025 за 1 куб.м. без ПДВ:

- централізоване водопостачання 30,67 грн за 1 куб.м. (без податку на додану вартість);

- централізоване водовідведення 21,25 грн. за 1 куб.м. (без податку на додану вартість).

Згідно з умовами Договору №564/1642 від 28.10.2013 за період: червень 2025 року були виписані Споживачу рахунки на суму 1 354 050,22 грн, за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а саме:

- №28484/03/1531к від 30.06.2025р. на суму 331,24грн.;

- №28485/03/1532п від 30.06.2025р. на суму 11 123,50грн.;

- №28486/03/1534п від 30.06.2025р. на суму 4 669,91грн.;

- №28487/03/1535п від 30.06.2025р. на суму 89 275,50грн.;

- №28488/03/1536п від 30.06.2025р. на суму 793 414,62грн.;

- №28489/03/1538п від 30.06.2025р. на суму 3 177,50грн.;

- №28490/03/1539к від 30.06.2025р. на суму 2 118,34грн.;

- №28491/03/1540к від 30.06.2025р. на суму 16 323,65грн.;

- №28492/03/1541к від 30.06.2025р. на суму 5 607,36грн.;

- №28493/03/1542к від 30.06.2025р. на суму 325 229,75грн.;

- №28494/03/1543к від 30.06.2025р. на суму 30 840,48грн.;

- №28495/03/1544к від 30.06.2025р. на суму 11 775,46грн.;

- №28496/03/1545к від 30.06.2025р. на суму 60 162,91грн.;

Рахунки на оплату за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за червень 2025 року направлялись відповідачу супровідним листом вих.№28-10/22167 від 30.06.2025 засобами поштового зв`язку, що підтверджується описом вкладення та фіскальним чеком наявними в матеріалах справи.

За спірний період: червень 2025р. відповідачем сплачено позивачу суму заборгованості у розмірі 1 282 471,72 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку.

Господарський суд зазначає, що відповідно до пункту 1.12 Договору кількість стічних вод, що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, яка надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, з відрахуванням втрат води на технологічні потреби, згідно з показниками приладів обліку води та розрахунками на водовідведення Споживача.

Отже, умовами договору передбачено, що обсяг водовідведення не визначається в обсязі, що дорівнює обсягу водопостачання, а встановлюється шляхом відрахування від обсягу отриманої води втрат на технологічні потреби відповідача. Наявність визначеної договором можливості врахування технологічних втрат не свідчить про те, що будь-який заявлений споживачем їх розмір підлягає автоматичному відрахуванню. Такий обсяг втрат має бути визначений та підтверджений належними доказами за відповідний розрахунковий період.

Саме по собі визначення розрахункової (нормативної) потреби у воді або питомої балансової норми водоспоживання та водовідведення не підтверджує фактичного обсягу технологічних втрат води у конкретному розрахунковому періоді.

Подане відповідачем "Обґрунтування потреби у воді з визначенням індивідуальної питомої балансової норми водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції для АТ "Кривбасзалізрудком" містить розрахункові (нормативні) показники, сформовані на підставі даних попередніх періодів, та не містить відомостей, за якими можливо встановити фактичний обсяг втрат води на технологічні потреби відповідача саме у червні 2025 року.

Отже, зазначений документ не підтверджує фактичного обсягу технологічних втрат води, який підлягав би відрахуванню при визначенні обсягу водовідведення за спірний розрахунковий період.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Водночас за результатами перевірки наявних у матеріалах справи доказів та здійсненого судом арифметичного розрахунку встановлено, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 71 578,50 грн.

Згідно з частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем заявлено до стягнення основну заборгованість у меншому розмірі, ніж встановлено судом за результатами перевірки розрахунку, суд, з урахуванням положень частини другої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості саме у заявленому позивачем розмірі 71 578,48 грн.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунок заявлених до стягнення сум не надав.

Доказів погашення заборгованості за надані у червні 2025 року послуги у розмірі 71 578,48 грн відповідач суду не надав, а наведені позивачем обставини щодо наявності зазначеної заборгованості належними та допустимими доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу у розмірі 71 578,48 грн є правомірними та підлягають задоволенню.

Щодо інших доводів суд зазначає наступне.

Ураховуючи положення частини першої статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №№2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (заява №4909/04), відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, пункт 29).

Враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" до Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (50026, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Зимових Походів (Симбірцева), буд. 1А; ідентифікаційний код юридичної особи 00191307) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А, ідентифікаційний код юридичної особи 03341316) 71 578,48 грн - заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення за червень 2025 року та 2 422,40 грн - витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку в порядку ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 01.10.2026.

Суддя С.А. Примак