Ухвала суду № 140270506, 01.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 335/10505/26 2-а/335/228/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про направлення справи за підсудністю

01 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Романько О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 поданим через представника- адвоката Плецьку Юлію Вікторівну до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови серії ІД №01709637 від 14 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом поданим через представника - адвоката Плецьку Ю.В. до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови серії ІД №01709637 від 14 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 8 ст. 171 КАС України, питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п`яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

У відповідності до ч. 1 ст. 25 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об`єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Як слідує з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 25 КАС України чітко й однозначно визначає підсудність справ за вибором позивача виключно за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) особи, а не фактичним.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Наведене визначення є місцем проживання в приватноправовому розумінні.

Натомість відносини щодо місця проживання фізичної особи в публічно-правовому розумінні регулюються Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV (надалі Закон № 1382-ІV).

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором.

Частина 2 ст. 26 КАС України передбачає, що позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950, далі - Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 7 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IVзастосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За вимог п.1 ч. 3 ст. 317 КАС України, обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення є порушення норм процесуального права, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

Принцип законного судді нерозривно пов`язаний з правом особи на повноважний, компетентний суд. Відповідно до статті 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Суд не тільки вправі, а й зобов`язаний ухилитися від розв`язання справ, йому не підсудних.

Вимоги статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є виконаними, коли справа заявника була розглянута національним судом, який створено на підставі закону. Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошував, що поняття «суд, встановлений законом», стосується не тільки юридичного підґрунтя самого по собі існування «суду», але також і дотримання судом спеціальних норм, які регулюють його юрисдикцію, підсудність, повноваження судді (належний склад суду).

За нормою п. 2 ч. 1ст. 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо: при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За вищевикладених обставинах, враховуючи, що дана справа не підсудна Вознесенівському районному суду міста Запоріжжя тому позовна заява підлягає передачі на розгляд до Шевченківського районного суду м. Дніпра за загальними правилами підсудності, за місцезнаходженням відповідача.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 30 КАС України, спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.

Керуючись ст. ст. 25, 26, 29, 30, 248 КАС України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 подану через представника- адвоката Плецьку Юлію Вікторівну до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови серії ІД №01709637 від 14 вересня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Дніпра (проспект Дмитра Яворницького, 57, місто Дніпро, 49000).

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її складання та підписання суддею.

Повний текст ухвали складено 01.10.2026.

Суддя: О.О. Романько